Роль метрології у формуванні рівня якості товарів

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

В умовах розвитку міжнародної  торгівлі і споріднених їй видів  діяльності, усіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому я вважаю що проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки.

З розвитком науково  технічного прогресу проблема якості не спрощується, а, навпаки, стає складнішою. Тому вирішувати її традиційними методами, тобто лише шляхом контролю якості готової продукції, практично неможливо. Повинен бути комплексний, системний підхід, реалізація якого можлива лише в рамках системи управління якістю. Відомий американський спеціаліст Едвард Демінг ще в 1950 р. Писав, що на 85% вирішення проблеми якості залежить не від людей, а від системи управління якістю.

В даний час  вже очевидно, що конкурентоздатність будь-якого підприємства залежить, у першу чергу, від якості його продукції або послуг як сукупності властивостей і характеристик, що володіють здатністю задовольняти реально існуючі і прогнозовані потреби споживача.

Метрологія, стандартизація і сертифікація – це нормативно-методична база забезпечення якості продукції і конкурентоздатності виробництва.

Дуже важлива  роль метрології, стандартизації і сертифікації для рішення наступних задач народного господарства:

• забезпечення високої якості дитячого харчування;
• забезпечення безпеки продукції і послуг для життя і здоров’я громадян і навколишнього середовища;
• зниження ризику токсикологічного впливу харчових продуктів і питної води;
• створення науково обґрунтованих норм безпеки для потенційно небезпечних машин, устаткування і приладів;
• охорони і поліпшення умов життєзабезпечення;
• утилізації відходів.

Проблема забезпечення якості продукції є комплексною: науковою, технічною, економічною і соціальною, і у вирішенні її повинні приймати участь висококваліфіковані спеціалісти, які вільно володіють сучасними методами управління якістю, незалежно від того, в якому секторі вони працюють: державному чи приватному, на великих підприємствах чи в малому і середньому бізнесі, тому що загальні принципи організації і забезпечення високої якості продукції та послуг не залежать від розміру підприємства.

Тема даної роботи є особливо актуальною, так як вимога забезпечення якості повинна стати непорушним критерієм оцінки будь-якої справи. І якщо кожна людина в нашій країні буде дотримувати цього критерію, наше життя буде поліпшуватися, удосконалюватися і продовжуватися.

Мета роботи – дослідити роль та значення метрології у формуванні рівня якості товарів.

 

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І ЗМІСТ МЕТРОЛОГІЇ

1.1. Основні поняття метрології

 

Сучасний стан науково-технічного прогресу характеризується прискореним  темпом розвитку науки і техніки, більш тісною взаємодією та впливом їх на виробництво. Розвиток техніки пов'язаний зі значним ускладненням обладнання, використанням різних систем машин і приладів, які взаємопов'язані між собою більш жорстким режимом їх експлуатації, використанням широкої номенклатури речовин і матеріалів. Відбувається процес поширення кооперації і значне ускладнення зв'язків між галузями народного господарства, підприємствами та організаціями. Різко зростають вимоги до сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і готової продукції. Першорядне значення набувають питання надійності та безпеки товарів виробничого призначення та товарів народного споживання.

У виконанні народногосподарських завдань, підвищенні ефективності суспільного виробництва і поліпшенні якості продукції стандартизація відіграє суттєву роль, адже вона акумулює найновіші досягнення науки і техніки, органічно з'єднує фундаментальні та прикладні галузі науки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напрямки розвитку науково-технічного прогресу і народного господарства країни.

Слово «метрологія» походить від грецьких слів: metron (міра) і logos (поняття).

Метрологія – наука про вимірювання, яка включає як теоретичні, так і практичні аспекти вимірювань у всіх галузях науки і техніки.

Предмет метрології – методи визначення і контролю показників якості, правила, положення та норми, способи досягнення єдності і точності вимірювань, методи повірки мір та вимірювальних приладів, фізичні величини і одиниці вимірювань.

Об'єкт метрології – засоби вимірювань: міри, вимірювальні прилади, вимірювальні перетворювачі, допоміжні засоби вимірювань, вимірювальні установки та вимірювальні системи, еталони.

Основними завданнями метрології є:

• розвиток загальної теорії вимірювань,
• встановлення одиниць фізичних величин і узаконення певних одиниць вимірювань,
• розробка методик вимірювань та засобів вимірювальної техніки,
• забезпечення єдності та необхідної точності вимірювань,
• встановлення еталонів одиниць вимірювань;
• проведення регулярної повірки мір та вимірювальних приладів, що знаходяться в експлуатації;
• випробування нових засобів вимірювання тощо.

Метрологічна діяльність регламентується такими нормативно-правовими документами:

• Закон «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 p., який розглядає загальні положення – основні терміни та їх визначення, сферу дії Закону, законодавство про метрологію та метрологічну діяльність, державну метрологічну систему, нормативні документи з метрології; одиниці вимірювань, їх відтворення та зберігання, здійснення вимірювань, засоби вимірювальної техніки; застосування, ввезення, виробництво, ремонт, продаж і прокат засобів вимірювальної техніки; метрологічну службу України, її структуру, організацію; державний метрологічний контроль і нагляд, державні випробування засобів вимірювальної техніки і затвердження їх типів, державну метрологічну атестацію засобів вимірювальної техніки, акредитацію на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, вимірювань; права і обов'язки державних інспекторів з метрологічного нагляду, права та обов'язки державних повірників; метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій; фінансування метрологічної діяльності.
• Закон «Про забезпечення єдності вимірювань» від 01.12.1997 р.
• Декрет Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдності вимірювань» від 26.04.1993 р.
• Наказ Держстандарту України: «Типове положення про державні наукові метрологічні центри Держстандарту України» від
• 28.05.1999 р.
• Наказ Держстандарту України «Про затвердження порядку акредитації вимірювальних лабораторій» від 05.11.1999 р.
• Держстандарти України: ДСТУ 2568, ДСТУ 2681, ДСТУ 2708, ДСТУ 3215, ДСТУ 3231, ДСТУ 3400, ДСТУ 3651.0, ДСТУ3651.1, ДСТУ 3651.2, ДСТУ 3921.1, ISO 10012-1.
• Організаційно-методичні керівні НД та рекомендації: КНД 50-032, Р 50-060-95, Р 50-078, Р 50-080.
• НД на державні повірочні схеми - ДСТУ 2614;
• НД на методи та засоби повірки і контролю - Р 50-076.
• Міждержавні організаційно-методичні документи з метрології: ПМГ 06, ПМГ 07, ПМГ 08, ПМГ 15, ПМГ 16.

 

1.2. Категорія якості в системі стандартизації і сертифікації

Необхідність  поліпшення якості продукції, робіт  та послуг у сучасних умовах господарювання диктується низкою обставин, зокрема, потребами НТП і зміною споживчих запитів населення, нестачею або обмеженістю природних ресурсів, розвитком зовнішньої торгівлі тощо. В умовах переходу до ринкової економіки проблема якості стоїть особливо гостро.

Категорія якості є складною і суперечливою з погляду  різних її аспектів, тому вона потребує детального розгляду. Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей виробу, які обумовлюють його придатність задовольняти певні потреби споживача (ДСТУ 15467-79). Міжнародні стандарти визначають якість як сукупність характеристик об'єкта, що стосуються його здатності задовольняти сучасні та майбутні потреби суспільства (ISO 8402:91). З цих визначень можна зробити висновок, що за вихідну характеристику, скажімо, якості промислової продукції прийнято її властивість (Додаток А).

Під властивістю продукції розуміємо об'єктивну особливість виробів, яка проявляється при їх створенні, експлуатації чи споживанні. Кожний конкретний вид виробу має безліч різноманітних властивостей. їх сукупність дозволяє відрізнити його від іншої продукції. Всі властивості продукції можна розділити на прості й складні. Прикладом складної властивості є надійність виробу. До числа простих властивостей відносять вантажопідйомність і швидкість автомобіля, потужність двигуна, зусилля пресу і тощо.

Однак слід зазначити, що не всі властивості виробу однаковою  мірою формують його якість. Враховуються лише ті функціонально корисні властивості, які значно впливають на результати споживання виробу (зберігання, транспортування, обслуговування, ремонті тощо). Поліпшення якості здійснюється на підставі поліпшення не всіх властивостей виробу, а лише тих, які впливають на виконання виробом його функцій.

Якість визначається потребою суспільства. За відсутності суспільної потреби вироби, незалежно від ступеня їх технічної досконалості й рівня виконання, не будуть мати ніякої якості. При цьому слід ураховувати ту обставину, що в процесі історичною розвитку людина відкриває нові корисні властивості природних речовин і продуктів своєї праці. Відкриття нових, раніше не відомих корисних властивостей виробів забезпечує підвищення їх суспільної корисності, а відтак і якості. Використання виробів має відповідати їх призначенню. Тому при неправильній експлуатації або використанні навіть найякісніша продукція не дає належного ефекту.

Якісна або  кількісна характеристика будь-яких властивостей виробів називається ознакою продукції. До якісних ознак належать форма виробів, комфортабельність, ємність, зручність керування, наявність на поверхні деталі захисного чи декоративного покриття, профіль прокату, спосіб налагодження або регулювання технічного пристрою тощо.

Кількісна ознака продукції є її параметром. Параметр продукції кількісно характеризує будь-які її властивості або стан; відповідно параметр продукції може бути показником її якості.

Отже, показники якості продукції – це кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей продукції, що входять до складу її якості, яка розглядається щодо певних умов її створення, експлуатації або споживання. Номенклатура показників якості залежить від призначення продукції. При розгляді показника якості продукції слід розрізняти: найменування показника та його чисельне значення, яке може здійснюватись залежно від різних умов.

Для оцінки якості продукції може застосовуватися система показників, яка складається з таких груп: одиничні, комплексні, визначальні та інтегральні (Додаток Б).

Одиничні показники знайшли найбільш широке застосування. Вони використовуються конструкторами і технологами при розв'язанні питань освоєння нової техніки, модернізації існуючої. Кожний з показників характеризує одну з властивостей виробу (наприклад, швидкість потужність, точність).

До одиничних  належать показники: технічного ефекту, призначення, надійності, технологічності, стандартизації, уніфікації, ергономічні, естетичні, транспортабельні, патентно-правові, екологічні, економічні та безпеки.

Показник технічного ефекту характеризує здатність виробу виконувати свої функції в заданих умовах використання за призначенням.

Показники призначення характеризують ступінь відповідності виробу його цільовому призначенню та сфері застосування. Вони  поділяються на:

• класифікаційні;
• конструктивні;
• експлуатаційні.

Показник надійності характеризує властивості виробу зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, які виражають спроможність виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, зберігання і транспортування. Показниками надійності є безвідмовність, ремонтопридатність, довговічність зберігання.

Показник технологічності характеризує ті властивості виробу, які визначають пристосованість його конструкції до досягнення найменших затрат всіх видів ресурсів при виробництві, експлуатації і ремонті.

Показниками стандартизації і уніфікації є коефіцієнти: нового унікального конструювання, уніфікації, повторюваності, застосування, підвищення серійності, економічної ефективності стандартизації.

Показник ергономічності характеризує пристосованість виробу до експлуатації, він проявляється у виробничих процесах при функціонуванні системи «людина-виріб-середовище використання». Ергономічні показники враховують гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психофізичні та психологічні властивості людини.