Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2013 в 07:14, реферат
Актуальність. Сьогодні в Україні широко дискутується питання побудови ефективної судової системи. Одним із чинників впливу на ефективність правосуддя є кадрове забезпечення суддівського корпусу високопрофесійними суддями. Виносять судові рішення не установи суду або якісь інші інститути судової влади, а конкретні люди, яких відповідно до передбаченої законом процедури, наділено таким правом – професійні судді. І саме від їх професіоналізму, правосвідомості залежить якість судового рішення.
Європейською Хартією про статус суддів, прийнятою у Страсбурзі у липні 1998 року (БЛІ/БОС (98)23), встановлено вимогу передбачити законом забезпечення умов, що гарантуватимуть шляхом дотримання вимог щодо освітньої кваліфікації та наявності попереднього досвіду призначення на посаду саме тих осіб, які здатні здійснювати судові обов'язки.
Суддя повинен вимагати від працівників апарату суду та своїх безпосередніх підлеглих сумлінності та відданості своїй справі.
Судді, що мають організаційно-розпорядчі повноваження щодо інших суддів, слід вживати необхідних заходів для забезпечення своєчасного та ефективного виконання ними своїх обов'язків.
Правила поведінки судді у взаєминах з представниками засобів масової інформації:
В особистому житті від
даної посадової особи
Також кожна людина, що займає цю посаду, може за власним бажанням подати заяву про призупинення своїх повноважень у разі висунення його кандидатом в органи влади.
Спеціальна освіта, активна діяльність в правовій сфері (стаж не менше п'яти років) і життєвий досвід по досягненні певного віку у судді (не менше 25 років) повинні розвинути в ньому якості, визначені етичними вимогами цієї професії.
Коли він приймає присягу, то «урочисто клянеться чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки, здійснювати правосуддя, бути неупередженим і справедливим, як велять йому борг судді та його совість». [6]
Так, до основних моральним і моральним вимогам цієї посади можна віднести:
Чесність. Вона складається з правдивості, принциповості, щирості не тільки в службовій обстановці.
Почуття обов'язку - це справедливе правосуддя: кожна зі сторін має право вимагати від нього захисту своїх прав, свобод, честі й гідності, інтересів, що охороняються законом.
Неупередженість, тобто суддя повинен однаково ставитися до обом сторонам, не беручи до уваги свої якісь особисті мотиви, також він «не повинен проявляти спонукання расового, статевого, релігійного або національного характеру».
Почуття совісті означає, що суддя зобов'язаний здійснювати внутрішній самоконтроль в ході провадження у справі та у прийнятті рішення.
«Радутний Н.В. проводила опитування суддів про притаманні для судді якості. Судді назвали: людяність, неупередженість, принциповість, витримку, ерудицію. У числі небажаних згадувалися упередженість, підозрілість, владність, нетактовність. З переліку особистісних якостей в першу чергу були обрані зібраність, врівноваженість, людяність, дисциплінованість, ввічливість, стриманість ».
Також дуже важливий зовнішній вигляд, який повинен відповідати атмосфері офіційності, строгості. Кожен суддя зобов'язаний стежити за своїми позами, жестами, тоном, бути уважним, вести себе гідно, спокійно, просто, приховуючи свої якісь особисті проблеми.
Величезне значення в сучасний період надається непідкупності. Також дуже важливо, щоб кожен початківець суддя знав межі дозволеного і недозволеного в здійсненні своїх посадових повноважень.
При відборі підходящих кандидатур на посаду судді наявність прагнення професійного росту, бажання звалити на себе більш відповідальну роботу враховуються в першу чергу. Матеріальна ж сторона повинна бути на дальньому місці. Адже ця посада повинна бути метою, а не засобом.
Щоб здійснювати правосуддя відповідно до чинного законодавства та етичних вимог суддя повинен знати процесуальні особливості проведення судового засідання: судове засідання починається завжди в призначений час, неприпустимі запізнення навіть на кілька хвилин; «відвідувачі не повинні годинами чекати в коридорах або багаторазово приходити в суд по одному і того ж питання; необхідно привчати секретаря, щоб до початку процесу всі учасники перебували в залі і судове засідання завжди починалося з урочистих слів: "Встати, суд іде!"; неприйнятні жарти в чиюсь адресу, розмови і репліки, які не відносяться до справі». [8] Суддя повинен бути уважним і спостережливим протягом усього процесу. Також дуже важливо наявність такої якості, як уміння слухати і чути людей.
Закон вимагає, щоб всі присутні в залі з судом розмовляли стоячи. Під час судового засідання можна робити записи, але при цьому всім повинно бути зрозуміло, що суддя уважно слухає кожного. Судове засідання не повинно бути проведено в поспіху або в спрощеному варіанті. Також не потрібно затягувати процес, завантажувати його з'ясуванням несуттєвих деталей. Не можна забувати про необхідність робити перерви.
«Особливу складність представляє правильна побудова взаємин з прокурорами та адвокатами. Необхідно виходити з того, що представники цих професій мають прямо протилежний інтерес і це визначає їх позицію, поведінку, оцінку того, що відбувається в суді ». Потрібно обов'язково уникати неформального спілкування в перервах судового процесу.
Засідання завершується винесенням судом рішення. «Судове рішення - це акт правосуддя, що якісно виділяє його серед інших процесуальних актів. Він повинен відповідати високим правовим і моральним вимогам. Здатність досліджувати обставини справи і прийняти справедливе рішення, рівно ставлячись до сторін, не привносячи будь-яких особистих мотивів, - не тільки припис закону, але і особисте моральне якість судді як людини. У винесенні рішення повинні акумулюватися його кращі морально-психологічні якості », а саме рішення повинне ґрунтуватися лише на тих доказах, які розглянуті в судовому засіданні.
Професіоналізм судді
- це сукупність знань, інтелекту, культури,
морально-психологічних
В Україні передбачено достатньо складну процедуру добору суддівських кадрів і механізм контролю за рівнем професійної придатності. Такий жорсткий кваліфікаційний добір кадрів і контроль за їх професійним рівнем притаманний саме судовій владі на відміну від виконавчої і законодавчої. Це пов’язано з особливою роллю судової влади в суспільстві, специфічністю сфери її застосування.
Суддя-професіонал - це людина високих моральних якостей, з бездоганною репутацією, позбавлений симпатій і антипатій до сторін у процесі (не проявляє їх зовні і в своїх рішеннях). Тому ці професійні якості повинні бути притаманні будь-якому судді: як початківцю, так і з досвідом.
Посада судді є однією зі складних та багатогранних, що вимагає максимальної концентрації як професійних знань, так і моральних якостей особи. Якщо перевірку професійних якостей кандидата на посаду судді згідно з чинним законодавством має здійснювати відповідна кваліфікаційна комісія суддів, то до з´ясування спроможності особи витримати емоційне напруження законодавство не має жодних вимог. Водночас слід наголосити на тому, що суддя перебуває під постійним психологічним тиском як з боку сторін, кожна з яких переважно переконана у своїй правоті, так і, як з´ясовується останнім часом, з боку інших суб´єктів, які зацікавлені у вирішенні судової справи на ту чи на іншу користь залежно від їх інтересів. За таких умов суддя має бути не лише професіоналом, а й високоморальною, психологічно стійкою людиною.
1. Кодекс професійної етики суддів,
затверджений V з’їздом суддів України
24 жовтня 2002р.[Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://court.gov.ua/tu11/14/
2. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Навч. посібник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 220с.
3. Колеснікова О.В. Естетична культура у професійному становленні юриста : конспект лекцій / О.В. Колеснікова. – Харків : УкрЮЛ, 1994. – 20 с.
4. Маляренко А.В. Про присягу судді та відповідальність за її порушення // Вісник Верховного Суду України. -№2. -2012. -С. 26-31.
5. Стратегічні комунікації.
Навчально-методичний посібник для викладачів
суддів і працівників апарату суду / Режим
доступу з екрана: http://www.ukrainerol.org.ua/
6. Шепітько В. М. Психологія судової діяльності:[навч. посіб.] / Шепітько В. М. – Х.:Право, 2006. – 160 с.
7. Юдина Е.В. Юридическая психология: Учебное пособие / Юж.-Рос. гос. техн. ун-т. – Новочеркасск: ЮРГТУ, 2011. – 206с.
8. Бражникова А.Н., Бражников В.С. Морально-психологічні проблеми здійснення правосуддя // Юридична психологія. - 2008. - № 2. – С.10-12
9. http://www.yurincom.com/ua/
10. http://www.civicua.org/news/