Професіоналізм судді

 

                                                                                                                        

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ШКОЛА СУДДІВ УКРАЇНИ        

                              ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ по напрямку стажування

«Судоустрій України.  Етика та деонтологія судді»

 

Тема:  «Професіоналізм судді»

 

 

 

 

 

Слухача (кандидата на посаду судді) Вінницького міського суду Вінницької області Полотнянко Оксани Іванівни 

 

 

            (підпис слухача,кандидата на  посаду судді)

 

 

 

Суддя – наставник, суддя Вінницького міського суду Король О.П.   

 

 

 

                              (підпис судді-наставника)

 

 

 

 Вінниця 2013

 

 

ВСТУП

 

«Професіоналізм суддів є головною складовою у побудові в Україні справедливого та чесного суду, що діє за законом і захищає права кожного громадянина»

В.Янукович (14.02.2012)

 

Актуальність. Сьогодні в Україні широко дискутується питання побудови ефективної судової системи.  Одним із чинників впливу на ефективність правосуддя є кадрове забезпечення суддівського корпусу високопрофесійними суддями. Виносять судові рішення не установи суду  або якісь інші інститути судової влади, а конкретні люди, яких відповідно до передбаченої законом процедури, наділено таким правом – професійні судді. І саме від їх професіоналізму, правосвідомості  залежить якість судового рішення.

Європейською  Хартією про статус суддів, прийнятою  у Страсбурзі у липні 1998 року (БЛІ/БОС (98)23), встановлено вимогу передбачити законом забезпечення умов, що гарантуватимуть шляхом дотримання вимог щодо освітньої кваліфікації та наявності попереднього досвіду призначення на посаду саме тих осіб, які здатні здійснювати судові обов'язки.

Міжнародними  стандартами у сфері судочинства передбачено певні рекомендації щодо навчання суддів. Зокрема, вказане стосується Рекомендації Rec (2004) Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про роль Європейської конвенції з прав людини в університетській освіті та професійній підготовці, а також Висновку № 4 (2003) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо належної підготовки та підвищення кваліфікації суддів на національному та європейському рівнях. Про важливість професійної підготовки суддів вказано у таких міжнародних документах, як Основні принципи ООН щодо незалежності правосуддя, прийняті у 1985 році, та документах Ради Європи, прийнятих у 1994 році (Рекомендація № Я (94) 12 щодо незалежності, ефективності та ролі суддів), а також у 1998 році (Європейська Хартія про статус суддів), посилання на які містяться в п. 11 Висновку КРЄС № 1.

Отже, питання  професіоналізму суддів визнається як на національному так і на міжнародному рівні і є актуальним.

Метою роботи є аналіз основних принципів професіоналізму суддів в Україні.

Об'єктом дослідження є принципи професіоналізму суддів

Предметом дослідження є поняття, юридична природа професіоналізму суддів, сутність і зміст їх службових прав, обов'язків та повноважень.

Методи дослідження. Під час дослідження були використані теоретико-правовий, аналітичний методи, метод аналогій, синтез.

Основний текст роботи викладено на  20 сторінках. Перелік  використаної літератури складає джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 1.ПІДГОТОВКА ПРОФЕСІЙНИХ СУДДІВ В УКРАЇНІ

 

Для того, аби Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС України) направила Вищій раді юстиції (далі – ВРЮ) матеріали з рекомендацією про призначення кандидата на посаду судді вперше, останній повинен пройти фактично три етапи відбору після здачі документів відповідно до вимог ст.ст.68 – 70 Закону. Перший етап полягає в проходженні кандидатами на посаду судді анонімного тестування й у випадку успішного результату, претендент направляється для проходження спеціальної підготовки, організація якої покладається на Національну школу суддів України.

Другий етап полягає  в проходженні кандидатом вже  як слухач шестимісячної спеціальної  підготовки в Національній школі  суддів, яка включає в себе як теоретичний, так і практичний курс навчання. Матеріали стосовно слухачів, котрі успішно пройшли спеціальну підготовку, направляються до ВККС України для складення кваліфікаційного іспиту.

Третій етап – кваліфікаційний  іспит, який є фактично атестуванням кандидата на посаду судді, що успішно  пройшов спеціальну підготовку. Під  час цього іспиту встановлюється рівень теоретичних і практичних знань кандидата, готовність його до здійснення правосуддя з врахуванням особистих та моральних якостей.

За вказаних обставин важливість спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, організація якої покладена на Національна школу суддів (є надзвичайно актуальною і полягає вона не лише в підготовці слухача для здачі кваліфікаційного іспиту, але й у підготовці його для подальшої роботи на посаді судді. «Вважаю, що незалежний суддя – це, в першу чергу суддя освічений, суддя, професіоналізм якого є запорукою доступного, справедливого та чесного судочинства», – наголошував Президент України В. Янукович 29 травня 2012 року під час прийняття присяги новообраними суддями. Як бачимо, вимоги держави й суспільства до рівня підготовки суддів з кожним роком зростають і ключова роль у цьому процесі відведена саме Національній школі суддів України.

На перший погляд, не існує суттєвих проблем з організацією спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді вперше, але треба звернути увагу на п. 2 ст. 69 Закону, де вказано: «перелік юридичних вищих навчальних закладів, які здійснюватимуть підготовку кандидатів на посаду судді, затверджується ВККС України». Виникає певне протиріччя: хто ж усе-таки займатиметься спецпідготовкою майбутніх суддів – Національна школа суддів України чи певні вищі юридичні навчальні заклади? Законодавець поклав на Національну школу суддів лише організацію такої спецпідготовки, а сам процес спецпідготовки проводитимуть відповідні вузи.

Якщо слідувати досвіду  ряду європейських країн, де функціонують відповідні навчальні заклади для  суддів, то бачимо, що юридичні вищі навчальні  заклади зробили свій внесок у  формування майбутнього судді –  вони за п’ять років дали йому належну  теоретичну підготовку з юриспруденції. Адже на даному етапі стоїть питання не про навчання кандидата, а його спецпідготовку як майбутнього судді, де робиться акцент на роботу з ним професійних суддів-викладачів, суддів-наставників. Саме в такому аспекті працює Національна академія прокуратури, академії МВС та СБУ та інші спеціалізовані заклади.

Друге питання, що виникає під час аналізу системи професійної підготовки професійних суддів, чим така спецпідготовка відрізнятиметься від роботи факультетів, які функціонували чи навіть функціонують до цього часу в національних університетах «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» та «Одеська юридична академія».

Програма підготовки на кандидатів на посаду суддів передбачає не лише опанування новими знаннями, а й формування правової культури, інтелектуальний розвиток слухачів, розвиток емоційної сфери, психомоторний розвиток – формування специфічних навичок поведінки, необхідних у професійній діяльності судді.

Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає  теоретичне та практичне навчання й містить загальний та спеціальний компоненти. До загального компоненту змісту спеціальної підготовки входять курси фундаментальної, соціальної та функціональної спрямованості, до спеціального – підготовка за чотирма напрямами (“цивільне судочинство”, “кримінальне судочинство та судочинство у справах про адміністративні правопорушення”, “адміністративне судочинство”, “господарське судочинство”).

Усі курси практично  орієнтовані з урахуванням функцій  судді та спрямовані на опанування вміннями й навичками, необхідними для майбутньої роботи. Суть спеціальної підготовки полягає у формуванні в кандидата на посаду судді фахових умінь і навичок високої моральності та професійної культури ще до заняття посади судді. Мета такої підготовки – допомогти кандидатам розвинути якості та набути вміння й навички, необхідні для виконання їхніх майбутніх обов’язків судді, завдяки яким вони зможуть приймати законні та обґрунтовані рішення, з повагою ставитися до особи, забезпечувати реалізацію її прав і свобод, поважати особу та гарантувати їй права й основоположні свободи, дотримуватися норм етики й судової деонтології, а також усвідомлювати високу значимість суду в демократичному суспільстві, інтегрованому в міжнародне середовище.

Програма спеціальної підготовки враховує потреби в соціальній обізнаності суддів, а також їхню обізнаність із європейськими питаннями, вивчення Конвенції з прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, а також включає підготовку з етики та ознайомлення з іншими сферами, які мають відношення до суддівської діяльності, як, наприклад, управління справами та адміністрація судів, інформаційні технології, соціальні науки та альтернативні засоби вирішення спорів про право.

Крім спецпідготовки кандидатів на посаду судді на Національну школу суддів покладається підготовка суддів, яких призначено на посаду судді вперше, обрано на посаду судді безстроково, а також суддів, призначених на адміністративні посади. Окрім того, проведення періодичного навчання суддів з метою підвищення рівня їх кваліфікації, підготовка працівників апаратів судів, наукові дослідження з питань удосконалення судочинства, вивчення міжнародного досвіду організації діяльності суддів. Законодавець поклав на Національну школу суддів також науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, ВККС та Вищої ради юстиції.[9]

Аналізуючи систему  професійної підготовки суддів, слід відмітити, що в напрямку покращення їх професіоналізму створюються  певні програми. Проаналізуємо деякі з них.

Так, наприклад, проект USAID «Справедливе правосуддя» оголошує конкурс грантів на виконання розробки та підготовки до друку «Книги судді» з метою сприяння підвищенню професіоналізму та ефективності судової влади України.

Грант буде надаватися і реалізовуватися відповідно до нормативних документів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та уряду США, що регулюють надання грантів в рамках контрактів, а також відповідно до правил управління грантами в рамках проекту USAID «Справедливе правосуддя».

Метою грантової програми є сприяння підвищенню професіоналізму  та ефективності судової влади України» шляхом розробки та підготовки до друку  «Книги судді» для суддів України, яка  допоможе потенційній читацькій  аудиторії краще зрозуміти філософію  носіїв судової влади та покликана стати посібником-порадником для українських суддів у їх повсякденному (як професійному, так і особистому) житті. [10]

 

2.ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІОНАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СУДДІ

 

Професіоналізм судді - це сукупність знань, інтелекту, культури, морально-психологічних якостей, які йому необхідні для повноцінного виконання посадових обов'язків; це вміння не створювати своїми діями конфлікту, бути терплячим, обмежувати себе навіть у простих життєвих ситуаціях.

Професія судді є  однією з найбільш складних юридичних професій. У діяльності судді реалізується значна кількість спеціальних якостей і навичок особистості, які, будучи приведені в систему, органічно входять у структуру особистості судді і визначають його творчий потенціал та індивідуальний стиль діяльності. Тому головним у суддівській етиці є особа судді.

Перебуваючи на службі, суддя  повинен думати не тільки про виконанні  службового обов'язку, але і про  борг моральному, який зобов'язує суддю  відноситься шанобливо до людської гідності, бути справедливим як по відношенню стоять перед судом, так і по відношенню до представників народу в особі присяжних, народних і арбітражних засідателів, яким не зрозуміло словосполучення "честь мундира", але зате властиво милосердя, народна мудрість. Враховуючи постійну присутність подібних співвідношень у своїй діяльності, суддя повинен бути простий у викладі суті справи настільки, щоб бути зрозумілим будь-яким слухачем.

Суддя може і повинен  виходити в судове засідання, детально вивчивши матеріали справи, а також матеріальний і процесуальний закони, що підлягають застосуванню в даній справі. Не підготували до судового засідання по справі суддя буде здійснювати правосуддя не на належному професійному рівні і це будуть відчувати як знаходяться в залі засідання громадяни, так і розуміти беруть участь у процесі особи. Не професійне здійснення правосуддя відчувається і сприймається юридично не обізнаними людьми як прояв несправедливості. Несправедливий суддя - аморально.

Лінію поведінки судді  в судовому засіданні визначають принципи здійснення правосуддя: відкритість, гласність розгляду справи, змагальність і рівноправність сторін, диспозитивність, безпосередність, безперервність, законність, незалежність, що поєднуються з розташованими за рамками закону аспектами поведінки судді, такими як взаємовідносини з учасниками засідання, загальна морально-етична атмосфера, дотримання процесуальних норм при здійсненні правосуддя, загальна культура процесу.[1]

Судовий процес суддя  повинен починати в призначений  час. У ході судового засідання не повинен відволікатися від розглядуваної справи на інші проблеми. Не етично під час засідання передавати судді записки або викликати суддю із залу засідання до телефону. Зазначені та подібні їм супутні фактори негативно впливають на уявлення громадян про судову владу.

У разі затримки засідання, незалежно від причин, які спричинили її, судді слід вибачитися за затримку засідання.

При запізненні кого-небудь з учасників процесу судді доцільно зробити спізнілому зауваження після офіційного відкриття судового засідання. Запізнення в судове засідання - це знак зневажливого ставлення до суду як органу судової влади. Зауваження судді, зроблене у коректній формі, але твердо, свідчить про чітке виконання суддею службового обов'язку та про те, що суддя не приватна особа, а представник судової влади.