Міжнародні кредитні відносини

Рішення про надання  кредиту приймаються Банком на основі експертних оцінок МВФ та попередніх оцінок ефективності проекту, що здійснюється експертною комісією МБРР, причому  технічна допомога (експертиза) входить до умов надання кредитів. Обумовлюються також необхідність надання допомоги, типи тих чи інших проектів, потреба у фінансуванні тощо.

Міжнародна асоціація  розвитку (МАР) була створена як філія  МБРР у 1960 р. з метою зберегти вплив розвинутих західних держав на країни, що розвиваються. МАР надавала безвідсотковий кредит на термін до 50 років (з 1986 р. термін надання кредитів скорочено до 40 років для найменш розвинутих країн та до 35 років — для інших країн "третього світу"). Погашення кредитів починається з одинадцятого року після початку їх використання. Кредити надаються урядам та приватним організаціям країн, що розвиваються, без відсотків.¹³

Кредити МАР призначені найбіднішим і найменш платоспроможним  країнам і виділяються з урахуванням розмірів їх території, річного доходу на душу населення, ступеня ефективності економічної політики. Тільки країни з річним доходом на душу населення, що становить менш як 1305 дол. США, можуть користуватися позиками МАР. Більшість кредитів МАР надає країнам з розмірами річного доходу на душу населення 800 дол. США або меншими.

Кожний фінансований Міжнародною асоціацією проект підлягає обов'язковій політико-економічній  експертизі з метою найефективнішого використання фінансової допомоги. Кредити надаються в національній валюті держави чи її території. У рамках програми спеціальної допомоги здійснюється підтримка країн, розташованих південніше від Сахари з низькими доходами і високими боргами.

Міжнародна фінансова  корпорація (МФК) була створена в 1959 р. з ініціативи США. Її мета — заохочування розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються. МФК надає кредити високорентабельним приватним підприємствам без гарантії уряду на термін від 5 до 15 років з умовою, що частину акцій компанії-позичальники продають МФК. Рівень відсоткових ставок відповідає існуючим на міжнародних фінансових ринках.

Статутний капітал МФК  створено із внесків країн-членів. Розмір внесків пропорційний до частки їх внесків до МБРР. У МФК беруть участь тільки члени МБРР.

Свою діяльність МФК  здійснює за такими основними напрямами: інвестування приватного сектору (в  основному країн, що розвиваються); надання комплексних консультаційних  послуг урядам і підприємствам у  здійсненні приватизації; формування ринку капіталів у країнах з перехідною економікою.

У 1988 р. країни — члени  Світового банку створили Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ), яке страхує капіталовкладення  від витрат, викликаних некомерційними ризиками. До його складу сьогодні входять 142 країни.¹⁴

БАГІ доповнює діяльність інших міжнародних страхувальників  і пропонує чотири основних типи гарантій: не конвертованість валюти, експропріація, війна і громадянські заворушення, порушення умов контрактів.

Не конвертованість  валюти — це захист від втрат, які виникли у зв'язку з неможливістю конвертувати місцеву валюту в іноземну для її переказу за межі країни перебування.

Експропріація — захист від втрат, які викликані діями  уряду країни перебування у зв'язку з обмеженням або ліквідацією  права власності чи контролю над нею, а також права на застраховані інвестиції.

Війна і громадянські заворушення — це захист від збитків, викликаних військовими діями або  громадянськими заворушеннями, які  призвели до руйнування чи нанесення  шкоди матеріальним активам підприємства або до створення перешкод для його діяльності.

Порушення умов контрактів — це відмова від зобов'язань  за контрактом з отримувачем гарантій або його порушення з боку уряду  країни перебування, коли утримувач  гарантій не має змоги звернутися до суду чи арбітражного суду для розгляду позову про відмову від контракту або порушення його умов; рішення суду не приймається в розумні терміни; таке рішення не може бути виконано.

Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) був заснований у 1966 р. і призначений для сприяння зростанню потоків міжнародних інвестицій через надання послуг по арбітражному розгляду і врегулюванню суперечок між урядами і іноземними інвесторами, надання консультативних послуг, проведення наукових досліджень, надання інформації про інвестиційне законодавство.

Специфічною міжнародною  валютно-фінансовою організацією є  заснований у 1930 р. Банк міжнародних  розрахунків (БМР) з головною конторою у місті Базелі (Швейцарія). Його статутний капітал формується за рахунок продажу акцій центральним банкам країн-учасниць та на відкритому валютному ринку. Банк не є об'єктом швейцарського законодавства про компанії. Фактично Банк міжнародних розрахунків має статус міжнародного банку, який координує дії національних центральних банків.

Членами БМР е 33 країни Європи, Азії, США та ПАР. Згідно із Статутом на Банк міжнародних розрахунків  покладено дві основні функції: сприяти співробітництву між  центральними банками, забезпечувати  сприятливі умови для міжнародних  фінансових операцій, діяти як довірена особа або агент у проведенні міжнародних розрахунків своїх членів.

Свою основну функцію  координатора центральних банків провідних  розвинутих країн БМР успішно  виконує і сьогодні. Він об'єднує  центральні банки 33 країн, в основному  європейських. Крім цього, він здійснює розрахунки між країнами — членами Економічного і Валютного союзу, виконує функції депозитарію Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), здійснює операції за дорученням Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Отже, Банк міжнародних  розрахунків активно сприяє міжнародному регулюванню валютно-кредитних відносин. Головне джерело засобів БМР  — короткострокові вклади (до трьох  місяців) центральних банків в іноземній  валюті або золоті.

Найвищим органом БМР є загальні збори, які скликаються щороку з представників центральних банків країн — акціонерів Банку, голоси яких розподіляються пропорційно до кількості їх акцій. Поточними справами керує Рада директорів.¹⁵

 

ВИСНОВОК

 Стрімке зростання  світового фінансового ринку в останні десятиліття, істотне збільшення прямих іноземних інвестицій після ІІ світової війни, мексиканська фінансова криза 1994 р., азійська криза 1998 р. привернули пильну увагу аналітиків, науковців, міжнародних валютно-фінансових організацій до необхідності подальшого удосконалення сучасної міжнародної валютної системи.

Суть пропозицій щодо реформування існуючих структур міжнародної  валютної системи зводиться, по-перше, до більш повної і всебічної гармонізації внутрішньої макроекономічної та зовнішньоекономічної політики провідних країн світу на кшталт маастрихтських критеріїв валютно-фінансової конвергенції країн ЄС; по-друге, до формування центральної системи координації та регулювання валютних курсів, менш жорсткої, ніж фіксовані режими Бреттон-Вудської системи чи європейського механізму валютних курсів, але, водночас, і менш мінливої, ніж сучасний режим вільного плавання; по-третє, до вирішення проблем валютної ліквідності.

Остаточне з'ясування усіх питань та забезпечення практичного  функціонування реформованої системи пропонується покласти на МВФ. При цьому МВФ повинен зосередитися переважно на наданні позик, спрямованих на підтримання макроекономічної рівноваги, а не довгострокового розвитку, що входить до функцій Світового банку.

Впровадження централізовано-керованої міжнародної валютно-кредитної системи є тривалим процесом. Її практичне здійснення вирішальною мірою залежатиме від узгодженої політики провідних індустріальних держав світу, насамперед «великої сімки», від перебігу подій у самій розгалуженій системі міжнародних валютних відносин.

Важливим кроком до подальшої  диверсифікації та глобалізації повноважень  МВФ є надання йому статусу  спостерігача у щорічних нарадах  групи семи. Особливо зростає його значення як повноважного центра координації економічної і монетарної політики глобального рівня, під час гострих фінансових криз, подібних до тієї, що сталася у Мексиці. МВФ виступає тоді як ефективний інструмент гарантування монетарної кооперації і співробітництва.

Для створення необхідних ліквідних засобів запобігання та «швидкого реагування» на фінансові кризи протягом двох років буде сформовано необхідні кошти в рамках Генеральної домовленості щодо боргу (ГДБ) за рахунок насамперед найбільших членів фонду. Треба врахувати, щоб ресурси фонду були адекватними попиту на них протягом залишку років XX ст. і в майбутньому. Першим і найголовнішим пріоритетом при формуванні додаткових засобів є наступний генеральний перегляд квот МВФ, тобто внесків капіталу мого членами до статутного фонду. Другим напрямом є перегляд ролі, розмірів і процедур активізації діяльності Генеральної домовленості з боргу і дослідження шляхів підвищення ресурсного потенціалу, достатнього для МВФ, з метою забезпечення боргових зобов'язань його членів у надзвичайних ситуаціях. При розгляді такої форми боргу треба мати чітку відповідь на питання: скільки ресурсів знадобиться під час самої кризи та протягом якого часу вони будуть діяти? У сучасних умовах глобалізації ринків МВФ повинен мати можливість миттєвого реагування і прийняття рішень, які б забезпечували довіру й інвесторів, і членів фонду.

Таким чином, сучасні  міжнародні відносини потребують оперативних  і скоординованих дій національних урядів та міжнародних валютно-кредитних  організацій.

 

Список літератури

1. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник.-К.:Т-во “Знання”, КОО, 1999
2. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / А.С.Філіпенко, В.І.Мазуренко, В.Д.Сікора та ін.-К.: Либідь, 1997
3. Економічний словник-довідник /  За ред. С.В. Мочерного.-К.: Феміна, 1995
4. Школа І.М. Міжнародні економічні відносини. Чернівці, 1996
5. Гальчинський А.С. Сучасна валютна система.- К.: Вища шк., 1995.
6. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Л.А.Дробозина, Л.П.Окунева, Л.Д.Андросова и др.; Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. - М.: ЮНИТИ, 2000.
7. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник/Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 1994.
8. Финансы предприятий: Учеб.пособие / Н.Е. Заяц, М.К.Фисенко, Т.Н.Василевская и др. - Мн.: Высш.шк., 1995. - 256 с.
9. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф. Подкропивного. – Вид.2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001.- 528 с.
10. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 460
11. Самуэльсон П. "Экономика", Пер. с англ. В 2-х т. Т II., М.: НПО "Алгон" ВНИИСИ. 1992 - 416 с.
12. Толковый словарь экономических терминов “Это - бизнес”. Киев, “Альтерпрес”, 1996г.
13. Чижов К. Я. “Международные валютно-финансовые организации капитализма”
14. Носкова И.Я. “Международные экономические отношения”
15. Стадниченко А.И. “Валютные потрясения на Западе”
16. Носкова И.Я., Максимова Л.М. “Международные экономические отношения”

¹ Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999

² Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999

³ Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / А.С.Філіпенко, В.І.Мазуренко, В.Д.Сікора та ін.-К.: Либідь, 1997

⁴ Школа І.М. Міжнародні економічні відносини. Чернівці, 1996

⁵ Школа І.М. Міжнародні економічні відносини. Чернівці, 1996

⁶ Економічний словник-довідник /  За ред. С.В. Мочерного.-К.: Феміна, 1995

⁷ Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник/Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 1994.

⁸ Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф. Подкропивного. – Вид.2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001.- 528 с.

⁹ Толковый словарь экономических терминов “Это - бизнес”. Киев, “Альтерпрес”, 1996г.

¹⁰ Носкова И.Я., Максимова Л.М. “Международные экономические отношения”

¹¹ Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник/Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 1994.

¹² Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник/Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 1994.

¹³ Чижов К. Я. “Международные валютно-финансовые организации капитализма”

¹⁴ Чижов К. Я. “Международные валютно-финансовые организации капитализма”

¹⁵ Чижов К. Я. “Международные валютно-финансовые организации капитализма”