Жанрова модифікація роману виховання в англійській літературі ХХ ст.

Хворий він, або насправді-погана вівця в своїй сім'ї і атавізм [16] в людському роді? Чи все це-результат відсутності любові та розуміння з боку близьких йому людей?

Розглянемо більш детально роман  «Дитина Розмарі». Молода бездітна пара Розмарі і Гаррі Вудхаус переїжджають в Бремфорд (Нью-Йорк) і стають сусідами літньої пари Мінні і Романа Кастіветів, квартира яких з'єднана з їхнім помешканням. Чоловік Розмарі, не дуже успішний актор, що працює на радіо і телебаченні. Розмарі знайомиться з Террі, усиновленою дочкою сусідів. Однак незабаром Террі викидається з вікна. Що це, відгук її минулого, чи вплив нової родини?

 Через певний час Кастівети запрошують пару на вечерю, під час якої несхвально відгукуються про візит римського папи Павла VI в Нью-Йорк. Також Роман пропонує Гаррі допомогу в акторській роботі.

Молода пара має непримиренне бажання завести дитину, розраховуючи при цьому ідеально дні. У той самий день Мінні приносить сусідам шоколадний мус, який здається Розмарі підозрілим через дивний присмаку, і вона викидає його не доївши. Відразу їй стає погано і засинаючи, при цьому бачить дивне видіння, ніби пливе на яхті з Гаррі, який перетворюється в демона і ґвалтує її. На ранок вона бачить сліди від пазурів демона на спині. Через кілька днів вона дізнається, що вагітна і повинна народити 28 червня 1966 (6/66). За порадою подруги Еліс вона має намір спостерігатися у лікара Хілла, однак Мінні наполягає на своєму знайомому, лікарі Сапірштейну.

 Розмарі стрімко починає втрачати вагу замість того, щоб набирати її. Крім того дівчину мучать постійні болі, вона починає любити сире м'ясо, а замість вітамінів лікар рекомендує пити відвари Мінні. Розмарі підозрює, що її сусіди і всі їхні друзі - учасники сатанинського культу, що будують плани щодо її ще не народженої дитини, і що її чоловік з ними. З часом Розмарі стає все більш і більш дратівливою, а всі зусилля чоловіка і сусідів допомогти їй - марні.

 

 

     2.2. Роль жіночих образів в "феміністичному" романі "П'ята дитина"

 

Роман розповідається з точки зору матері, а увагу автор  фокусує на Гарріет та її п’ятому сині – Бені. Автор ретельно описує емоції матері, її думки та з якими перешкодами й судженнями їй доводиться зіткнутись.

У ті часи, коли було написано роман, аномальні  діти були чимось на зразок табу, а їх матері ставали « білими воронами»  у суспільстві.

Оскільки роман написаний через  призму бачення Гаррієт, ми можемо проаналізувати можливі феміністичні підходи, так  як це має велике значення, коли мова йде про розуміння роману та відсутності значної ролі батька в ньому.  Одним із важливих моментів є те, що  розповідь фокусує всю увагу на матері, головній героїні, а тато – Девід, залишається на задньому плані і ніколи , майже, не з’являється у ключових сценах роману. Його стосунки  з Беном, не можна назвати стосунками батька і сина. Замість того, щоб намагатися покращити їх взаємини, батько прикладає зусилля, щоб покращити емоційний та матеріальний стан своїх інших чотирьох дітей, але ні те, ні інше йому не вдається. Це призводить до втрати мужності та індивідуальності Девіда, що надалі, збільшить поділ його родини.

Роман дає змогу виразити Гарієтт саму себе та власне життя, але не дозволяє зробити цього Девіду.

Як вже зазначено раніше, основну  частину роману було передано через  призму поглядів Гарієтт. Хоча роман, який зосереджує свою увагу на жінці, не робить його автоматичного феміністичним, зображення Гаррієт може бути пов’язаним із феміністичною точкою зору. Для прикладу, оповідач, що зосереджується на Гарієтт і її розвитку впродовж книги, читач дізнається про її походження, цілі в житті, кожна думка та емоцію. Це пояснюється новим феміністичним рухом, який зосереджується на соціальному та психологічному тисках,  про які знали жінки з переважно кожної родини. Очевидно, це є саме те, що оповідач робить через досвід Гарієтт.  Вона стикається з соціальним тиском, бажаючи традиційної сім'ї , а не того, що бажають її друзі та рідні. Також на головну героїню чекає психологічний тиск впродовж її вагітності з Беном, коли люди навколо, запитують що з дитиною. В той час як вона сама, вважає, що з ним щось не так.

Сенс сильного феміністського наголосу проходить крізь цілий роман, і це не лише оповідач, який зображає новий феміністський рух.

Описуючи як народження Бена впливає  на всю родину в цілому, роман  суворо зосереджується на тому , як Гаррієт  переживає це. Читач спостерігає  за крахом сім’ї через призму поглядів головної героїні та стає обізнаним лише з тим, як все це впливає на душу та почуття Гаррієт.

 

ВИСНОВКИ

Роман виховання є специфічною формою монументального роману, структура якого позначається процесом формування характеру та виховання особистості. Як правило, події такого твору охоплюють довготривалий період, а то й усе життя головного героя.

У XX столітті роман виховання зазнає модифікації та набуває нових особливостей. Усередині нього виховання більше не здійснюється як зразкове, на зміну соціалізації приходить стратегія індивідуації - самопояснення героєм, а через нього читачем свого життєвого шляху, індивідуальної та соціокультурної ідентичності.

Роман Доріс Лессінг « П’ята дитина» є яскравим прикладом трансформації художньої форми та змісту роману виховання. Головні персонажі – Бен та його мати, Гаррієт. Бен, зі всіма своїми якостями дикості, відлюдькуватості , жорстокості і мати –

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Хализев В. Е. Теория литературы. – М., 2002. – 437с.

2.Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як та ін. – К., 1997. – 752с.

3.Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001. – 636с.

4.Бахтин М. Роман воспитания и его значение в истории реализма // Ткачук М. П. Жанрова структура прози Івана Франка  (бориславський цикл та романи з життя інтелігенції). Монографічне дослідження. Науковий редактор і післямова доктора філологічних наук, професор Р. Т. Гром’яка. – Тернопіль, 2003. – С. 212-213.

  5.Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001. – 636с.

6.Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука –Київ, 1974 –

600с.

7.Кант И. Ответ на вопрос: что такое просвещение? Кант И. Сочинения в шести томах // под общей редакцией Ф. Асмуса, В. Гулыги, И. Ойзермана

Москва,институт философии, изадтельство социально- экономической литературы «мысль». Том 6. 1966. С. 25 – 37.

8.Локк Дж. Сочинения в 3-х т. Т.1. Опыт о человеческом разумении.( Философское наследие. Т.93).-М.: Мысль, 1985.- 621с.-С.78-582.

9.http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1008030

10.Сандриева А. Н. Трансформация западноевропейского романа воспитания  в культурном контексте современности: автореф. дис. на соискание научной степ. канд. культоролигии: Специальность 24.00.01 – теория и история культуры/ А.Н. Сандриева. – Екатиренбург, 2007. – 23с.

10.http://ru.wikipedia.org/wiki/Лавкрафтовские_ужасы

11.http://ru.wikipedia.org/wiki/Снежный_человек

12.http://uk.wikipedia.org/wiki/Гобліни

13.http://ru.wikipedia.org/wiki/Миазм

14.http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_fwords/20703/КОНСЮМЕРИЗМ

15.http://ru.wikipedia.org/wiki/Атавизм

16. Садриева, А. Н. Воспитательный роман как социальная институция,

формирующая субъектность своих читателей / А. Н. Садриева // Homo Legens

в прошлом и настоящем : материалы Всерос. науч.-практ. конф., Нижний Та-

гил, 23–24 мая 2007 г. / отв. ред. О. В. Рыжкова ; Нижнетагильская государ-

ственная  социально-педагогическая  академия. – Нижний  Тагил : Изд-во

НТГСПА, 2007. – С. 218–221.

17. Садриева,  А.  Н.  Роман воспитания  как  литературный  жанр /

А. Н. Садриева // Ученые записки НТГСПА. Филологические науки. – Ниж-

ний Тагил : Изд-во НТГСПА, 2004. – С. 88–94.

18. Жанровые разновидности романа в зарубежной литературе ХVIII – XX векав: учебно.-метод. пособ. для студентов филолог. специальностей / [В. Г. Зинченко, В. А. Кухаренко, М. П. Мудесити, и дрг]. – Киев – Одеса : Вища шк., 1985. – 148 с.

19. Михальская Н.П., Аникин Г.В.История английской литературы – Москва: Высшая шк.,1975. – 516с.

20. Елистратова А.А. Английский роман эпохи Просвещения – Москва: Наука .,1996 – 476с.

 21. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества [Электронный ресурс].    http://www.i-u.ru/biblio/archive/ bahtin_estetika/

22. Влодавская И. А. Поэтика английского романа воспитания начала XX века: типология жанра – Киев: Вища школа, 1983.

23. Краснощекова Е. А. Роман воспитание — Bildungsro-Bildungsroman— на русской почве: Карамзин. Пушкин. Гончаров. Толстой. Достоевский — СПб.: Изд-во «Пушкинского фонда», 2008. — 480 с.

  24. Влодавская И. А. Поэтика английского романа воспитания начала ХХ

   века. Типология жанра / И. А. Влодавская. – К. : Вища шк., 1983.

  25. Галич О. Назарець В. Теорія літератури: Підручник (За наук. ред. Олександра Галича). – Київ, 2001. – 488с.