Внесок М.Туган-Барановського у розвиток світової економічної думки

Як відомо, центральною  ідеєю цієї теорії Кейнса, яку визнали  революційною і яку він оприлюднив у 1936 році, було положення, що придбання  інвестиційних товарів (інвестиції) є складовою сукупного попиту, яка є компенсаційною витратою до обсягу заощаджень, а ринок формує відсоткову ставку, за якою у закритій економіці інвестиції будуть дорівнювати  обсягам збереженого доходу. Подібність до теоретичного відкриття Туган-Барановського, зробленого на 40 років раніше, очевидна.

Нова теорія ринку  була розроблена Туган-Барановським при дослідженні теорій та явищ економічного циклу, результати якого були оприлюднені в книзі “Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини та вплив на народне життя”. Ця праця зробила його класиком світової економічної думки, набувши планетарного поширення: переклад її другого видання німецькою (1901 та 1969 рр.), французькою (1913 р.), японською (1931 та 1972 рр.), англійською (1954 р.) та італійською (1985 р.) мовами. В Росії вона мала чотири видання. Ідеї цієї книги за своїм значенням для економічної науки виходять далеко за межі окресленої теми, бо вона, наче у фокусі, збирає всі ключові проблеми макроекономічного аналізу. Дослідник геніально визначав зародки тих магістральних явищ, які в майбутньому, розвинувшись, зумовлювали прогрес людства. Європейське, а пізніше й світове визнання, вчений отримав досить швидко, проте в Росії майже всі його набутки сприймалися критично. Проте, водночас, підсвідомо всі, навіть недруги, відчували непересічність цієї людини і ставилися до нього з величезною повагою.

Зроблені Туган-Барановським висновки лягли в основу сучасного макроекономічного аналізу пропорцій заощаджень та інвестицій. У цьому контексті визначається макроекономічний ресурс здійснення ефективної інвестиційно-інноваційної державної політики.

Висновки

Проаналізувавши економічні роботи, творчість видатного економіста Михайла Івановича Туган-Барановського, ми бачимо, що він зробив величезний внесок у розвиток світової економічної думки.

Туган-Барановський не належав якійсь певній течії економічної науки. Він був близький то до теорії граничної корисності, то до марксизму, то до ревізіонізму, потім до бернштейнанства, то знову до суб'єктивно-психологічної школи, то прагнув сполучити її ідеї з марксизмом, знайти нові сполучники і з'єднати те й інше.

Туган-Барановський розробив оригінальну соціальну теорію розподілу, відмінну від класичної, марксистської та неокласичної. Основні її засади дослідник виклав у працях «Теоретичні основи марксизму» (1905 р.), «Соціальна теорія розподілу» (1913 р.)

У праці Туган-Барановського досліджується все народне господарство; соціальні відносини клас капіталістів -- клас найманих робітників, а не відносини капіталістична фірма -- найманий робітник.

Туган-Барановський створює нову соціальну теорію розподілу. Вироблений суспільною працею суспільний продукт тільки в деякій частині дістається робітнику, а іншу частину захоплюють нетрудові класи (буржуазія й аристократія), котрі спираються на свою економічну міць. Володіючи засобами виробництва та засобами існування робітника, ці класи керують суспільним процесом виробництва і є господарями загального становища. Боротьба між цими класами відбувається за суспільний продукт -- кожен з них намагається захопити собі найбільшу частину суспільного продукту. Не особистість, а клас виступає суб'єктом розподілу суспільного продукту. Саме клас найманих робітників (пролетаріат) повинен звільнити соціалізм від класу капіталістів та аристократів (земельних власників, що отримують нетрудовий дохід). Це -- соціальна експлуатація, це -- соціальна теорія розподілу, котрою пишається її автор.

Вчений заклав підвалини  сучасної інвестиційної теорії циклів, випередивши основну ідею кейнсіанської  теорії циклів «заощадження - інвестиції»  як вихідного внутрішнього імпульсу усього механізму циклічних коливань.

Причини циклів та криз учений виводив, на відміну від  неокласиків, із недосконалості регулюючої ролі реального ринкового механізму  у сфері нагромадження та витрачання суспільного капіталу, що призводить до порушень пропорційного розподілу  такого капіталу між різними сферами  застосування.

Теорія циклів Тугана-Барановського у світовій економічній літературі оцінюється як така, що знаменувала розрив з минулим, визначила якісно новий етап у розвитку цієї теорії, започаткувала сучасну теорію кон'юнктури тощо.

З повною підставою  можна сказати, що М.І.Туган-Барановський першим сформулював основний закон інвестиційної теорії циклів: фази промислового циклу визначаються законами інвестування. Порушення ж ритму економічної активності, що приводить до кризи, випливає, на думку М.І.Туган-Барановскою, через відсутність паралелізму на ринках різних сфер у період економічного підйому, розбіжності між заощадженнями й інвестиціями, через диспропорційності в русі цін на капітальні блага і споживчі товари.

Циклічний рух кон'юнктури  проявляється в зміні цін на товари. У Туган-Барановського вперше цінність інвестиційних товарів обумовлювалася не витратами на освоєння їхнього виробництва, а попитом на ринку основного капіталу, аналіз якого ним зв'язувався з теорією граничної корисності різних товарів через оцінки попиту на них у найближчому майбутньому.

Свій погляд на теорію граничної корисності видатний економіст висвітлив у книзі  «Учення про граничну корисність господарських благ» (1890). Теорія граничної  корисності і трудова теорія вартості не є взаємовиключними, а, навпаки, доповнюють і підтверджують один одного. Він  сформулював знаменитий закон, відповідно до якого граничні корисності вільно відтворених благ пропорційні їх трудовим вартостям.

Теорія граничної  корисності з'ясовує суб'єктивні, трудова  теорія вартості - об'єктивні фактори  господарської цінності. Саме М.І.Туган-Барановський обґрунтував положення, що гранична корисність вільно відтворених господарських благ пропорційна їх трудовим вартостям. Дане положення називають в економічній літературі теоремою М.І.Туган-Барановського.

Багато уваги  вчений приділив кількісній теорії грошей. Він доводить, всупереч І. Фішеру, що на рівень цін впливає не один, а  всі фактори, зазначені в "рівнянні обміну": кількість товарів, що надійшли на ринок, кількість самих грошей, швидкість їх обороту, кількість  знарядь кредиту і швидкість  їх обороту. Вплив кількості грошей на ціни не є таким однозначним, прямолінійним, як це визнають прибічники класичної  кількісної теорії. вплив кількості  грошей на ціни здійснюється диференційовано  залежно від тривалості та обсягів  збільшення кількості грошей. Сутність кон'юнктурної теорії грошей Туган-Барановського полягає в тому, що загальний рівень цін, а отже і вартість грошей, він пов'язує не з кількістю грошей, а з загальними умовами товарно-грошового ринку, або загальною кон'юнктурою товарного ринку.

Безпосередньо стосується нашого сьогодення теорія економічного циклу М.І.Туган-Барановського, яка стала класикою світової політекономії. Вихід з кризової фази циклу він пов'язав з інвестуванням нагромадженого за роки рецесії вільного грошового капіталу в нове виробництво.

Теорія економічного циклу М.І.Туган-Барановського містить ще один актуальний для нас висновок - чим багатша країна, чим більше у ній нагромаджується капіталу, тим гостріше там повинні бути виражені промислові припливи та відпливи, проте наявність значного виробничого потенціалу дозволяє при правильній макроекономічній політиці набагато швидше виправити зазначене кризове становище, ніж у випадку, коли такого потенціалу немає, чи він надто малий.

Відновлення імені  всесвітньо відомого вченого Михайла  Івановича Туган-Барановського вповні почалося з перших років незалежності України. Це проявляється у виданні монографій і наукових статей, у перекладах праць ученого українською мовою, у появі нових довідкових та енциклопедичних видань, підручників і навчальних посібників, де роль і доробок нашого славного земляка оцінюється неупереджено й об'єктивно. Сьогодні ім'я цього видатного вченого і громадського діяча широко відоме науковій громадськості України і світу.

Зроблені Туган-Барановським висновки лягли в основу сучасного макроекономічного аналізу пропорцій заощаджень та інвестицій. У цьому контексті визначається макроекономічний ресурс здійснення ефективної інвестиційно-інноваційної державної політики.

Список використаної літератури

1. Базилевич В. Історія економічних учень: Підручник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / Віктор Дмитрович Базилевич (ред.). -- К. : Знання, 2004. -1300 с.

2. Балабкінс Н. Значення М.І. Туган-Барановського сьогодні. // Горкіна Л.П. М.І.Туган-Барановський в економічній теорії та історії. -- К.: ІЕ НАНУ, 2001.

3. Горкіна Л. Михайло Іванович Туган-Барановський ? мислитель, вчений, громадянин //Туган-Барановський М.І. Політична економія: Курс популярний. - К., 1994.

4. Горкіна Л.П. Нариси з історії політичної економії в Україні: Остання третина ХІХ-перша третина ХХ ст.: Іван Вернадський,, Микола Бунге, Микола Зібер, Афіноген Антонович, Михайло Туган-Барановський, Євген Слуцький, Костянтин Воблий, Володимир Косинський, Роман Орженцький, Петро Лященко.- К.: Наук думка, 1994.

5. Горкіна Л.П. М.І. Туган-Барановський в економічній теорії та історії. - К.: ІЕ НАН України, 2001.- 268 с.

6. Злупко С. Історія економічної теорії: Підручник/ Степан Злупко, ЛНУ ім. І. Франка. - 2-е вид., випр. і доп.. - К.: Знання, 2005.-719 с.

7. Злупко С. М. Михайло Туган-Барановський (український економіст світової слави). - Львів: Каменяр, 1993. - 192 с.

8. Ковальчук В.  Історія економічних вчень: Навч.- метод. посібник/ В ячеслав Ковальчук, Михайло Сарай / М-во освіти України Тернопільська академія народного господ., Кафедра економіч. теорії. - Тернопіль: Астон, 1999. - 126 с.

9. Кондратьев Н.Д. Михаил Иванович Туган-Барановский. -- Пг., 1923.; Переиздание: Истоки: вопросы истории народного хозяйства и экономической мысли. Вып. 2. -- М.: Экономика, 1990.

10. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики и динамики: Предварительный эскиз. -- М.: Наука, 1991.

11. Корнійчук Л.  Історія економічних учень: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. -- К. : КНЕУ, 2002. -- 284с.

12. Коваль А. М.І.Туган-Барановський, життя і наукова діяльність: До 50-річчя з дня смерті//Сучасність.- 1969.-№4.- С.82-97; №5.- С.93-102; №6.-С.104-116.

13. Лактіонова Г. Історія економічних учень: Навч.-метод. посібник / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. -- Х., 2004. -- 151с.

14. Лісовицький В. М. Історія економічних вчень: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ В. М. Лісовицький М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 219 с.

15. Мазурок П.  Історія економічних учень у  запитаннях і відповідях: Навчальний  посібник/ Петро Мазурок,. - 2-ге вид., стереотип.. - К.: Знання, 2006. - 477 с.

16. Павловський  М. Закон Тугана-Барановського / Економічна енциклопедія.

У трьох томах. Т. 1. - К.: Видавничий центр "Академія", 2000

17. Смирнов И.П.  От марксизма к идеализму: М.И.Туган-Барановский, С.Н.Булгаков, Н.А.Бердяев.- М.: Рус. книгоиздат. т-во, 1995.- 285с.

18. Сорвина Г.Н. Стихийное и сознательное в рыночной экономике: концепция М.И. Туган- Барановского //Вклад российских экономистов в формирование и развитие теории государственного регулирования экономики.- М., 1997.

19. Тараненко О.  Історія економічних вчень: Навчальний  посібник для дистанційного навчання/ Олександр Тараненко, Відкритий  міжнародний ун-т розвитку людини  Україна . - К.: Університет Україна  , 2007. - 301 с.

20. Туган-Барановский М.И. Влияние идей политической экономии на естествознание и философию. К., 1925.

21. Туган-Барановский М. И. Промышленные кризисы в современной Англии, их причины и ближайшие влияния на народную жизнь. -- СПб., 1894.

22. Туган-Барановский М. И. Промышленные кризисы. Очерк из социальной истории Англии. -- 2-е совершенно переработанное издание. -- СПб., 1900. -- Переиздание: К.: Наукова думка, 2004.

23. Туган-Барановский М.И. Избранное. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов. -- 3-е совершенно переработанное издание -- СПб., 1914.-- Переиздания: Пг.-М., 1923; М.: РОССПЭН, 1997.

24. Туган-Барановский М.И. Учение о предельной полезности хозяйственных благ, как причине их ценности // Юридический вестник. -- № 10. -- Т. II. -- М.,1890.

25. Туган-Барановский М.И. Социальная теория распределения. -- СПб., 1913.

26. Туган-Барановский М.И. Основы политической экономии. -- СПб., 1909; 2-е переработанное издание: СПб., 1911; 3-е переработанное издание: Пг., 1915; 4-е переработанное издание: Пг., 1917. -- Переиздания: Пг., 1918; М.: РОССПЭН, 1998; Донецк, 2004.

27. Туган-Барановський М. І. Паперові гроші та метал / Пер. з рос. та

наук. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2004. - 200 с.

28. Туган-Барановський М.І. Основи політичної економії. Львів, Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003

29. Фридмен М. Количественная теория денег. -- М., 1996

29. Фридмен М. Капитализм и свобода. -- М: Новое издательство, 2006

31. . Хайек Ф.А. Дорога к рабству. -- М.: Экономика. 1992. -- Переизд.: М.: Новое издательство, 2005.

32. Черносвитов Е.В. Социальная медицина как одна из базовых основ социального государства // Мир России. -- 2005. -- № 1. -- С. 125.

33. Українська економічна  думка: Хрестоматія / Упорядник,  наук. ред. пер., автор вступ. розд. і біогр. довідка С. М. Злупко. - К.: Знання, 1998. - 448 с.