Типологія культури

У світлі проаналізованої вище регіональної типології через основні цінності кожного регіону можна представити стереотипні протиставлення двох соціокультурних парадигм: якщо Схід характеризується такими ціннісними орієнтаціями, як духовність, космоцентризм, містицизм, монізм, колективізм, споглядальність, то Заходу притаманні практицизм, антропоцентризм, раціоналізм, дуалізм, персоналізм (індивідуалізм), активізм. Головна особливість східної культури - її стійкість, традиційність, відтворення усталених соціальних структур, орієнтація на колективізм, ідея хибності індивідуальних форм духовного життя. Для західної ж культури характерні автономія, свобода особистості, дух демократії, громадянського суспільства, орієнтація на нове. Тому прагнення прищепити норми західної демократії на східному ґрунті дають дуже своєрідні гібриди, породжують глибокі соціальні катаклізми.

Протягом довгого часу проблема "Схід - Захід" розглядалася переважно  з позицій "європоцентризму". Вважалося, що справжні цінності науки, мистецтва, філософії виникали тільки в Європі. Європейці звикли характеризувати прогрес суспільства ступенем розвитку техніки, точної науки, але не менш важливими є й інші критерії, наприклад моральні. Але криза техногенної цивілізації, що проявилась у ХХ ст., привела до критики європоцентризму і до усвідомлення необхідності звернутися до пошуку нової парадигми у відносинах європейської культури з іншими культурами, перш за все, зі східними.

Історична типологія. В основу цієї типології покладено хронологічний  принцип. Для західної культури традиційною є періодизація: первісна культура, культура давніх цивілізацій, середньовічна, ренесансна, новоєвропейська, культура новітньої епохи. У нашому посібнику ми значною мірою будемо орієнтуватись на цей принцип типологізації. У ІІ розділі буде розглянуто основні соціально-економічні та соціокультурні передумови формування кожного періоду розвитку культури, базові ціннісні орієнтації людини відповідної епохи, досягнення у сфері мистецтва, які найяскравіше віддзеркалюють світовідчуття культурної епохи. Окремий розділ буде присвячений історичним формам релігії як невід'ємної сфери духовного життя суспільства.