Книга Греції та Античних часів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2014 в 13:42, реферат

Краткое описание

В дослідженні історії книги напевне один із найцікавіших етапів та найбагатших – є розвиток книги у античні та грецькі часи. Бурхливий розвиток науки і техніки дав початок багатьом процесам, починаючи від форми письма, місць для його нанесення, форм розмноження і звичайно змісту. Творення книг у Греції в Античні часи стало одним із місій керівництва держави, що дало змогу зібрати безліч творінь, створити відомі бібліотеки із рукописів, сувоїв із збірками з різних галузей знань, поєднавши всі свої знання і навіть зібравши найкраще з багатьох країн. Вдалося започаткувати значну кількість напрямків і найголовніше давати поштовх для розвитку книги як форми передачі знань

Содержание

1. Форми нанесення зображень і запис на перших прототипах книг.

2. Грецькі рукописні книги в колекціях різних країн

3. Бібліотеки та книги Греції

ВСТУП

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури та джерел

Прикрепленные файлы: 1 файл

!!!КР Історія ВС Microsoft Word.doc

— 370.50 Кб (Скачать документ)

Видання Йогана Ґутенберґа, як і його безпосередніх наступників, надруковані латинською мовою, яка ще довго залишалася міжнародною мовою науки й освіти. Але вже в другій половині XV ст. з’явилося чимало друкованих книжок на живих мовах різних народів. 1457 року в м.Бамберзі заснував свою друкарню Йоган Пфістер, який вперше впровадив до друкованих текстів ілюстрації з дереворитних кліше та започаткував друкування німецькомовних книжок, серед яких були і байки Езопа. Поширення друкарства в Європі було доволі продуктивним. Так як зазначає М. Тимошик з посиланням на «New Encyclopedia» Функа і друкарства Вагнала (США), лише протягом першого півстоліття від часу виходу в світ Гутенбергового першодруку (1450-1500 рр.) в світі було видрукувано способом, запропонованим німецьким винахідником, понад шість тисяч назв книг. А за підрахунками російського дослідника В. Люблінського, загальний наклад таких видань за цей період міг сягнути 12 млн примірників. Центром випуску і світової торгівлі книгами стала до кінця XV ст. італійська Венеція. Перший друкарський прес було тут встановлено 1469 року, і вже до 1500 року в місті нараховувалося понад 400 друкарів. В Італії, зокрема у Венеції, крім латиномовних книжок, розпочато друкування італійською, а згодом і грецькою мовами. Величезний вплив на розвиток релігійної думки мали видання Біблії гебрайською, німецькою і багатьма іншими мовами. Загалом, Західноєвропейське друкарство «працювало» виключно на релігійні потреби, й друкарі країн Північної Європи випускали переважно Біблії, Псалтирі, Молитовники. Проте епоха Просвітництва внесла свої корективи не лише в роботу майстрів пензля, скульпторів, архітекторів, а й друкарів. Італійці, скажімо, друкували здебільшого твори римських та грецьких класиків, оповідання світських письменників сучасності. З’явилися такі види друкованої літератури як памфлет, полемічний трактат, відозва.

Протягом тривалого  часу першим виданням, друкованим в  одній із слов’янських країн, вважали  чеський переклад «Троянської хронічки»  Ґвідо делла Колонни. Дослідження  останнього часу переконливо довели, що ця книга надрукована після 1476 р. Тому найдавнішим нині відомим друком, що з’явився у слов’янському світі, слід вважати видану у Кракові латиномовну листівку-календар на 1474 р. Надрукував її, ймовірно, наприкінці 1473 р. Каспар з Баварії (Каспаром Штраубе). Незабаром з тієї ж друкарні вийшло три невеликі книжки: «Тлумачення Псалтиря» Йоана Туррекремати, юридичні трактати Франческо де Платеа (з датою 1475 р.), «Менші твори» св. Августина. Хорватське друкарство започаткував церковнослов’янський Місал 1483 р., видрукуваний глаголичним шрифтом і найімовірніше у Венеції [2]. Краківську друкарню Ш.Фіоля можна вважати першою українською друкарнею в тому сенсі, що вона, судячи з усього, видавала книги для України та суміжних країн.

У Львові склалися сприятливі умови для того, щоб стати осередком  друкарства. У XVI ст. це був один з найбільших економічних і культурних центрів у Східній Європі. Першу друкарню безпосередньо в українських землях заснував Іван Федоров-Федорович у Львові, який до переїзду на Україну був друкарем у Москві та білоруському містечку Заблудові. 

Були і серед можновладців Євпропи тих часів противники я, так потрохи з’являлись перші прояви цензури, проте процес пішов, який зробив революцію у житті Європи та світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Книгодрукування стало  одним із місточків за допомогою  якого людство змогло перейти від середніх віків до епохи відродження, а сам світ назавжди перейшов від клопіткої ручної справи до перших механізмів. Першопрохідцем що повів за собою інших і зміг своєю силою волі і жагою до свого творіння став Йоган Гутенберг. Можливо він і не був творцем рухомих літер, проте саме він поставив процес на механічну основу – створивши перший друкувальний пристрій і випустивши в світ свої книги, які і сьогодні є витвором мистецтва та взірцем високої культури друку, зразок для оформлення та вирізнення серед друкарів. Вся Європа підхопила його творіння і з величезним ентузіазмом почала створювати все нові і нові книги, які сьогодні є надбанням людства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ та ПОСИЛАНЬ

  1. Тимошик М. С. Історія видавнич ої справи; Підручник. — 2-ге вид., виправлене. — К.; Наша культура і наука, 2007. — 496 с.
  2. Ісаєвич Ярослав. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002. — 520 с.; режим доступу [http://litopys.org.ua/isaevych/is03.htm]
  3. Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. — К.: Наша культура і наука, 2005. — 560 с.
  4. Мильчин А. Э. Издательский словарь-справочник. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : ОЛМА-Пресс, 2003. – 560 с.
  5. Український тлумачний словник видавничо-поліграфічної справи
  6. [Текст] / Уклад.: П. О. Киричок, О. М. Величко, С. Ф. Гавенко та ін.; за заг. ред.П. О. Киричка. — К.:  НТУУ «КПІ», 2010. — 896 с.

Информация о работе Книга Греції та Античних часів