Поняття, історія, методологічні основи та предмет кримінології

Абстракція - це процес уявного виділення  визначених властивостей і зв'язків досліджуваного явища та розмежування їх і побічних явищ.

Історичний підхід - це розгляд  і вивчення закономірного процесу  руху та розвитку суспільства, зважаючи на характеристики й особливості конкретного часового періоду.

Системний аналіз — це сукупність методологічних засобів і прийомів, використовуваних для підготовки й обґрунтування рішень зі складних проблем. Системний аналіз спирається на принципи системного підходу, а також на низку математичних та інших кількісних методів. Основна процедура - це побудова узагальненої моделі, що відображає взаємозв'язок реальної ситуації.

Моделювання - це спосіб дослідження  процесів або систем об'єктів через  побудову та вивчення моделей з метою  одержати нову інформацію. Ефективне  дослідження такого комплексного явища, як злочинність, неможливе без використання методів моделювання.

Спеціальні (приватно наукові) методи кримінологічних досліджень - це способи та прийоми конкретного дослідження об'єкта чи процесу з метою його оптимального регулювання.

До спеціальних методів належать:

Опитування - це метод збору даних  про об'єктивні факти, думки, знання тощо, заснований на безпосередній (усне опитування - інтерв'ю) й опосередкованій (письмове опитування - анкетування) взаємодії між дослідником (інтерв'юером) і опитуваним (респондентом).

Інтерв'ювання надає можливість зібрати  інформацію про факти, суб'єктивні  судження, мотиви поведінки, установки  тощо. Особистісний характер взаємин  між інтерв'юером і респондентом, суб'єктивність оцінок висувають чіткі методологічні та методичні вимоги до підготовки й проведення опитування, невиконання яких веде до перекручування результату. Інтерв'ювання використовується не так часто, як анкетування, тому що воно більш трудомістке.

Анкетне опитування (анкетування) - один із ефективних і широко використовуваних у кримінології методів одержання  даних про думки й настрої  осіб; про рівень знань особами  вимог права; їхні схильності, симпатії та антипатії; оцінки своїх дій і  поведінки інших в однакових  ситуаціях; не зафіксованих в інших  документах відомостей про минуле, про оточення тощо.

Документальний метод - загальна назва  методів вивчення документів. Залежно  від мети дослідження застосовують методи вивчення документів якісні чи кількісні.

Статистичні: масового спостереження (закон великих чисел), групування, аналіз узагальнених показників тощо. Вони дають можливість дослідити  велику кількість злочинів і за допомогою  отриманих статистичних показників встановити закономірності

Метод експертних оцінок полягає в  одержанні, обробці й інтерпретації  висновків фахівців у певній галузі, теорії та практиці з визначених питань, важливих для дослідника. Кількість  залучених експертів не перевищує 20-30 осіб. При оцінці висновків зайві  думки відкидаються.

При моделюванні будується ідеальний (уявний) або матеріальний об'єкт, який може замінити чи відобразити об'єкт, який вивчається, при цьому дослідник отримує нову інформацію. У кримінологічних дослідженнях найчастіше застосовують графікові та математичні моделі.

Метод екстраполяції актуалізує досвід організації боротьби зі злочинністю  в минулому, беручи до уваги її сучасний стан і накладаючи ці показники на майбутній її розвиток.

 

9. Види та етапи кримінологічних досліджень.

Задля глибокого вивчення будь-якої науки, і кримінології також, необхідно  засвоїти не тільки сучасне становище  розвитку науки, а й дослідити початки її становлення, основні етапи розвитку, засадничі ідеї, концепції та погляди. Починаючи зі стародавніх часів, проблеми існування злочинності й заходи боротьби з нею привертали увагу філософів, юристів і представників інших галузей знань.

Одна з найпоширеніших класифікацій кримінологічної думки відокремлює  три основних періоди розвитку науки:

• класичний (із другої половини XVIII ст. до останньої третини XIX ст.);
• позитивістський (з останньої третини XIX ст. до 20-х рр. XX ст.);
• сучасний від 30-х рр. XX ст. дотепер.

Класичний період кримінології випливає безпосередньо з ідейних течій  просвітництва періоду переходу від феодалізму до капіталізму (ХУІІ-ХУШ  століть). Він передував, а потім  супроводжував перетворення в державному, суспільному та духовному житті, що зумовлювалися буржуазно-демократичними революціями в Європі. Під класичною школою кримінології слід розуміти систему ідей про злочини й боротьбу з ними, що сформувались у межах, так званої, класичної школи кримінального права, котру заснував Ч. Беккаріа з Мілана. Основні положення свого вчення він сформулював у вже згадуваній праці "Про злочини і покарання".

Від науки класичного періоду позитивістська кримінологія відрізнялася широким  застосуванням статистичних та інших  фактичних даних про вчинені  злочини. Позитивістська кримінологія розвивалась у двох основних напрямах - біологічному й соціологічному. Незважаючи на суттєву відмінність поглядів крайніх представників цих напрямів, межа між ними з часом дещо розмилась і відбулося взаємне проникнення, що проявилося, зокрема, у появі психологічних теорій кримінології.

На сучасному етапі розвитку суспільства, коли поглиблюється прірва між добром і злом, потреба у  ґрунтовних кримінологічних теоріях та побудовах виявляється дуже гостро, оскільки злочин є одним із крайніх проявів зла та потребує глибокого осмислення з позицій як філософії, так і практики юриспруденції.

Насамкінець варто підкреслити, що ще до виникнення кримінології як науки питання запобігання злочинам були об'єктом зацікавленості багатьох вчених, починаючи від античних часів.

Этапы криминологического исследования:

1. Выбор предмета (темы) и объекта исследования
2. Составление плана-программы предстоящего исследования
3. Изготовление инструментария исследования
4. Создание групп респондентов и обследователей
5. Обобщение и анализ информации, формулирование выводов
6. Реализация научных выводов и положений.

 

10. Джерела кримінологічної інформації.

Криминологическая информация – информация о преступности и мерах по ее предупреждению. Ее определяют как содержание, устраняющее неопределенность знаний.

Криминологическая информация отвечает трем методическим требованиям:

• полнота и всесторонность информации
• своевременность информации
• истинность и достоверность

Главными источниками криминологической информации являются:

• статистическая отчетность о преступности и результатах борьбы с ней;
• результаты научных криминологических исследований.