Тактика огляду місця події

 

Розділ 3. Особливості огляду місця події під час розслідування кримінальних вибухів

Сьогодні в Україні  збільшилася кількість тяжких і  особливо тяжких злочинів, до якихналежать кримінальні вибухи й інші злочини, скоєні з використанням вибуховихпристроїв (ВП). Кримінальні вибухи досліджували вчені-криміналісти України та інших держав, а саме: В. П. Бахін, Р.С. Бєлкін, Т. М. Бульба, О. А. Буханченко, В. Г. Гончаренко, Ю. М. Дільдін, А.В. Іщенко, Н. І. Клименко, І. П. Красюк, М. А. Михайлов, І. Д. Моторний, В. І. Пащенко, О. Р. Росинська, М.В. Салтевський та інші. Однак деякі питання щодо особливостей огляду місця події під час розслідування кримінальних

вибухів ще потребують уваги  з боку науковців.

Першочерговою слідчою  дією під час розслідування кримінальних вибухів є огляд місця події (ОМП). Відповідно до чинного Кримінально-процесуального кодексу (КПК)  України ОМП – єдина слідча дія, яку в невідкладних випадках закон дозволяє провадити  до порушення кримінальної справи. У такому разі, за наявності для цього підстав,

кримінальна справа має бути порушена негайно після проведення ОМП (ст. 190 КПК  України). Зазвичай огляд місця кримінального вибуху проводять до порушення кримінальної справи. Всі огляди місця події за фактом вибуху мають низку характерних ознак, які відрізняють їх від інших злочинів. Розглянемо ці ознаки більш детально.

По-перше, специфіка огляду місця вибуху полягає у наявності  додаткової небезпеки для учасників  огляду. Досить часто на місці події  залишаються вибухові пристрої, які  не спрацювали або були навмисно встановлені поблизу місця первинного вибуху. Так, практиці відомий випадок, коли під час огляду трупа, виявленого біля дороги, стався вибух міні-пастки, встановленої злочинцями, коли експерт спробував перевернути тіло. У США терористи зривали другу бомбу після прибуття на місце бригади розслідування [28, с. 69]. Крім того, небезпеку також становить падіння деталей зруйнованої будівлі, враження струмом, вибух газу, пожежа, яка виникає після вибуху [29, с. 123]. Тому до прибуття на місце події спеціалістів-вибухотехніків усі роботи мають бути призупинені, а

учасники віддалені  на безпечну відстань. Спеціалісти-вибухотехніки  проводять пошук, огляд небезпечних  або підозрілих виробів, дають рекомендації слідчому щодо порядку їх вилучення  і транспортування або вказують на необхідність знищення на місці [30, с. 33].

Перед початком огляду місця  вибуху спеціаліст-вибухотехнік інструктує всіх учасників слідчо-оперативної  групи щодо дотримання заходів особистої  безпеки та правил поводження на місці  події.

Відповідно до ст. 191 КПК України ОМП проводять у присутності понятих, що, однак, нерідко становить небезпеку для їх життя та здоров’я. В цій ситуації виконання вимог кримінально-процесуального законодавства суперечить одному з головних завдань огляду місця кримінального вибуху – забезпеченню безпеки учасників огляду. Для вирішення

означеного питання  неодноразово пропонувалося внести зміни до КПК України й у  випадках, коли проведення ОМП становить  небезпеку для життя та здоров’я людей, здійснювати його без участі понятих. Проте не слід повністю відмовлятися від участі понятих у проведенні огляду місця вибуху. Наприклад, А. В. Харченко пропонує після

попередньої перевірки  місця події проводити огляд  слідчому в присутності двох спеціалістів-криміналістів  і спеціаліста-вибухотехніка. При цьому один зі спеціалістів-криміналістів фіксує дії групи за допомогою відеокамери, яка кабелем з’єднана з монітором, розташованим на безпечній відстані від місця вибуху. Поняті разом з іншими учасниками огляду спостерігають за діями слідчо-оперативної групи, відтвореними на моніторі в режимі реального часу [31, с. 17].

Огляд місця вибуху є  досить складним заходом і нерідко  потребує значного часу, фізичної сили й матеріальних затрат. До його проведення залучають різних спеціалістів: вибухотехніків, криміналістів, судових медиків, спеціалістів інженерно-технічного підрозділу, пожежників, спеціалістів комунальних служб (газо-, водо- та електромереж), спеціалістів з кіно-, відео- та фотозйомки, хіміків, автотехніків, кінологів зі службово-

розшуковим собакою тощо. Залучення до огляду відповідних спеціалістів здійснюється залежно від слідчої ситуації та особливостей об’єкта, на якому стався вибух. Усі ці спеціалісти беруть участь у проведенні огляду, консультують слідчого з питань, які потребують спеціальних знань, надають допомогу у виявленні, фіксації, вилученні та

збереженні речових  доказів, дають пояснення з приводу  спеціальних питань, які виникають  під час проведення слідчої дії. Проте слід звернути увагу на те, що одним з головних завдань спеціаліста-вибухотехніка в цьому випадку є розрядження вибухового пристрою, забезпечення вилучення й транспортування вибухонебезпечних предметів і речовин у безпечне місце. При цьому можуть бути знищені сліди злочину, пошук,

фіксація та вилучення  яких є одним з головних завдань огляду. Тож важливе значення має забезпечення ефективної взаємодії між усіма учасниками огляду, зокрема між спеціалістами. Це завдання покладено на слідчого як керівника слідчо-оперативної групи.

Межі огляду місця  вибуху є значно більшими, ніж межі огляду місця події будь-якого іншого злочину. При цьому вони встановлюються не тільки по горизонталі, а й по вертикалі, оскільки внаслідок дії вибуху окремі предмети можуть бути переміщені у вікна й на дахи сусідніх будинків, споруд, крони дерев тощо. Здебільшого місце вибуху має чітко окреслений центр (епіцентр вибуху), який характеризується найсильнішими руйнуваннями. В епіцентрі вибуху зазвичай утворюється вирва. Центр вибуху може не

збігатись із центром  території, спочатку визначеної як територія місця випадку. Із центром вибуху пов’язані сліди бризантного (що дробить) і теплового (термічного) наслідків вибуху на предмети обстановки, які з віддаленням від нього втрачають свою інтенсивність [28, с. 73].

ОМП потребує ретельної  підготовки. В процесі проведення огляду місця

кримінального вибуху застосовують різні методи, найчастіше – екцентричний (від центру до периферії). На відкритій  місцевості доцільно використовувати  концентричний метод 

(від периферії до  центру). Такий метод необхідний, якщо навколо місця події збирається велика кількість людей, унаслідок чого сліди можуть бути втрачені, або якщо через масштабні руйнування важко визначити епіцентр вибуху. Можливе також застосування

лінійно-фронтального методу, який полягає у розподілі місця  події на ділянки, які оглядають по черзі або декілька слідчих, які рухаються в одному напрямку [30, с. 37].

Також використовують метод  огляду по координатній сітці, по смугах, по квадратах, радіальний метод і  метод хреста. Метод огляду обирають залежно від обставин та місця вибуху. В США, наприклад, для виявлення речових доказів усі учасники огляду

шикуються один біля одного на відстані витягнутих рук, йдуть ланцюгом, уважно оглядаючи місця перед  собою. У разі виявлення будь-яких речових доказів усі учасники зобов’язані зупинитися, після чого здійснюється фіксація виявлених слідів або доказів й огляд триває далі в такому самому порядку [32, с. 231].

Одним з найважливіших  завдань огляду місця вибуху є  виявлення залишків

вибухового пристрою: фрагментів його корпусу, уривків вогнепровідного шнура, залишків його згоряння, шматків електричних проводів, цоколів електроламп, уламків гальванічних елементів або акумулятора, уламків корпусу механічного детонатора, металевих деталей, залишків паковання, дроту, ізоляційної стрічки, обгорілих сірників [28, с. 76]. У разі виявлення фрагменів корпусу ВП у протоколі необхідно зазначити його ознаки:

-форму (куляста, циліндрична тощо);

-розміри (довжину, ширину, діаметр предмета циліндричної форми);

-вид матеріалу (метал, скло, пластмаса, картон);

-колір [33, с. 269].

Як свідчить статистика, злочини, скоєні з використанням  вибухових пристроїв, сполучені  з наявністю загиблих. Огляд трупів під час проведення огляду місць  кримінальних вибухів має певні  особливості:

1. У процесі дослідження місць вибухів житлових будинків, у метро, інших

багатолюдних місцях трупи та їх фрагменти зазвичай не оглядають на місці смерті. Це пояснюється  тим, що працівники рятувальних служб  витягають трупи та фрагменти  тіл з-під завалів, зруйнованих  конструкцій та уламків і переносять у вільне від руїн місце, яке має бути погоджене з керівником СОГ і розташоване поруч із місцем вибуху. За традиційної тактики огляду труп уважається центральним об’єктом огляду місця вбивства

й місце його розташування не підлягає зміні.

2. Трупи й фрагменти  тіл загиблих здебільшого бувають  непізнаними, що ускладнює огляд.  Недоліки та помилки, які можуть  виникнути під час проведення  оглядів трупів, полягають у неповноті  фіксації ознак зовнішності, невиконанні  дактилоскопування, 

пізнавальної зйомки, поспішності з відправленням  до моргу, що надалі може призвести  до плутанини з установленням  особи, її упізнанням [30, с. 213].

3. Під час проведення  зовнішнього огляду трупа на  місці вибуху крім виявлення  та фіксації звичайних для  будь-якого огляду трупа ознак (ран, синців, саден, подряпин) увага акцентується на пошуках продуктів вибуху (уламків вибухового пристрою, механізму дистанційного керування, кіптяви), які пристали до зовнішніх поверхонь і застрягли в

одязі, взутті, тілі потерпілого [33, с. 271]. Особливу увагу слід звернути на пошкодження одягу у вигляді розривів, пропалів, ділянок з кіптявою. Продукти вибуху зазвичай осідають на першій перешкоді на шляху вибухової хвилі, тобто на верхньому одязі, взутті та відкритих

поверхнях тіла: обличчі, руках, шиї. Одяг, який належить різним особам, повинен бути упакований окремо, оскільки наявність на ньому продуктів вибуху допоможе встановити місцезнаходження потерпілого [29, c. 39].

Для проведення експертиз  речові докази, вилучені з місця вибуху, мають бути належним чином упаковані. Для пакування речових доказів використовують картонні й пластмасові коробки, дерев’яні ящики, скляні ємності з герметичними кришками, паперові та поліетиленові пакети, поролон, вату. Проведені дослідження довели, що оптимальним матеріалом для їх упакування з метою збереження мікрочасток вибухових

речовин є герметична скляна тара. Поліетилен щодо цього  значно поступається склу, тому що має  здатність пропускати пари вибухових  речовин (наприклад, тротилу). Однак це не

означає, що поліетилен не придатний для упакування, адже в  нього можна упаковувати великі речові докази, для яких важко знайти скляну тару, обгортаючи їх у кілька шарів товстої поліетиленової плівки або поміщаючи в герметично запаяні  поліетиленові пакети. Як адсорбувальний матеріал, здатний поглинати пари вибухової речовини, до

поліетиленового паковання  варто покласти шматки вати [34, с. 128].

Усі пакети, пробірки та інші пакувальні засоби необхідно нумерувати. На упаковці об’єктів, що вилучаються, і слідів, контрольних проб і зразків зазначають дані про їхній уміст, час і місце виявлення сліду або об’єкта [28, с. 77]. Кожна упаковка має бути підписана слідчим і понятими й опечатана.

Фіксація результатів  проведення огляду місця кримінального  вибуху здійснюється відповідно до вимог КПК України. Згідно зі ст. 85 та 195 КПК України складається протокол огляду, до нього додаються відповідні плани місця події (схематичні або масштабні), схеми, фотознімки, плівки відеозапису. Плани та схеми місця події підписують слідчий та поняті. Відповідно до ст. 85-2 КПК України під час проведення

огляду місця вибуху можуть застосовуватися кінозйомка та відеозапис. Оскільки у проведенні ОМП за означеною категорією злочинів важлива точність відображення

обстановки на місці вибуху, стан і розташування об’єктів, що мають значення для справи,

застосування зазначених способів фіксації результатів ОМП  є особливо необхідним. З 

цією метою до участі в огляді місця вибуху слід залучити спеціалістів з кіно- та відеозйомки.

Отже, особливостями огляду місця події під час розслідування кримінальних вибухів є:

- наявність значної території, яку необхідно оглянути;

- додаткова небезпека для учасників огляду;

- залучення до участі в огляді широкого кола спеціалістів з різних галузей знань;

- велика кількість речових доказів, зокрема залишків вибухового пристрою,

виявлення яких є одним  з головних завдань огляду;

- огляд трупів та їх фрагментів;

- затрати значного часу, фізичних сил, а також матеріальні витрати для ретельного дослідження місця події.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Слідчий  огляд місця події являє  собою  комплекс пізнавальних дій слідчого, що полягають в безпосередньому сприйнятті властивостей, станів, характерних ознак і зв'язків об'єктів матеріального світу з метою встановлення місця події, вивчення його обстановки, виявлення засобів злочину й предметів, які можуть бути речовими доказами, а дорівнює інших обставин, що вказують на здійснення злочину або мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.  
Тактика огляду місця події залежить від ситуаційної зумовленості. 
Аналіз слідчої практики засвідчує, що під час проведення огляду допускається багато помилок. 

Завданнями огляду місця події  є: виявлення слідів злочину; визначення обстановки події, механізму вчинення злочину, визначення напрямів розслідування та розроблення загальних версій щодо події злочину та його учасників; одержання вихідної інформації для організації пошуку злочинця й провадження першочергових невідкладних слідчих дій.

Не завжди огляд місця події  здійснюється слідчо-оперативною групою в необхідному складі; пошук матеріальних слідів на місці злочину провадиться не досить активно та цілеспрямовано; для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження речових доказів рідко застосовується, а іноді невміло та некваліфіковано використовується криміналістична техніка; не по всіх справах забезпечується належна фіксація обстановки місця події та слідів злочину, а також процесуальна індивідуалізація об’єктів, що вилучаються; не всі знайдені на місці події сліди своєчасно досліджуються, оцінюються та використовуються для розкриття злочину “по гарячих слідах”.