Тактика огляду місця події

При динамічному  огляді предмети переміщаються у  просторі і оглядаються зусебіч. Звертається увага фахівців і  те що, що під даним предметом  чи усередині нього. У результаті огляду місця події потрібно перейматися  виявлення негативних обставин, роль що у викритті різноманітних інсценівок і розкриття злочинів важко переоцінити. Під негативними обставинами розуміються фактичні дані, суперечать звичайному поясненню факту чи ходу розвитку події. Так, під час розслідування крадіжок зі зламуванням з магазину чи складських приміщень нерідко можна знайти відсутність слідів, що їх, тоді як приміщення проникав чужий, або наявність тих слідів яких немає має бути, якщо подія розвивалося оскільки пояснює матеріально відповідальну особу. Наприклад, комірник повідомляє, що злочинець проникнув у склад крізь розбите вікно, проте, попри вкритому пилом підвіконні відсутні будь-які следы.[21: c.240]

Виявлені негативні  обставини необхідно описати: в  протоколі огляду і зафіксувати  із застосуванням фотографування, відеозапису або шляхом виготовлення зліпків, відображення на схему, і т. буд.

Заключний етап огляду місця події зі варто з  заходів для збереження речові докази, вилучення яких не можна, упаковки вилучення  предметів, закінчення складання планів і схем оглянутого місця події та протоколу даного слідчої дії, що докладніше говорилося під час розгляду загальних положень тактики слідчого огляду.

На завершальний етап підбиваються загальні підсумки огляду, виявляється лише доступне пропущено, не охоплено оглядом. За необхідності ці недоліки усуваються.

Окрім перерахованих  способів огляду місця події, в юридичної  літературі іноді і про методи її огляду. Зазвичай називають два  методу огляду: суб'єктивний і об'єктивний. За виробництва огляду місця події  суб'єктивним методом слідчий хіба що рухається шляхом руху злочинця, суб'єкта злочину (тому й саме найменування методу - суб'єктивний). Суб'єктивний метод у тому, що слідчий вивчає територію місця події, його обстановку й окремі сліди дільницями дії і маршрутам пересування злочинця з урахуванням гаданого механізму скоєння злочину. Отже, це у якійсь мірі метод вибіркового огляду, під час його можуть бути допущені окремі прогалини у пошуку слідів і речові докази. Однак у певних ситуаціях даний метод в чистому вигляді може бути ефективним, наприклад там, де досить чітко виділяються зазначені ділянки і маршрути діянь П.Лазаренка та руху злочинця, і навіть при виявленні негативних обставин. Поза полем його зору залишаються зміни середовища, у якій скоєно злочин, які пов'язані безпосередньо з його діями злочинця чи пов'язані з його діями інших осіб - учасників події, хоч і й інші можуть становити значну важливість з погляду встановлення істини у справі. Фактично суб'єктивний метод огляду означає вибірковий огляд окремих елементів місця події.

При застосуванні об'єктивного методу місце події  озирається все повністю незалежно (хоч і з урахуванням) від шляхів пересування нього злочинця. Це суцільна огляд всіх елементів місця події. Саме стосовно такому підходу до контролю можна казати про названих засобах огляду як вираженні послідовності огляду об'єктів дома події. Об'єктивний метод орієнтує на вивчення всієї обстановки місця події, незалежно від гаданих шляхів переміщення злочинця ним і ділянок його дії. Фактично, це суцільний огляд території місця події. Об'єктивний метод значною мірою забезпечує повноту, всебічність і об'єктивність огляду і в вона найчастіше кращим. Проте аналізований метод який завжди буває вдалим, наприклад, великих територіях огляду з чітко вираженими вузлами може не цілком результативним. Разом про те трапляється так, коли найефективнішим способом огляду стає комбінація суб'єктивного і об'єктивного методів. Так, переважна більшість місця події, усі його центральні вузли оглядаються об'єктивним методом, а шляху приходу і злочинця - суб'єктивним.

У виконанні  вітчизняної криміналістиці перевагу надають об'єктивного методу огляду місця події, оскільки саме його забезпечує необхідну повноту осмотра[22: c.39]. Не означає, звісно, що у певних ситуаціях може бути застосований суб'єктивний метод, наприклад випадках, коли з характеру події все сліди злочини минулого і злочинця розташовуються лише дорогою руху протягом останнього тож немає потреби в огляді прилеглої території.

І, нарешті, остання  тактична рекомендація до заключному етапу огляду місця події: якщо є зберегти певний час місце події не змінювалась, то, безумовно, її треба використовувати шляхом, наприклад, опечатування квартири, службового приміщення тощо. буд., де можна говорити про розслідувана подія (що, природно, має відбитися в протоколі огляду). Це можна буде найефективнішого повторного чи додаткового огляду місця події, відверне внесення цілком природних інакше змін - у обстановку події.

 

2.3 Фіксація  ходу і результату огляду місця  події 

 

Огляд місця події як слідчі дії набуває значення для справи лише тому випадку, якщо його результати будуть міг би належно процесуально оформлені, тобто коли буде дотримано все процесуальні умови виробництва огляду, куди входять у собі встановлену законом фіксацію результатів огляду. Прокурор, вивчав справа, суд, який би розглядав його за суті, касаційна інстанція можуть будувати висновки про підлогу ноті, об'єктивності, методичності і своєчасності огляду місця події лише з тим процесуальним документам, що відбивають виробництво огляду і є у справі.

Результати огляду повинні фіксуватися. Фіксація результатів  огляду - це документальне свій відбиток у встановленої законом формі  усього, виявленого слідчим дома події, опис про изведенных їм у місці  події дій, запечатление як загальної картини обстановки події, і властивостей, гніву й ознак окремих елементів місця происшествия[23: c.230].

Закріплення виявлених  даних під час огляду має дві  сторони: криміналістичну і процесуальну. Він повинен вироблятися високому науково-технічному рівні при найсуворішому дотриманні норм кримінально-процесуального закону. Фіксація доказів як певне дія може відбуватися здійснюватися у початку, під час огляду у його заключної частини.

Слід розрізняти спільні смаки й приватні кошти  фіксації результатів огляду. До загальним засобам фіксації ставляться такі, з допомогою яких слідчий знімає загальне полотно місця події, обстановку, у якій скоєно злочин, всю сукупність об'єктів дома події. До таких засобам фіксації ставляться протокол огляду місця події, схеми, плани і креслення місця події, його фотознімки та відеозаписи. До приватним засобам фіксації ставляться такі величезні кошти, що застосовуються для фіксації результатів огляду окремих об'єктів дома події: масштабні знімки, зліпки, замальовки тощо. п.

Коли йдеться  про фіксації результатів огляду, більшість криміналістів вказує лише з такі способи, як складання  протоколу огляду, фотографування і  креслення планів. Вилучення і  прилучення як речові докази окремих  предметів і частин предметів  вони чомусь саме до способам фіксації не відносять. Однак це нічим іншим, як фіксація результатів огляду, закріплення роботи, виконану слідчим під час огляду. Хоча замальовка окремих предметів як засіб фіксації є дуже недосконалої, оскільки вона будь-коли може передати із необхідною точністю воспроизводимый об'єкт, виключати її цілком застосування було неправильним. У окремих випадках замальовка можна з успіхом і користю застосовуватися. З іншого боку, до способів фіксації слід зарахувати і різноманітних виміру, вироблені під час огляду, оскільки цими діями закріплюються в протоколі огляду даних про розмірах предметів, відстанях з-поміж них тощо. д.[24: c.59].

Отже, фіксація результатів огляду місця події  може здійснюватися кількома способами:

1) складання  протоколу огляду місця події;

2) виробництво  фотографічних знімків;

3) вилучення  різних предметів, що мати значення  речові докази;

4) виготовлення  копій як зліпків і відбитків  на слідовий плівці;

5) креслення  планів і схем місця події,

6) різноманітних  виміру;

7) замальовка.

Протокол огляду місця події є основним процесуальним  документом, відбиваючим результати огляду. протокол має бути:

-точним і  послідовним описом усього, виявленого  слідчим та інші учасниками  огляду дома події. Разом про  те, в протоколі має міститися як точне, але й ясне і доступне опис місця події та його елементів; зрозумілість і доступність протоколу забезпечується вживанням загальноприйнятої термінології, в протоколі повинно бути невизначених висловів, як-от «близько», «майже», «поруч», «недалеко»;

-повним описом  усього, виявленого дома події  яка має до справі;

- об'єктивним  описом виявленого дома події.  У протоколі на повинен утримуватися  пояснення, тлумачення виявлених  фактів, явищ, викладу уявлень слідчого  про механізм освіти тих чи  інших виявлених слідів, про походження з туалетним приладдям знайдених знарядь злочину і т. п. Протокол - це опис виявленого, але з пояснення;

- цілеспрямованим:  у ньому вказуватися тільки  те, що безпосередньо належить  до контролю й не бути нічого  зайвого, що могла б захарастити протокол своїм описом і було б обмеження справи;

- складено з  повним дотриманням встановлених  законом правив і мати необхідні  реквізити. Це вимога є вираз  законності протокола[25: c.110].

У протоколі  мають бути описані всі дії  слідчого, так само як все знайдене під час огляду у тому послідовності, як проводився огляд, у тому вигляді, що не знайдене спостерігалося в останній момент огляду. У ст. 166 КПК РФ міститься перелік обов'язкових реквізитів протоколу, з якого так визначити структуру Основних напрямів.

Перша частина  протоколу огляду місця події - вступна - містить такі відомості:

а)дату виробництва  огляду - число, місяць, рік;

б)место виробництва  огляду;

в)должность, спеціальне звання, Ф.И.О. особи, производившего огляд;

г)фамилии, імена  і по батькові понятих, а необхідних випадках та його адреси;

д)должность, спеціальне звання, прізвище, ім'я і по батькові фахівця, котрий брав участь в огляді;

е)фамилию, ім'я  і по батькові кожного іншого учасника огляду, а необхідних випадках та його адреси;

ж)ссылку на статті КПК, які стосуються виробництву  огляду і фіксації її результатів;

з)указание на привід до виробництва огляду;

і) час початку  будівництва і закінчення огляду;

до) умови виробництва  огляду (висвітлення, стан погоди під  час огляду місцевості тощо.).

Друга частина  протоколу огляду – описова - містить  виклад всіх встановлених під час  огляду обставин. Ця частина протоколу  складається у довільній формі.

Практика оглядів  показує, що у описової частини протоколу  докладно описуються:

а)границы місця події та його місцезнаходження; загальну характеристику місця події. Приміром, під час проведення злочину за приміщенні загальну характеристику місця події включає у собі адресу, призначення будинку, число поверхів, розташування будинку на відношення до оточуючої обстановці;

б)пути, які ведуть місця події, входи і виходи із приміщення;

в)стены, стелі, вікна, підлогу, висвітлення та опалення приміщення, у якому сталося розслідувана подія;

г)обстановка місця  події та всі об'єкти огляду (сліди  й інші речові докази декларативності й т. буд.) із зазначенням, які об'єкти фотографувалися, як саме і з яких слідів знімалися копії чи робилися відбитки тощо. п.;

д)особые обставини  обстановки місця події, характерні саме з конкретного злочини, або, навпаки, є йому незвичними (негативні обставини).

У третій - заключній - частини протоколу огляду місця  події вказуються:

а)какие предмети було вилучено з місця події, куди ці предмети спрямовані чи кому передані за зберігання;

б)какие плани, схеми, креслення складено дома події;

в)куда спрямований  на розкриття труп, коли він виявили  дома події;

г)поступившие  до слідчому під час огляду заяви, які стосуються огляду, і взяті  за цими заявам рішення.

Далі йдуть  підписи всіх учасників осмотра[26: c.85].

План місця  події - це її зображення у прямокутної проекції з допомогою умовних позначень, виконане визначено ном масштабі чи схематично. Призначення плану місця події ілюстративне. Він є пояснювальним кресленням до протоколу огляду і відіграє стосовно останньому ілюстративну роль. План відбиває ту територію (місце), не більше якого було скоєно чи виявлено злочин, і навіть розташування цій території місцевих предметів і виявлених слідів злочини минулого і злочинця. Розрізняють плани масштабні і схематичні. Схематический план місця події складається без масштабу, але зі збереженням приблизних пропорцій з-поміж них. Вибір виду плану залежить від особливостей місця події. У практиці зазвичай плани приміщень вычерчиваются масштабу; плани місцевості – схематично, причому основні відстані вказуються размерными стрелками[27: c.29]. На схемах розміри зображуваних об'єктів позначаються відповідними цифрами. Плани (схеми) може бути ориентирующими, обзорными, вузловими і докладними, і навіть простими й розгорнутими.