Тактика огляду місця події

Вступ

Одне з пріоритетних завдань боротьби зі злочинністю  в Україні – вдосконалення  процесу розкриття та розслідування  злочинів. За таких обставин важливим для кримінального судочинства є оптимізація порядку провадження слідчих дій. Вирішення означеного завдання передусім потребує виділення і поглибленого дослідження теоретико-методологічних питань огляду місця події. Виділення ситуацій окремих слідчих дій під час проведення огляду надає можливість реалізувати оптимальні системи тактичних прийомів як найбільш ефективних засобів впливу на ці ситуації з метою вирішення певних тактичних завдань, сприяє побудові алгоритмічних схем дій слідчого, робить їх більш керованими і прогнозованими. 
Зусиллями таких учених криміналістів, як Т.С. Балугіна, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, С.В. Веліканов, І.О. Возгрін, А.Ф. Волобуєв, Т.С. Волчецька, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкін, А.В. Дулов, В.А. Журавель, О.Н. Колесниченко, В.І. Коміссаров, В.О. Коновалова, І.М. Лузгін, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, О.Р. Ратінов, М.О. Селіванов, В.Г. Танасевич, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та ін., здійснено вагомий внесок у розроблення теоретичних основ огляду місця події. 
Мета сформувати на основі сучасних положень загальної теорії криміналістики і аналізу передової слідчої практики концепцію огляду місця події. Відповідно до поставленої мети були окреслені такі завдання: 
- дослідити та проаналізувати поняття слідчого огляду; 
- виокремити та проаналізувати чинники, що впливають на формування ситуацій слідчих дій; 
- виявити основних учасників огляду місця події та їх роль; 
- розглянути тактичні прийоми здійсненні огляду місця події; 
- дослідити особливості огляду окремих місць події. 
Об’єктом дослідження виступає об’єктивне явище процесу розслідування. 
Предметом дослідження є огляд місця події, як особлива стадія досудового слідства.  
Методологічним підґрунтям даної роботи є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання, що відображає взаємозв'язок теорії та практики, а також концептуальні положення науки криміналістики. У процесі здійснення цієї роботи застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: формально-логічний; функціональний; системно-структурний; порівняльний та статистичний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Тактика огляду місця події.

1.1 Поняття, завдання, принципи огляду місця події

Однією із важливих процесуальних  дій, спрямованих на виявлення і  дослідження слідів й обстановки злочину, є огляд.

Огляд місця події - це слідча дія, яка проводиться  «з метою виявлення слідів злочину  та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи» (ст. 190 КПК України).

Виявлення і вивчення в ході огляду місця  події змін чи слідів злочину, а також  обстановки, в якій його вчинено, сприяє встановленню істини, дає можливість повніше і глибше дослідити обставини злочину.

Під час  розслідування слідчий здійснює огляд місця події, приміщень, ділянок  місцевості, предметів і документів, трупа, тіла людини для виявлення  слідів злочину чи наявності особливих прикмет, а також інших об'єктів, що приєднуються до кримінальної справи в якості речових доказів.

Найбільш  розповсюдженим і складним є огляд  місця події. Тому тактичні прийоми  розглядаються в основному стосовно цього виду огляду.

Місце події - це територія чи приміщення, де виникла подія, що розслідується, чи настав її результат. Предмети в їх сукупності і взаємозв'язку, що знаходились на місці події, складають обстановку місця події. Місце події і місце злочину -поняття, які не завжди співпадають: місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни; місце події - поняття більш широке, воно складається з таких дій: місце приготування до злочину, місце безпосереднього злочину, місце виявлення слідів і знарядь злочину та місце їх приховування.

Суть  огляду полягає в безпосередньому  сприйнятті слідчим обстановки місця  події, вивчення та дослідження матеріальних джерел доказової інформації. Слідчий  особисто повинен переконатися в наявності матеріальних джерел, їх ознаках та властивостях, зафіксованих у протоколі огляду.

Огляд місця події є первинною і  невідкладною слідчою дією. Це обумовлено необхідністю отримання інформації щодо обставин події у первісному стані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Завданнями огляду місця події є: виявлення слідів злочину; визначення обстановки події, механізму вчинення злочину, визначення напрямів розслідування та розроблення загальних версій щодо події злочину та його учасників; одержання вихідної інформації для організації пошуку злочинця й провадження першочергових невідкладних слідчих дій.

Огляд місця події обумовлений конкретними  обставинами місця та події злочину. Однак можуть бути визначені окремі загальні положення, принципи, дотримуватися  яких необхідно у всіх випадках огляду. До таких принципів можна віднести:

об'єктивність, всесторонність та повнота огляду. Слідчий не повинен віддавати  перевагу ні одній із версій, що виникають, не дивлячись на те, що будь-яка з них може показатись достовірною. Він зобов'язаний дослідити в повному обсязі всю обстановку місця події, виявити і закріпити різноманітні сліди, а також предмети, які в подальшому можуть бути приєднані до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів; встановлювати обставини, необхідні для перевірки всіх версій, що виникають в кожному конкретному випадку;

Своєчасність огляду. Він проводиться негайно, у будь-який час доби. Зволікання з виїздом на місце події може призвести до навмисної чи ненавмисної зміни обстановки, до втрати слідів чи речових доказів, до появи на місці злочину слідів і матеріальних об'єктів, які не мають відношення до події і можуть увести слідство в оману;

планомірність огляду. Огляд місця події повинен  здійснюватися відповідно наміченого плану, щоб з найменшими затратами сил і часу досягнути максимальних результатів. Слідчий, вибравши певний напрям, послідовно піддає огляду один об'єкт за іншим. Планомірність не виключає внесення змін в початковий план. Сліди, предмети, виявлені в ході огляду, можуть слугувати підставою для висунення версій, які підлягають негайній перевірці. У зв'язку з цим слідчий може змінити початковий план, здійснити додатковий огляд раніше оглянутих ділянок;

застосування  науково-технічних засобів та суворе дотримання криміналістичних правил поводження з матеріальними джерелами доказової інформації. В ході огляду місця події важливо обережно поводитись з речовими доказами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення ідентифікації чи експертизи. Саме тому під час застосування науково-технічних засобів необхідно дотримуватися правил упаковки і фіксації виявлених речових доказів;

єдине керівництво оглядом. Під час  огляду місця події всі учасники підпорядковуються слідчому. Якщо справа дуже складна, керівництво оглядом може взяти на себе прокурор, начальник слідчого відділу. Керівник огляду відповідає за його проведення, повне та об'єктивне дослідження обстановки, фіксацію ходу та результатів огляду.

Учасники  огляду місця події. Огляд місця  події здійснює слідчий (дізнавач). Він зобов'язаний особисто впевнитись у наявності і характері певних фактів, обставин і занести в протокол лише результати власних спостережень. Поряд з цим на нього покладаються й організаційні функції щодо залучення, розстановки і використання інших учасників огляду; вони запрошуються для надання допомоги слідчому в огляді. Вказівки слідчого обов'язкові для всіх учасників огляду. [2: c.8 ]

В огляді місця події обов'язково приймають участь поняті, які покликані засвідчити факт, зміст і результати слідчих дій. Вони повинні особисто сприймати все, що виявляється, досліджується, фіксується у ході огляду. Тому під час огляду вони постійно повинні перебувати поруч зі слідчим. Поняті мають право давати зауваження щодо дій слідчого. В якості понятих можуть бути закликані не зацікавлені у справі громадяни.

Учасниками огляду місця події  можуть бути працівники міліції. Вони надають допомогу слідчому в підготовці і проведенні огляду, забезпечують охорону і підтримують порядок на місці події. їм може бути доручено опитування осіб, що мешкають на території місця події, виявлення очевидців події та інших свідків. На працівників міліції покладається здійснення оперативно-розшукових заходів, пов'язаних з переслідуванням злочинця за «гарячими слідами», його затримання, розшук викраденого і знарядь злочину.

До участі в огляді місця події  залучаються також потерпілий, свідок, обвинувачений і підозрюваний. Вони можуть допомогти виявити сліди та інші речові докази, пояснити обстановку і обставини події.

У випадку, коли подія виникла на території чи в помешканні підприємства, установи, організації, слідчий може запросити до участі в огляді даної події представників адміністрації, які можуть допомогти йому зорієнтуватися на місці події, дати довідку про характер і особливості роботи підприємства.[2: c.9]

 

1.2. Види і методи огляду місця події

 

Кримінально-процесуальний  кодекс України (ст.ст. 190, 192-193) передбачає такі види слідчого огляду: огляд місцевості; огляд приміщення; огляд предметів; огляд документів; огляд трупа; огляд тіла живої людини (освідування).

У криміналістичній тактиці  називають інші види огляду - огляд худоби, будівель, автотранспорту. Ряд вчених вважає доцільним огляд худоби визнати самостійним видом огляду. Що стосується будівель і транспорту, то це об'єкти, огляд яких передбачається статтею 190 КПК України. Тому виділяти їх немає підстав. 

Огляд також може поділятися на такі види: початковий; додатковий; повторний; заключний.

Огляд - це не лише слідча дія, а й криміналістичний метод дослідження, який використовується як у зв'язку з оглядом місця події, так і під час інших слідчих дій, наприклад, у ході проведення обшуку, виїмки, впізнання тощо. Суть огляду як методу не можна ототожнювати із слідчим оглядом, у ході якого здійснюються оглядові дії, тобто безпосереднє чуттєве сприйняття та дослідження об'єкта, а також інші методи (вимірювання, моделювання, фотографування тощо).

Метод огляду входить  як тактичний пізнавальний прийом у  всі засоби доказування. Таким чином, огляд має ознаки самостійного методу, методу дослідження та характеризується: безпосереднім сприйняттям; органолептичним та інструментальним дослідженням; аналітичною діяльністю.

Методи огляду класифікують за різними підставами:

за характером дослідження  огляд умовно поділяють на статичний та динамічний;

за повнотою дослідження - на вибірковий (суб'єктивний) та суцільний (об'єктивний);

за послідовністю застосування прийомів і засобів - концентричний, ексцентричний, фронтальний, секторний, вузловий;

♦          за глибиною дослідження - загальний та детальний. Статичний метод полягає в огляді місця події та окремих

речових доказів у  нерухомому стані, без переміщення  предметів. Цей метод застосовується для дослідження і фіксації обстановки місця події в тому вигляді, в якому вона перебувала на початку огляду. Слідчий, не змінюючи початкового положення предметів, оглядає і фіксує їх стан, розташування, розміри та інші особливості.[4: c.9]

Динамічний метод припускає  дослідження в динаміці. Об'єкти можна переміщувати, брати в руки, моделювати, описувати, вимірювати. Однак змінювати форму предмета не можна.

Ексцентричний метод  огляду полягає в тому, що дослідження місця події починають здійснювати з її центру, де, як правило, зосереджена найбільша кількість слідів злочину. В даному випадку огляд проводиться, рухаючись за спіраллю, що розгортається від центру до периферії.

Концентричний метод  огляду застосовується тоді, коли центр  місця події визначити важко. В даному випадку огляд здійснюється від периферії до центру. Таким чином вдається швидше виявити сліди злочинця, що переховується, а також інші сліди і речові докази на значній території. Концентричний метод огляду слід застосовувати і у випадках, коли не виключена можливість пошкодження слідів на периферії в результаті просування учасників огляду до центру чи втрати слідів внаслідок інших причин.

Фронтальний метод огляду передбачає здійснення дослідження об'єкта засобами, розташованими в лінію, рухаючись фронтально. Інколи цей метод називають «прочісуванням» території, коли дослідники шикуються у розгорнутий стрій і рухаючись, обслідують відразу велику територію.

Секторний метод огляду полягає в тому, що слідчий, перебуваючи в центрі місця події, за компасом визначає напрям руху по колу, кожний раз обмежуючись певним сектором у 30-40°. Сектори оглядаються послідовно доти, поки коло не замкнеться.