Криміналістична ідентифікація і діагностика

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

 

 

 

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ТА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА І ПРОЦЕСУ

 

 

                

 

Залікова книжка № 116094                                                         

 

 

 

 

    КОНТРОЛЬНА РОБОТА

                         

                                         З навчальної дисципліни

                                           «КРИМІНАЛІСТИКА»

 

 

 

Тема № 4 Криміналістична ідентифікація і діагностика

 

 

 

 

                                                                Факультет: Права і гуманітарних  наук

                             Група: Пзс-11-1з

                                  Студент: Білан М.Г.

                                                 Викладач : Омельченко О.В.

 

 

                                                                  Домашня адреса: Кіровоградська  обл., 

                                                             м.Світловодськ, вул. Кірова буд.30

                                           Телефон: (05236) 2 88 50

 

 

 

 

 

                                               КРЕМЕНЧУК 2012

 

Вступ

1. Ідентифікація у криміналістиці та інших галузях знання. Поняття ідентифікації як процесу ототожнення об’єкта за якимись ознаками, властивостями.
2. Криміналістична ідентифікація – частковий метод науки криміналістики. Об’єкти криміналістичної ідентифікації. Об’єктами криміналістичної ідентифікації є: люди, тварини та їх трупи, усі фізичні тверді тіла, що мають стійку будову.
3. Поняття про ідентифікацію ознаки та властивості. Ознака як показник, прикмета, знак, за яким можна розпізнати, визначити що-небудь. Властивість як характеристика внутрішніх якостей об’єктів.
4. Види криміналістичної ідентифікації. Ідентифікація за матеріально-фіксованим відображенням та ідентифікація слідами-відображеннями (уявними зразками, слідами пам’яті).  

Висновки

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Криміналістика —  одна з небагатьох юридичних наук, яку по праву можна назвати  наукою про розкриття злочинів.

Криміналістика безпосередньо  не займається розслідуванням і розкриттям злочинів, вона забезпечує слідчу, оперативну практику ефективними методами та технічними засобами, що постійно вдосконалюються.

Теорія криміналістичної ідентифікації історично виявилася першою приватною криміналістичною теорією, що виступала не як сума окремих теоретичних побудов, а як систематизоване знання, як впорядкована система понять. Така систематизація відкривала перспективи подальших досліджень в цій області, давала наочне уявлення про “білі плями”, невирішені проблеми і, таким чином, дозволяла порівняно легко визначити точки додавання сил і залучити ці сили.

У міру формування теорії криміналістичної ідентифікації ставали  все очевиднішими її важлива методологічна  роль в криміналістиці і суміжних областях знання і велике практичне значення. Це не могло не стимулювати інтерес до проблеми з боку усе більш широких кругів наукової громадськості. До цього слід додати, що філософське осмислення ключових питань криміналістики не могло не зачепити і теорії криміналістичної ідентифікації, що давала рясний матеріал і що відкривала широкі можливості для вживання законів і категорій діалектики.

Підставою методу ідентифікації  служить можливість уявного відділення ознак від речей і вивчення їх як самостійного матеріалу. Ідентифікації можуть підлягати всілякі матеріальні предмети і явища, їх види, кількості і якості, ділянки простору і моменти часу, людська особа в цілому, її окремі ознаки, фізичні властивості, розумові здібності, зовнішні дії людини і його психічні акти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Ідентифікація у криміналістиці та інших галузях знання. Поняття ідентифікації як процесу ототожнення об’єкта за якимись ознаками, властивостями.

Ідентифікація – (identificare) у перекладі з латинської означає ототожнювати, тобто встановлення тотожності об'єкта за якимись ознаками, властивостями. Тому ідентифікація – це процес дослідження, пізнання об'єкта і отримання якоїсь інформації для себе. Звідси, ідентифікацію можна інтерпретувати як форму пізнавальної діяльності, котра використовується в різних галузях знань, в тому числі і кримінальному судочинстві при встановленні істини у кримінальній справі.

Методологічною основою  ідентифікації як форми пізнавальної діяльності є закони формальної логіки, головним чином закон тотожності і категорії матеріалістичної діалектики. Суть закону тотожності полягає в тому, що будь-яка думка про предмет в процесі даного розгляду тотожна самій собі, скільки б раз вона не повторювалась, тобто суть ідентифікації полягає у встановленні того ж самого в різних об'єктах або того ж самого об'єкта в його різних станах. Таким чином, закон тотожності відображає структуру розгляду будь-чого; доказування існування будь-якого факту, події, явища; встановлення різних станів об'єкта на цей час, у минулому та майбутньому; визначення моментів часу.

У формальній логіці закон  тотожності записують так: А=А, або  А є А, чи А ? А і читається "із А виходить А", чи "А імпліцирує А", а також А=А і читається, як "А еквівалентне А", або "А  рівнозначне А". У відповідності з законом тотожності можна ідентифікувати широке коло матеріальних об'єктів, зараховуючи їх до відомих класів, видів, родів та груп. Наприклад, на місці злочину виявлено слід папілярного візерунка; фахівець, який досліджував слід установив, що це слід нашарування, вид візерунку – петльовий, тобто він ідентифікував слід за механізмом утворення та будови папілярного візерунку і за видом відніс його до петльовоподібного. Така ідентифікація є початком будь-якої розумової діяльності, якщо об'єкт досліджується від загального до часткового. Тому подібна ідентифікація зустрічається в різних науках: фізиці, біології, археології тощо.

Так, у фізиці на основі властивостей елементарних часток ідентифікують  конкретні види елементів, наприклад, що частка, яка спостерігається є плутонієм. У хімії за характером реакції ідентифікують реагуючі речовини, а в археології за залишками матеріальної культури встановлюють відрізки часу, побут та культуру.

Тому об'єктами ідентифікації, на основі закону формально-логічної тотожності, можуть бути як окремі предмети, так і їх види, роди, групи, класи, а також об'єми рідких, сипких та газоподібних речовин, ділянки місцевості, події, явища та різні стани матеріальних об'єктів, а також відрізки і моменти часу. В зв'язку з цим в деяких підручниках з криміналістики поряд із поняттями "індивідуальна ідентифікація", "індивідуальна тотожність" зустрічаються поняття не зовсім коректні – "групова ідентифікація", "групова тотожність".

Криміналістична ідентифікація (лат. ототожнення) - це вчення, сутність якого полягає в процесі встановлення індивідуальної тотожності об'єктів, що мають значення для розкриття злочину, його досудового та судового слідства. Криміналістична ідентифікація відповідно до її завдання, змісту має різноплановий характер, а конкретизація в кожному випадку залежить від обставин, що підлягають доведенню в кримінальній справі про злочин. Криміналістичну ідентифікацію водночас необхідно розглядати в шести напрямах. Зокрема, як: криміналістичне вчення; спеціальне завдання; процес дослідження; продукт діяльності (наслідки); оцінку; додаткове дослідження і кінцевий результат.

Криміналістична ідентифікація  як криміналістичне вчення - це сукупність систематизованих науково-теоретичних  положень про закономірності встановлення тотожності об'єктів (що вони одні й ті самі в різний час), які використовуються для отримання доказів у кримінальній справі про злочин.

Завдання криміналістичної ідентифікації - це спланований обсяг  роботи щодо встановлення тотожності об'єкта (що він один і той самий в різний час) з метою отримання доказів у кримінальній справі про злочин. Криміналістична ідентифікація як процес дослідження - це послідовне наукове вивчення певного об'єкта на предмет встановлення за окремими ознаками (характеристиками) наявності чи відсутності його тотожності, що він один і той самий - одиничний, і відомості про нього мають значення для обставин, що підлягають доведенню в кримінальній справі про злочин.

Кінцевий результат  ідентифікації - установлення (ототожнення) за ознаками і властивостями лише одного (окремого) об'єкта. Однак об'єкт, що розшукується, може і не мати ідентифікаційних ознак та властивостей, а з цих причин - не може бути виділений як одиничний. Це означає, що необхідно ототожнити групову належність об'єкта. Потрібно зазначити, що належність об'єкта до певної групи встановлюється також у тому разі, коли в сліді відбилася тільки частина ознак.

Значення криміналістичної ідентифікації можна визначити  завдяки використанню результатів  відповідних досліджень у процесі розкриття та розслідування кримінальних справ про злочини. Хоч і в меншому еквіваленті доказової сили, все ж є важливим для процесу розкриття і розслідування злочинів зміст установлених результатів групової належності об'єктів. Висновки криміналістичної ідентифікації застосовуються в практиці розслідування злочинів і розшуку злочинців.

Значення криміналістичної ідентифікації можна визначити  завдяки використанню результатів  відповідних досліджень у процесі  розкриття та розслідування кримінальних справ про злочини. Хоч і в меншому еквіваленті доказової сили, все ж є важливим для процесу розкриття і розслідування злочинів зміст установлених результатів групової належності об'єктів. Висновки криміналістичної ідентифікації застосовуються в практиці розслідування злочинів і розшуку злочинців.

Криміналістична діагностика (гр. здатний розпізнавати) - це система  знань про способи визначення обставин події злочину - час, місце, спосіб, сліди та інші обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі.

Коло питань криміналістичної діагностики чітко не може бути визначено, усе залежить від конкретно вчиненого злочинного діяння. Однак є узагальнені типові, проблемні питання криміналістичної діагностики.

Діагностичне дослідження має свої особливі стадії: підготовчу, аналітичну, узагальнюючу, фіксування результатів. Стадія порівняння при експертному діагностичному дослідженні, як правило, відсутня. І це зрозуміло чому. Адже стадія порівняння є складовою методики криміналістичного ідентифікаційного дослідження, а завдання вказаного періоду експертного дослідження полягає в тому, щоб за комплексом ознак встановити збіг або розрізнення об'єктів.

Таким чином, криміналістична  діагностика є різновидом експертних досліджень, спрямованих на вивчення природи матеріального об'єкта, явища процесу, події, системи, що підлягають доведенню в кримінальній справі про злочин.

Типові питання криміналістичної діагностики належать до системи  знань про способи визначення обставин події злочину інші обставини, що підлягають доведенню в кримінальній справі слідоутворюючого характеру час, місце.спосіб

Чи є на даному предметі сліди? Який механізм утворення цих  слідів? До якої групи (виду] належать предмет, що залишив слід? Чи придатні сліди  для ідентифікації слідоутворюючого об'єкта? В який час доби, пори року і в якому місці відбулася подія? Чи здатна особа завдяки своєї пам'яті ідентифікувати об'єкт? Які мотиви вчинення обвинуваченим злочину? Характерні питання з проблем криміналістичної діагностики є комплексним утворенням.

Щодо способу визначення обставин події злочину, то за слідоутворюючим характером у практиці часто ставляться такі запитання з тематики криміналістичної діагностики: чи є на даному предметі сліди, який механізм утворення цих слідів, до якої групи (виду) належить предмет, що залишив слід, чи придатні сліди для ідентифікації слідоутворюючого об'єкта, в який час доби, пори року і в якому місці сталася подія, чи здатна особа завдяки своїй пам'яті ідентифікувати об'єкт. Типовими питаннями криміналістичної діагностики з інших обставин, що підлягають доведенню в кримінальній справі, є: які мотиви, мета вчинення обвинуваченим злочину, хто є співучасниками вчинення злочинного діяння, установлення суб'єктивної сторони злочину - умисел чи необережність, їх форма.

Суттєвим питанням теорії криміналістичної ідентифікації є загальна методика ідентифікації, яка розглядає головні риси та основні прийоми встановлення тотожності, що властиві будь-якому виду ідентифікації.

Ідентифікація як процес встановлення тотожності розпадається на дві основні стадії: аналітичну і синтетичну. Ці дві стадії взаємозалежні.

Аналітична стадія починається  з вивчення загальних, а потім  окремих, індивідуальних ознак ідентифікованого об’єкта або ідентифікуючих об’єктів, походження яких безсумнівне, після  цього вивчаються інші ідентифiкуючі об’єкти. Процес встановлення тотожності розпочинається з всебічного вивчення, аналізу ознак об’єктів ідентифікації.

Після проведеного вивчення ознак здійснюється їх порівняння. Ця частина роботи — порівняльне  дослідження — є найважливішою в ідентифікації. Таке дослідження тісно пов’язане з безпосереднім аналізом, оскільки порівняння, відділене від аналізу, не може забезпечити детального зіставлення властивостей і ознак порівнюваних об’єктів.