Специфіка аналітичних жанрів на матеріалах журналу «Кореспондент»

Використання в рецензії спеціальної термінології обумовлено призначенням тексту – для фахівців або для масового читача. Перевантажений вузькоспеціальною термінологією  або професійним жаргоном текст  демонструє поінформованість автора, але не завжди може бути доречний, тому що простий текст демонструє поінформованість автора, але не завжди може бути доречний, тому що простий читач не знає цієї умови. Якщо рецензент уживає подібні  слова, він повинен намагатися їх пояснювати.

Стаття. Терміном «стаття» об'єднані досить різноманітні газетні тексти, серед яких розрізняють наступні типи: загальнотеоретична стаття; практико-аналітична стаття; науково-популярна стаття; полемічна стаття; передова стаття; тактико-аналітична стаття.

Загальнотеоретична стаття присвячується глобальним питанням суспільного розвитку.

Практико-аналітична стаття призначена для розбору конкретних ситуацій і процесів, які можуть служити позитивним або негативним прикладом як для всього соціуму, так і для окремих його сегментів.

Науково-популярна стаття в доступній формі висвітлює  питання й проблеми наукової сфери.

Полемічна стаття являє собою  дискусію, що автор розвертає зі своїм опонентом, конкретним або  узагальненим. Полеміка може вестися  як на глобальному рівні, що стосується питань розвитку суспільства, так і  на часті, що зачіпає окрему взяту  проблему й погляд на неї.

Майже вимерлий вид –  передова стаття – носить яскраво  виражений пропагандистський характер, формулює основні завдання, що коштують перед суспільством, і шляхи їхнього дозволу з погляду ідеології, відбиваною редакцією.

Стаття характеризується широтою аналізованого матеріалу, узагальнення якого дає автор. Якщо в кореспонденції журналіст висвітлює  конкретне явище, то в статті він  досліджує цілу соціальну ситуацію або процес, тобто кілька груп фактів і явищ, тісно взаємозалежних між  собою.

При підготовці статті, як і  інших аналітичних матеріалів, дуже важливо враховувати вимоги, які  пред'являються до матеріалів такого хареактеру. Використання аналітичних  операцій, логічних методів пізнання дійсності – без цього текст  не може претендувати на звання аналітичного.

А. Тертичний [5] у такий  спосіб формулює завдання, ознаки й  етапи створення статті. Завдання, які стоять перед автором статті:

1. роз'яснення суті різних суспільних подій, феноменів, демонстрація тенденцій їхнього розвитку, оцінка їхньої значимості;

2. аналіз і поширення передового досвіду рішення соціальних проблем;

3. критика не ефективних або помилкових шляхів розвитку, помилкових установок і шкідливих орієнтирів.

Ознаки статті:

1. виявлення взаємозв'язку різних явищ і, як наслідок, сприяння аудиторії в збагненні цих взаємозв'язків;

2. використання аналітико-синтетичних операцій: порівняння; оцінки; деталізації; роз'яснення; пророкування; узагальнення.

3. використання комунікативних операцій: діалогічність; ситуативність.

4. виявлення й виклад зв'язків, спрямованих у минуле й майбутнє явища;

5. побудова від простого до складного, від видимого до невидимого, від відомого до невідомого, від безперечного до спірного.

Успішність аналітичної  публікації визначається наступними параметрами.

По-перше, відбором «нових сторін»  дійсності, адекватних завданням аналітичного виступу (крайнім поданням «нових сторін»  дійсності є сенсації: реальні, ініційовані  пресові, «качки»).

По-друге, вибором предметно-тематичної спрямованості, адекватної інтересом  аудиторії (прив'язкою змісту до конкретного  актуального виду діяльності; виявленням функціональної ролі описуваної діяльності; виявленням відповідності описуваного  з нормативними вимогами й ідеалами аудиторії).

По-третє, співвіднесеністю аналізу з попередньої інформованості про нього аудиторії. Предметом відображення в статті може виступати подія, процес, соціальна ситуація.

Перший етап тлумачення об'єкта відображення в статті – знайомство з ним. При цьому використовуються методи угрупування даних (упорядкування, систематизація) і типологізація  даних (визначення стійких сполучень  властивостей предметів).

Другий етап тлумачення –  пояснення, тобто встановлення причинно-наслідкових  зв'язків.

Третій етап тлумачення –  прогнозування. Тут використовується метод експресивних оцінок; сценаріїв (вивчення публікацій про предмет  на основі контент-аналіза, що веде до прогнозування); метод екстраполяції (поширення висновків по одній  або декілька частин явища на інші частини або інші явища,віднесені  в майбутнє).

Четвертий етап тлумачення – оцінка. Можуть бути застосовані  методи виборчого показу (цитування, переказ); прямої авторської оцінки, експертних оцінок. До некоректних, маніпулятивним, методам ставляться метод домислу  й «перетримувань» (перекручування явища в надії на непоінформованість публіки); апеляція до «особистості»; апеляція до «публіки»; «навішення ярликів».

П'ятий етап тлумачення –  програма дій, пропонована журналістом  в існуючих умовах. Як досягти мети, маючи певні ресурси потрібно задіяти, щоб досягти потрібної  мети.

Композиція статті, як правило, визначається тим, який спосіб дослідження  дійсності вибере автор. Чи піде він  по шляху дедуктивного умовиводу (від  загального до частки) або індуктивного (від часткового до загального). У  першому випадку міркування будуть передувати фактам, у другому навпаки.

По стилістичних особливостях статті можна розділити на дві  більші групи.

1. Статті, орієнтовані на науковий стиль виклади. Такі тексти характеризуються строгістю мови, достатком термінів, складним синтаксисом, що передає логічний характер міркувань автора й дозволяючи «стискати» інформацію.

2. Статті, орієнтовані на невимушений, «белетризований» виклад. У таких текстах активізується авторське «я», використовуються експресивні прийоми (іронія, гіпербола), розмовна лексика. Помітно змінюється синтаксис, здобуваючи розмовне фарбування – збільшується число недовгих пропозицій, безсполучникових зв'язків. У сучасних умовах «інтимітизації» газетної мови питома вага статей цього типу помітно зріс.

Огляд і огляд преси.По своєму стилістичному ладі до статті примикає огляд. Однак від статті його відрізняє концентрація не на логічних зв'язках, а на ефективних і наочних прикладах, в деталях. Огляд покликаний, по-перше, давати панораму подій, і тільки по-друге – відшукувати єднальні їхні нитки.

Предмет огляду – осмислення системи подій якої-небудь сфери  громадського життя, обмежених тематичними  й (або) просторово тимчасовими рамками. Огляд – свого роду підсумок певного  періоду життя, що викликає необхідність чіткої періодичності їхнього виходу;щотижневі, щомісячні й т.п.

Близько до огляду примикають такі жанри, як огляд редакційної  пошти й огляд засобів масової  інформації.

Огляд листів у редакцію, як і огляд, може базуватися на тематичній і тимчасовій основі.

Основні форми огляду засобів  масової інформації:

– інформаційний огляд, що містить повідомлення про найбільш важливі матеріали одного або декількох видань [6, 27];

– тематичний огляд, що демонструє широкий спектр думок висловлених різними виданнями по певній темі [5, 29].

Таким чином можна зробити  такий висновок, що аналітичні жанри  мають свою специфіку піднесення інформації, головною їхньою метою  є аналіз. У них загальне призначення: аналіз ситуацій, що виникають і  розвиваються в різних сферах.

 

2. Специфіка аналітичних  жанрів на матеріалах журналу  «Кореспондент»

 

2.1. Проблемно-тематичний  аспект висвiтлення аналiтики  в журналі «Кореспондент»

 

В журналі «Коерспондент» працюють багато талановитих журналiстiв якi мають кожен свою колонку або рубрику. Журнал «Кореспондент» є одним з найпоширеніших журналів в Україні. «Кореспондент» - український щотижневий суспільно політичний журнал. Виходить з 2002 року українською мовою. Головний редактор - Віталій Сич. Тираж - 50 тис. примірників.

Тематика видання «Кореспондент»: країна, політика, бізнес, життя, світ, культура, наука і технології.

«Кореспондент» надає об'єктивну і різноманітну інформацію в різних напрямках, а також спеціальні тематичні дослідження. Редакційна політика «Кореспондента» відповідає західним стандартам незалежної журналістики. Майже в кожному номері є висвітлення теми про фінансово-економічний стан країни, бо це є невід'ємною проблемою українського народу, окрім цього є теми присвячені екології та культурі міста.

Наприклад загальнотеоретична стаття «Во время кризиса онкобольные  дети Запорожья могут остаться без  помощи» [11, 17].

У статті аналізується життя  онкохворих дітей і те що їх чекає  під час кризи яка не відомо коли закінчиться. «Ни для кого не секрет, что запорожские онкобольные дети зачастую гибнут не из-за страшного диагноза, а из-за того, что у родителей нет денег на операцию и последующее лечение. А государство по-прежнему не спешит помогать своим наименее защищенным гражданам». Ця стаття розкриває сутність нашої влади яка «допомагає» людям тільки тоді, коли на носі вибори або ще якісь важливі від народа голоса. «Время от времени детям «охотно» помогали чиновники которые на этом делали себе не плохую рекламу, ну и на этом спасибо. Зато сейчас финансирование прекратилось так как «самим денег не хватает».

Подібного роду публікації відрізняються високим рівнем узагальнення, глобальністью мислення авторів.

У ході викладу своєї концепції  автор опирається не на конкретні  приклади, а на узагальнені судження, на закономірності, що лежать в основі відносин у суспільстві. Дана стаття не пропонує якої-небудь програми дій, пов'язаної з обговорюваним предметом. По-перше, її дуже важко сформулювати, по-друге, якби це вдалося зробити, то вона виглядала б (у силу складності розглянутих взаємозв'язків) занадто  узагальненою, абстрактною.

Проблеми які висвітлює  журнал «Кореспондент» є також соціальні, тому майже кожні питання які вони розглядають не стають не заміченими.

Наприклад стаття «Днепропетровцы остались без денег» [11, 8] розглядає проблему яка торкнулась багатьох українців. Збанкротувавший банк не віддає вкладникам гроші аргументуючи тим, що у них грошей немає і кредитори не повертають борги за свої кредити.

«Неудивительно, что сегодня банки не хотят возвращать деньги своим вкладчикам. Ведь денег-то нет… Банкиры жалуются, на недобросовестных клиентов, которые не возвращают кредиты».

У цій статті з'ясовуються причини виникнення проблеми, пошук  шляхів її усунення.

«Когда узнаешь реальные истории – сколько, кому и когда выдавали кредиты – начинаешь понимать, почему «загнулась» банковская система страны». «По словам эксперта, который работает банковской сфере, банк «Европейский» сегодня практически технический банкрот. Если в ближайшее время он не найдет себе инвестора, то пойдет на ликвидацию».

Важливе виявлення тих  причин, на які в сучасних умовах можна вплинути так, щоб змінити  щось до кращого. Якщо ж причини лежать за межами впливу на них, то вони представляють скоріше теоретичний інтерес. Для журналістики, зайнятий актуальними практичними проблемами, зайва глибина аналізу у відомій мері протипоказана.

Кореспонденція на тему «Тысячи украинцев не могут оформить паспорт» [11, 12]

В основі цієї публікації лежить опис достатньо незвичайної події  – люди не можуть оформити паспорт  навіть у двадцять років «Житель Запорожья Максим Королев два месяца назад вернулся из армии, отметил свое 20-летие. Но у него до сих пор нет документа, удостоверяющего его личность. Как говорится нет паспорта нет человека…» Саме цій події присвячена основна частина публікації. Описуючи її, журналіст використовує інформацію, отриману від самого постраждалого. Описом самої події справа не обмежується. Автор здійснює причинно-наслідковий аналіз того що відбулось, шукає відповідь на питання, які мучать Максима Корольова чому не видають паспорт саме йому.

Наприкінці публікації наведений  коментар фахівців, що доповнює спроби містичного пояснення події почасти  відомими, реальними фізичними законами.

«Старший инспектор сектора гражданства, Шевченковского района Наталья Биюн говорит: «Он не одинок в своей проблеме. В Шевченковском районе тысячи людей не могут получить паспорт уже длительное время. Паспортных бланков в стране нет».

Огляд який присвячений питанню  «Почему украинцы боятся своих соседей» [11, 13] відповідає майже всім нормам огляду:

- викликає зацікавленість  аудиторії, розповідає про процеси,  що відбуваються в суспільному  житті;

«После того как в Чернигове взорвался жилой дом, жители области по-другому посмотрели на свою безопасность».

- відстоює передові точки  зору й сприяє вдосконалюванню  «особистої стратегії» громадян;