Функції ілюстрацій в науково-популярній літературі

План

Вступ

Розділ І : Функції ілюстрацій в науково-популярній  літературі…6 1.1.Типи ілюстрацій .…………………………………………………………..10

1.2.Комп’ютерна обробка ілюстраційного матеріалу в науково-популярній літературі…………………………………………………………13

Розділ ІІ:Робота редактора над ілюстраціями в науково-популярній літературі.

2.1.Оцінка ілюстрацій редактором…………………………………………17

2.2. Редагування сюжету ілюстрацій в науково-популярних виданнях…………………………………………………………………………..18

2.3. Підписи під ілюстраціями. Зв'язок ілюстрацій з текстом……….19

Розділ ІІІ:Ілюстрації в журналах, редакторська обробка ілюстрацій в журналах. Ілюстрування на прикладі Донцовського журналу: „Вістник”

3.1. Ілюстрації в журналах……………………………………………………21

3.2.Редакторська обробка ілюстрацій  в журналах………………………21

3.3. Ілюстрування на прикладі журналу: Донцовський Вісник…………26

Висновок …………………………………………………………………………..29

Список використаної літератури……………………………………………..31

 

 

 

 

 

Вступ

Друковані видання займають надзвичайно важливе місце у  житті кожного.

Мабуть, не існує людини, яка хоча б раз на день не прочитала якусь інформацію з газети, журналу, не звернулася до улюбленої книги. Ще багато років тому видатний художник В. Фаворський акцентував: „Книга – це річ, „цеглинка”, що лежить у мене на столі, і книга – це зображення світу. Ми тримаємо книгу в руках, обіймаючи її пальцями, торкаючись рукою обох сторінок обкладинки, а між цими сторінками вкладений місяць читання й роки прожитого нами життя” [1, 95-96]. Можна з упевненістю сказати, що цей вислів і досі не втратив своєї актуальності.

Дана робота присвячена вивченню ілюстрацій в науково-популярних виданнях, визначенню їх функцій в  тексті. Насамперед перед розкриттям функцій ілюстрацій в науково-популярній літературі  потрібно розкрити саме поняття науково-популярна л-ра та науково-популярні видання, які між собою тісно пов’язані:

• Науково-популярна література (НПЛ)- твори про науку і її творців, наукові досягнення і про вчених, призначені для неспеціалістів в даної області знання та широкого кола читачів.

Науково-популярна література спрямована як на фахівців з інших областей знання, так і на малопідготованих читачів, включаючи дітей і підлітків. На відміну від наукової літератури, твори науково-популярної літератури не рецензуються і не атестуються.

Науково-популярна література включає твори про основи і  окремих проблемах фундаментальних  і прикладних наук, біографії діячів науки, опис подорожей і т. д., написані в різних жанрах.

Кращі популярні твори  пропагують досягнення передової науки  у формі, найбільш доступною читачам, яким вони призначені. У поетичній  формі були написані перший в Європі популярний твір про науку - "Про природу речей" Лукреція Кара і "Лист про користь скла" М. В. Ломоносова. З бесід виникли "Історія свічки" М. Фарадея і "Життя рослини" К. А. Тімірязєва. Відомі популярні твори, написані у формі календаря природи, етюдів, нарисів, "інтелектуальних" пригод і т. п.

• Науково-популярне видання (НПВ) – видання, що містить відомості про теоретичні або експериментальні дослідження в галузі науки, культури й техніки, викладені у формі, доступній читачу-неспеціалісту.

Цільове призначення НПВ – поширення і пропаганда наукових та інших спеціальних знань в галузі області науки, техніки, виробництва, зокрема їх історії. Вони містять відомості наукового або прикладного характеру, але не в усьому обсязі, а тільки у вигляді загальних законів, понять, висновків, знання яких необхідне суспільству в цілому.

За  читацькою адресою НПВ розподіляються на видання, розраховані: 1) на масового читача; 2) на осіб, які не є фахівцями в даній галузі; 3) на фахівців, що працюють в суміжних областях науки; 4) на практичних працівників, що хочуть застосовувати результати наукових досліджень у своїй професійній діяльності.

Загалом предметом  змісту науково-популярного видання можна вважати все, що має відношення до науки і наукових досліджень: результати наукових досліджень, наукову область, в якій проводяться (проведені) дослідження; об'єкт дослідження; наукову проблему (завдання), мету і метод дослідження; умови, в яких проводяться дослідження, і використовувані апаратура і матеріали; факти, складові основу дослідження (науки), включаючи дані спостережень і експериментів, відкриття, винаходи, теорії, закони, гіпотези і ін. Характеризуючи предмет змісту науково-популярного видання, можна сказати словами Н. Р. Чернишевського: «...Популярні книги перекарбовують в ходячу монету важкий злиток золота, виплавлений наукою».

Серед НПВ найбільш поширені науково-популярні монографії, нариси, тематичні збірники, серії, вибрані твори, огляди, енциклопедії.

НПВ, як правило, є малим за обсягом виданням з  великою кількістю ілюстрацій. Серед  них великий відсоток брошур. У  книгах з природних і прикладних наук як ілюстрації нерідко застосовується карикатура – малюнок, у якому в гумористичній формі зображаються різні явища й процеси. НПВ виходять в основному в сюжетно-шрифтових багатобарвних обкладинках.

Досить багато вчених досліджують редагування НПЛ (науково-популярної літератури): «У книжках Лінхтенштейна детально розписана ця тема: редагування як творчий процес, редагування таблиць, колонтитулів, бібліографії, коментарів та приміток. У Сікорського ця проблематика зводиться до ідеологічного редагування, і тому не охоплені важливі питання в цій галузі. Проте, Сікорський детально розписав редагування НПЛ. Ці книжки є класичними і сьогодні вони не втратили своєї значимості і практичної цінності для фахівців-редакторів. Однак, дещо в  них вже застаріле і не вміщує інформації, яка відповідала б сучасним стандартам редагування.»

Сприйняття людиною  змісту книги неабияк залежить від  її графічного та художнього оформлення. Акценти, розставлені шрифтовими та не шрифтовими засобами, можуть допомогти під час пошуку найголовнішого, зосередити увагу на тому, що хотів підкреслити автор. Візуальне сприйняття є важливим фактором, який визначає, чи візьме читач взагалі до рук ту чи іншу книгу. Основою якісно оформленого друкованого видання є правильне та доцільне розміщування всіх складових елементів як на сторінці або розвороті, так і у виданні в цілому.

Найважливішим завданням  дизайнерів і художніх редакторів є  виразне художнє втілення в зовнішньому  образі друкованого твору його призначення, функціональної суті, матеріально-конструктивної і технологічної основ.

Об’єктом дослідження є  ілюстрації, а саме їх функції, роль та взаємозв’язок із текстовим матеріалом у науково-популярних виданнях. Вибір саме такої теми пояснюється незначною розробленістю проблеми ролі ілюстрацій загалом та в науково-популярних виданнях зокрема.

Ми поставили за мету з’ясувати: функції та особливості ілюстрацій у науково-популярній літературі, які істотно впливають на сприйняття текстового матеріалу, адже зміст і оформлення мають органічно доповнювати і розкривати один одного.

Наукова новизна полягає  в комплексному аналізі всіх типів ілюстративного матеріалу (таблиці, рисунки, фотографії, карти, графіки, схеми), що використовується в науково-популярних виданнях. Крім того, НПЛ доводить, що ілюстрації відіграють винятково важливу роль в ній і поряд із текстовими матеріалами є способом вираження і передачі змісту видання.

У наш час майже  неможливо уявити видання, що не містило  б ілюстративного

матеріалу. В науково-популярному творі, мабуть, як ні в якому іншому, використовуються всі відомі засоби відображення змісту: текст, графіки, таблиці, ілюстрації, тощо. Нетекстові засоби повинні органічно вписуватись у словесний текст твору й бути з ним безпосередньо пов’язані. Майстерна їх обробка є одним з найважливіших показників культури видання. Використання в науковій книзі табличних, ілюстративних засобів зумовлюється завданнями, які випливають із концепції й моделі видання. Від редактора потрібна ретельна перевірка й правильна обробка таблиць та ілюстрацій; важливо домогтися найбільшої наочності й дохідливості в їх оформленні [2, 58-59].

Виражальні засоби, просторова та ритмічна система друкованого  твору, розміщення і кількість текстових та ілюстративних блоків залежать від функціонального призначення та характеру літературного матеріалу. Посилення дії тексту досягається вмілим поєднанням його з ілюстраціями: зручне паралельне читання, пошук потрібної інформації, правильно побудовані таблиці та графіку не лише полегшують сприйняття текстового матеріалу, але є засобами оформлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  І: Функції ілюстрацій в науково-популярній  літературі.

 

Важливу роль в структурі  і композиції науково-популярної книги  виконує різного роду ілюстративний  матеріал. За характером відображення реальної дійсності його можна розділити  на науково-понятійний (графіки, схеми) і документальний (фотографії). Засоби наочності виконують науково-пізнавальну, виховно-освітню, інформаційно-ознайомчу функції. Ілюстративний матеріал - важлива складова частина відображення наукового змісту.  
 
Характер ілюстрацій, їх підбір і розташування повинні відповідати цільовому призначенню і читацьким адресою видання, бути зрозумілими і дохідливими, зайве наукообразіе графіків і схем знижують дієвість тексту, який вони супроводжують.  
 
У науково-популярних творах допустиме використання графіків. На відміну від табличної графічна форма представлення результатів наукових досліджень більш інформативна, хоча конкретність числових показників, що виражають результати вимірювань або розрахунків, при розташуванні їх у вигляді точок на графіку помітно знижується. Всього має бути в міру. За цим зобов'язаний стежити редактор. Не потрібно допускати, щоб автор захоплювався графіками. Велика кількість одноманітних графіків знижує дієвість науково-популярного твору, ускладнює сприйняття міститься в ньому інформації.  
 
Аналізуючи ілюстрації до науково-популярному твору, редактор повинен враховувати той факт, що при переносі малюнків з наукових видань в науково-популярні потрібно їх додаткова обробка з метою усунення деталізації. Кожен автор повинен заздалегідь уявляти, які ілюстрації допоможуть краще пояснити масовому читачеві те чи інше наукове положення. Завдання редактора - нагадати про це автору. Потрібно також, щоб дані, наведені в тексті, були конкретними і можливість їх використання відповідала принципам популяризації наукових знань. Від автора науково-популярного твору потрібно, щоб він уникав абстрактного цифрового матеріалу і наводяться в книзі дані конкретизував за допомогою фактів, відомих читачеві. 

Число ілюстрацій, їх вибір  і спосіб відтворення залежать від  виду видання, жанру науково-популярного твору, його змісту. Свої ілюстрації повинні бути в науково-популярній монографії, свої будуть у науково-біографічної монографії і в книзі подорожей. Виклад біографічного матеріалу зазвичай супроводжується документальними ілюстраціями. Це можуть бути фотографії, копії або фотознімки документів та ін У монографії про подорож можуть бути замальовки.  
 
Як і у всякій іншій книзі, в науково-популярній велике значення мають підписи під ілюстраціями і зв'язок ілюстрацій з текстом. Більш того, в науково-популярній книзі підписи можуть виконувати додаткову інформаційну функцію, розширюючи основний текст і, по суті, будучи самостійним текстовим фрагментом.  
Ілюстрація - це зображення, що служить поясненням або доповненням до будь-якого тексту. Ілюстрація в книзі несе інформацію, але не самостійну, а пов'язану з текстом; вона відображає явища дійсності в зрительно сприйманої, образною, документальної та умовній формі. 

На відміну від наукових видань, де такій стороні редакційно-видавничого процесу не надається великого значення, у цьому випадку ігнорувати внутрішнім і зовнішнім оформленням недоречно. Нерідко буває, що вдало придумані художником деталі стають цементуючим стрижнем видання, викликають увагу читача й спонукають його прочитати книгу до кінця. Наведемо приклади. По-справжньому інтригуючою художньою домінантою науково-популярного видання "Вчимося говорити китайською" (К: "Либідь", 1994) є оригінальна пара українського козака і молодої китаянки. На різних сторінках книги вони потрапляють у різні веселі й не дуже ситуації, ознайомлюючи читача з історією, культурою, мовою українського і китайського народів. Видавці книги В. Ванслова "Что такое искусство" (М.: Изобразительное искусство 1988) викликали інтерес у читачів до свого науково-популярного видання за рахунок розбавлення тексту (слід сказати, трохи скучно написаного) десятками кольорових ілюстрацій художніх полотен майстрів пензля різних епох, про які йдеться в книзі. Ілюстративний матеріал, будучи складовою частиною відтворення наукового змісту, у подібних виданнях виконує також і кілька важливих функцій: пізнавальну, інформаційну, виховну. Водночас авторові слід пам'ятати, що перенасичення тексту ілюстративним матеріалом (скажімо, однотипними графіками, схемами, таблицями) може ускладнити сприйняття тексту читачем, відволікти його увагу. Не зайвим буде загострити увагу на підготовці текстівок. Вони повинні бути "прив'язані" до тексту і виконувати додаткову інформаційну функцію. Крім своєї основної функції - пояснення, ілюстраційий матеріал виконує і ряд інших функцій. Зображення може не тільки пояснювати текст, а й доповнювати і розширювати його; воно активно включене в комунікативний процес, здійснюваний книгою, тому інформаційну функцію ілюстрацій слід визнати однією з найважливіших. 
 
Важлива властивість ілюстрацій - можливість емоційного впливу на читача. Звертаючись до конкретного видання ми піддаємося емоційного впливу і з боку твору, і з боку книжкової форми, важливою частиною якої є ілюстрації. 
 
Особливість ілюстрації ще й у тому, що її функції тісно переплетені між собою: одна випливає з іншої, одна обумовлює іншу. Виділяють три основні функції у виданнях: інформаційну, емоційно-психологічну й естетичну. [3,6-7 с.]

Інформаційна функція. І сам текст і ілюстрація - це форми подачі інформації. У виданні вони як би постійно змагаються між собою в якості інтерпретації поданої інформації. В одних випадках «перемагає» текст, в інших - ілюстрація. Так, інформація гуманітарного (літературознавчого, філософської і т. д.) профілю краще сприймається у вигляді тексту, хоча і художньо-образні, і науково-пізнавальні ілюстрації в деяких випадках можуть служити формою її подання або доповнювати її. Зображення в довідкових виданнях гуманітарного характеру утворюють додатковий рівень інформації, який візуалізує відомості, укладені в тексті. Іноді цей зоровий ряд буває факультативним елементом, але в більшості випадків він виправданий цільовим призначенням і читацьким адресою видання. Візуалізація ключових моментів оповідання дає читачеві додаткову інформацію, активізує її духовну, ментальну діяльність. 
 
Інформаційний ефект будь-якої ілюстрації буде залежати від того, наскільки повно, точно і швидко читач зможе сприйняти інформацію. Оцінюючи образотворчий матеріал, редактор повинен визначити, наскільки він зрозумілий, зручний для читання. Найменші труднощі при його сприйнятті призводять до витрати додаткового часу читача. Будь-які неточності знижують ефективність, ставлять під сумнів можливість споживача швидко і в достатньому обсязі відшукати необхідну інформацію. Роль візуальної інформації не можна недооцінювати. У багатьох випадках просторове пояснення вдається вдало замінити хорошою, зрозумілою ілюстрацією, заощадивши тим самим і час, необхідний для засвоєння матеріалу, і місце у виданні. 
 
Сприйняття внетекстовой інформації підпорядковане певним законам, які повинен знати і враховувати редактор при складанні ілюстративного ряду видання. Зазначено, що у порівнянні з кресленнями, схемами малюнок по швидкості і точності сприйняття інформації менш ефективний. Недостатня швидкість і точність сприйняття інформації, вираженої малюнком,  компенсується більшою його виразністю. [4, 105-106 с.]