Заселення північного причорноморя в період палеоліту

Так, Кавказьку теорію  підтримували такі вчені, як Любін В.П., Бадер О.Н. і Бібіков С.М..  Головним аргументом було відсутність на російській рівнині і в Криму домустьєрських пам'ятників, але широке розповсюдження їх в кавказьких регіонах. Також вбачалась схожість у техніці виготовлення  знаряддя праці. Теорія має недоліки, зокрема недостатність фактів, та недостатня обґрунтованість. Тому, Кавказький шлях має ряд критиків. Наприклад, Формозов О.О, Борисковський П. І. і Праслов М.Д..  Проблема також полягає в тому, що Бібіков вбачає відсутність на території пам'ятників, що передують мустьєрській епосі. Хоча цьому суперечить  низка археологічних знахідок, що датуються ашельською епохою. Наприклад,  у 1946-1947  Борисковським П.І. на лівому березі Дністра у с. Лука-Врублевецька (Кам'янець - Подільській) знайдені крем'яні вироби, що відносяться до шельської і ашельської епох. Також, у 1952 року Горецький Г.І. знаходить в низов'ях Північного Дінця археологічні вироби. Ґрунтуючись на геологічних даних, вік визначений в межах міндельріського льодовикового періоду і пов'язував з проблемою розселення.  Громов В.І. біля станції Бессергеновка на Азовському Узбережжя знаходить бессергеновскій відщеп. Вік якого датується як «давньопалеолітичний, домустьєрський». Достовірність даних встановлена ​​типологічно і на підставі стратиграфічних спостережень і фауни. Тому, враховуючі ці дані, не можна однозначно стверджувати на користь Бібікова С.М. і Кавказької теорії заселення. А говорити вже про те, що територія була заселена на пізньому етапі ашельського часу, а можливо і раніше. Такий висновок зроблено у спільній статті Борисковського П.І. і Праслова М.Д..

Має місце й інша теорія, враховуючи наявні факти. Так, біля с. Королеве в Закарпатті, досліджено найнижчий шар стоянки, який  датується часом гюнцького зледеніння (близько 1 млн років тому).  Це підводить до висновку про те, що шляхи первинного заселення території України проходили через Балкани та Центральну Європу,  які, можливо, були заселені  раніше Кавказу. На користь цієї теорії свідчить відсутність природніх перешкод; близькість до техніки розколювання і в типології виробів. Це можна пояснити, по-перше, як переселення з Центральної Європи на російську рівнину і Крим і навпаки; по-друге, як наявність зв'язків і по-третє, як  виростання індустрії східної та центральної Європи з єдиного (близького) центру. Судячи за морфологічними ознаками знахідок в Закарпатті, близьких таким же знахідкам Близького Сходу (Убейд) і сусідній Чехії (Бечов), можна припустити, що саме через ці території і проміжні Балкани пролягали шляхи первісного заселення України найдавнішими людьми з далекої прабатьківщини  в Африці.

Проаналізувавши дві основні  теорії заселення у своїй роботі, я вважаю, що більш аргументованою теорією є теорія заселення північного Причорномор’я з  Балкан та Центральної  Європи. Головним доказом виступає найдавніша палеолітична стоянка у Закарпатті біля с. Королеве.

Всі теорії мають місце  бути в науці, адже достеменно не відомо всіх фактів, і не виявлено достатню кількість палеолітичних стоянок  на території. Всі теорії разом можуть допомогти вченим розв’язати питання  заселення Північного Причорномор’я  .

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Алексеев В.П., Перший. А.И. История первобытного общества. – М.: Астрель, 1990. – 350 с.

Бадер О.Н. Проблема найдавнішого заселення північної Європи людиною

тези доповідей на засіданнях, присвячених підсумкам польових досліджень у

1967 році//Археологічний Пленіум  в Москві. –М., 1968. – С.20.

Бібіков С.М. Деякі питання  заселення Східної Європи в епоху  палеоліту//СА. – К.,1959. –С.80.

Бібіков С.М. До 50-річчя археологічної  науки на Україні. –К., 1968. Т. ХХІ. – С. 35.

Бібіков С.Н. Про південні шляхи заселення Східної Європи в епоху давнього палеоліту. Четвертинний період // СА. – К. – 1961. – Вип.13-15. –

 С. 400.

Борисковский П.Й., Праслов  Н.Д. Палеолит бассейна Днепра и Приазовья // Свод археологических источников. Одесса– 1964. –А 1-5. –С. 50

Борисковский  П.И., Красковский В.И. Памятники древнейшей человеческой культуры северо-западного  причерноморья.  –Одесса: Кн. изд-во, 1961.–С.37.

Гладилин В.Н. Проблемы раннего  палеолита Восточной Европы –К.: Наукова думка, 1976. –С.270.

Гладилін В.М., Смирнов  С.В. Перший рік робіт закарпатської  палеолітичної експедиції//Археологічне Дослідження на Україні в 1969р. –К., 1972. – Вип.ІV. – С.70.

Гладилін В.М. Ранній палеоліт// Археологія УРСР. –К.,  1971. –С.100.

Горецкій Г.І. Сліди палеоліту  і мезоліту в Нижньому Поділля // СА. – 

М.-Л.,1952. – Вип. XVI. – С. 307-312.

Давня icтоpiя України. Т. 1.Первicне суспiльство. // Колектив авторів Київ: Наукова думка, 1997. – С. 270

Замяткін С.М. До визначення крем'яного відщепи з мендельрісської  товщі

Азовського узбережжя//Праці  Секції АІЧПЕ. –М.-Л.,1937. – Вип I. –С. 90.

Замяткін С.М. Про виникнення локальних відмінностей у культурі

палеолітичного періоду// Праці інституту етнографії АН СРСР. –М.,1951. – т

ХІV. – С.172.

Іванова І.К. Геологіческій вік викопної людини.–М., 1965. – С. 41-43.

История Крыма с древнейших времен до наших дней // Колектив авторів. Симферополь: Атлас-компакт. 2005. –С.230.

Колосов Ю.Г. Мустьерские культуры района Белогорска. – К., 1986. – С.210.

Колосов Ю.Г. и др. Ранний палеолит Крыма. – К., 1993. – С. 240.

Любин В.Л. Мустьерские культуры Кавказа. – Л., 1977. – С. 300.

Любін В.П.. Нижній палеоліт СРСР. Основні проблеми-тези доповідей  на

засіданнях, присвячених  польовим слідування 1967 року//Археологічний

пленіум. –М., 1968. – С.100.

Праслов Н.Д. Ранний палеолит Северо-Восточного Приазовья и Нижнего  Дона. –Л.: Наука, 1968. –С. 160;

Формозов А. Кам'яний вік  і енеоліт Прикубання. – М., 1965. – С. 135.

Формозов О.О. Стоянка  Старосілля і її місце в палеоліті  //МІА . – М.-Л., 1958.   – С. 160