Вища рада юстиції України: порядок формування, склад, основні функції та повноваження

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ                                  

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ на тему:

 

“Вища рада юстиції України: порядок формування,  склад, основні функції та повноваження ”

 

 

 

                                                                                                  

 

 

 

Виконала студентка 432                        групи

Факультет психології, історії та соціології

Бондар Марина

 

 

 

 

 

 

                                    Херсон-2014 
                                             Зміст

 

 

1.Вступ

2.Місце Вищої ради юстиції в системі органів державної влади

3.Склад та порядок формування колегіального державного органу спеціальної компетенції.

4.Основні функції та повноваження нового конституційного органу – Вищої ради юстиції.

5. Висновки

6. Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Досліджуючи питання організанійно-правових форм діяльності державних органів, вчені-адміністративісти часто залишають поза увагою організаційно-правові форми діяльності органів, які мають спеціальну компетенцію. В першу чергу це пов'язано із зосередженням основного предмета дослідження адміністративного права і теорії управління на виконавчій гілці влади, тому питання внутрішнього управління всередині інших державних органів не часто стають предметом дослідження вчених. Така розстановка пріоритетів не завжди відповідає сучасній дійсності, адже поза увагою залишаються процеси управління в законодавчій і судовій системах. До останніх, зокрема, належить державне управління, яке здійснює Вища рада юстиції.

За визначенням, Вища рада юстиції є державним органом спеціальної компетенції, який здійснює державне управління у сфері формування судового корпусу і підтримки його на високому професійному рівні, а також контролю за працівниками прокуратури і органами, що здійснюють внутрішнє управління судовим і прокурорським корпусом. В юридичній науці не досліджувалися питання організаційно-правових форм діяльності цього державного органу з точки зору теорії управління і предмета адміністративного права.

На зразок Вищої ради юстиції в інших країнах, зокрема у Франції, Італії, Португалії, Румунії, Колумбії, Алжирі та низці інших країн, наявний аналогічний орган. Вища рада магістратури (так її називають у більшості західних країн) — це особливий орган державної влади, основне завдання якого — добір кандидатур їм посади суддів і прокурорів, а також здійснення дисциплінарної функції щодо суддів. Переважно у Вищій раді магістратури головує президент держави. Членів цієї ради призначає президент реї публіки (Франція, Алжир), обирають палатами парламенту (Румунія) або визначають іншим способом. Наприклад, у Італії дії третини членів Ради обирає сам суддівський корпус, одну третину – парламент, а перший голова й генеральний прокурор касаційного суду входять до ради за посадою.

Отже, актуальність теми нашої роботи полягає в тому, що за результатами опрацювання наявної на сьогодні доступної інформаційно-джерельної бази була здійснена спроба узагальнити погляди різних дослідників даної проблеми, які можна сміливо використовувати в сучасній політичній ситуації. Адже сьогодні проблема діяльності Вищої ради юстиції не є вичерпною та повністю вирішеною, особливо, коли керівні кола займаються «перетягуванням канату» та дискусіями першого впливу на підзвітні їм органи.

Мета роботи: прослідкувати історію створення, розвитку та діяльності Вищої ради юстиції, її склад, порядок формування, та дослідити основні риси функцій та повноважень ради у відповідності до інших державних органів влади України та світу.

Об’єктом дослідження є судова, правоохоронна та правозахисна діяльність державних органів влади.

Предметом даної роботи є сама Вища рада юстиції з її складом, функціями та повноваженнями.

Головні завдання роботи можна виділити такі:

• показати та обґрунтувати створення та діяльність Вищої ради юстиції;
• проаналізувати її склад та порядок формування;
•      показати роль функцій та повноважень ради у системі державних                                     органів влади.

У першому розділі говориться про статус Вищої ради юстиції та її місце в системі органів державної влади. Наводяться приклади інших країн світу з досвідом роботи у даній сфері. Також було звернено увагу на дискусії з приводу компетенції та підзвітності ради.

У другому та третьому розділах ведеться мова та робиться аналіз власне складу ради та порядку її формування, а також функцій та повноважень.

З нашої точки зору, вивчення організації роботи, складу ради та її повноваження має особливу актуальність у зв’язку із процесами, що відбуваються в сучасному світі. Тому поле наукових досліджень з даних питань ще дуже об’ємне і його треба досліджувати та аналізувати більш детальніше.

МІСЦЕ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ В СИСТЕМІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

 

На шляху розбудови демократичних засад існування громадянського суспільства Україна має неухильно дотримуватися світових та безпосередньо європейських стандартів. Розвиток і становлення суверенної та незалежної держави неможливий без розвитку системи національного права, місцевого самоврядування, формування демократичних державних інституцій.

Після набуття державного суверенітету в Україні розпочався поступовий процес реформування правової системи та приведення її у відповідність до європейських стандартів [15;с.4]. Узявши курс на розвиток демократії, Україна проголосила принципи поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, закріпивши це у ст.6 Конституції. Такий принцип демократичної держави був обґрунтований ще в 1748р. Ш.Монтеск'є, який виділяє ці три гілки влади, що діють у межах закону і перебувають у стані рівноваги. Інституції трьох гілок влади запроваджені і в Українській державі.

У рамках державно-правової реформи в Україні здійснюється судово-правова [3;с.37]. Особлива увага нині приділяється розвитку судової гілки влади, яка перебуває у стані реформування [6;с.6]. Проведення останньої передбачає реформування судової системи, органів розслідування, прокуратури, юстиції [3;с.37].

Вирішення проблеми створення авторитетної судової системи — питання не одного дня, але її ми повинні вирішувати спільно, у взаємодії відповідно до своєї компетенції [11;с.6]. Для розв'язання кадрових проблем  здійснення  правосуддя  в Україні створено спеціальний конституційний орган — Вищу раду юстиції [4;с.3]. Основне призначення та головне завдання Вищої ради юстиції — формування високопрофесійного суддівського корпусу. Рада покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, а й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя [11;с.6]. Виступаючи на ІV з'їзді суддів України Президент України Л. Кучма справедливо зазначив: “Незалежність судової гілки влади не може і не повинна призвести до перетворення її у відокремлену, замкнену корпорацію, що не визнає ні законодавчої, ні виконавчої влади. Державна влада у нас одна. І судова гілка, як і обидві інші — органічні та невід'ємні її складові, тому зобов'язані діяти у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів, доповнюючи і підкріплюючи одна одну” [11;с.6]. Краще, мабуть, висловився щодо цього голова Комісії, яка займалася розробкою законопроекту, — Володимир Стретович: “Вища рада юстиції необхідна для того, щоб угамувати запал корпоративності судової системи. Адже в її функціях перебуває не тільки представлення щодо призначення суддів, а й накладання в разі необхідності дисциплінарних заходів на суддів і прокурорів”.У цій конституційній системі координат призначення  на посади суддів та звільнення їх з посад Вища рада юстиції є важливою ланкою процесу формування суддівського корпусу на демократичних засадах і забезпечення незалежності суддів… Вища рада юстиції — єдиний орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів [4;с.3]. Але, всупереч Конституції, Закон України “Про Вищу раду юстиції” не надає права цьому органу на внесення до Верховної Ради подання про обрання суддів безстроково, поряд з цим до її повноважень належить внесення подань до парламенту про звільнення судді з посади, а Президенту України — про перше призначення на посаду судді та про звільнення з посади. Підґрунтям для обмеження повноважень Вищої ради юстиції у формуванні суддівського корпусу є неузгодженість понять “перше призначення”, “призначення” та “обрання”, які вжито у Конституції України щодо формування суддівського корпусу. А найголовніше — різне їх розуміння під час застосування [15;с.4]. Головне призначення Вищої ради юстиції — разом з іншими державними інститутами формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.

Останнім часом в аспекті теоретичних спорів щодо системи судоустрою України все частіше постає питання статусу і повноважень Вищої ради юстиції. Зокрема, виникають дискусії щодо статусу Вищої ради юстиції як органу державної влади чи державного органу. Так, доктор юридичних наук, професор В. Б. Авер'янов вважає, що для таких інституцій, як Вища рада юстиції, здійснення державного управління обмежується суто внутрішньоорганізаційними межами, оскільки має допоміжне значення щодо їх основних завдань і функцій. На думку професора В. В. Молдована, Вища рада юстиції є певною мірою контрольно-наглядовим органом у судовій системі. Такого ж погляду дотримується кандидат юридичних наук І. В. Назаров, який визначає Вищу раду юстиції контролюючим державним органом. Професор А.О. Селіванов при визначенні статусу Вищої ради юстиції виокремлює свою позицію та акцентує увагу на конституційно-правовій природі цього органу в системі державних органів [10;с.26]. Питання правового статусу цього конституційного органу, його місця в системі державної влади та деякі аспекти організації і функціонування висвітлювалися С.Василюком, В.Долежаном, С.Ківаловим, М.Мельником, В.Погорілком, А.Селівановим, В.Шишкіним та ін.

Науково-теоретичною базою дослідження питання організації і діяльності державних органів є праці В.Авер'янова, В.Лазарєва, Д.Бахраха, Г.Атаманчука, Л.Юзькова, Ю.Тихомирова, М.Александрова, Е.Агєєвої, С.Кувакіна, А.Стрижака та ін., а що стосується Вищої ради юстиції — дослідження І.Назарова. Так, на думку професора В.Лазарєва, форми діяльності є структурним елементом правового статусу державного органу. Вони характеризуються здійсненням юридично значимих дій у чітко регламентованому законом порядку. Вчений зазначає, що форми діяльності певного органу зумовлюються природою суб'єкта державної влади і його компетенцією щодо здійснення відповідного обсягу державно-владних повноважень [8;с.93].

При формуванні Вищої ради юстиції України враховано правовий досвід інших країн: Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, де до складу аналогічного органу обов'язково входять представники різних гілок влади та суспільства. Головою Вищої ради магістратури Франції є Президент Республіки, Міністр юстиції — заступником голови (ст.65 Конституції Французької Республіки). Вища рада магістратури Італії формується на третину парламентом з професорів юридичних університетів та з адвокатів з 15-річним досвідом, а інша — на конкурсній основі (ст.104 Конституції Італійської Республіки). У Іспанії членів Генеральної ради судової влади призначає король за поданням органів законодавчої влади (Сенату і Палати депутатів) з адвокатів та юристів — 8 членів, а з числа магістратів і судів — 12 членів (ст.122.3 Конституції Іспанії). Вища рада юстиції України є своєрідним унікальним органом, який не повторює за суттю свого існування будь-який аналогічний орган у інших країнах як за повноваженнями, так і за сферою охоплення різних юридичних кіл [7;с.18]. Члени Вищої ради юстиції України вивчали досвід роботи вищих рад юстицій і магістратур під час офіційних візитів до Польщі і Угорщини, знайомилися з принципами формування суддівського корпусу у Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Португалії, Сирії та Лівані. У рамках Спільної програми Європейської Комісії та Ради Європи проведено два міжнародних семінари з питань функціонування вищих рад юстицій [14;с.3].

Вища рада юстиції — конституційний незалежний орган, який не належить до жодної з гілок державної влади згідно зі статтею 6 Конституції України. Вона забезпечує діяльність з формування висококваліфікованого суддівського корпусу та прийняття рішень про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності та їх дисциплінарної відповідальності. Функціонально ж цей орган пов'язаний з усіма гілками влади [16;с.71].

Загальний правовий статус Вищої ради юстиції України визначений ст. 131 розділу VIII “Правосуддя” Конституції України, а повноваження Ради поширюються на суддів і прокурорів, а тому логічним є наближення статусу Вищої ради юстиції України до судової гілки влади. Проте в Законі України “Про судоустрій України” не йдеться про правовий статус Вищої ради юстиції, а Закон України “Про Вищу раду юстиції” чітко не визначає місця Ради в системі гілок влади і надає лише загальне уявлення щодо її функціональних повноважень [10;с.27]. Так, відповідно до ч.2 ст.1 Закону України “Про Вищу раду юстиції”: “Вища рада юстиції України є колегіальним незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність” [12;ст.120]. Для нашої держави це цілком новий інститут, який було запропоновано у вигляді додаткової статті проекту Конституції (1996 р.) за декілька місяців до її прийняття. Зарубіжний досвід діяльності подібних органів ні парламентаріями, ні вітчизняними науковцями не вивчався, науковій публікацій щодо його статусу, призначення та ролі в забезпеченні не тільки незалежності судової влади, а й дотримання суддями присяги не було [13;с.5].

Рада — це представницький, радний державний орган, побудований на підставі об'єднання юридично освічених осіб, які є представниками інтересів різних юридичних кіл, з метою безпосередньої участі у формуванні та підтриманні на відповідному рівні високопрофесійного суддівського корпусу України.

Багато в чому сутність діяльності Вищої ради юстиції серед державних органів України полягає в доповненні системи “стримувань і противаг”, що існує в будь-якому демократичному суспільстві. Вища рада юстиції здійснює функцію своєрідного опосередкованого правового впливу на суддівську гілку влади з боку законодавчої та виконавчої влади через представників, членів ради, завдяки чому досягається корисний для громадянського суспільства баланс [10;с.28-29]. Ні Президент, ні Верховна Рада України не можуть прийняти відповідні рішення без наявності подання Вищої роди юстиції [9;с.87].