Видавнича діяльність на окупованих територіях України під час другої світової війни (на прикладі ОУН-УПА)

Тож, радянсько-німецька війна виявилася значно складнішим випробуванням для ОУН, ніж очікували її керівники. Помилковий вибір союзників, незнання політичних запитів і психології східноукраїнських мас, внутрішньоорганізаційні непорозуміння значно зменшували здобутки організації. Не зумівши подолати навіть організаційних проблем, ОУН(м) з прихо дом радянських військ згорнула свою діяльність на українських землях, у тому числі й видавничу. Натомість ОУН(б) не лише встановила у своїх лавах зразкову дисципліну, але й виявила величезний інтелектуальний потенціал, що допомогло їй втриматися на поверхні українського політичного життя та підняти маси до боротьби. Упродовж 1941–1944 років члени ОУН(б) створили розгалужений видавничо-пропагандистський сектор, який дав змогу надалі розгорнути роботу на повну потужність.

Список використаних джерел

1. Мороз В. Підпільна преса ОН і УПА на території Львівської області // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. − Львів, 2001. – Вип. 9. – С. 217–229.

2. Мороз В. Підпільна Українська Інформаційна Служба // Визвольний шлях. − К., 2001. – № 6. –Черв. – С. 65–72.

3. Мороз В. Світлий шлях Марії Дмитренко // Визвольний шлях. – К., 2002. – № 10. – Жовт. – С. 117–119.

4. Мотика  Г. Антипольська акція ОУН-УПА та Польська реакція на дії УПА // Ї (Незалежний культорологічний часопис) − Львів, 2003. – № 28. – С. 31–47, 48–56.

5. Націоналізм (Антологія) (Упор.: Проценко О., Лісовий  В.) – К., 2000. – 891 с.

6. Нікольський В. М. Підпілля ОУН (б) у Донбасі. – К, 2001.

7. Онацький  Є. Головне і другорядне // Календар-альманах «Українського слова». – Париж, 1961. – С. 18.

8. Стасюк  Олександра. Видавничо пропагандивна  діяльність ОУН (1941–1953 рр.). – Львів: Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2006. – 384 с.