Територіальний устрій України

— включення до складу населеного пункту земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

— надання земельних ділянок  для потреб населеного

пункту;

— виділення з меж міста, селища, села територій інших

населених пунктів.

Визначено і критерії встановлення цих меж. Межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються:

— на суші — за характерними точками і лініями рельєфу;

— на судноплавних річках —  по середині головного фарватеру, або тальвегу, річки; на несудноплавних річках (ручаях) — по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах — по прямій лінії, що з'єднує виходи меж адміністративно-територіальних одиниць до берегів озера або іншої водойми. Межі, що проходять по річці (ручаю, озеру чи іншій водоймі), не переміщуються як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік;

— на водосховищах гідровузлів  та інших штучних водоймах відповідно до лінії меж, що проходили на місцевості до їх заповнення;

— на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), —  по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від  проходження меж на воді;

— за межами землекористувачів;

— по лінії державного кордону  України.

У Законі визначено адміністративно-територіальний статус районів, районів у містах, інші складові частини населених пунктів.

Офіційне тлумачення термінів "район", "район у місті", а також повноважень міських  рад щодо самостійного утворення  і ліквідації районів у місті  дав Конституційний Суд України.

Так, у містах з кількістю  населення не менш як 300 тисяч жителів  можуть утворюватися адміністративно-територіальні  одиниці — райони в містах.

У свою чергу територія  міста, селища, села може поділятися на окремі мікрорайони та інші мікроструктури (вулиці, квартали, дільниці, житлові масиви та ін.), що є відповідно до Конституції та законів України територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.

До другого виду адміністративно-територіальних одиниць належать регіони — Автономна Республіка Крим, області, райони.

Згідно із Законом, Автономна  Республіка Крим є автономною адміністративно-територіальною одиницею у складі України, її територією є територія Кримського півострова. До складу Автономної Республіки Крим входять райони та міста республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Територія Автономної Республіки Крим може бути змінена Верховною Радою України за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

До категорії областей належать адміністративно-територіальні одиниці, що склалися в межах території України і характеризуються певними історичними, економічними, екологічними, географічними та демографічними особливостями.

Область складається з  районів та міст обласного значення.

До складу районів входить частина території області переважно з агропромисловим характером економіки, транспортною, інформаційною та іншою соціальною інфраструктурою, спрямованою на забезпечення зв'язків між населеними пунктами, розташованими на його території.

У свою чергу райони складаються  із сіл, селищ, міст районного значення.

Крім населених пунктів  і регіонів, Закон визначає статус інших територіальних утворень. До них належать сільські та селищні округи.

Сільський, селищний округ  — це адміністративно-територіальне утворення, яке склалося з кількох сусідніх сіл, селищ і діє під юрисдикцією єдиної територіальної громади та відповідних органів місцевого самоврядування.

Сільський округ утворюється на основі добровільного об'єднання територіальних громад кількох сусідніх сіл в одну територіальну громаду.

Селищний округ утворюється на основі добровільного об'єднання територіальних громад кількох сусідніх селищ або селищ і сіл в одну територіальну громаду.

Закон визначає порядок найменування і перейменування населених пунктів  та їх складових частин, інших адміністративно-територіальних одиниць. Зокрема, найменування і перейменування населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць проводиться з урахуванням  їх історичних, культурних, географічних, національних, побутових та інших  місцевих умов і особливостей.

Назви областей, районів  мають походити від найменування тих населених пунктів, які є  їх адміністративними центрами, або  географічного чи історичного найменування тієї частини території, на якій розташовані  ці адміністративно-територіальні одиниці.

Рішення Верховної Ради України  про найменування і перейменування сіл, селищ, міст, районів у містах приймається лише з урахуванням  думки громадян, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Присвоєння найменувань  населеним пунктам та іншим адміністративно-територіальним одиницям з метою увічнення пам'яті  особливо видатних державних, громадсько-політичних діячів, захисників Батьківщини, діячів науки і культури може проводитися тільки посмертно і лише у виняткових випадках.

Найменування і перейменування вулиць, проспектів, бульварів, площ, парків, скверів, мостів та інших складових  частин населених пунктів, хуторів  і присвоєння їм імен державних, громадсько-політичних діячів, захисників Батьківщини, діячів науки і культури проводиться за рішенням відповідної ради з урахуванням думки громадян, які проживають на територіях відповідних населених пунктів або їх складових частин.

Державним актом, що містить  відомості про населені пункти, інші адміністративно-територіальні одиниці  України та їх загальну характеристику, є Державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць України. До нього включаються: назва населеного пункту та іншої адміністративно-територіальної одиниці (у т. ч. назва); дата її утворення; площа; кількість населення і його основні національності (у відсотках до загальної кількості населення); відстань до обласного, районного центрів та найближчої залізничної станції; поштове відділення; річка, озеро, які є на території населеного пункту та іншої адміністративно-територіальної одиниці; пам'ятки історії, культури і природи.

Усі населені пункти та інші адміністративно-територіальні одиниці  України підлягають обов'язковому включенню  до Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць.

Населені пункти, з яких виїхали або переселилися всі  жителі, підлягають виключенню з Держаного  реєстру адміністративно-територіальних одиниць. З нього виключаються також  населені пункти, які включено до меж  міст, селищ, або об'єднано з іншими населеними пунктами, а також області, райони, які ліквідовано в порядку, визначеному цим Законом.

Підставою для включення  або виключення з Державного реєстру  адміністративно-територіальних одиниць  України населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць є рішення органу, до повноважень якого належить вирішення цих питань.

Державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць України веде Кабінет Міністрів України в порядку, що визначається Верховною Радою України.

Відомості про населені пункти та адміністративно-територіальні  одиниці до Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць України подають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради.

Органами, до повноважень  яких належать розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою в Україні, є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. Закон визначає повноваження кожного з цих органів.

Питання адміністративно-територіального  устрою, крім цього Закону, регулюються  Конституцією та іншими законодавчими  актами України.

Незважаючи на прийнятий  Верховною Радою Закон України "Про адміністративно-територіальний устрій України", процес реформування територіального устрою країни триває. Зокрема, в Указі Президента України "Про Комісію з питань адміністративно-територіального  устрою" від 8 серпня 2007 р. зазначається, що з метою забезпечення всебічного вивчення пропозицій щодо вдосконалення територіальної організації державної влади та місцевого самоврядування в Україні відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 106 Конституції України утворюється Комісія з питань адміністративно-територіального устрою як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

Основними завданнями Комісії  є:

— узагальнення та аналіз пропозицій щодо внесення змін до системи адміністративно-територіального  устрою України;

— підготовка пропозицій щодо приведення у відповідність з  Конституцією України мережі селищ  та селищ міського типу, а також  системи рад у населених пунктах;

— вивчення можливостей  проведення укрупнення сільських територіальних громад та внесення відповідних пропозицій;

— організація вивчення іноземного досвіду формування системи  адміністративно-територіального устрою та розв'язання проблем у цій сфері;

• підготовка та експертиза проектів нормативно-правових актів з питань адміністративно-територіального устрою.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Коваленко Г.С. Конституційне право України – К. 2007 р.
2. Крамаренко О.В. – Правознавство – К. – 2008 р.
3. Конституція України.
4. Право і правова діяльність в Україні – збірник нормативної бази України – 2008 р.