Становлення абсолютної монархії у Франції

Абсолютизм у Франції протримався  ще понад півстоліття, головним чином  спираючись на армію та розгалужену  репресивно-тоталітарну систему. Принципи абсолютизму у цій країні були доведені до крайньої межі. Так, у 1771 р. переважна більшість членів паризького парламенту була заарештована і вигнана, паризький і руанський парламенти замінені простими судовими камерами, члени яких призначалися королем. Інші провінційні парламенти були цілком реорганізовані.

У руках у королівської влади  практично повністю зосередилися усі  три владні гілки - законодавча, виконавча  і судова. А ще через кілька років  розпочалася Велика Французька революція. Вислів Людовіка XV: «Після нас - хоч  потоп» виявився пророчим.

Висновки

Франція - країна класичного абсолютизму (абсолютизм - необмежена монархія). Його вершина - остання третина XVII ст., роки правління “короля - сонця” Людовіка XIV, автора знаменитої формули: “Держава - це я”. У XVIII ст. королівська влада перетворюється на реакційну силу. При зростаючій економічній кризі і невдоволенні народу дворянство продовжує зберігати зовнішній блиск. Не менш відомий афоризм фаворитки Людовіка XV маркізи Помпадур: “Після нас - хоч потоп”.

Абсолютизмом (від латинського означає - необмежений, безумовний) називається абсолютна необмежена монархія, самодержавна влада. Це форма правління, за котрої верховна влада повністю належить одній особі - монархові.

У країнах Західної Європи абсолютні  монархії склалися в XV— XVI ст., вони прийшли на зміну станово-представницьким монархіям. Абсолютна монархія постала як арбітр між старим пануючим класом феодалів та буржуазією і як захисниця обох класів від революційного руху народних мас, які піддавалися і феодальній, і капіталістичній експлуатації.

Буржуазія стала у цей час  могутнішим в економічному відношенні класом, але все ж недостатньо  сильним, щоб ставити питання  про встановлення власної влади.

Посилення позицій буржуазії пояснювалося стрімким економічним прогресом  у промисловості. Поява водяних коліс, механічного дуття в металургії, удосконалення ткацького верстата вели до укрупнення виробництва та розорення маси кустарних ремісників. Міцна королівська влада стимулювала економічний прогрес, що проходив в умовах активного і пасивного опору мас.

Список використаної літератури

1. Алексєєв Ю. Всесвітня історія : Навчальний посібник/ Юрій Алексєєв, Андрій Вертегел, Олександр Казаков,; За ред. Юрія Алексєєва,. -К.: Караве-ла, 2006. -239 с.

2. Всесвітня історія  : Навчальний  посібник/ Б.М. Гончар, М. Ю. Козицький, В. М. Мордвінцев, А. Г. Слюсаренко,. -К.: Знання, 2002. -565 с.

3. Всесвітня історія  : Нова історія  (кінець ХVIII - початок ХХ ст.) : 9 кл./ О.Гісем, О.Мартинюк, А.Ольбішевський,  В.Щербина. -2-е вид., перероб.. -К.: А.С.К., 2000. -334 с.

4.  Всесвітня історія  : Навчально-методичний  посібник (для іноземних студентів), Ч.1/ Укл. І. І. Романько; М-во  освіти і науки України; Держ. льотна акад.  України . -Кіровоград: ДЛАУ, 2003. -70 с.

5. Голованов С. Всесвітня історія : Навчальний посібник/ Сергій Голованов,; За ред. Ю. М. Алексєєва. -К.: Каравела, 2005. -271 с.

6. Даниленко В. Всесвітня історія : Хронологія основних подій/ Віктор Даниленко, Сергій Кокін,. -К.: Либідь, 1997. -261 с.

7. Кіндер  Г.  Всесвітня історія : Довідник: Пер. з нім./ Наук. ред. пер.  А. Г. Слюсаренко,  О. Ф. Іванов, Худ. Гаральд Букор, Рут Букор,. -Пер. з нім. 2-го вид.. -К.: Знання-Прес, 2001. -631 с.

8. Крип’якевич І.Всесвітня історія : У трьох книгах/ Іван Крип’якевич; Упор. Роман Крип’якевич, Гол. ред. Світлана Головко. -К. : Либідь. -1995. - Кн. 2 : Середньовіччя і нові часи/ Ред. Юрій Медюк. -1995. -420 с.

9. Стельмах  С.  Всесвітня історія : Новий період (кінець XVIII - початок XXст.): / Сергій Стельмах, Анатолій Слюсаренко, Сергій Пивовар. -К.: Академія, 1998. -293 с.

10. Теміров  Ю. Всесвітня історія: Дати, події, коментарі / Юрій Теміров, Людмила Шикова, . -Донецьк: ВКФ "БАО", 1998. -93 с.