Розроблення авторської колекції жіночих літніх костюмів в романтичному стилі

Властивістю протилежною  динаміці є статика, яка являє  собою відсутність зорового руху. Статика – це стійке розташування форми в просторі. Статика характеризується рівновагою частин флрми. Вона підкреслює стан спокою, стійкості, нерухомості у всій будові композиції.

Дуже дієвими композиційними засобами, які визначають статичність  і динамічність є симетрія і асиметрія.

Симетрія  - це однаковість розміщення елементів відносно точки, осі чи площини. Вона у всіх своїх видах і проявах стверджує ідею повної рівноваги і стійкості, а значить і статики.

Асиметрія – це розміщення елементів при відсутності точки, осі чи площини симетрії .Вона є рух і значить динаміку.

Під час проектування костюму або колекції дуже важливо  знайти правильне співвідношення статичності  і динамічності в композиції.

_C

еред засобів композиції одягу важливу роль відводять пропорціям, за допомогою яких художники у моделюванні одягу досягають цілісності його форми.

Пропорціями називають розмірне співвідношення частин костюму між собою i в цілому зi статурою людини. Досконалими вважаються тi співвідно-шення, які близькі до природних пропорцій статури. Зовншншій вигляд людини значною мipoю залежить i від того, як співвідносяться окремі частини його костюму з формою та розмірами доповнень, що створюють ансамбль: капелюшком, висотою зачіски, підборами, кількістю прикрас тощо.

У композицм  розрізняють два основних види пропорцій - пpocтi та складні Прості пропорції будуються на раціональних числах. Іноді пpocтi пропорції називають арифметичними або модульними. За модуль у композицм береться величина розрахунків poзмірів виробу та його частин.

Складні пропорції називають геометричними або ipраціональними, оскільки в них вирішальними е геометричні побудови, що базуються на ірраціональному співвідношенні величин.

Популярними є пропорції, побудовані за принципом «золотого січення», за допомогою яких знаходять найбільш пропорційні співвідношення. Спочатку знаходять співвідношення між основними величинами одягу, а після цього - між його більшою i меншою частинами. Знаючи цю закономірність, художники-модельєри у творчому моделюванні використовують такі пропорції, як гармонійні, подібні, контрастні.

Гармонійні пропорції допомагають створювати одяг, який облягає статуру, талія знаходиться на природному місці.

Подібні пропорції використовують тоді, коли одяг не повторює форму тіла, але форма його основних частин наближена за своїми параметрами i розмірами до відповідних ділянок статури.

Контрастні пропорції застосовують у створенні такого одягу, в якому об'єм i контури основних частин (спідниці, переду, рукавів) відрізняються від об'єму i форм відповідних ділянок статури.

Пропорції мають не лише конструктивне значения, але й художнє. У композиції костюму вони визначають співрозмірність і гармонійність елементів та частин форми між собою i з виробом у цілому. З пошуком пропорцій предмету, що проектується безпосередньо пов'язаний такий засіб композиції, як масштабність. Існує два види відомих поняття – масштаб і масштабність.

Масштаб – це відношення лінійних розмірів зображуваного предмету на кресленні до його розмірів в  натурі; це відносна величина предмету

Масштабність - це стврозмірність форми одягу з її елементами у співвідношенні до людини та навколишнього середовища. Масштабність костюму залежить від його призначення, сезону та середовища, в якому перебуває людина.

Змінючи пропорції одягу, можна одержати дійсний або штучний масштаб, зорово збільшуючи або зменшуючи його форму. Правильне вирішення масштабності одягу залежить також i від урахування властивостей матеріалу, конструкції його елементі|в i технології виготовлення.

Краса в костюмі починається  з кольору, скільки перше, щосприймається

в людині – це живописність, яка складається з поєднання  кольору її костюму і зовнішнього  образу даного природою.

Колір – це фізіологічне відчуття людини, яке сприймається сітчаткою ока. В основі значної  кількості тонів, відтінків, напівтонів є спектр, який утворюєть сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.

Все кольорове різноманіття можна поділити на дві великі групи. Кольори бувають ахроматичні  та хроматичні.

 Ахроматичні (в  перекладі з грецької - безколірний) – це білий, чорний і результат їхнього змішування – багато численне різноманіття сірих.

 Хроматичні (з перекладі з грецької – «хромос»- означає колір) – спектральні – усі кольори спектру (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий та низка проміжних). Хроматичні кольори умовно поділяються на теплі (червоний, оранжевий, жовтий, жовто-зелений) і холодні (зелений, блакитний, синій, синьо-фіолетовий).

Створення композиції одягу  в кольорі залежить від його виду, призначення, фактури тканини, віку людини та освітлення. Відомо, що під впливом електричного освітлення змінюється колір тканини. Крім того, колір впливає  і на емоційний стан людини. Якщо світлі кольори заспокоюють і піднімають настрій, то темні, навпаки, його пригнічують. Колір впливає також і на гігієнічні властивості одягу. Так, для літнього одягу рекомендують світлі тканини, які краще відбивають сонячні промені, а для зимового – темніші. Не слід забувати і про вік, колір шкіри, очей, волосся людини.

Кольори є важливим засобом композиції, здатним підсилити пластичну виразність і тектонічну ясність предметів. Колір, функція і форма будь-якого промислового виробу повинні бути органічно пов’язані між собою.

Для реалізації творчого задуму художнику-модельєру важливо правильно добрати матеріал. Адже тканина є основою форми одягу. Для виготовлення одягу одягу текстильна промисловість випускає різноманітні тканини: бавовняні, лляні, вовняні, шовкові, синтетичні, штучні, неткані та багато інших. У моделюванні одягу особливе значення має фактура тканини, її властивості. Фактура тканини може бути гладенькою, шорсткою, блискучою, матовою тощо. Вона залежить від характеру переплетення, кольору тканини, рисунка.Рисунок на тканині може бути конкретним або абстрактним, крупним або дрібним, зорієнтованим або хаотичним. У виборі матеріалу для того чи іншого виробу необхідно враховувати його властивості.

Не слід забувати і  про оздоблення. Оздоблення не є  самостійним елементом композиції, а служить доповненням до костюму, воно має відповідати призначенню костюма, а також фактурі й властивостям тканини. У виборі оздоблення важливим є те, щоб оздоблення і тканина не порушували цілісності моделі за стильовим вирішення і відповідати призначенню одягу. Необхідно пам′ятати, що невідповідність оздоблення призначенню одягу, тканині, а також перевантаження моделі однорідними або різними за призначенням видом оздоблення призводить до порушення композиції одягу, що суттєво знижує його естетичні якості.