Розроблення авторської колекції жіночих літніх костюмів в романтичному стилі

Легка промисловість  – одна із найдавніших галузей  господарства країни , яка робить значний  внесок в розбудову економіки  нашої держави. Кінцева продукція  цього важливого сектору економіки  завжди спрямована безпосередньо на задоволення потреб людини і відповідно визначає рівень якості життя громадян.

        Легка промисловість України  експортує свої товари  закордон, зокрема до країн Західної  Європи, США, Канади, що свідчить  про досить високий рівень  їх конкурентноспроможності , тому, що там ставляться високі вимоги до якості.

Швейна промисловість  займає особливе місце в поповненні споживчого ринку товарами народного  споживання.  В наш час іде  активний процес формування нових структур промисловості ринкового типу: функціонують різні концерни, асоціації, акціонерні товариства та інші структури, обєднанні підприємства легкої і місцевої промисловості. Підприємства легкої промисловості забезпечують випуск продукції не тільки побутового, але й спеціального призначення для інших галузей народного господарства (робочий одяг, одяг для армії і т. д.)           Розвитку легкої промисловості сприяє залучення інвестицій для розв’язання проблем модернізації виробництва, впровадження новітніх технологій, освоєння нових видів  конкурентноспроможності продукції, яка користується попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

        Переважна більшість підприємств  легкої промисловості України  нині виробляють добротну сучасну  продукцію за помірними цінами, завдяки чому на внутрішньому  ринку зміцнюється попит на  вітчизняні товари.

        Останнім часом відбулися позитивні  зміни і в роботі підприємств  швейної галузі. Впроваджуються  нові технології, нарощується обсяг  виробництва, активізується маркетингова  робота, розширюється асортимент, підвищується  якість продукції і попит на неї.

        Підприємства галузі оснащено  найсучаснішими технологічним устаткуванням,  яке здійснює усі виробничі  процеси – від моделювання  до пакування готових виробів.  Завдяки цьому виконуються різноманітні  замовлення незалежно від ступеня  їх технологічної складності .

        Економічний стан в країні  показав, що вижити можуть ті  підприємства, які швидко реагуватимуть  на попит ринку, розширюючи  свій асортимент і постійно  підвищуючи якість продукції,  що випускається.

Виготовленням одягу  займаються не тільки промислові підприємства, але й ательє, які працюють за індивідуальними замовленнями населення. Підприємства галузі, які виготовляють одяг, характеризуються високим рівнем техніки, технологій і організації виробництва, що висуває високі вимоги до працюючих на цьому підприємстві.

Для того, щоб виготовити сучасний швейний виріб, необхідно  володіти знаннями по моделюванні та художнє оформлення швейного виробу, конструюванню одягу і технології швейного виробництва, так як всі  ці дисципліни взаємопов’язані  і являються послідовними етапами процесу створення сучасного одягу

Якість сучасного одягу  значною мірою залежить в1д орган1зації прикладної д1яльності спеціалістів швейного профілю. Важливе місце відводиться моделюванню одягу, головним завданням якого е технічне та художне проектування з урахуванням національних традицій, стилю та напрямів сучасної моди. Художне проектування виробу завжди розпочинаеться з творчого процесу - створення моделі.Під творчим моделюванням розуміють власну розробку модельером зовнішнього вигляду моделі, створення її композиії та готового зразка.

Сучасна мода, як і людське  життя, різноманітна та швидкозмінна. Знайти свій неповторний стиль, форму  непросто.  Мода, як яскравий метелик, живе одним днем. З'явився, закрутив голову і його нема. Однак це було б над міру просто, а мода не признає одно лінійності. Мода – це сполучення законів стильової єдності, кольорової гармонії. Вона додає зовнішньому вигляду природності і респектабельності, мода вимагає відчуття міри обліку факторів часу, стану, віку.

  Багато блиску не буває! – головний девіз нового сезону. Речі ніби посипані золотою і срібною пудрою, з металевим відблиском – все це неймовірно актуально. Серед головних  тенденцій – прилягаючий та напівприлягаючий силуети, чітка форма, великі об’єми. Чорний, сірий і всі їх відтінки, білий, жовтий, пастельні тони, бордовий, фіолетовий.. А гармонійне поєднання жовтого з чорним – потужний fashion хіт. Серед тканин користуватимуться популярністю тонка бавовна, органза, льон, шифон, атлас, вуаль, батист, муслин, жаті тканини.  

 Опираючись на теперішні  тенденції моди, темою свого курсового  проекту я обрала «Розроблення  авторської колекції жіночих  літніх костюмів в романтичному  стилі». При створенні своєї колекції  намагалася я намагалась відтворити не тільки жіночність, вишуканість та елегантність, а й щоб запропоновані мною моделі були зручними, комфортними та підкреслювати індивідуальність людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Мода як особливий спосіб опрацювання соціальної інформації

Суперечки навколо моди розпочались, напевно, з самого її народження і продовжуються до цих пір. В всі часи проявлялось прагнення до точності і визначеності, що ж таке мода.

   Мода являє  собою найважливіший фактор еволюції не тільки костюма, але й сучасного суспільства в цілому. Вивчати моду як особливий феномен людської культури почали ще в кінці XVIII ст., трактуючи її як естетичне явище, пов’язане насамперед з зміною естетичного ідеалу і смаку в області мистецтва і в костюмі. Однак зрозуміти істинне значення поняття «мода», розкрити глибокі механізми її виникнення і функціонування в суспільстві дав можливість соціологічний підхід до вивчення моди. Моду вивчали з самих різних точок зору: соціальної психології і психоаналізу, економіки ринкового капіталізму і культурології, - і в кожному випадку мода поставала як найважливіший компонент сучасного людського суспільства, який виявляє динаміку  його розвитку. Дизайнеру, який створює культурні зразки, які можуть стати (а в ряді випадків і стають) модними, необхідно мати цілісне уявлення про природу модного феномену, адже мода є одним із регуляторів соціальних і економічних відносин в сучасному суспільстві.

В кожній європейській мові є слово, аналогічне українському «мода» (від лат. modus – міра, правило, зразок дій): французьке «mode», італійське «moda», німецьке «Mode», англійське «mode», хоча частіше вживають «fashion».

Більшість дослідників  моди давали її толкування виходячи з  того, що мода зв’язана з правилами  масової поведінки.

Можна запропонувати  декілька схожих визначень поняття «мода»:

Мода – це особливий  спосіб, міра обробки соціальної інформації (визначення психолога Л.Петрова)

Мода – це тип реагування на нововведення, властивий значній  кількості людей. Вона найчастіше проявляється в періодичній зміні об’єктів вибору, як новий тип роботи або мислення (визначення соціального психолога Е.Богардуса).

Мода на ряду з звичаєм та соціальними інститутами (правом) є формою соціальної регуляції поведінки. Мода –специфічна регуляція, що обумовлює періодичну зміну і циклічний характер розвитку зразків масової поведінки (визначення соціолога А.Гофмана).

Мода розповсюджується на всі явища культури – на все, що відноситься до матеріальних і  духовних цінностей і знаходиться  в процесі зміни: мистецтво, література, наука (особливо медицина, соціологія, економіка, філософія), техніка, політика, ідеологія, спорт. Дизайн є областю культури, в якій активно діють механізми моди.

Структура моди складається  з наступних елементів:

• модні стандарти. Модний стандарт – спосіб чи зразок поведінки чи дії;
• модні об’єкти. Модні об’єкти можуть бути матеріальними і нематеріальними – це речі, ідеї, слова і їх властивості;
• модні значення, чи цінності моди. Коли модний стандарт чи об’єкт набуває модне значення, він стає модним, коли втрачає модне значення – «виходить з моди». Кожний прояв моди надає можливість її послідовникам прагнути до досягнення визначених цінностей. Виділяють первинні (внутрішні) цінності моди: сучасність, універсальність (мода не признає ніяких границь, крім часових), демонстративність (мода представляє собою спосіб комунікації і дозволяє демонструвати соціальний статус і повідомляти інформацію про себе, гра ( мода пов’язана з евристичною творчою діяльністю, стимулює пошук нового, створення нового і відкриття старого в якості нового). Існує також і вторинні (зовнішні) цінності моди, які визначаються конкретною ситуацією і категорією учасників моди, які можуть переслідувати протилежні цінності: соціальну рівність або елітарність, красоту або комфорт (зручність). Вторинні цінності демонструють відношення людини до світу і самого себе, до суспільства і соціальним інститутам, до природи (екологічні цінності);
• модна поведінка учасників моди – поведінка, орієнтацію на модні стандарти, об’єкти і цінності.

Моді властиві наступні функції:

Інноваційна – мода стимулює експериментальний початок в  суспільстві і культурі, пошук  нового, виявляє нові, більш сучасні  по порівнянні з попередніми, культурні  зразки.

Регулятивна – мода впроваджує в спосіб життя нові форми поведінки  і нові культурні зразки, відбираючи із безлічі культурних моделей одну, яка на якийсь час стає нормою, полегшуючи людині вибір і допомагає тим самим пристосовуватись до змінного світу. Мода забезпечує можливість розриву з найближчим минулим і підготовку до найближчого майбутнього.

Психологічна – мода задовольняє психологічні потреби  людини в новизні, створюючи ілюзію змін, в самовираженні, компенсує  незадоволення своїм соціальним статусом. Мода є способом емоційної  розрядки, будучи елементом механізму  захисту від психологічних перевантажень, пропонуючи готові зразки поведінки особистості в масовому масштабі.

Соціальна – мода привчає  людину до соціального і культурного  спадку, допомагає сприймати визначені соціальні норми і цінності та сприяє відтворюванні визначеної соціальної системи. Крім того, мода регулює напруженість в суспільстві, виконуючи регулюючу функцію, одночасно виділяючи і маскуючи соціальну нерівність.

Престижна – мода виділяє  соціальний статус, демонструючи або  високий соціальний статус, або створюючи  ілюзію більш високого соціального статусу. Шляхом наслідування модним стандартам і об’єктам елітарних соціальних груп мода дозволяє долати почуття неповноцінності.

Комунікативна – мода представляє собою одну з форм масової комунікації.

Економічна – мода є формою споживання і формою реклами нових товарів, регулятором поведінки споживачів і засобом розширення збуту. Мода впливає на поведінку людини в сфері споживання, на формування визначеної структури потреб. В області моди виробляються стандарти споживання і соціальні образи речей.

Естетична – мода задовольняє  естетичні потреби, відображаючи особливості  масового естетичного смаку, є способом розповсюдження і зміни естетичних оцінок в суспільстві. Сучасна мода відображає зміни, які відбуваються в суспільстві, що відповідають перехідному періоду від індустріального суспільства до постіндустріального (епоха постмодерну),що відкидає ієрархічну систему норм і оцінок. Різноманітність, плюралізм і принципіальний еклектизм постмодерну привели до того, що в сучасній моді відсутній єдиний для всіх модний стандарт, як це було раніше (так само, як відсутність поняття гарного смаку). Різні соціальні групи мають різні системи цінностей і відповідно різні множинні і постійно змінювані модні стандарти. Замість однієї «моди» ми спостерігаємо безліч «мод», так як мода пов’язана з способом життя і особливостями поведінки визначеної соціальної групи.Розвиток моди пов'язаний з об’єктивними соціально-психологічними закономірностями: біофізичними змінами, акселерацією, змінами суспільної психології. Дослідники моди вказують на наявність визначених закономірностей її розвитку: зв'язок з суспільно-історичними явищами, інтернаціоналізація, демократизація, прискорення розповсюдження, циклічність розвитку. Мода пов’язана з різними сторонами розвитку суспільства, в ній відображаються всі аспекти культури і суспільного життя, які викликають увагу всього суспільства. З розвитком суспільства пов’язана динаміка самої моди, істинно революційні перетворення в основних зразках – явище відносно рідке і завжди обумовлене соціальними змінами. Стрибки в розвитку моди викликаються соціальними і політичними потрясіннями, революційними перетвореннями в області мистецтва, науки і техніки.

Перехід до масового виробництва  готового одягу і предметів побуту, формування масової культури створили основу для демократизації моди – доступності нових модних стандартів і зразків практично для всіх соціальних груп, так як можливості сучасного виготовлення дозволяє практично одназу запропонувати споживачам модні зразки різної вартості. Розвиток засобів масової інформації також дозволяють одразу отримати інформацію про виникнення нової моди, познайомитись з зразками міжнародної моди.

Створення масового ринку  і розвиток сучасних засобів масової  інформації є причинами прискорення розповсюдження моди, що в свою чергу, призводить до скорочення протікання модних циклів.

Циклічність – це важлива  закономірність розвитку моди. Наявність  коливань і ритмів свідчать про те, що мода має механізми самоорганізації. Л.Петров вважав, що мода – це циклічна зміна інтересів, установ і ціннісних орієнтацій визначених соціальних шарів і груп, проведення під впливом зміни соціальних, фізичних і психологічних умов життя. Процес впровадження і утвердження нового модного стандарту, процес зміни модних циклів називається модною інновації. Вона виявляється в тому, що на зміну одним стандартам і об’єктам приходять інші – новомодні. Модна інновація є результатом протиріччя між попередніми модними стандартами, об’єктами і цінностями, коли модні стандарти і об’єкти в результаті їх масового розповсюдження перестають виділяти первинні і вторинні модні цінності, тобто відбувається «знакове зношення» цих стандартів і об’єктів. Виникає потреба в заміні старих зразків новими, які могли б визначити модні цінності. Для нормального функціонування моди необхідна надлишкова «модна пропозиція» - безліч різноманітних стандартів і об’єктів, з яких робиться вибір. Цей вибір пов'язаний з перевагами, які надають масові споживачі, які приписують новим зразкам модні значення – так появляється нова масова мода.

Модний цикл відображає процес функціонування, розвитку і  заміни модних стандартів і зразків. В основі будь-яких циклів лежать три основні стадії існування системи: формування; встановлений стан; криза. Дослідники моди виявили наступні стадії модного циклу:

• виникнення нової моди (відмінна стадія). Ця стадія включає в себе три етапи: 1)відкриття нової моди її розробниками або потенційними союзниками; 2)присвоєння назви новій моді; 3)поява лідерів нової моди.
• розповсюдження (наслідувальна стадія). На цій стадії в модну поведінку включається все більше і більше прибічників нової моди. Ця стадія складається з двох етапів: 1)«пік» чи адаптація (коли до нової моди приєднуються неофіційні її лідери, ранні послідовники моди, потім «рання більшість»); 2)втрата винятковості (або економічне наслідування), коли промисловість виготовляє модні об’єкти в тисячах і мільйонах екземплярах. В модній поведінці включається «запізніла більшість», а лідери моди шукають нову моду.
• спад (стадія відмирання). На цій стадії вже для більшості учасників модної поведінки попередні зразки перестають бути модними цінностями, і їх сприймають консерватори «відстаючі».