Розроблення авторської колекції жіночих літніх костюмів в романтичному стилі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Вибір творчого джерела.

Творчий процес – надзвичайно  складне, часом незрозуміле явище. В дизайні важливе значення займає як розвиток асоціативного мислення, так і сам процес придумування, фантазування на задану тему.

Творчими джерелами  при проектуванні одягу можуть бути будь-які явища природи, події  в суспільстві, предмети дійсності, які оточують дизайнера. Його завжди цікавить форма загалом, спряження об’ємів, поєднання різноманітних конструкцій. Творчими джерелами можуть бути:

• витвори архітектури, з′єднання машинних форм, інженерні споруди, предмети побуту, декоративно-прикладного мистецтва, біоніка, рослинні форми;
• форма калюжі на асфальті, блиск льоду, фактура болота, каплі дощу на склі, морозні малюнки на вікні – все це дає енергію для придумування. Правда для цього необхідні постійні професійні тренування, для того щоб розумовий апарат дизайнера був настроєний в визначеному напрямку. Крістіан Діор якось признався: «все, що я знаю, бачу і чую, все в моєму існуванні перетворюється в сукню»;
• художня література, кіно, театр, цирк, події в світі;
• традиційні творчі джерела: історичний, національний, класичний костюм, ретро-мода, коли відбувалося дослівне читання костюму.

Кожен дизайнер користується своїми улюбленими творчими джерелами. Деякі відомі кутюр′є, такі як П. Карден, Р.Рабанн, І. Міяке, Р.Кавакубо, притримуються принципу «не оглядатись в минуле». Вони не використовують в якості творчого натхнення ні історичний костюм, ні ретро-моду, ні класику, а створюють нові форми, нові матеріали, нові технології виготовлення, новий підхід до експлуатації одягу. В даному курсовому проекті джерелом творчості стало життя нічного міста, яке підкорило мене своєю таємничістю, непередбачуваністю, чарівністю. Цю тему я підтримала темною кольором гаммою, а саме чорним та сірим кольором з сріблястим відблиском, а нічні вогні я підкреслила жовто-гарячим кольором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.Характеристика стилю

Одне з найважливіших явищ, яке  тісно пов’язано з еволюцією  костюма протягом віків, є поняття  «стиль»:стиль епохи, стиль історичного  костюма, модний стиль, стиль модельєра. Стиль – у перекладі з грецької stylus – паличка, стрижень для письма – структурна єдність образної системи і прийомів художнього вираження, народжених практикою розвитку архітектури, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва. Отже, стиль одягу характеризується тим самим напрямком, що і інші види мистецтва даної епохи. Стиль – це найбільш загальна категорія художнього мислення, яка характерна для визначеного етапу його розвитку; ідейна і художня цілісність винахідливих прийомів в мистецтві визначеного періоду або в окремому витворі, художньо-пластична однорідність предметного оточення, яке складається в ході розвитку матеріальної і художньої культури як єдиного цілого, що об’єднує різні області життя. Стиль характеризує формально-естетичні ознаки об’єктів, що несуть визначений вміст. В стилі виражається система ідей і поглядів, в яких відображене світосприйняття епохи. Ось чому стиль можна вважати спільним художнім вираженням епохи, відображенням художнього переживання людиною свого часу. В стилі проявляються, зокрема, ідеал краси, що переважає в дану історичну епоху. Стиль є конкретним втіленням емоційних особливостей і шляхом мислення, загальних для всієї культури і визначаючих основні принципи формотворення і типи структурних зв’язків, які і є основою однорідності предметного оточення на виділеному історичному етапі. Такі стилі називають «великими художніми стилями епохи», і вони проявляються в всіх видах мистецтва: в архітектурі, скульптурі, живописі, літературі, музиці. Загальні принципи формотворення, що характерні для кожного «великого стилю» епохи, визначають особливості формотворення історичного костюма кожного періоду, що дає можливість порівняти форми і пропорційні членування костюма з архітектурними формами даного часу.

Кожен стиль в процесі свого  розвитку переживає певні стадії: зародження, апогею, занепаду. При цьому в кожну епоху одночасно, як правило, існувало декілька стилей: попередні, існуючий в даний момент і елементи майбутнього стилю, що формується.

Серед різноманіття стилів, які існують на сьогоднішній день, мій вибір зупинився на романтичному або стиль «фентезі». Адже саме від підкреслює атмосферу світла і відпочинку. Романтичний стиль відрізняється декоративністю, складним кроєм, а також значною кількістю доповнень. Форми одягу даного стилю легкі та невимушені, що досягається за рахунок численних складок, защипів, воланів, оборок. Романтичний стиль призначений для святкового і вечірнього одягу. Широке застосування різноманітних оздоблень надають цьому стилю вишуканості й екстравагантності.

 

 

 

 

 

 

 

2.1. Тип колекції

На сьогоднішній день актуальним є проектування серій  моделей, які об′єднані або єдністю  концепції автора, або єдністю  образу, або єдністю структури  матеріалів, або єдністю форми, або  єдністю базових конструкцій. Перед модельєрами на даний час стоїть завдання розроблення зразків моделей для подальшого їх тиражування в промисловості. Промисловому виробництву невигідно виготовляти одиничні вироби, так як це потребує частої перенастройки  потоків і розробки технічної документації. Економічно більш вигідно створювати серії моделей на одній базовій основі. Крім того, нові стилі і напрямки потребують від промисловості регулярного оновлення асортименту виробів, що випускаються, як правило, в ритмі сезонної моди. Тому дизайнер зіткнувся з проблемою проектування колекції.

Колекція (від лат. collection - зібрання) – це систематизоване зібрання будь-яких одиничних предметів, які представляють науковий, історичний чи художній зміст для тих, хто їх збирає.

Колекція в моделюванні  одягу – це серія моделей різного призначення, об’єднаних єдністю авторської концепції, образу, використовуваних матеріалів, кольоровою гаммою, формою, базової конструкції, стильовим рішенням. В залежності від типу і призначення в колекції будуть переважати ті чи інші її ознаки. Але в будь-якому випадку головною ознакою колекції – це її цілісність, те, що відрізняє колекцію від простого зібрання рідних моделей. Цілісність забезпечується єдність стилю, творчого методу, кольорової гамми, структурою матеріалів, формою, єдністю образів, крім того, ознакою грамотно виконаної колекції є динамі, тобто розвиток ідеї, головної в данай колекції. Колекція – це не серія однакових або майже однакових моделей. Цікаве конструктивне або декоративне рішення, яке є «родзинкою» даної колекції, повинно в кожній новій моделі «повертатися новою гранню», в колекції повинні бути представлені все можливі нюанси розвитку ідеї.

Колекції поділяються  на декілька типів:

• перспективні;
• промислові;
• авторські.

Авторські колекції виражають  творчу концепцію дизайнера. Головна мета, яку ставить перед собою автор – це показати свої потенційні можливості, свою творчу концепцію. В роботі над такими колекціями розкриваються зі всією силою талант і майстерність дизайнера, його образно-асоціативне мислення, відчуття сучасності. Авторськими колекціями є колекції високої моди і колекції «пре-а-порте», створені відомими модельєрами, призначених для індивідуального клієнта або масового споживача, а також колекції, створенні для демонстрації на міжнародних виставках і ярмарках, в нічних клубах, на презентаціях, для участі в творчих конкурсах. Головна мета авторської колекції є ілюстрація потенційних творчих можливостей дизайнера або його бачення перспектив розвитку моди, або способу створення одягу. При створенні колекції я користувалась етапами, які запропонував Крістіан Діор. Метод роботи К.Діора над колекцією був не зовам традиційним для кутюр'є: віш починався не з тканини (створення нових моделей методом наколювання), а з ескізу, що характерне для роботи над колекцією готового одягу. В результаті i в Будинках високоії моди ескіз набув головної ролі як cпoci6 пошуку нових ідей. Так етапи роботи над колекщею, запропоновані К.Діором, перетворилися на нову тенденщю.

Перший етап К.Д'юр назвав «студія». На цьому етапі:

• створюються перші начерки силуетних форм майбутньої колекції i на основі асоціацій, розробляються ескізи моделей;
• обговорюються ідеї майбутньої колекції, відбираються найкращі ескізи i допрацьовуються;
• на основі виибраних ескізів створюються макети моделей. За одним ескізом можливе створення декількох макетів з тканини, з яких потім буде вобрано найкраший;
• передивляються вci макети моделей колекції i відбувається кінцевий відбір.

Другий етап К.Діор назвав «майстерні». На цьому етапі:

• розробляється план колекції;
• підбираються тканини для моделей колекції;
• вибираються манекенниці, які будуть демонструвати ті чи інші моделі;
• шиються моделі i їхні варіанти на конкретних манекенниць, проводяться приміки;
• підбираються аксесуари, з якими передбачається демонструвати моделі колекції';
• проводиться робоча репетищія;
• відбувається перегляд i кінцеве доопрацювання колекції;
• проводиться генеральна репетищя перегляду колекції.

Третій етап К.Діор назвав «салон». Це робота над постановкою показу як виставки, тобто режисерська робота, пов'язана з розробленням плану i порядку показу моделей, оформления самого показу музикою i світлом.

Четвертий етап – «відбір моделей» або «проколювання колекції» -проводиться до офіційного показу, 3і вже зшитих речей на манекенниць. Відбір проводиться на основі даних про тенденцій попиту. Відбір проводять, як правило, директор компанії, робітники відділу продажу, а також основний замовник, який найкраще продає моделі даної фірми. При цьому обов'язково враховуються думки манекенниць про моделі, які вони демонструють. Методи відбору залежать від політики фірми, але в будь-якому випадку від колекції залишається невелике число моделей, на які встановлюються ціни.

До п'ятого етапу – «створення лекал» - приступають тільки піля кінцевого розроблення колекції, оскільки розроблення лекал для всіх типо-poзмірів є достатньо дорогою справою. Застосування комп'ютерних технології дозволяє значно знизити витрати на цьому етапі.

Шостий етап – «демонстрація колекції» - це є первинна i основна форма реклами. Прем'єрний показ нових колекцій фipм прет-а-порте проводиться в рамках тижнів моди в Парижі, Нью-Йорку, Мілані, Лондоні, Барселоні або Дюссельдорфі, де обов'язковими глядачами є представники преси. які пропагандутоть моду, - редактори модних журналів, оглядачі моди, критики, фотографи, а також представники торгових організацій i промислових підприємств, які після показу роблять замовлення фірмам на ті чи інші моделі i заключають договори на придбання ліцензії для виробництва тієї чи іншої моделі або серії моделей. В результаті прем'єрної демонстрації стає зрозуміло, якими тиражами потрібно випускати моделі з представленої колекції до початку модного сезону.

Сьомий етап – «виробництво». На цьому етапі виготовляються серії моделей колекції, число яких в cepії залежить від політики цін даної фірми.

Восьмий етап — «розподіл i реклама». На цьому кінцевому етапі й роботи над колекцією фірма проводить рекламну кампанію в засобах масової інформації, виставляє її на промислових виставках і ярмарках з метою одержати замовлення на виготовлення моделей з колекції, продати ліцензію на їхне виготовлення іншими фірмами, а також знайти ділових партнерів i розширити масштаби діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Призначення колекції

Починаючи проектувати  колекшю, дизайнер повинен чітко уявляти co6i, для кого призначена дана колекшя i яким потребам вона повинна відповідати. Разом з цим треба враховувати типолопчж особливості споживачів i конкреті ознаки.

Так. вci типи колекшй диференщюються з врахуванням цих вимог:

•   асортиментні колекції - представляють моделі конкретного асортименту (колекції пальто, костюмів, купальників. штат в i т.д., в залежності від профілю фірми);
• сезонні колекції - нoвi сезонні колекції демонструються, як правило, двічі на piк (сезон оснь-зима i сезон весна-літо). Хоча великий промисловий ярмарок моди в Дюссельдорфі перейшов на демонстрацію нових колекцій чотири рази на piк: восени, зимою, весною i літом;
• колекція за віковими категоріями (колекції одягу для немовляг, для молоді i т.д.);
• колекції' конкретного призначення, наприклад колекції домашнього одягу, одягу для сну, для спорту i відпочинку i т.п.

Попри це колекції поділяються в залежносп від того, кому вони призначені на наступиі групи:

1. «індивідуальний гардероб» - серії моделей, призначені для індивиуального клієнта;
2. «мacoвi»:

• для масового виробництва,

• для визначеного типу споживачів;

3) «групові» - розробляються для крнкретних груп людей:

• колекції форменного одягу (шкльна форма, форма муніципальної 
  міліціїi іт.п.);
• колекцп фірменного одягу (розробляються для конкретних підприемств (для працівників аерофлоту, одягу для працівників торгових 
  фірм i т.п.);
• колекції спеціального одягу для представництв i делегацій (одяг для нацюнальної збірної команди на Олімпійських irpax).  Під час проектування одяг слід враховувати адресність колекції. При створен колекції потрібно враховувати типологічні особливості, такі, як стать, вік, розмір i повноту, модну opiєнтацію, рівень прибутку:

1. класифкація споживачів за статево-віковими ознаками i віковими групами;

2. класифкація споживачів за розмірами i за ростами. Перспективні колекції, так само, як i промислові колекції, найчастіше демонструються на манекенницях, але багато моделей одягу неможливо механічно трансформувати, наприклад, для великих розмірів або для I-ІІІ ростів (від 148 до 161 см) тому потрібні особливі рішення, інші пропорції членування, інші об'еми;
3. класифкащія споживачів за ознакою повноти. Під час проектування промислової колекції потрібно враховувати, що:

19,5% дорослого населения  має малу повноту,