Розробка системи візуальних комунікацій для презентації авторського портфоліо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

 

ДОДАТОК Б

 

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Д

 

 

 

 

 

 

17. Проектування  інформаційних систем. CASE - технології 17.1. Етапи створення  інформаційних систем Автоматизована  інформаційна система, як правило, створюється  для певного підприємства чи організації. Проте, є багато спільних рис в структурі різних підприємств, а також в типах зв'язків (функціональних, інформаційних, зовнішніх) між елементами цієї структури. Це дозволяє сформулювати єдині принципи і шляхи побудови інформаційних систем для підприємства чи організацій. Можна виділити такі етапи  створення і функціонування (життєвого  циклу)ІС: Рис.17.1. Схема етапів розробки ІС На  першому етапі  проводиться обстеження об'єкта, вивчаються форми вхідних та вихідних документів, методики розрахунків необхідних показників. Проводяться також науково-дослідні роботи щодо оцінки реалізації вимог замовника: здійснюється підбір необхідних засобів моделювання процесів, які комп'ютеризуються, пошук відповідних програмних засобів, оцінка альтернативних проектів В процесі  розробки інформаційного забезпечення визначається: o склад  інформації (перелік  інформаційних одиниць,  необхідних для  розв'язання комплексу  задач); o структуру  інформації та закономірності її перетворення, тобто правила формування показників і документів; o характеристики  руху інформації (обсяг  та інтенсивність  потоків, маршрути  руху, часові характеристики); o характеристики  якості інформації (систему  кількісних оцінок  значущості, повноти, своєчасності, вірогідності інформації); o способи  перетворення інформації; o уніфіковану  систему первинної  документації; o масиви  інформації, що використовуються  для розв'язання  задач управління; o методичні  й інструктивні  матеріали для ведення документів. На  цьому ж етапі  розробник погоджує із замовником вимоги до ІС, її функції, необхідні  витрати на розробку, терміни виконання. Завершується перший етап складанням звіту  про проведені  роботи, на основі якого  в подальшому буде розроблено технічний проект. На  другому етапі  формується технічне завдання, яке є  підставою для  розробки інформаційної  системи і приймання  її в експлуатацію. Воно визначає основні  вимоги до самої системи  та процесу її розробки і розробляється  для системи в  цілому. Додатково можуть розроблятись технічні завдання на окремі частини ІС. На  третьому етапі розробляється  концепція інформаційної  бази, створюється  інфологічна і  датологічна моделі, формуються вимоги до структури інформаційних  масивів, технічних  засобів. Вказуються характеристики програмного забезпечення, систем класифікації та кодування. Результатом даного етапу є комплект проектної документації (технічний проект). В ньому вказується постановка задачі, алгоритм її розв'язання, описується інформаційне, організаційне, технічне та програмне забезпечення, тощо. Після затвердження технічного проекту розробляється робочий проект (внутрішній). Одночасно з розробкою проекту  створюються класифікатори  техніко-економічної  інформації на основі погодженої системи  класифікації і кодування техніко-економічної інформації. На  четвертому етапі  здійснюється розробка програмного забезпечення у відповідності  з проектною документацією. Результатом цього  етапу є готовий  програмний продукт. На  п'ятому етапі  проводиться перевірка  програмного забезпечення на предмет відповідності вимогам, вказаним в технічному завданні. Дослідна експлуатація (тестування) дозволяє виявити недоліки, які можуть появитись при експлуатації системи. На цьому ж етапі проводиться підготовка персоналу до роботи в інформаційній системі. Навчання персоналу здійснюється або силами розробника, або за допомогою спеціальних курсів. Підготовлюється робоча документація, проходять приймальні випробування, і система здається в експлуатацію замовнику. Шостий  етап організовується на підставі гарантійних зобов'язань розробника. У цей період здійснюється сервісне обслуговування системи, усуваються недоліки, які можуть бути виявлені при експлуатації, і завершуються роботи по даному проекту. Всі етапи розробки і  впровадження ІС повинні бути обумовлені у відповідних угодах між замовником і розробником, а також у технічному завданні.

 

 

 

 

17.3. Особливості проектування  інформаційних систем

 

Тенденції розвитку сучасних інформаційних технологій спричиняють  постійне зростання складності інформаційних систем, які створюються у різноманітних областях людської діяльності. Сучасні великі проекти ІС характеризуються, як правило наступними особливостями:

o складність опису  (велика кількість функцій, процесів, елементів даних і складні взаємозв'язки між ними), що вимагає ретельного моделювання й аналізу даних і процесів;

o наявність сукупності  компонентів (підсистем), що знаходяться  у тісній взаємодії, виконують  певні локальні задачі і цілі  функціонування (наприклад додатків, пов'язаних з обробкою трансакцій і рішенням регламентних задач, додатків аналітичної обробки (підтримки прийняття рішень), які використовують нерегламентовані запити до даних великого обсягу);

o відсутність прямих  аналогів, що обмежує можливість  використання типових проектних рішень і прикладних систем;

o необхідність узгодження  існуючих додатків з новими  розробками;

o функціонування в  неоднорідному середовищі на  декількох апаратних платформах;

o різнорідність рівня  кваліфікації і сформованих традицій  використання певних наборів інструментальних засобів у групах розробників;

o істотна тривалість  проекту - обумовлена, з одного  боку, обмеженими можливостями колективу  розробників; з іншого боку, масштабами  організації-замовника і різним  ступенем готовності окремих її підрозділів до впровадження ІС.

Для успішної реалізації проекту об'єкт проектування повинен  бути насамперед адекватно описаний, побудовані повні і несуперечливі  функціональні та інформаційні моделі ІС. Накопичений на даний час досвід проектування ІС показує, що це складна, трудомістка і тривала за часом робота, що вимагає високої кваліфікації фахівців, які беруть участь у ній. Однак донедавна проектування ІС виконувалося в-основному на інтуїтивному рівні з застосуванням неформалізованих методів, які базуються на мистецтві, практичному досвіді, експертних оцінках і дорогих експериментальних перевірках якості функціонування ІС. Крім того, у процесі створення і функціонування ІС інформаційні потреби користувачів можуть змінюватися або уточнюватися, що ще більше ускладнює розробку і супровід таких систем.

У 70-х і 80-х роках  при розробці ІС досить широко застосовувалася  структурна методологія, що надає в  розпорядження розробників чіткі  формалізовані методи опису ІС і  прийнятих технічних рішень. Вона заснована на наочній графічній техніці: для опису різного роду моделей ІС використовуються схеми і діаграми. Наочність і чіткість засобів структурного аналізу дозволяла розробникам і майбутнім користувачам системи із самого початку неформально брати участь у її створенні, обговорювати і закріплювати розуміння основних технічних рішень. Однак, широке застосування цієї методології і дотримання її рекомендацій при розробці ІС зустрічалося досить рідко, оскільки при неавтоматизованій (ручній) розробці це було практично неможливо. Вручну вкрай важко розробити і графічно представити строгі формальні специфікації системи, перевірити їх на повноту і несуперечливість, і тим більше змінити. Якщо все-таки вдається створити строгу систему проектних документів, то її переробка з появою суттєвих змін є практично нездійсненною задачею. Ручна розробка, як правило, породжувала наступні проблеми:

o неадекватна специфікація  вимог;

o нездатність виявляти  помилки в проектних рішеннях;

o низька якість документації, що знижує експлуатаційні якості;

o тривалий цикл і  незадовільні результати тестування.

Підходи до створення  інформаційних систем. Традиційні підходи  до побудови інформаційних систем базуються  на ідеї того, що на початку проекту  складно визначити весь обсяг  даних і які аналітичні задачі будуть розв'язуватись кінцевими користувачами. Наприклад, методологія Oracle DWM FT (Datawarehouse Method Fast Track - метод створення сховищ даних "високошвидкісна траса") виходить з припущення, що розробники впродовж цілого життєвого циклу інформаційної системи будуть визначати і аналізувати вимоги до сховища даних. Заснована на DSDM (Dynamic System Development Method - метод розробки динамічних систем) ця методологія реалізує підхід RAD (Rapid Application Development - швидка розробка аплікацій).

Згідно DSDM і Oracle DWM FT, цикл проектування проходить через створення  ряду прототипів до тих пір, поки не будуть задоволені вимоги кінцевих користувачів. Для того, щоби цей цикл не став нескінченним, розробка поділяється на 120-денні  часові відрізки (timebox), за які можливо виконати чітко визначений сталий набір вимог (за аналогією із ящиком для іграшок toybox, в який неможливо помістити додаткові іграшки, якщо не витягнути деякі з тих, що там вже є). Розробники стверджують, що завдяки гнучкості і простоті використання інструментів Business Intelligence, створення прототипів не представляє труднощів. Проте, застосування такого підходу є виправданим IT-фахівцями, які не прагнуть розширювати свої знання в даній області.

Методологія RAD отримала в наш час широке застосування у сфері створення автоматизованих інформаційних систем. Вона охоплює всі етапи життєвого циклу інформаційних систем.

Основні принципи RAD полягають  в наступному:

o використовується спіральна  модель розробки;

o повне завершення  робіт на кожному етапі життєвого циклу не є обов'язковим;

o застосування CASE-засобів  і засобів швидкої розробки  додатків;

o тестування і розвиток  проекту здійснюється одночасно  з розробкою.

Засоби RAD дають можливість реалізувати нову технологію створення  інформаційних систем: об'єкти формуються як деякі діючі моделі (прототипи), функціонування яких узгоджується з користувачем, а потім розробник може переходити до остаточного формування додатків, не втрачаючи з виду загальної картини проектованої системи.

Серед основних засобів методології RAD слід назвати об'єктно-орієнтоване (візуальне) програмування. Перевага його в тому, що воно оперує стандартними інтерфейсними об'єктами. До першої групи таких об'єктів можна віднести списки, вікна, тексти, які можна легко зв'язати з базами даних і відобразити на екрані монітора. Друга група об'єктів є стандартними елементами керування - кнопки, перемикачі, прапорці, меню, за допомогою яких здійснюється керування даними.

Метод RAD добре зарекомендував себе при створенні невеликих аплікацій. Проте, подібно до того, як при створенні складних систем трансакцій підприємства виникає потреба в перетворенні бізнес-процесів, так при створенні інформаційних систем виникне необхідність створення структури, що орієнтована на виконання певної стратегії. Хоча розробники інформаційних систем будуть продовжувати ітеративне проектування за принципом "Чого бажаєте?", сьогодні найперспективнішим є бізнес-орієнтований підхід, що базується на BSC (Balanced Scorecard - система збалансованих показників).

Підхід BSC із самого початку  визначає бізнес-аспекти аналізованих даних, що дозволяє проектувати інформаційно-аналітичну систему зверху-вниз паралельно із впровадженням на підприємстві MBO (Management objectives - управління, засноване на досягненні меті).

Сучасні засоби візуальної розробки додатків можуть бути розділені  на дві групи - універсальні і спеціальні. Серед універсальних систем програмування  найбільш популярними є Java і C++. Серед  спеціалізованих слід виділити Oracle та MySQL.

Ручне проектування може застосовуватись для розробки відносно невеликих баз даних. Але, якщо база містить десятки і сотні різноманітних таблиць, то виникають складності з організацією даних, зокрема встановленням зв'язків між таблицями. Для полегшення цього завдання за останні десятиліття у сфері технічних засобів програмування сформувався новий напрям CASE-технології (Computer-Aided Software/System Engineering - система автоматизованої розробки програм).

17. Проектування  інформаційних систем. CASE – технології

 

17.1. Етапи створення інформаційних систем

Автоматизована інформаційна система, як правило, створюється для певного  підприємства чи організації. Проте, є  багато спільних рис в структурі  різних підприємств, а також в  типах зв'язків (функціональних, інформаційних, зовнішніх) між елементами цієї структури. Це дозволяє сформулювати єдині принципи і шляхи побудови інформаційних систем для підприємства чи організацій.

Можна виділити такі етапи створення  і функціонування (життєвого циклу)ІС:

 

Рис.17.1. Схема етапів розробки ІС

На першому етапі  проводиться обстеження об'єкта, вивчаються форми вхідних та вихідних документів, методики розрахунків необхідних показників. Проводяться також науково-дослідні роботи щодо оцінки реалізації вимог  замовника: здійснюється підбір необхідних засобів моделювання процесів, які комп'ютеризуються, пошук відповідних програмних засобів, оцінка альтернативних проектів

В процесі розробки інформаційного забезпечення визначається:

o склад інформації (перелік  інформаційних одиниць, необхідних для розв'язання комплексу задач);

o структуру інформації  та закономірності її перетворення, тобто правила формування показників  і документів;

o характеристики руху  інформації (обсяг та інтенсивність  потоків, маршрути руху, часові  характеристики);

o характеристики якості інформації (систему кількісних оцінок значущості, повноти, своєчасності, вірогідності інформації);

o способи перетворення  інформації;

o уніфіковану систему  первинної документації;

o масиви інформації, що  використовуються для розв'язання  задач управління;

o методичні й інструктивні матеріали  для ведення документів.

На цьому ж етапі розробник  погоджує із замовником вимоги до ІС, її функції, необхідні витрати на розробку, терміни виконання. Завершується перший етап складанням звіту про проведені роботи, на основі якого в подальшому буде розроблено технічний проект.

На другому етапі формується технічне завдання, яке є підставою  для розробки інформаційної системи  і приймання її в експлуатацію. Воно визначає основні вимоги до самої  системи та процесу її розробки і розробляється для системи в цілому. Додатково можуть розроблятись технічні завдання на окремі частини ІС.

На третьому етапі розробляється  концепція інформаційної бази, створюється  інфологічна і датологічна моделі, формуються вимоги до структури інформаційних масивів, технічних засобів. Вказуються характеристики програмного забезпечення, систем класифікації та кодування. Результатом даного етапу є комплект проектної документації (технічний проект). В ньому вказується постановка задачі, алгоритм її розв'язання, описується інформаційне, організаційне, технічне та програмне забезпечення, тощо. Після затвердження технічного проекту розробляється робочий проект (внутрішній).

Одночасно з розробкою проекту  створюються класифікатори техніко-економічної інформації на основі погодженої системи класифікації і кодування техніко-економічної інформації.

На четвертому етапі здійснюється розробка програмного забезпечення у відповідності з проектною  документацією. Результатом цього  етапу є готовий програмний продукт.

На п'ятому етапі проводиться  перевірка програмного забезпечення на предмет відповідності вимогам, вказаним в технічному завданні. Дослідна експлуатація (тестування) дозволяє виявити  недоліки, які можуть появитись при  експлуатації системи. На цьому ж етапі проводиться підготовка персоналу до роботи в інформаційній системі. Навчання персоналу здійснюється або силами розробника, або за допомогою спеціальних курсів. Підготовлюється робоча документація, проходять приймальні випробування, і система здається в експлуатацію замовнику.