Розробка системи візуальних комунікацій для презентації авторського портфоліо

При створенні  будь-якого проекту, необхідно визначити  коло потенційних споживачів для  того, щоб правильно створити образ  та задумано донести його до людини.

Як відомо, на вдалу рекламу реагують безліч людей, але вихідними даними для визначення потенційних споживачів авторського портфоліо є однодумці та замовники. При створенні реклами необхідно дослідити та зорієнтувати увагу саме тих людей, які будуть користуватись та переглядати авторське портфоліо. Але слід зазначити, що вікового обмеження немає, та потенційним споживачем може стати будь-яка людина не залежно від віку, статі, освіти тощо. Також коло потенційних споживачів визначається насамперед інтересами та потребами. Вірно встановлені потреби наявних та потенційних споживачів дають можливість ефективно впроваджувати комплекс конкретних заходів для того, щоб реклама працювала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Розроба свк для презентації потрфоліо

3.1. Основна  концепція

 

Друковане портфоліо  не має ніяких обмежень, хіба що в ціні. Тому обмежитися можна лише своєю фантазією. Концепція мого портфоліо полягає у наслідуванні стилю арт нуво [Додаток Б].

Арт-нуво / Art Nouveau (1880 - 1910) - вишуканий декоративний напрям у мистецтві. Терміном «Арт-Нуво» позначають елегантний, багатожанровий стиль, що процвітав з початку 1880х років аж до першої світової війни. Його народження ознаменувало настання століття великих змін в мистецтві, коли в житті вже міцно утвердився століття машин і повним ходом йшла промислова революція. Це було дивне, славне час, який для багатьох художників і дизайнерів, які створили Арт Нуво, мало символічний сенс - одне століття змін змінювався наступним [6].

Арт Нуво був  не просто стилем в дизайні, мистецтві  та архітектурі, але воістину подвижницькою творчою рухом. В переклад з французької «l'art nouveau» означає буквально «нове мистецтво». Головна мета його полягала в пошуку новизни, відході від затвердилися канонів. Потреба в новому мистецтві народилася із загального переконання в тому, що сучасному мистецтву не вистачає оригінальності.

У пору найвищого  розквіту Арт Нуво, близько 1900 року, стиль придбав величезну популярність як в континентальній Європі, так  і в Сполучених штатах.

У кожній країні новий стиль отримав свою назву: «тіффані» (по імені Л. К. Тіффані) в  США, «югендстиль» (точніше, «югендштіль» - Jugendstil, за назвою заснованого в 1896 році ілюстрованого журналу Die Jugend) у Німеччині, «стиль Сецессіон» (Secessionsstil) в Австрії, «модерн стайл» (modern style, букв. «сучасний стиль») в Англії, «стиль Ліберті» в Італії, «модернізм» в Іспанії, «Nieuwe Kunst» в Голландії, «ялиновий стиль »(style sapin) в Швейцарії. Стиль об'єднав всі види живопису, архітектури та декоративних мистецтв.

Кращі зразки Арт-Нуво створювали в самих різних областях образотворчого мистецтва такі видатні майстри, як Обрі Бердслі, Луїс Комфорт Тіффані, П'єр Боннар, Едуард Вюйяр, Анрі де Тулуз-Лотрек, Поль Гоген, Рене Лалік, Еміль Галле, Густав Клімт і Едвард Мунк . У свою чергу, талановиті зодчі Віктор Орта, Гектор Гімар, Луїс Саллівен, Чарльз Ренні Макінтош і Антоніо Гауді з неменшим успіхом впроваджували цей стиль в архітектурі.

До 1900 року у  Франції Арт-Нуво вважався міцно  утвердилися і широко популярним стилем [Додаток Д]. Однак, розквіт французького дизайну був пов'язаний не стільки з Парижем, скільки з містом Нансі, у північно-східній провінції Лоррен. Один з найбільш талановитих представників цієї школи є Луї Мажорель (Louis Majorelle). Він надавав особливого значення елегантності лінії і гнучкості форми. Відомий тим, що перш ніж втілити свій задум у дереві, спочатку моделював предмети меблів в глині.

Інший відомий  французький червонодеревник Ежен Вален, був запрошений Галле для роботи по створенню сучасних меблів в його майстерні в Нансі. У музеї Нансі є їдальня, виконана по дизайну Валена, що є зразком стилю Арт-Нуво, до того ж це один з небагатьох повністю збереглися кімнатних ансамблів. Меблі Валена відрізняється масивністю і міццю ліній.

З більш молодих  майстрів меблевиків, які працювали  в стилі Арт-Нуво, не можна обійти увагою ім'я Каміля Готьє.

У Росії, стиль  Арт-Нуво, здобув популярність, під  назвою «Модерн» (новий, сучасний стиль). Можна без особливих зусиль скласти  перелік тих російських майстрів, творчість яких насамперед визначало  різні сторони і грані російського  модерну. В образотворчому мистецтві це В.М. Васнецов, М. А. Врубель, М.В. Нестеров, А. Я. Головін, В. Е. Борисов-Мусатов, А.С. Голубкіна, Е.Д. Полєнова, С.В. Малютін, І. Я. Білібін, М.В. Якунчикова.

Коли, в 1920-30 роки стиль вийшов з моди, його замінили чисті і прості геометричні лінії стилю Арт-Деко, (який отримав більше поширення в Європі). Екстравагантні вигини Арт Нуво були визнані застарілими і піддані осміянню. Багато шедеврів Арт Нуво були забуті. Інтер'єри, що вважалися колись верхом витонченості, перероблялися відповідно до останніх віянь моди.

І лише через  півстоліття, в 1952 році, в Цюріху (Швейцарія) була організована перша всебічна експозиція творів Арт Нуво. Протягом останніх десятиліть інтерес відродився і широке визнання достоїнств стилю Арт-Нуво (Модерн) ще раз підтвердило його репутацію як видатного етапу в розвитку мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Обґрунтування колірної гамми

 

Головна мета використання кольору при конструюванні спеціальних  впливів – правильне оформлення зорово-пропонованих інформаційних матеріалів. Побудована з урахуванням впливу кольору на людину, колірна гама телевізійних передач може відповідним чином впливати на глядачів. Доповнюючи й емоційно збагачуючи гамою кольорів зміст зображення, можна спровокувати визначені реакції суб’єкта, що його дивиться . При цьому виходять з того, що:

1. правильно обрана колірна гама дозволяє створити в спостерігача потрібне емоційне тло, сприяюче сприйняттю і засвоєнню зображення;
2. кольори зображення, що неправильно підібрані стосовно його змісту, викликають невдоволення;
3. сформована визначеною колірною гамою негативна реакція може поширюватися на зміст тексту, що знижує ефективність його психологічного впливу в цілому.

Червоний –  налаштовує на рішучість і здатний  викликати в реципієнта сильне бажання  зробити певний вчинок, а отже, купити товар, що рекламується. Даний колір, як ніякий інший, здатний швидко привернути до себе увагу, зафіксувати погляд на предметі реклами. Однак не варто занадто переоцінювати його. Так, невелика деталь оголошення каталогу, виділена червоним, буде доречна й відразу приверне до себе увагу, тимчасом, як надмірне його використання здатне викликати у споживача агресивність і навіть роздратування предметом реклами. Залежно від людини і обставин він або активізує, робить життєрадісним, або викликає занепокоєність і нервовість. Досить ефективним поєднанням вважається червоно-помаранчеве. Темно-червоний сприяє створенню святкового настрою. Яскраві червоні деталі змушують звернути увагу навіть на найнейтральніше оточення. У дизайні червоний може стати потужним акцентом. Якщо його занадто багато, особливо якщо це чистий без домішок колір, то це може пригнічувати. Це відмінний вибір, коли потрібно показати силу і пристрасть. Однак червоний може бути досить різноманітним - з більш енергійними яскравими відтінками, або потужними і елегантними темними тонами.

Червоний є  найгарячішим кольором. Він агресивний, активний, володіє здатністю закликати  до дії. Використовується досить часто  при виведенні на ринок нового товару. Застосовується також у рекламі парфумів з терпким, важким ароматом, жіночої нижньої білизни. Добре поєднується з чорно-білими зображеннями.

Чорний –  колір самозанурення: він допомагає  сконцентруватися на вирішенні того або іншого завдання. Водночас цей  колір здатний налаштувати на меланхолію й зневіру. У чорному приходить відчуття самотності й ізоляції від навколишнього світу. Саме його у поліграф-рекламі краще не використовувати. Ця рекомендація, зрозуміло, не поширюється на шрифт і таблиці. Чорний колір створює враження урочистості, вишуканості, тому застосовується в рекламі дорогих товарів.

Білий – колір  повної відкритості, не несе жодних неприємних відчуттів. Моновикористання цього  кольору в друкованій рекламі  створює нейтральний ефект, коли споживачеві реклами просто повідомляється інформація про товар, без встановлення будь-яких акцентів і пріоритетів.

При створенні  журнальної реклами в основному  підходять ті ж рекомендації, що і при створенні газетної реклами. Але, тим не менш, існує і одна важлива відмінність - колір. Якщо більшість газет поки що чорно-білі, то журнали - в основному кольорові, і тому колір починає грати вирішальну роль. Сам по собі колір несе певні емоції, підсвідомо він викликає різні асоціації у читача. Грамотне використання кольору дає можливість збільшити вплив реклами в журналах і поліпшити її запам'ятовуваність.

 

 

 

 

3. Рекламна продукція (упаковка, сувенірна продукція)

 

Відомо, що в  середньої руки сучасному супермаркеті асортимент найменувань товарів  налічує 15—17 тисяч. Пересічна людина здатна побіжно глянути лише на близько 300 найменувань за хвилину. Відтак спеціалісти вважають, що 53% всіх покупок відбуваються під впливом імпульсного бажання! Ринок нині (навіть і в Україні) став настільки насиченим товарами і послугами, першим виробникам треба буквально розштовхувати один одного. Успішно діяти за таких умов здатні тільки ті підприємці, які використовують інформацію про потреби споживачів для оперативного коригування своєї діяльності. Збиранню й узагальненню цієї інформації і служить маркетингова комунікація.

Покупці найчастіше і гадки не мають, що за маркетинговою  комунікацією стоїть широка мережа людей, які борються за нього та за його гроші. За умов жорсткої конкуренції  упаковка може стати «останнім доводом  короля», тобто останнім шансом залучити увагу покупців і здобути перевагу перед конкурентами.

Через упаковку виробники, продавці та покупці обмінюються  інформацією, ніби перемовляються за допомогою  образів, символів, стилів. Упаковка та інформація на ній — це до певної міри заміна продавця, це «довга рука» виробника, це гучний крик середньовічного глашатая про товар та його особливості. Нині вважають, що упаковка — це німий продавець, послуги якого є незамінними за умов постійного збільшення номенклатури товарів і поширення нових форм торгівлі. Деякі нові форми упаковки взагалі невіддільні від товару, цієї «послуги в упаковці», як кажуть сучасні маркетологи. Упаковка товару — це його відображення у свідомості покупця, потенційного або фактичного.

Розробляючи нову упаковку, виробник товару або посередник мають насамперед відповісти самі собі на такі запитання:

1. наскільки проект упаковки відповідає суті самого товару, його ціні та іміджу; чи привертатиме вона увагу споживача;
2. чи зберігає упаковка товар від пошкодження;
3. чи полегшує упаковка роботу продавця не тільки за його пересування з місця на місце, а як засіб миттєвої комунікації покупця з товаром;
4. чи можна буде якось використати порожню упаковку після того, як товар звільнили від неї;
5. чи проект упаковки достатньо відрізняється від упаковки аналогічних товарів конкурентів з тим, щоб покупець блискавично її впізнавав з-поміж маси інших;
6. чи відповідає об'єм розфасовки (кількість виробів у партії) вимогам покупців (вимогам ринку) тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Портфоліо (від  англ. Portfolio - портфель, папка для важливих справ або документів) - це набір документів, зразків робіт, фотографій, що дають уявлення про пропоновані можливості, послуги фахівця. Це одна з найважливіших складових успішного пошуку роботи через Інтернет. Адже завдяки портфоліо, у замовника є можливість зробити конкретні висновки про досвід і професіоналізм людини. І тому цілком природно, що від якості портфоліо безпосередньо залежить зацікавленість роботодавців у послугах і кількість відданих дизайнеру замовлень.

У першу чергу, портфоліо повинне максимально розкривати досвід за обраним напрямом, оскільки для роботодавця досвід роботи є одним з найголовніших показників. Якщо ви новачок в цій справі, то портфоліо повинно містити всі роботи, а якщо ви вже достатньо досвідчений виконавець та накопичили достатньо велику кількість робіт - непотрібно викладати абсолютно все. У цій ситуації потрібно грамотно все продумати і опубліковувати тільки найкращі роботи. Дуже велику роль можуть зіграти і відгуки про вашу роботу. Тому, якщо на якомусь форумі чи сайті є позитивні відгуки про вашу роботу - не забудьте вказати це в портфоліо. Крім прикладів робіт та відгуків варто звернути увагу і на інші моменти, які можуть позитивно виділити вас серед інших претендентів. Наприклад, якщо роботи публікувалися в газетах або журналах - чому б не згадати про це у портфоліо.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Gabriele Fahr-Becker: Jugendstil. Tandem-Verlag, Königswinter 2007
2. Борисова Е. А., Стернин Г. Ю. Русский модерн. М., 1990
3. Володина Т. Модерн: Проблемы синтеза. «Вопросы искусствознания» 2-3/94, М., 1994
4. Короткий енциклопедичний словник з культури. — К.: Україна, 2003
5. Сарабьянов Д. В. Модерн. История стиля. Галарт, 2001
6. Фар-Беккер, Г. Искусство модерна. Konemann, 2004
7. Харди У. Путеводитель по стилю ар нуво. Радуга, 2008
8. http://www.azh.com.ua/i/fine-art-xx/the-modern-style
9. http://www.artcontext.info/pictures-of-great-artists/55-2010-12-14-08-01-06/355-obri-beardsley.html
10. http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1555
11. http://yak-prosto.com/yak-oformiti-portfolio-dizaynera/