Особливості розвитку комізму. Види комізму

На прикладі оповідання « The Great Pancake Record » by Owen Johnson ми бачимо що навіть назва говорить про несерйозність даного «спортивного» рекорду. У ньому розповідається про те, як прославлялися хлопчики з коледжу. У кожного з них були якісь захоплення спортом, але одного разу до них прийшов новенький, який не займався ніяким видом спорту. Джонні Смід любив тільки поїсти і поспати. Коли в учнів закінчилися гроші на їжу, вони домовилися з власником крамниці, що якщо Джоні з'їсть більше 39 балонів, то він буде годувати їх безкоштовно. Рекорд полягав у тому, щоб з'їсти більше, ніж будь-хто за весь час існування коледжу. Використовуючи сатиру і багато прийомів комічного, сучасні англомовні автори створюють комічні образи, завдяки чому їхні твори стають більш живими і смішними.

За А. Козинцевим сучасний цивілізований гумор обмежує природний сміх. Здатність до абстракції, асоціації, судженню за аналогією, узагальнення − це об'єктивна передумова розвитку (збагачення) гумору разом з почуттям комічного [34].

Що до бачення комічного у сучасному світі, своє покликання воно знаходить у гуморі та комізмі бачення світу. Таке бачення світу дозволяє естетично перетворити дійсність, перетворити рутинне, повсякденне, неприємне на привід для жарту і глузування над собою, в найближчій перспективі.

РОЗДІЛ ІІ.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОМІЗМУ В

АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

2.1  Комічне  в англійській та американській  літературі IX - XX століття.

        Комізм  знаходив своє місце у п'єсах, книга, фільмах та в багато  чому іншому, весь час свого  існування. Багато відомих класиків, та не тільки  класиків знаходили свої твори комічним, деякі з них використовували комізм в окремих частках своїх творів. Це могли бут комічні  персонажі, випадки або закінчення чи кульмінація.

            У розвитку культури кожного  народу велику роль відіграють  комічні жанри. Вони відображають психологію того чи іншого суспільства, у відомому сенсі є його обличчям. У сучасному літературознавстві ще приділяється недостатньо уваги сміховїй культурі різних країн, виявленню її національної своєрідності. Комічна література в кожній країні пройшла свій специфічний шлях розвитку, вона несе в собі традиції конкретного народу, особливості соціальної психології, естетичні смаки, відображає потенціал народу, рівень його самосвідомості, культури в цілому. Всі народи мають почуття гумору, але сам характер комізму, поетика комічних жанрів можуть бути різними як у народній творчості, так і в книжковій культурі. Шлях вивчення поетики комічного в культурі конкретного народу в зіставленні з подібними і відмінними явищами в культурі інших націй і народностей є досить перспективним [8, с. 733].

         У англійській літературі  IX-XX століття не рідко з'єднували комічне та трагічне.

        У Г.К. Честертона і Б. Шоу образ традиційного дивака зазнає парадоксальні зміни. Комізм Честертона меншою мірою смішний, більшою мірою ексцентричний. Цей парадокс стає нормою для “комічного” у творчості [2, с. 335].

         Парадокс Шоу у тому, що у п'єсах комічне і трагічне з'єднується воєдино. Однак дослідники вважали, що така трагедія як естетичне явище стає безпідставним.

Ч. Дікенс також використовував комізм у своїх творах, та не рідко  саме завдяки комізму його твори набували популярності [13, с. 640]. Тонкий гумор, нескінченна здатність до створення комічних ситуацій та цілої галереї смішних, гротескних персонажів, серед яких вирізнявся «чудернацький і дивний містер Піквік», чимось схожий на Дон Кіхота, так само як і його друзі — «піквікісти», — усе це відразу ж зробило Діккенса улюбленцем англійських читачів [11, с. 215-280].

         Відомий американський автор  Марк Твен також застосовував  в своїх творах комізм. Він  був дуже відомий, та й залишається  не менш відомим завдяки своїм комічним творам. Вже ранні оповідання і дві книги комічних подорожніх нарисів «Простаки за кордоном» (1869) і «Без нічого» (1872) виявляють специфіку твеновского гумору – його нерозривний зв'язок з фронтівскім фольклором, яка буде відрізняти і кращі зрілі твори письменника [17, с. 334]. Улюблена М.Твеном форма розповіді від першої особи, своєрідна «маска простака», яку частенько надягає герой-оповідач, схильність до гіперболізації – все це риси усної розповіді з фронту. Нарешті, в основі індивідуального творчого методу М.Твена лежить головний принцип американського народного гумору – комічне обігрування безглуздих, а часом і трагічних ситуацій. Американський фольклор визначив і сам дух творів Твена – гуманізм, повага до праці людини, до його розуму і здорового глузду, переможний оптимізм [2, с. 196−200].

     Что тут не так? До кінця життя Твен схильний був заперечувати свою роль найбільшого   комічного генія Америки і даремно очікував, що його вислухають уважно.

  ???? Також для американської літератури кінця ХIХ початку XX століття було характерним використовувати комізм  у жанрі комічний роман. Але у монографії Б. Гренджера досліджувався жанр поетичної сатири («Політична сатира в Американської революції», (1960) [1, с. 472].

 Багато досліджень присвячено політичним памфлетам. Є праці  про комічну драматургію різних періодів. Більшість  капітальних досліджень з історії жанру, комічний роман – недооцінюють (М. Сарнер «Нарис про американський романі», 1971; Р. Чейз «Американський роман і його традиції», 1978). В інших дослідженнях, де все ж таки йдеться про комічний роман, йому присвячені невеликі фрагменти монографій без узагальнюючих його специфіку висновків[17, с. 335]. Значення комічних жанрів в літературі США ніким з американських критиків не заперечується. Багато підкреслюють їх роль у становленні американської культури, поширеність в літературі. Критик Луїс Райт справедливо зауважує,  що «з самих ранніх часів в історії американської літератури сатира була однією із самих звичайних форм комічної літератури». Значення сатиричних жанрів Райт бачить у тому, що вони, з одного боку, служили своєрідним «інструментом реформ», з іншого боку – давали американському читачеві задоволення насмішкою над релігійністю, надмірними претензіями і т.д. Жанр, який в літературі XX століття був одним з найпопулярніших, був закладений в XIX столітті такими авторами, як Джон Дефорест (1826-1906), що прославився своїми історичними романами, але автором сатиричної політичної дилогії є «Чесний Джон Вейн» (1875) і «Гра з вогнем » (1876), Генрі Адамс (1838-1918), який написав роман про політичну кар'єру «Демократія » (1880), і той же Девід Росс Локк, в 1891 році випустив роман «Демагог»[26, с. 35].

           Завдяки аналізу цих творів  ми можемо зробити висновок, що  комічне було властивим для письменників IX - XX століття, та відігравало не аби яку роль у становленні літератури, як американської так і англійської. Ми роздивились лише деякі, найбільш відомі твори в яких застосовувався комізм. Але вже визначили що комізм як був, так і залишається невід'ємною частиною творів, у  якому б жанрі він не виступав [29, с. 126].

 

2.2. Особливості розвитку англійської комедії

Англійська драма зародилася в надрах середньовічної культури, в церковних обрядах, і була спочатку символічної пантомімою, що ілюструє літургію й прикрашає пасхальну і різдвяну служби. Потім пантоміма стала супроводжуватися текстом на латині. Поступово драма покинула церковні приміщення, вийшла на площу, у виставах стали брати участь актори, а місцева мова поступово витіснила латинь.

Зародок єлизаветинської комедії можна бачити в інтерлюдіях – драматичних сценках, які розігрувалися на урочистих прийомах. В них чітко висловилися фарсова, співоча і хореографічна національні традиції, а також середньовічне пристрасть до абстракції, словесної гри і каламбурів. Перші класичні зразки англійської комедії створили шкільні вчителі Н. Юдалл і У. Стівенсон. Через десятиліття Дж. Гаскойн, використавши італійський любовний сюжет того часу, створив комедію Здогадки (Supposes, 1566) і, що важливо, написав її прозою [3, c. 122].

На англійську комедію вплинули Плавт і Теренцій. У більшості єлизаветинських комедій на рівних присутні високий комізм і низьке комікування, витончений гумор і грубий фарс, романтизм і реалізм. У ранніх комедіях Шекспіра «Приборкання норовливої» (1593), «Дві Верона» (1594), «Безплідні зусилля любові» (1595) і «Сон в літню ніч» (1595) очевидно вплив і Лілі і його попередників у піднесених любовних історіях, і фарсової традиції. Їх рівновагу досягнуто в комедіях «Як вам це сподобається» (1599) і «Дванадцята ніч» (1600), де ідеали протиставлені відчуває їх реальному житті. До кінця століття все більшого значення набуває середній клас, що знайшло відображення в драмі Т. Деккера «Свято башмачника» (1599), де в образі енергійного, повного життя героя прославлений лондонський ремісник.

 

ВИСНОВКИ

       У цій  роботі ми розглянули комічне  як естетичну категорію [21, с. 54]. У цій роботі досліджено засоби та прийоми виразу та створення комічного на прикладах англомовних авторів.

        Проведене  нами дослідження показало, що  у своїх творах англомовні автори ХХ століття досягали створення комічного ефекту за допомогою різних способів і прийомів вираження комічного.

        Після  дослідження комізму як стилю, ми можемо стверджувати, що комізм  це далеко не останній жанр  літератури. Комізм, з усіма його  видами буде лише продовжуватись  та розвиватися не тільки в  літературі але і в журналістиці і інше.

        Форми  комічного мають національно  − своєрідний характер. Але в  той же час в комічному проступають  інтернаціональні і загальнолюдські  риси. В силу спільності законів соціального розвитку часто одні й ті ж явища з однаковою непримиренністю висміюють всі народи.

Таким чином, ми виявили, що комічне як естетична категорія проявляється на різних рівнях тексту і є визначальним фактором текстотворення в гумористичних творах.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азнаурова Э.С. Стилистический аспект номинации слова как единицей языка / / Языковая номинация (виды наименований ) . .:[монография] / Азнаурова Элеонора Сергеевна - М. : Просвещение, 1977 . - С.86 - 129 .
2. Анікін Г.В., Михальська Н.П. Історія англ. Літератури: [наук.видання] / Г.В.Анікін, Н.П.Михальська. – М.: Вища школа, 1985. –  431 с.
3. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка . : [Учеб. пособие] / Ирина Владимировна Арнольд - Л. : Просвещение , 1973 . 200 - 304 с .
4. Ахманова О.С. , Гюббенет И.В. «Вертикальный контекст» как филологическая проблема : [Учеб. пособие] / Ольга Сергеевна Ахманова, Ирина Владимировна Гюббенет - Вопросы языкознания , 1977, № 6, С. 44-60.
5. Барченко А.А. Клише и штампы в языке английской газеты : [статья]/ - М. , 1981 . 21 - 74 с.
6. Билинк Я. С. Русская классика и изучение литературы в школе : [Учебник]. - М. : Просвещение , 1986 . 107 - 144с .
7. Болдырева Л.М. Стилистические потенции фразеологических единиц в области юмора , иронии и сатиры : [монография] / Лариса Михайловна Болдырева / Вопросы лексикологии германских языков. - М., 1979 . - Вып. 139. - С. 48-62 .
8. Бостонская школа : [сборник] / / История литературы США . Т.3 . М : Наследие , 1999, 87 - 157с .
9. Борев Ю. Б. Комическое .:[монография] / Юрий Борев - М. , Искусство , 1970.
10. Борев Ю. Б. О комизме. .:[монография] / Юрий Борев  - М. , Искусство , 1957.5 - 103 с.
11. Борев Ю.Б. О смешном . .:[монография] / Юрий Борев  - М. : Искусство , 1957. - 232 с .
12. Бронский И.Ю. Об использовании фразеологических единиц английского языка для создания комического эффекта: [уч.пособие] / Юрий Петрович Вронский / Вопросы филологии и истории преподавания иностранных языков. - Ставрополь , 1976 . - С. 39-56 .
13. Вербицкая М.В. Литературная пародия как объект филологического исследования: [уч.пособие]/ Мария Валерьевна Вербицкая/ - Тбилиси : изд- во Тбилиссокого ун-та . - 1987 . - 166 с .
14. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика: [учебник]/ Ви́ктор Влади́мирович Виногра́дов/- М., 1963. 35 - 100с .
15.   Гальперин И.Р. Стилистика английского языка: [учебник]/ Илья Романович Гальперин/ - М.: Высш. шк. , 1977 . - 332 с.
16. Гюббенет И.В. К проблеме понимания литературно - художественного текста (на английском материале). : [Учеб. пособие] / Ирина Владимировна Гюббенет- М. : изд - во Моск. ун-та . , 1981 . - 110 с .
17. Дземідок Б. Про комізм: [монография] / Богдан Дзедідок – М. : Прогрес, 1974. – 284 с.
18. Елистратова А. Английский роман эпохи Просвещения : [монография] / Елистратова Анна Аркадьевна. - М.: Наука , 1966. - 472 с .
19. Затонский Д. Искусство романа и XX века. : [підручник] / Затонский, Дмитрий Владимирович М.: Художественная литература , 1973 . 196 -536 с .
20. Затонский Д. Художественные ориентиры XX века. : [підручник] / Затонский, Дмитрий Владимирович - М.: Советский писатель , 1988 . 100 - 416 с .
21. Иванько С. Фенимор Купер. /Иванько Сергей - М.: Молодая гвардия , 1990-267 с .
22. Истоки и формирование американской национальной литературы XVII -XVIII вв .[учебник] Собрание авторов - М.: Наука , 1985 300-384 с .
23. История Мировой литературы –т.7/ Коллектив Авторов . [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://lib.rus.ec/s/33960
24. История американской литературы [Текст] : [учеб. пособие для студентов фак. ин. яз пед. ин-тов : в 2 ч.] / под ред. Н. И. Самохвалова. - Москва : Просвещение, 1971. – 344 с.
25. История всемирной литературы : в 9 т. : [учебник] /   Гл. редкол: Г. П. Бердников (гл. ред.), А. С. Бушмин, Ю. Б. Виппер (зам. гл. ред.), Д. С. Лихачев, Г. И. Ломидзе, Д. Ф. Марков, А. Д. Михайлов, С. В. Никольский, Б. Б. Пиотровский, Г. М. Фридлендер, М. Б. Храпченко, Е. П. Челышев.: Наука , т.5 -1988 , 750 -784 с . , Т.6 - 1989 , 800-880 с . , Т.7 . - 1990 825-830 с .
26. История литературы США : в 3 т. М. : Прогресс , 1977.-т. I 603 - 604 с . , Т. II 520-527 с , т. III . 640-647 с
27. История США : в 4 т. .:[учебник] - М. : Наука , т.1 -1983,685 -688 с .
28. Качурин М.Г. , Мотольская Д. К. Русская литература. : [Учебник для 9 кл . средней школи.] / Качурин Марк Григорьевич, Мотольская Дина Климентьевна − М . , 1988 .
29. Киселева Р.А. Стилистические функции авторских неологизмов в современном английском комической и сатирической прозы / / Учен . зап. Ленингр. пед. ин- та иностр . яз . : Вопросы теории англ . и рус . языков: [научн. изд.] / Киселева Раиса Андреевна - Вологда , 1970. - Т. 471. - С. 43-53
30. Науменко А. М. Лінгвопоетика ( текстоведення )/Науменко Анатолій Максимович. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:  //http://www.uabooks.net/
31. Кожинов В. Происхождение романа. : [монография] / Кожинов Вадим Валерианович - М.: Советский писатель , 1963. 300 - 440С .
32. Красикова О.В. Вступительные элементы предложения как стилистико- синтаксический прием в произведениях Джерома К. Джерома / / Специфика и эволюция функциональных стилей.: [зб. наук. ст.] / Красикова Ольга Викторовна - Пермь , 1979 . - С. 136-144 .
33. . Кржевский Б. А. - « Дон Кихот » на фоне испанской литературы XVI - XVII веков. - Сервантес и его новеллы / / Статьи о зарубежной литературе : [монография] /Кржевсккий Борис Апполонович. - М.-Л.: Госиздат худож. литературы , 1960. - С.215 280-288 .
34. Купер Ф. − Моникины / / : [підручник] Собр. произведений , т.7 / Купер Джеймс Фенимор -М . : Правда , 1982 . 379-382 с .
35. Кязимов Г. Теория комического . Проблемы языковых средств и приемов. /Кязимов, Газанфар Ширин оглу [Електронний ресурс]. — Режим доступу : / / http://www.uludil.gen.az
36. Лессинг Г. Э. Избранные произведения.:[сборник] / Готхольд Эфраим Лессинг/ - М. : Госиздат худож. литературы , 1953.640 с .
37. Лук А.Н. О чувстве юмора и остроумии. .:[книга]/ Лук Марк Анней / - М. , Искусство , 1968. 64 - 192 с
38. Макарян А. О сатире . Перевод с армянского. : [уч.пособие] / Макарян Анушиван // - М. , изд- во «Советский писатель » , 1967. 198 - 381 с .
39. Матисс А. Ответственность критики. : [книга] / Анри Матисс / - М. : Прогресс , 1972 . 300-375 с.
40. Морозов А.А. Пародия как литературный жанр: [учебник]  / Морозов, Александр Александрович / Русская литература , 1960, № 1 . - С.48 - 78.
41. Наєнко М.К. Історія українського літературознавства і критики: [монографія] / М.К.Наєнко. – К.: ТОВ ВЦ «Академія», 2010. – 520 с.
42. Наказюк И. Ю. Поздние романы Г. Мелвилла : проблемы метода : Автореф. дис .... канд . фил. наук / Наказюк Ирина Юрьевна. - Л. , 1985 . 5-18 с .
43. Николюкин А. Н. Американский романтизм и современность.: : [монография] / Николюкин Александр Николаевич - М.: Наука , 1968. 300 - 411с
44. Никонов В. А. Имена персонажей . - В кн . : «Поэтика и стилистика русской литературы» .: [Учеб. пособие] /Никонов Виктор Анатольевич- Л. , - 35с .
45. Озмитель Е.К. О сатире и юморе . : [пособие для учителя] / Озмитель Егений Кузьмич - Л. , 1973 . - 163 - 191 с .
46. Походня С.И. Языковые виды и средства реализации иронии. : [Учеб. пособие] / Походня София Ивановна - Киев: Наукова думка , 1989 . - 128 с .
47. Скребнев Ю.М. Стилистические функции вводных элементов в современном англ . яз . : [монография] / Скребнев Юрий Максимович - Л. , 1968 , -32 с .
48. Тремасова Г.Г. Языковые средства выражения сатирического содержания ( английская и американская художественная литература и публицистика ХХ в.) : Автореф. Дис / Тремасова Галина Георгиевна. - М., 1979 . - 126 с .
49. Философский словарь / Под ред . И.Т. Фролова. - 7-е. изд./редактор  Иван Тимофеевич Фролов -М. : Политиздат , 1981 . 445-735 с
50. Холмс О.У. / / История литературы США . Т.3 : [Учеб. пособие для вузов]. /Оливер Уэнделл Холмс − М : Наследие , 1999 . 104 - 118с .