Детская художественная иллюстрация на Украине

Якщо художник хоче ілюструвати  книгу для дітей, він повинен  сам для себе визначити ряд  необхідних завдань і їхнє вирішення. В першу чергу - врахувати вік дитини, для якої призначена книга, і вирішити, яку техніку він буде застосовувати. Одна техніка підходить для дітей дошкільного віку, друга для пригодницьких книг, ще інша для класиків, адаптованих для дітей та юнаків. В такому випадку зустрічатимуться труднощі, так як ілюстратор обов'язково повинен співставляти свої ілюстрації з ілюстраціями вже існуючих видань, тим більше, якщо це такі шедеври, як ілюстрації Гюстава Доре для "Дон Кіхота" або ж ілюстрації Хеблота Брауна в перших виданнях романів Діккенса.

Якщо сучасний ілюстратор хоче ілюструвати  такі книги, він повинен позбутися  сильного бажання імітувати знайомі  характери і створити свою власну атмосферу, свій впізнаваємий образ. При  цьому, хоч-не-хоч, але необхідно враховувати думку видавництва, – бо саме воно відповідає за комерційний успіх книги, краще орієнтується у вподобаннях батьків, які будуть купувати книгу і, нарешті, дитини, котра буде її читати. Справді, ілюструвати дитячу книжку, справа не з легких.

Більшість видавництв вітають ілюстрацію виконану в сучасному дусі, тому що вона більш вигідна в комерційному відношенні, і відмовляються від  класичної техніки, вважаючи її застарілою. Зрозуміло, дух часу постійно потребує чогось нового, незвичного, оригінального  і "сучасного" в усіх відношеннях. Під поняттям "сучасний" розуміється  не дещо абстрактне, а дещо сміливе, оригінальне, можливо надмірне, перебільшене, що відтворює речі під новим кутом зору, новим, сучасним способом.

Але, на жаль буває, що в гонитві  за сучасним баченням, видавництва  випускають у світ продукт сумнівної якості. І тут є кілька причин. Одна з них в низькому рівні мистецької освіти видавців. Бо ж посередньому або поганому художнику завжди легко сховати брак таланту під вишуканою мазаниною сумнівного смаку і якості та пропонувати ці проби пензля в якості творчості в стилі модерн, а недалекий видавець цього не помічає і приймає як новий оригінальний продукт.

Правда, може статися, навіть якісні професійні ілюстрації будуть шкідливими, так  як опинилися не в тому місці і  не в той час. Можливо, дорослі  приймають сучасну ілюстрацію, тому що у них є достатня освіта та культура, щоб побачити в ній прекрасне. Але чи питаються дорослі у  самих дітей їхні смаки і потреби?

А що ж треба дітям? В першу чергу щось таке, від чого вони будуть отримувати естетичне задоволення без особливих психічних зусиль. З іншого боку, це може бути щось, що примусить подобатись їм, лише тоді, коли вони це зрозуміють і знайдуть в цьому зміст. Факт залишається фактом - сучасну дитину більше приваблюють ілюстрації сучасних книг, ніж ілюстрації в книгах, які любили їхні батьки, коли були дітьми.

Деякі помилково рахують, що діти люблять  книги, ілюстровані дитячим наївним  способом, тому що вони їх ліпше розуміють, бо говорять тією ж мовою, як дитина. З цим можна посперечатися. Адже дитина ніколи не задоволена своїми малюнками, намагаючись їх поліпшити. Вона задовольняється  тільки прагненням, відчуваючи задоволення  від творчості. Та дитина здатна побачити різницю між якістю своїх малюнків і більш професійними малюнками. Вона здатна зрозуміти досконалість, і порівняти гарні картинки з  поганими. Вона захоплюється більш  кращими малюнками своїх однолітків або дорослих і прагне удосконалювати свою техніку так, щоб як можна  краще їх копіювати. Якщо дитині дати дитячі малюнки, як вона зможе розвивати  свої навички, порівнювати та покращувати  свої естетичні погляди? Мабуть, дорослим здається, що дітям сподобаються дитячі малюнки, як дорослим дорослі, але швидше так: дорослим подобаються ілюстрації в дитячому стилі, як дітям в дорослому.

Ілюстрація може бути сучасною або наївною, гумористичною або серйозною, в залежності від жанру. Але вона завжди повинна бути привабливою, легкозрозумілою і професійною в усіх відношеннях, так само, як і текст. Якщо ілюстрація не буде відповідати цим вимогам – книга може завдати тільки шкоди дитині, її психічному і моральному здоров'ю.

Професійні художники-ілюстратори  створюють ілюстрації різноманітними способами в різних стилях і усілякими  техніками виконання, використовуючи при цьому різні матеріали, інструменти, засоби та художні підходи.

Сьогодні в українській дитячій  ілюстрації можна спостерігати переважно  класичні графічні техніки виконання  в поєднанні з комп'ютерною  графікою, часом трапляються ілюстрації виконані аквареллю, темперами, іншими художніми матеріалами. Переважно це живописні техніки акриловими, гуашами, або олійними фарбами, кольорові олівці та пастелі, деколи використовуються тканина та інші матеріали, приміром для передачі фактури, і взагалі в конструкції. Ну і, звичайно, майстерно виконані ілюстрації за допомогою комп'ютерних технологій.

Самим поширеним в ілюструванні, в останні десятиріччя, є використання акварелі і різних прийомів змішування фарби в поєднанні з кольоровими  олівцями, пастелями, використання туші.

Щодо акварелі - є кілька технік, про які можна згадати. Наприклад  лесіровка. Ще один прийом – техніка акварелі по-сухому. Є ще й техніка акварелі по-вогкому.

Говорячи про акрилові фарби та техніки їх використання, можна згадати про їхні переваги. В реалістичному або символічному живописі можна без труднощів впізнати форми, що асоціюються з конкретними реальними предметами, в той час як абстрактний живопис, у формах, не підтверджуючись, вражає, перш за все, кольором та фактурою, які переносять глядача в казковий світ почуттів і переживань. Невипадково акрилові фарби стали найулюбленішим засобом авангардного живопису, що є популярним і сьогодні.

Усі ефектні акрилові кольори отримують  за допомогою синтетичних пігментів. Ці кольори неможливо відтворити шляхом змішування інших готових  фарб.

Одна з багатьох привабливих  можливостей акрилових фарб: колаж, що представляє собою наклеювання  різноманітних клаптиків паперу, картону, тканини та інших матеріалів, перед тим пофарбованих акрилами, на яку-не-будь основу. .

Дуже оригінальної техніки, стилю  і настрою, можна досягти в  ілюстрації, малюючи її кольоровими олівцями та пастелями. Техніка роботи з кольоровими олівцями надає художнику широкий спектр діяльності, даючи можливості розфарбовування як чистими, тобто готовими кольорами, так і їхнім змішуванням. Те саме можна сказати і про роботу з пастелями.

Основою техніки рисунку кольоровими  олівцями є тонова розтяжка, яка  дозволяє передавати об'єм предметів. Вона може виконуватися за допомогою  штриха, штрихування, тонування. Серед  інших прийомів техніки рисунку  дуже поширена розтушовка. Крім того існують  техніка вишкрябування ножем  або іншим лезом рисунку, яка  називається граттаж і виконується будь-якими олівцями, а також техніка витиснення, яка ще називається сграфіто, яка підходить для дуже м'якого графіту, і перш за все для кольорових олівців. .

Кольорові олівці, враховуючи їх восковий склад, дозволяють використовувати  техніку вишкрябування. Рисунок, виконаний інтенсивними кольорами а потім розтертий, має кольоровий тон, який легко зішкрябати, або акуратно зрізати, інструментом із затупленим кінцем.

Для техніки витиснення використовується інструмент з тупим кінцем, яким, натискаючи на папір, створюють витиснений рисунок. Штриховка чи тонування  олівцем, створює оригінальний ефект.

Також можна працювати спеціальними різновидами кольорових олівців, такими як: акварельні кольорові олівці та пастельні олівці. Як говорить сама назва, - акварельні олівці мають грифель, який здатен розчинятися у воді.

Крім того, частенько можна спостерігати використання кольорових чи чорної туші для ілюстрації дитячої книги, як за кордоном, так і у нас.

Дуже цікава техніка для дитячої  ілюстрації - техніка аплікації. І подібна до неї – це техніка колаж. А також - витинанка.

В аплікації, так само як і в колажі можна застосовувати різні матеріали: фото, папір, картон, кальку, тканину, різноманітні стрічки, нитки, позлітки, арекал, кольорові плівки, пластик, природні матеріали – листя, кору, пір'я, дерево, шкарлупу, солому, сухі квіти, шкіру та багато інших.

Серед засобів та інструментів в  ілюструванні дитячої книги можна  згадати також і комп'ютерні графічні програми. Сьогодні усе частіше художники-ілюстратори застосовують комп'ютерні графічні програми. Ними працюють, створюючи малюнки комп'ютерними графічними техніками, не приховуючи їхні переваги та ефекти, а також вдало імітують ручні художні техніки, і навіть оригінальні декоративні ефекти матеріалів.

Таким чином акрили, гуаші, олійний  живопис, кольорові олівці, пастелі, акварельні техніки, а також аплікацію, трафаретний друк, колаж можна  імітувати, при вмілому використанні, за допомогою комп'ютерних графічних  програм.

У зв'язку з тим, що сьогоднішні  технології поліграфії і друку книжок передбачають використання комп'ютерних  технологій, постало питання ребром про доцільність використання ручних класичних технік виконання ілюстрацій в книжках. Бо ілюстрація має пройти ряд комп'ютерних обробок: сканування, підготовка до друку, друк. На усіх цих  кроках, до кінцевого результату, ілюстрація втрачає в якості зображення. Ця проблема постає жорсткіше, у випадку  з неякісною поліграфією, яка, наразі такою і є в Україні (звичайно за браком коштів).

А якісну ілюстрацію можна отримати тільки в умовах якісного устаткування. Тому в умовах українського устаткування, практично неможливо відтворити, при друці, оригінальні техніки, особливо фактури, аплікації, оригінальні  матеріали, колажі, поєднання цих  технік. Мабуть це і є одна з причин того, що ілюстратори не працюють в  цих техніках в Україні, а якщо щось схоже пробується – ці зразки книжок друкують у Франції, Німеччині, Швейцарії.

В ході цих, та інших причин, ілюстратори  почали активно опрацьовувати комп'ютерні графічні техніки. Кожен з таких  художників шукає свою графічну мову вираження ідеї. Комусь це вдається, комусь ні. Переваги цих технік не тільки в тому, що можна легко змінювати зображення не псуючи матеріали і швидко копіювати необхідні елементи, тиражуючи їх, але й в тому що техніка практично не зазнає змін при друці, тому задум художника, в кінцевому результаті виходить саме таким, яким був запланований.

Так, як сьогодні індустрія розваг і не тільки, активно використовує досягнення комп'ютера, а дитина ознайомлена  з цим стилем зображення завдяки  іноземним комп'ютерним іграм  і мультикам, - багато видавництв вирішили використовувати комп'ютерну картинку в ілюстраціях дитячих книжок.

При роботі з комп'ютерними графічними програмами, ілюстратор має великі можливості, необмежені матеріали та інструменти. Легко і швидко можна  відмінити зроблену функцію, редагувати властивості об'єкта композиції, такі як прозорість, насиченість, колір, тон, декор, додати ефектів різних матеріалів, залити плавними переходами дуже велике зображення, що зробити класичними техніками дуже складно.

Комп'ютерні графічні програми мають  в наявності великий спектр інструментів та художніх засобів, якими можна  легко імітувати ручні техніки, або створювати нові.

Але, звичайно, класичні підходи до ілюстрації залишаються класичними, і вони залишаться популярними хоча б для мистецтва ілюстрації, якщо не для ілюстрації комерційної. Власне, сьогодні можна спостерігати комерційну ілюстрацію і мистецьку ілюстрацію, і різниця між ними надто велика. І тільки одиниці, серед видавництв, поєднують ці два поняття.

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ :

1. Сидоров А. А. История оформления русской книги. М., 1946;

2. Подобедова О. И. О природе книжной иллюстрации. М., 1973;

3. Шпаков А. П. Художник і книга. К.. 1973;

4. Крип’якевич І. Причинки до словника українських граверів Бібліол. вісті. 2006; 
5.  Нарбут Г. Посмертна виставка творів. - К.: Либідь, 2006; 
6.  Попов П. Матеріали до словника українських граверів. - К.: Либідь, 2006; 
7.  Січинський В. Історія українського граверства 16 — 18 століття. - Львів: Думка, 2007;

8.  Логвин Г. З глибин. Гравюри українських стародруків ХVІ-ХVІІІ ст. - К.: Дніпро, 2002;

9.  Почаїв // Енциклопедія українознавства.- Т.6. - Львів: Вид. Наук. т-ва ім. Т.Г. Шевченка;

10. Заварова Г. Слово про художника / Г. Заварова // Література. Діти. Час. 1989. — Вип. 14. — К., 1989; 
11. Лагутенко О. Георгій Якутович : графічний контур майбуття / О. Лагутенко // Образотв. мистец. — 2006. — № 1; 
12. Попова Л. И. Якутович Георгий Вячеславович / Л.И. Попова, В.П. Цельтнер // Очерки о художниках Советской Украины. — М., 1989;

13. Інтернет-ресурси