Використання наочності у навчанні лексичного матеріалу учнів 6 класу середньої школи

4. Вчасне використання  наочності на уроці

Форми і методи ознайомлення учнів з новим матеріалом мають  вирішальне значення в процесі розгляду наочного посібника. Озброєння учнів глибокими, міцними і свідомими знаннями великою мірою залежить від майстерності вчителя, від його вміння доцільно поєднати різні методи і прийоми навчання. Далеко не другорядним у набуванні учнями знань, навичок і вмінь є те, як учитель організує вивчення нового матеріалу, які методи і прийоми застосує для забезпечення усвідомлення, осмислення, розуміння і запам'ятовування вузлових питань тем. Якщо вчитель захопиться тільки розповіддю або поясненням нового матеріалу, то цим він може до певної міри забезпечити усвідомлення учнями виучуваних понять, правил. Але для осмислення і розуміння ними матеріалу потрібні й інші методи і прийоми навчання, бо один метод вивчення нового матеріалу належного ефекту не дасть.

Так в основному і  працюють досвідчені вчителі, урізноманітнюючи методи і прийоми вивчення нового матеріалу. При цьому основним у виборі методів і прийомів сприймання нового є забезпечення свідомого засвоєння знань і навичок. Практична ж реалізація цієї ідеї залежить від особливостей навчального предмета, теми уроку, змісту навчального матеріалу тощо[15, 89-101].

Одним з основних напрямів удосконалення методів навчання в школі - це посилення практичної діяльності, самостійності, активності і творчої ініціативи учнів. Різноманітна практична діяльність людини є найважливішою основою сприймання і пізнання реального світу і критерієм істинності наших знань. Інакше кажучи, практика є вихідною основою наших знань, навичок і вмінь, їх джерелом і кінцевою метою пізнання.

5. Помірність у використанні наочності

Із сказаного не випливає, що чим більше використовується наочності, тим краще. Оптимальне застосування наочності означає її доцільне використання. Тому вчителю необхідно обрати із сукупності посібників ті, які безпосередньо спрямовані на розв'язування основних завдань уроку, на засвоєння головних, істотних питань змісту розглядуваної теми. Із двох наочних посібників на одну тему слід обрати той, який краще розв'яже поставлене завдання і за менший час. Необхідно пам'ятати, що велика кількість демонстрацій не лише приводить до зайвих витрат часу, а й відволікає учнів від суті досліджуваного[22, 46-54].

6. Відповідність наочності  віковим та індивідуально-психологічним закономірностям сприймання учнів.

Щоб забезпечити успішне  сприймання нового навчального матеріалу, педагог відповідно готує учнів. Полягає це в тому, що він активізує наявний в них досвід, допомагає встановити зв'язок між тим, що їм відомо, і новим матеріалом, збагачує знання учнів, чітко ставить перед ними мету сприймання, викликає інтерес до об'єктів сприймання.

Розвиток різних видів  сприймання учнів під час навчання їх у школі залежить від того, як саме організована їх навчально-виховна  діяльність, як спрямовується виховання  їх спостережливості. Учитель виховує спостережливість учнів, організовуючи самий процес спостереження як на уроці, так і в позаурочні години; спрямовуючи їх увагу на пізнання істотних сторін об'єктів сприймання; роз'яснюючи, в разі потреби, що саме вони повинні побачити, почути в об'єкті сприймання; примушуючи їх придивлятись, прислухатись до нього, зіставляти факти і їх тлумачити.

7. Відповідність наочності  рівню розвитку спостережливості  учнів

Спостереження здійснюється з участю різних аналізаторів (зорового, слухового, рухового і т. д.). Чим більше аналізаторів бере участь у сприйманні учнями нового навчального матеріалу, тим глибше він засвоюється. В основі спостереження лежить взаємодія першої і другої сигнальних систем. Вже в постановці самої мети (спостерігати певні об'єкти, їх зіставляти) виступає керівна роль другої сигнальної системи. З її участю відбувається сам процес виконання цього завдання, пояснення результатів[17, 3-7].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Методика навчання лексики з використянням  наочності.

2.1. Методика навчання лексики з використанням наочності

 

У процесі засвоєння  лексичного матеріалу у підручнику за редакцією Ніколаєвої С.Ю. виділяються  такі етапи: 1) етап ознайомлення учнів  з новими ЛО- семантизація ЛО; 2) етап автоматизації дій учнів з  новими ЛО, де розрізняють а) автоматизацію  на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази/речення, б) автоматизацію на понадфразовому рівні- діалогічної або монологічної єдності. Далі здійснюється удосконалення дій учнів з ЛО при висловлюванні своїх думок в усній формі та письмовій формі, а також контекстне розуміння ЛО при читанні та аудіюванні. Тут ми маємо справу з мовленнєвими вміннями, які грунтуються на навичках, у тому числі й на лексичних, іншими словами, лексичні навички мають функціонувати в мовленнєвих уміннях.

1.Етап ознайомлення з новими лексичними одиницями

 Ознайомлення з  новими ЛО починається з семантизації, тобто розкриття значень ЛО. Всі  різноманітні способи семантизації  можна поділити на дві групи:  перекладні та неперекладні[11, 312].

   Перекладні способи  семантизації включають: однослівний переклад; багатослівний переклад( go – йти, їхати, летіти, пливти); пофразовий переклад ( в інтенсивній методиці); тлумачення значення і/або пояснення рідною мовою( big –великий, означає величину, розмір); дефініція/визначення (watch –годинник, що носять на руці або в кишені). Тут використання наочності не є доцільним.

   До безперекладних  способів розкриття значень іншомовних  ЛО відносяться : наочна семантизація– демонстрація предметів, малюнків, діапозитивів, картин, жестів, рухів, тощо; мовна семантизація : а)за допомогою контексту, ілюстративного речення/речень (The basket weighs 5 pounds) , б) зіставлення однієї ЛО з іншими відомими словами – за допомогою антонімів і зрідка синонімів (cold – warm); дефініція – опис значення нового слова за допомогою уже відомих слів ( teenager – a person from 13 to 19 years of age); тлумачення значення ЛО  іноземною мовою (sir – a respectful term of address to a man). Тут можна використовувати найрізноманітнішу наочність.

Вибір способу семантизації залежить від самого слова.Так, слова, що означають абстрактні поняття, недоцільно семантизувати за допомогою унаочнення або ілюстративного речення, а слова, що виражають поняття, які відсутні в рідній мові учнів, - за допомогою однослівного перекладу.

   Обираючи спосіб семантизації необхідно також брати до уваги належність ЛО до активного чи пасивного мінімуму, ступінь навчання (початковий, середній, старший), вікові особливості та мовну підготовку учнів. Так, семантизація нових ЛО активного мінімуму здійснюється вчителем, а незнайомі слова що належать до пасивного мінімуму, можуть бути семантизовані учнями самостійно за допомогою словника при читанні у класі. На початковому ступені навчання переважають такі способи семантизації як наочність та однослівний переклад, а на старшому можна застосовувати дефініцію або тлумачення іноземною мовою тощо. Оптимальність способу семантизації визначається його економічністю і надійністю. У багатьох випадках доцільно об”єднувати два чи більше способів[11, 312].

2. Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО активного словника

На даному етапі виконуються  рецептивно-репродуктивні та продуктивні  умовно-комунікативні вправи, в яких учень сприймає ЗМ і виконує з  ним певні дії (в усній або  письмовій формі) згідно створеної  вчителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

-імітація ЗМ

-лаконічні відповіді  на альтернативні запитання вчителя

-підстановка у зразок мовлення

-завершення  ЗМ

-розширення ЗМ

-відповіді на інші  типи запитань

-самостійне вживання  ЛО у фразі/реченні

-обєднання ЗМ у понадфразові єдності – діалогічну та монологічну

Також на 2 етапі поряд з умовно-комунікативними вправами у процесі засвоєння ЛО застосовуються також і некомунікативні вправи:

   а) на засвоєння  форми і значення ЛО:

-повторення слів, словосполучень  і мовленнєвих кліше за вчителем;

-згадування і називання  слів з певною орфограмою, афіксом  тощо;

-групування слів за  різними формальними ознаками: частинами  мови тощо;

-розташування слів  в алфавітному порядку;

-згадування і називання  усіх видових понять при називанні певного родового поняття (напр. Меблі – стіл, стілець, тощо);

-вибір з ряду слів  того слова, що не відповідає  даній темі;

-заповнення пропусків  у реченні відповідними словами;

-називання слова за  його дефініцією або зображенням;

-вибір синоніма/антоніма  до даного слова;

б) на засвоєння сполучуваності слів:

-складання словосполучень  з окремих слів;

-називання іменників,  які можуть вживатися з даним  дієсловом;

-вилучення слова з  ряду слів, яке не поєднується  з ключовим словом;

-знаходження еквівалентів у рідній мові до даних сталих словосполучень.

   Особливості застосування  різних лексично спрямованих  вправ на різних ступенях навчання:

 На початковому  ступені переважають усні безперекладні  умовно-комунікативні вправи, що  виконуються в класі під керівництвом учителя з широким застосуванням хорових форм роботи, лексичних ігор,зображального і предметного унаочнення.

   На  середньому  ступені зростає роль письмових  вправ, особливо тих, що виконуються  вдома самостійно.Поряд з умовно-комунікативними  вправами використовуються некомунікативні у зв’язку з ускладненням лексичного матеріалу, що потребує виконання аналітичних операцій для подолання труднощів, пов’язаних з формою. Значенням та вживанням ЛО[12, 42-56].

   На старшому  ступені поряд з подальшою  активізацією реального словникового запасу розширюється потенціальний словниковий запас учнів, що підсилює роль вправ з багатозначними, складними, похідними та інтернаціональними словами. При цьому зростає питома вага самостійної роботи учнів з новою лексикою. Удосконалюються прийоми користування двомовними словниками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Добірка вправ для навчання лексики з використанням наочності

 

Формування лексичної  компетенції відбувається поступово  вправи та методи які використовуються відрізняються залежно від етапу  навчання лексики. Пропонуємо опрацьовувати лексичний матеріал соціокультурного змісту за алгоритмом, який враховує мету навчання на кожному з етапів та передбачає виконання відповідних мовних і мовленнєвих вправ. На підготовчому етапі вчителеві треба проаналізувати відібраний матеріал щодо соціокультурного компоненту та узгодити послідовність його використання на уроці відповідно до етапів формування лінгвістичної компетенції[2, 55-63]. На етапі семантизації лексичного матеріалу соціокультурного змісту потрібно активізувати фонові знання учнів, їхній досвід з метою успішного засвоєння форми та значення ЛО соціокультурного змісту, також можна підібрати наочність відповідно до ЛО.  
         Зразками вправ тут можуть бути такі завдання:  
pair up and define...;  
group up and discuss...;  
work with pictures and match them with the word…;  
look at the pictures and name the words…;  
work in small groups and identify...;  
give your pros and cons…;  
        Завдання для кращого засвоєння правопису слова також може бути: put the mixed letters into the write order, read the words on the pictures;  
         На етапі семантизації ефективний спосіб засвоєння лексичних одиниць може бути використана римівка, попередньо роздрукована, де певне слово яке потрібно вивчити повторюється декілька разів і його можна замінити на інше.       Наприклад: “1 book, 2 books, 3 books, 4.5 books, 6 books, 7 books more! 8 books, 9 books, and then 10, now let’s say the rhyme again.

Сучасні підручники, та технічні можливості дозволяють використовувати різноманітні прийоми ознайомлення з словами. Яскраві картинки, малюнки до відповідних слів звертають увагу, краще запам'ятовуються. Популярний метод "Words in families" до певної теми наприклад: одяг, тварини, частини тіла, тварини та ін.  
           Часто учні нервують перед перевіркою слів, щоб уникнути такого стресу пропонується взаємоперевірка в парах. Учні виходять до дошки, одному дається аркуш паперу з українським перекладом слів, другому -нічого. Таким чином 1-й учень перевіряє 2-го, потім можливий обмін.  
             Етап рецептивно-репродуктивного тренування передбачає створення стереотипів вживання лексики соціокультурного змісту на рівні фрази[16, 35-38]. Тому треба добирати такі вправи, що сприяють автоматизації лексичних навичок, наприклад:  
listen, look at the pictures and cross out the odd words in the group of words;  
listen and choose the definition of the words;  
listen and group up the words with their synonyms/antonyms;  
fill in the chain (crossword);  
complete the sentences;  
fill in the blanks with the new words;  
look at the picture and write the names next to the numbers;  
match the part of the body with the item of clothing;  
fill in the table;  
               Засвоєння лексики іноземної мови повинне мати не стільки теоретичний, скільки практичний характер, тому вчителі повинні прагнути розвинути в учнів не лише механізм знання, а й механізм володіння, розуміння .  
На етапі комунікативної практики, метою якого є самостійне вживання лінгвістичного матеріалу в усіх видах мовленнєвої діяльності, доцільно використовувати такі вправи, як:  
pair up and comment on;  
match the dates and events and comment on them;  
look at the picture and imagine;  
find out more information about;  
compose a dialogue with the following words;  
write an article to the school newspaper;  
              У навчанні лексики наочність посідає не останнє місце. Наприклад використання фраз кліше та таблиць по темі застосовують при складані діалогів, та в монологічному мовлені[20, 104].  
            Отже лексичні вправи повинні бути спрямовані на усвідомлення лексичних одиниць, сприяти логічному мисленню, формувати мовленнєві уміння та навички, відповідати характеру навчального матеріалу, нести виховний характер.

Проілюструємо це на прикладі. У 6 класі середньої школи вивчається тема «Food and Drinks». На етапі ознайомлення новими ЛО, під час семантицації, вчитель може запропонувати таку вправу:

Look at these pictures. I pronounce the name of a product and you repeat it after me.

Мета такої вправи: семантизувати ЛО за допомогою наочності, для подальшого використання цих  ЛО,

На етапі автоматизації  дій з новими ЛО може бути запропонована така вправа:

I show you a picture and ask: «Is it a hamburger or a cheeseburger?» And you answer,