Теоретичні передумови навчання аудіюванню як виду мовленнєвої діяльності

 

 

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА

 

Інститут філології

 

Кафедра германської філології

 

КУРСОВА РОБОТА

З МВІМ

на тему

 

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЗОРОВОЇ НАОЧНОСТІ У ФОРМУВАННІ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ 5-ГО КЛАСУ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСТВІТНЬОЇ ШКОЛИ

 

 

Студентки 4-го курсу 343.1 групи

6020303 Філологія

Мова і література (англійська)

Завзятої  Ірини Анатоліївни

Керівник: Голубкова Н.Л.

Оцінка за національною шкалою ____

_____Оцінка: ESTC _______________

 

 

 

 

 

СУМИ 2013

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ I. Теоретичні засади використання засобів наочності у процесі формування лексичної навички учнів 5-го класу загальноосвітньої школи……………………………………………………………………8

1. Психолого - фізіологічні характеристики учнів 5-го класу…..8
2. Мета і зміст формування лексичних навичок в учнів 5-го класу……………………………………………………………11
3. Етапи формування лексичної навички……………………….18

           РОЗДІЛ ІІ. Технології формування лексичної навички з використанням засобів наочності………………………………………………………………24

                  2.1.    Характеристика засобів наочності………………………….24

                  2.2.    Класифікація засобів наочності……………………………28

                  2.3.     Комплекс вправ для  учнів 5-го класу загальноосвітньої школи для формування лексичної навички з використанням засобів наочності…………………………………………………………………………33

          ВИСНОВКИ……………………………………………………………….42

          SUMMARY………………………………………………………………..44

          СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...45

          ДОДАТКИ…………………………………………………………………48 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність дослідження. Англійська мова вважається найбільш поширеною у світі. Тому процес її вивчення у школі виявляється глибоко та стійко мотивованим, що постає одним із важливих розвивальних чинників у процесі становлення сучасного учня.

Відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти та Концепції навчання іноземних мов у середній загальноосвітній школі, основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізації сучасного світу.

Основою комунікативної компетенції є комунікативні вміння, сформовані на основі мовленнєвих знань і навичок, а також соціокультурні та соціолінгвістичні знання.

Формування в учнів умінь та навичок іншомовного спілкування передбачає досягнення ними  такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування в певних комунікативних сферах з чотирьох видів діяльності: аудіювання, говоріння, читання та письма.

Як засіб спілкування мова обслуговує всі сфери суспільно-політичного, офіційно-ділового, наукового і культурного життя. Із входженням України в європейський простір, пожвавленням міжнародних ділових контактів загалом, досягти нині успіху без такого загальновизнаного інструменту спілкування як англійська мова неможливо. Сучасна парадигма шкільної іншомовної освіти зорієнтована на таку організацію навчання, яка забезпечує комунікативно-діяльнісний характер оволодіння іноземною мовою в інтеграції з міжкультурним спрямуванням його змісту. Цей підхід зумовлений процесами глобалізації міжнародних контактів, де іноземній мові належить роль важливого засобу спілкування .

У методиці викладання іноземної мови навчання лексичному матеріалу займає окреме місце.

Лексична одиниця - ядро мови. Правильне вживання лексики та насичений словниковий запас це - ключ до вільного іншомовного спілкування.

Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою — з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні.

Лексика – це той словесний матеріал, яким учні повинні навчитися легко і швидко оперувати у процесі спілкування англійською мовою, через це оволодіння нею – необхідна передумова використання мови як засобу спілкування. Основною метою навчання лексики є створення необхідних передумов для формування мовленнєвої діяльності.

Дослідженням питання мовленнєвої компетентності займались такі вчені як:  Соссюр Ф., Хомський Н.,  Слобін Д.,  Виготський Л.  В.,  Леонтьєв О.  М., Лурія О. Р., Ухтомський О. О.; а проблемі викладання іноземних мов присвячені роботи таких методистів як Артемов В.  А., Барабаш   Т. А., Бутенко Т. О.,  Залевская А.  А., Колкер Я. М., Ніколаєва С.  Ю.,  Пассов  Ю. Г.,  Рогова Г.  В.,  Соловйова Є.  Н., Шатилов С. Ф.

 Зазначеними вище вченими-методистами досліджено роботу лексичних механізмів у рецептивних та продуктивних видах мовленнєвої діяльності, розроблено типи вправ і складено словники-мінімуми фахової лексики. Проте поряд із позитивним досвідом вирішення цієї проблеми існує необхідність пошуку нових шляхів навчання лексичного матеріалу, можливостей для підвищення ефективності формування лексичної компетентності.

Успішне оволодіння іноземними лексичними матеріалами – одна з найважливіших умов засвоєння мови. У той же час існують великі труднощі щодо накопичення лексичного матеріалу. Одна з причин цього—різноманітність словникового складу мови.

Для досягнення досить швидких результатів необхідно обмежити обсяг навчального лексичного матеріалу, ретельно вибирати перспективні напрями засвоєння мови. В наш час існують найрізноманітніші способи вивчення іноземних слів і для полегшення оволодіння учнями лексичним матеріалом використовується низка засобів, що дозволяють підвищити інтерес до вивчення мови і полегшити сам процес. Одним із таких засобів є наочність.

У цій роботі ми спробуємо узагальнити вже відомі знання, конкретизувати та систематизувати їх та дослідити етапи навчання лексичного матеріалу, методи, які дають найефективніші результати, прийоми, які допомагають учням краще опановувати та закріплювати нові слова на уроці іноземної мови. А також спробуємо дослідити ефективність використання засобів наочності у процесі формування лексичної навички в учнів 5-го класу загальноосвітньої школи для полегшення оволодінням лексичним матеріалом та його закріплення.

Об’єкт дослідження:

Процес формування лексичної комунікативної компетентності учнів 5 класу середньої загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження:

Використання засобів наочності у процесі формування лексичної комунікативної компетенції в учнів 5 класу середньої загальноосвітньої школи.

Мета дослідження: простежити та обґрунтувати особливості формування лексичної компетентності в учнів 5 класу середньої загальноосвітньої школи з використанням засобів наочності.

Відповідно до об’єкта, предмета та мети визначено основні завдання дослідження:

• виявити психологічні особливості учнів 5-го класу , які необхідно враховувати в процесі навчання лексики іноземної мови;
• з’ясувати мету та зміст навчання лексичного матеріалу в середній загальноосвітній школі (5 клас);
• визначити технології навчання лексики у середній школі, що забезпечують найбільш ефективне навчання лексики;
• проаналізувати вплив наочності на навчання лексики;
• розробити комплекс вправ з використанням засобів наочності у процесі формування репродуктивної лексичної навички.

Відповідно до предмета,мети і завдань дослідження використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема:

• критичний аналіз загальнонаукової, педагогічної, психологічної, методологічної літератури по проблемі дослідження;
• аналіз передового досвіду вітчизняних та російських вчителів і провідних методистів.

Наукова цінність:

Наукова цінність даного дослідження полягає в визначенні переваг застосування засобів наочності у процесі формування лексичних навичок, що дозволяють оптимізувати освітній процес і підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу, а також в узагальненні підходів щодо застосування наочності на уроці іноземної мови, що надають можливість полегшити процес оволодіння лексичним матеріалом  і підвищити зацікавленість і мотивацію учнів стосовно вивчення англійської мови у 5 класі.

Практична значущість полягає у розробці серії вправ для формування лексичних навичок в учнів 5 класу середньої загальноосвітньої школи з використанням засобів наочності, що підвищує якість навчального процесу й ефективність засвоєння матеріалу учнями.

Структура курсової роботи зумовлена логікою побудови наукового дослідження, що витікає з об’єкта, предмета, поставленої мети, завдань. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, резюме на англійській мові, додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НАОЧНОСТІ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ НАВИЧКИ УЧНІВ 5-ГО КЛАСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

 

1. Психолого-фізіологічні характеристики учнів 5-го класу

У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів 11-річної школи ґрунтується на принципі наступності між початковою та основною, основною та старшою школами. Забезпечення такої наступності та здійснення заходів, спрямованих на адаптацію дітей до основної школи, є важливою передумовою успішного навчання школярів у 5-му класі. Для розв’язання цих завдань необхідно враховувати психологічні особливості 10-11 річних школярів, рівень пізнавальної діяльності, з яким діти прийшли до 5-го класу. [16]

У школярів 5-го класу істотно змінюється зміст діяльності - провідною стає суспільно-корисна діяльність. Саме на початку підліткового віку змінюється внутрішня позиція у ставленні до школи і учіння. Якщо у молодших класах діти психологічно захоплені власне навчальною діяльністю, то в цей період їх починають приваблювати, як уже зазначалось, взаємовідносини з однолітками.

Головне місце серед мотивів позитивного ставлення до школи займає мотив спілкування з однолітками, який аргументується таким чином: ми ходимо до школи не тільки вчитися, але й спілкуватися. Позитивне ставлення до навчальної діяльності визначається такими способами навчальних дій, які роблять підлітків більш незалежними, більш дорослими у власних очах. Тому для них набувають привабливості самостійні форми занять.

Досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване «почуття дорослості»: діти потребують поваги та самостійності, серйозного та довірливого ставлення до них з боку дорослих. Якщо ж основна школа не пропонує учням засобів реалізації їх почуття дорослості, то в підлітків формується установка на вчительську несправедливість і необ'єктивність.

Результат тієї чи іншої діяльності для молодшого підлітка досить часто є другорядним, а на перше місце виходить сам задум. Тому, якщо вчитель не стимулює ініціативу, самостійність, дитячу творчість, а лише «контролює» результати навчальної діяльності, то таке навчання втрачає для підлітка привабливість та актуальність. Вперше у перехідному віці виявляється самостійна спрямованість на пошук нових знань.

Учителі конкретних предметів, а особливо іноземних мов, повинні враховувати, що всі ці особливості є об'єктивними, але й минущими. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які працюють у 5-х класах, мають познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу.