Стилістичні особливості текстів науково-технічних журналів як перекладацька проблема

Аналогічні труднощі пов'язані зі словами "однак" і "таким чином". З пунктуаційними помилками справа йде складніше, ніж з орфографічними. Так, засоби перевірки орфографії, вбудовані в багато програм, не виявляють пунктуаційних помилок, тому рекомендується використовувати програму "Орфо", яка включає великий набір лінгвістичних інструментів, необхідних для роботи з текстовими документами, забезпечуючи якісну перевірку і виправлення  текстів.  
          ●  смислові  
         Досить часто складності виникають при побудові фрази, тобто у визначенні порядку слів. В англомовних текстах це менш актуально, оскільки структура фіксована. В українській же мові порядок слів може істотно варіюватися і є додатковим засобом передачі повідомлення. Передбачається, що зміст пропозиції членується на тему і рему. Тема — це відомі заздалегідь відомості, задані попереднім контекстом, рема — це те, що в пропозиції повідомляється нового і актуального. Більше того, існує загальне правило: тема в реченні передує ремі. Пропозиція повинна як би "підтягувати" від легких і відомих речей до незнайомих і важким. Тому його початок має заявляти цікаву і важливу для користувача тему і потім орієнтувати його на дію. Не менш традиційною є проблема так званих "хибних друзів перекладача", слів, що подібно звучать у мовах оригіналу та мові перекладу, але мають різні значення. Такі помилки можуть призвести або до непередбачуваних наслідків, навіть до жертв на виробництві, або до анекдотичних ситуацій. Уявіть переклад про декоративну косметику, наприклад, про рум'яна, "які додадуть природний рум'янець вашої комплекції". Дивно звучить, чи не так? Ймовірно, перекладач не знав, що у слова "complexion" в українській мові абсолютно інше значення: колір обличчя. Набагато серйозніше справа йде при перекладі термінів з медичної або хімічної області, коли ціною перекладацької помилки може стати людська  жертва.  
              ●стилістичні  
              Їх виникнення пов'язане з неправильним або точніше недоречним вживанням тих чи інших мовних одиниць та конструкцій. Перш за все, вибираючи стиль викладу, перекладач повинен чітко усвідомлювати, на яку аудиторію орієнтований матеріал і які цілі переслідуються. Якщо він має справу з рекламним текстом, основна мета якого привернути споживача, зацікавити, і в кінцевому підсумку "змусити" придбати рекламований продукт або скористатися послугою, то, відповідно, в хід мають йти самі емоційні та експресивні мовні засоби та стилістичні фігури. Те ж саме стосується і перекладу художньої літератури, де перекладач повинен проявити майстерність володіння рідною мовою та подати на суд читача дійсно твір художньої літератури, а не сухою підрядник, що більше нагадує якийсь статут. При цьому обов'язковою умовою залишається дотримання стилю і задуму самого автора. Що стосується перекладу технічної документації, то тут, як правило, переважно уникати дуже довгих і заплутаних пропозицій, рекомендується викладати думку чітко, ясно і доступним користувачеві мовою. У таких перекладах слід дотримуватися нейтрального стилю викладу і, скажімо, не перекладати фразу "Please, close the application before you restart your computer" як "Перш ніж ВИ перезавантажте ВАШ комп'ютер, БУДЬ ЛАСКА, закрийте програму."

           2.4. Стилістичний розбір текстів науково-технічної

                                    спрямованості

Оскільки наука прагне виявити об'єктивну природу предмета, показати, яким він є поза і незалежно від людини, її почуттів, емоцій, бажань,  основними особливостями стилю наукових робіт є логічна послідовність викладу, орієнтація не на емоційно-чуттєве, а насамперед на логічне сприйняття інформації, прагнення до максимальної об'єктивності. У зв'язку з цим нерідко висловлюється думка про те, що образні засоби, в яких, як відомо, присутній значний елемент суб' єктивного, індивідуального і, отже, емоційно-оцінного, можуть пошкодити ясності викладу, точному і систематичному висвітленню наукових питань.

Крім того, образні висловлювання мають ширші можливості семантичної інтерпретації, викликають додаткові асоціації, істинність яких часто потребує обгрунтування та уточнення, тоді як наукова проза характеризується переважанням прямої термінологічної денотації, свобода вибору лексичних засобів тут обмежена в більшій мірі, ніж в інших функціональних стилях. Все це, здавалося б, дає право розглядати образне слововживання як випадкове явище в стилі наукової прози, що потрапляє в нього з інших сфер функціонування загальнолітературної мови. Однак, автори наукових робіт доволі часто вдаються до способу висловлювання думки, яке базується на образності. Це пояснюється, насамперед, тим, що окрім прагнення людської свідомості до об' єктивного відображення світу, для нього також характерна кваліфікаційно-оцінна діяльність [8, с. 23].

На думку Гальперина І. Р. [2, с. 424], образність не властива стилю наукової прози. Однак, це не означає, що в наукових творах не зустрічається образна мова. На відміну від стилю ділових документів, де образність виключається як явище, що порушує стиль, і на відміну від стилю художньої мови, в якому образність стає найбільш характерною ознакою, в стилі наукової прози — це необов'язковий допоміжний засіб. Образність у науковій прозі — це засіб виявлення індивідуальної манери викладу інформації, що саме по собі не є обов' язковим для цього стилю. Образність зазвичай посилює та відтіняє уже аргументовану логічну думку.

З'ясовуючи взаємозв'язки матеріального світу, доводячи певні положення, гіпотези, висвітлюючи наукові питання з метою визначення і пояснення явищ природи і суспільного життя, оцінюючи роботу своїх колег, вчений привносить, поряд з логічною констатацією факту, свою власну суб'єктивно-чуттєву оцінку, що неподільно пов' язана з емотивністю, образністю та експресією.

Під час аналізу образності у науковому стилі необхідно мати на увазі її суто раціональний характер, який проявляється в наявності специфічних обмежень у використанні образного слововживання. Ці обмеження виявляються, насамперед, у тому, що наукова проза має тенденцію до використання мовної образності, що не викликає будь-яких додаткових емоційно-забарвлених асоціацій [15, с. 160]. Використання мовної образності суворо обмежене функціями її вживання.

У тексті образність уособлюється за допомогою тропів. Суть тропа полягає у співставленні поняття, представленого у традиційному значенні лексичної одиниці, та поняття, представленого тією ж самою одиницею, що виконує спеціальну стилістичну функцію. Тропи відіграють важливу, хоча і додаткову роль у інтерпретації тексту [1, с. 59]. Образні метафори, метонімії та порівняння, що створюються і використовуються в науковій мові, вносять в неї певні емоційно-оцінні, експресивні і естетичні елементи, а за умови обґрунтованого вибору агента образу, здатні ефективно брати участь у процесі наукового пізнання і передачі інформації про пізнане, і часто виявляються єдино можливим способом вираження поняття про явище, що пізнається [12, с. 200].

Важливим засобом відтворення образності в науковому тексті є епітет. Він дозволяє дати яскраву емоційну характеристику предмету або явищу. Образність епітета неабиякою мірою визначається його мовним оточенням. Емоційне значення в епітеті може супроводжувати наочно-логічне значення, або існувати як єдине значення в слові. У науковому тексті епітет набуває нейтрального мовного забарвлення, виступаючи, як правило, у складі термінологічних поєднань [2, с. 138]. Про наявність епітетів у науково-технічному тексті свідчать наступні приклади:

A number of the menu entries have an hot key associated with them. - За більшість входів у меню відповідають "швидкі" клавіші. The results of Prof. Gregory's happy experiments. - Результати успішних досліджень професора Грегорі.

Іншим не менш важливішим засобом образності у науково-технічному тексті є метонімія. Метонімія — це троп, побудований на перенесенні значення за суміжністю, тобто на основі тісного внутрішнього чи зовнішнього зв'язку між зіставлюваними поняттями [14, с. 45]. Прикладами відтворення образності у науково-технічному тексті галузі комп'ютерних технологій є: The DMA controller has automatic priority logic built into its design. - У контролер прямого доступу до пам'яті вбудований логічний блок автоматичного управ-ління пріоритетами. Industry looks at the expense of a large-scale system for testing microprocessors and says it's too costly. - Представники промислової фірми вважають, що ціна великої системи для тестування мікропроцесорів є занадто високою.

У художньому творі метафора — це важливий елемент системи образів; у науковій мові багато з них виступають у допоміжній функції — для пояснення, популяризації; вони є своєрідними інструкціями,   не    зв'язаними    із    загальною    мовленнєвою    системою; їх використовують як прикрасу; вони є чужорідними елементами і вживаються не гармонійно до стилю, а всупереч йому [3, с. 4].

Метафора і її роль у пізнанні викликають дедалі більший інтерес у представників різних філософських, логічних, лінгвістичних, риторичних та інших шкіл. Новий погляд на метафору став відправним пунктом досліджень у цілому ряді лінгвістичних праць. Усвідомлення того, що метафора — це явище семантики і продукт прагматики, психологічний і когнітивний феномен, дало змогу по-новому підійти до з'ясування ролі та місця образних засобів у науковій діяльності і в реальному продукті цієї діяльності - науковому тексті. [3, с. 4-5].

Наукові метафори — слова чи словосполучення, які вживаються у переносному значенні для назви поняття в науковій терміносистемі за подібністю певних ознак [13, с. 166]. Вони поділяються на:

• номінативні, що не мають стилістичного забарвлення. Вони призначені називати об'єкти чи феномени дійсності, наприклад: body - тіло (набір операторів усередині певної структури), piracy - піратство (незаконне використання програмного забезпечення),
• когнітивні, що базуються на переносі якостей одного предмета на інший. Будучи джерелом лексичної полісемії, когнітивні метафори не марковані стилістично, наприклад: The machine designated by the complete address, 130.92.6.97, didn 't answer, or didn't exist, at least not now. - Машина, призначена повною адресою 130.92.6.97, не відповідала на запити або взагалі не існувала, принаймні в даний момент. The BIOS reads the first sector of the floppy and starts executing it. - BIOS зчитує перший сектор дискети і перелає йому керування.
• образні метафори найбільш виразні з точки зору стилістики. Вони виникають внаслідок метафоризації ідентифікуючої назви у позиції предиката, віднесеного до іншого, вже названого предмета або класу предметів [4, с. 54-55], наприклад:

I fixed some bugs, like the one that caused it to lock up when it ran out of memory. - Я виправив деякі дефекти (наприклад, система не зависала, коли був вихід за межі пам'яті). Each job in the same priority level is given bandwidth via time slices of about five minutes, in a round-robin fashion. - Кожна функція в тій же рівневій послідовності - дана пропускна спроможність за певні проміжки часу близько п 'яти хвилин, методом "каруселі".

Слід зазначити, що метафора є одним з головних шляхів утворення термінів. Наприклад, computer family - родина комп'ютерів, directory tree - дерево каталогів, infrared mouse - інфрачервона миша.

Образне порівняння — стилістичний прийом, що полягає у частковому уподібненні двох об'єктів дійсності (або їх якостей), які належать до різних класів. Предмети, які порівнюють, не є повністю ідентичними, вони лише дещо нагадують одне одного. Даний троп полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою сполучників as та like.

Залежно від складності асоціацій, покладених в основу образних порівняльних зворотів, їх поділяють на [11]:

• неметафоричні, в основу яких покладено просту асоціацію, що ґрунтується на нескладних, прозорих ознаках, наприклад, An exchange functions somewhat like a mailbox in that messages are deposited there by one task and collected by another. Функції обмінника в деякому розумінні подібні до функцій поштової скриньки: повідомлення поміщаються в неї за допомогою одного завдання, а одержують за допомогою іншого.

• метафоричні, складні асоціації яких передбачають багатоступеневість розумових операцій. Таким порівнянням властива найвища абстрактність, оскільки в них встановлюється зв'язок між абстрактними поняттями. Наприклад, A microprocessor without development tools is like a fish out of water - dead. Мікропроцесор без засобів проектування подібний до риби, яку витягли з води - він нежиттєздатний.

Ще одним засобом відтворення образності є фразеологізм. Фразеологізм - це відтворювана одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом та структурою. Фразеологізми є знаками вторинної номінації, де образ словосполучення, його первинна мотивація переноситься на іншу ситуацію. Через це фразеологізмам притаманна образність [7, с. 242].

Як мовна одиниця вищої організації, фразеологізм здатен повніше (а отже, точніше) передати те чи інше поняття, ніж слово. Адже, позначаючи предмет або особу, ознаку, спосіб дії тощо, фразеологічна одиниця дає ще й додаткову інформацію про них. Крім того, фразеологічний вираз набагато експресивніший від лексичного, адже він часто має образний або порівняльний характер [9, с. 40]. Прикладами образних фразеологічних одиниць науково-тех-нічних текстів є: As a parallel computers become more common, and as common computers become more parallel, it is important that the programmer cast off shackles of sequential thought. - У той час як паралельні комп'ютери стають усе звичнішими, а звичні комп'ютери більш паралельними, програміст просто зобов'язаний скидати із себе кайдани послідовного мислення. It was a capability that became known as WYSIWYG and it open the door to the desktop publishing industry. - Це був режим, що одержав назву WYSIWYG і став першоосновою настільних видавничих систем. Прикладами фразеологізмів у науково-технічних текстах можуть також бути: to read between the lines - читати поміж рядків, to acquire currency - набувати поширення, trial balloon - пробна куля, plain as a pikestaff - абсолютно зрозумілий, as matters stand - за існуючого стану речей [5, с. 199-200].

Таким чином, дослідження призводять до висновку, що стилістичними засобами образності, які найбільш притаманні англомовним науково-технічним текстам є епітет, метафора, метонімія, образне порівняння та фразеологізм. Розглянемо розбір науково-технічних текстів на конкретних пркладах.

Як видно з першого тексту (див. Додаток А), його структура підходить під вищезгаданий опис науково-технічних текстів. Даний текст включає в себе доволі велику кількість епітетів (розумна потужність, елегантна практичність, фантастичне поєднання двох автомобільних стилів, тощо), які використовуються, як було зазначено, для створення яскравої характеристики предмета, що описується, особливо зважаючи на тематику журналу, кожен номер якого спрямований на опис історії, структури та використання специвфічної марки авто (у даному випадку це Volvo). Епітети підкреслюють виняткову особливість цього авто, а також – його виробників,  користувачів, тощо.

Текст є насиченим автомобільними термінами, наприклад, позашляховики, агрегати, мотор, бензин, система повного приводу аби ширше познайомити читача з автомобільною тематикою, дати повне поняття про структуру автомобіля.