Практичнезастосування технічних засобів навчання у сучасному уроці німецької мови

Знаковографічні ТЗН застосовуються для передачі інформації про зовнішній вигляд об'єктів вивчення, про їхні конструктивні особливості з поясненнями в текстово-графічній формі, а також у формі відстеження (наочні стенди, візуальна й аудіовізуальна апаратура).

Демонстраційні ТЗН дозволяють продемонструвати роботу (функціонування) пристрою, тобто вони виконані у вигляді діючих технічних об'єктів, що сприяють більшій наочності для спостереження за технічними процесами (діючі моделі тощо.). Особливістю лабораторних ТЗН є те, що вони дозволяють учням самостійно проводити лабораторні експерименти з використанням різних вимірювальних приладів (лабораторні стенди).

Мультимедійні ТЗН дозволяють задіяти максимальну кількість каналів сприйняття інформації за рахунок передачі інформації в мультимедійній формі за допомогою комп'ютерів і оргтехніки, тим самим істотно підвищити ефективність навчання [3; 4; 7; 9]

Ефективність  використання ТЗН Г. М. Коджаспірова та К. В. Петров визначають трьома взаємозалежними аспектами її забезпечення: технічним, методичним та організаційним. «Технічне забезпечення являє собою адаптацію, удосконалення і розробку ТЗН ,що використовуються задля передачі інформації учням, зворотного зв'язку від учнів до викладача, контролю знань, організації самостійних занять, обробки та документування інформації. Але навіть надсучасні ТЗН не забезпечать необхідного ефекту, якщо вони будуть використовуватися невміло, без необхідної методичної підготовки й розробки дидактичних матеріалів, з порушенням ергономічних і психолого-педагогічних вимог, з необґрунтованим розширенням галузей їх застосування, тобто методично неграмотно. Організаційне забезпечення ТЗН в освітніх установах має велике значення – їх обслуговування й підтримка в робочому стані, модернізація й своєчасна заміна встаткування» [4, 14].

Однак «за будь-якого  ступеня технізації навчального  процесу провідна й вирішальна роль належить викладачеві, а ТЗН, навіть у найсучасніших варіантах, завжди будуть лише його помічником. Найвищий рівень технізації навчально-виховного  процесу не замінить позитивного впливу особистості викладача на навчання й виховання особистісних якостей учнів» [4, 15].

Про це пише й Г. І. Хозяїнов: «Незважаючи на широку область застосування й розмаїтість функцій, які виконують ТЗН, вони не можуть замінити викладача. Він завжди буде центральною фігурою педагогічного процесу. ТЗН не підмінюють, а розширюють його можливості. Вони – один із засобів навчання, педагогічний інструмент у руках викладача, яким він мусить уміти користуватися, спираючись на вихідні положення, що лежать в основі їх застосування» [8, 135]. Автор визначає такі особливості використання ТЗН:

а) застосування ТЗН має бути мотивованим та методично  обґрунтованим. Використанням будь якого ТЗН можна вважати доцільним  лише тоді, коли не може бути досягнута однакова педагогічна ефективність за допомогою інших, більш доступних засобів навчання;

б) у кожному  конкретному випадку має бути визначена мета застосування: мета застосування може бути як загального характеру (інформаційно-пізнавальна або психолого-педагогічна), так і дидактична (найближчі дидактичні цілі навчання); функціональна визначеність вимагає чіткого виявлення функцій, що можуть виконувати ТЗН в тому або іншому випадку;

в) ТЗН мають органічно вписуватися в систему побудови навчального заняття, тому необхідно врахувати їх вплив на його структуру, методику викладання навчального матеріалу тощо.; варто чітко визначити їх місце на занятті, продумати можливість органічного включення в діяльність як викладача, так і учнів;

г) епізодичне використання ТЗН, як правило, не дає потрібного результату, тому має бути розроблена цілісна система їхнього застосування [8, 134-136].

Використання  відеоматеріалів у навчальному  процесі забезпечує можливість:

- дати учням більш повну, достовірну інформацію про досліджуваних явищах і процесах;

- підвищити роль наочності в навчальному процесі;

- задовольнити запити, бажання та інтереси учнів;

- звільнити вчителя від частини технічної роботи, пов'язаної з контролем і корекцією знань, умінь, перевіркою зошитів тощо;

- організувати повний і систематичний контроль, об'єктивний облік успішності та налагодити ефективний зворотний зв'язок.

Застосування на уроці  аудіовізуальних засобів навчання - це не тільки використання ще одного джерела інформації. У порівнянні з іншими засобами наочності аудіовізуальні посібники, безсумнівно, викликають більш різноманітні психічні процеси, а також припускають значну перебудову психічної діяльності, учнів, і, перш за все таких її сторін, як увага і пам'ять. За допомогою використання відеоматеріалів ефективно вирішується багато дидактичні і виховні завдання [6; 41]. Вони корисні:

- для викладу нових знань, зокрема дуже повільних процесів, які неможливо спостерігати безпосередньо, а також швидких процесів, коли безпосереднє спостереження не може розкрити сутності явища.

- для пояснення в динаміці принципів дії складних механізмів і машин;

- для навчання алгоритмам виконання різних видів діяльності та організації тестових випробувань;

Таким чином, технічні засоби навчанні є невід'ємним і значним компонентом сучасної методичної системи й, відповідно, є одним із найважливіших елементів навчально-педагогічного процесу.

У ході багатьох досліджень було розроблено систему впровадження технічних засобів навчання та комп’ютерних технологій у навчальний процес в середній школі, що передбачає реалізацію таких етапів:

1. Виявлення у викладача  бажання та здатності до застосування  технічних засобів навчання та  комп’ютерних технологій у навчальний  процес в середній школі.

2. Вивчення вчителем як аналогових, так і цифрових (цифрових аудіовізуальних і комп'ютерних) засобів навчання. При цьому необхідно не тільки знайомити педагога з ТЗН та методикою їх використання на заняттях, але й активно давати різноманітні практичні завдання за їхнім застосуванням. Інакше кажучи, навчання учителів методиці використання ТЗН має бути розширене і виходити за рамки існуючого спеціалізованого курсу, реалізуватися в рамках вивчення інших напрямків їхньої підготовки та перепідготовки вчителя.

3. Побудова системи навчання викладачів та вчителів оволодінню не тільки цифровою технікою, але й комп'ютерними програмами і технологіями створення навчальних комп'ютерних (мультимедійних) продуктів.

4. Конкретизація змісту  освіти щодо спрямованості на  формування високих інтелектуальних та морально-вольових якостей учнів, способу його передачі змісту та організації його засвоєння .

5. Застосування методів  і засобів формування, самоконтролю  та самооцінки набуття учнями знань, умінь.

6. Аналіз отриманих результатів  (у випадку негативних результатів - пошук способів їхнього усунення).

7. Подальший розвиток  підготовки та перепідготовки  вчителя щодо застосування технічних  засобів навчання та комп’ютерних  технологій у навчальному процесі,  їх вдосконалення.

Отже, впровадження та застосування технічних засобів навчання і комп’ютерних технологій в навчальний процес в середній школі – важлива дидактична умова формування особистісних якостей учнів. Це дозволяє вчителю отримати ефективний інструмент педагогічної праці, що підсилює реалізацію її функцій, дозволяє підготувати учнів до майбутнього навчання у вищих навчальних закладах, сформувати в учнів високі морально-вольові та ділові якості, а кожному учню, шляхом активізації інтересу до навчання, одержати необхідну підготовку до моменту випуску зі школи.

 

РОЗДІЛ 2

Практичне застосування технічних засобів навчання у сучасному уроці німецької мови

 

2.1.Сучасні навчальні комп’ютерні програми

На перший погляд здається, що нічого не може бути краще, ніж ці сучасні учбові комп’ютерні програми, які розробляються найкращими фахівцями у відповідній області, яких, у свою чергу, проконсультували передові педагоги, а наймудріші дитячі психологи і лікарі ввели свої рекомендації.

Розроблені  і такі розумні програми, які передбачають автоматичну адаптацію під кожного конкретного учня з урахуванням його конкретного розвитку і менталітету.

При цьому вони позбавлені емоцій вчителя, ці безпристрасні  програми можуть нескінченно повторюватися  в різних варіантах, змінюючи свій шлях відповідно до ступеня засвоєння даним учнем кожного виданого матеріалу. Вони легко засвоюються. Вони багатомовні. Вони є практично зі всіх навчальних предметів.

Комп'ютерна програма – це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах);

Комп'ютерні програми навчального призначення можуть бути класифіковані за типами наступним чином:  

• комп'ютерні підручники;
• предметно-орієнтовані середовища (мікросвіти, моделюючі програми,  навчальні пакети, тощо);
• лабораторні практикуми;
• тренажери;
• контролюючі програми;
• довідники, бази даних навчального призначення.

 

1. Комп'ютерний підручник 

Комп'ютерний  підручник – це програмно-методичний комплекс, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його великий розділ. Він поєднує в собі властивості звичайного підручника, довідника, задачника, лабораторного практикума та володіє наступними властивостями:  – забезпечує оптимальну для кожного конкретного користувача послідовність і обсяг різноманітних форм роботи з курсом, що складається з чередування вивчення теорії, розбору прикладів, методів розв'язання типових задач, відпрацювання навичок розв'язання типових задач, проведення самостійних досліджень та формування мотивів подальшої пізнавальної діяльності;

• забезпечує можливість самоконтролю якості придбаних знань і навичок;
• прищеплює навички дослідницької діяльності;
• економить час учня, необхідний для вивчення курсу.

Комп'ютерний  підручник може бути реалізований в вигляді книги з комплектом дискет або CD-ROM. Книга являє собою керівництво по вивченню курсу, що містить:

• викладення теорії, прикладів, методів розв'язання задач;
• рекомендації для звернення до програмних продуктів;
• всі інструкції по роботі з програмною частиною комплексу;
• засоби контролю знань.

Дискета містить  навчальні програми різноманітних типів, що забезпечують комп'ютерну підтримку курсу.

Вимоги  до комп'ютерного підручника:  

• повинен дозволяти вивчити курс, користуючись тільки книгою та програмним  забезпеченням;
• повинен надавати студенту оптимальне поєднання різноманітних засобів вивчення курсу;
• всі інструкції по використанню програмного забезпечення (якщо вони  потрібні) повинні бути наведені в тексті підручника у відповідних місцях;
• кожний елемент програмного забезпечення повинен задовольняти всі вимоги, що подаються до програм відповідного типу.

 

2. Предметно-орієнтовані середовища 

Предметно-орієнтовані  середовища (мікросвіти, моделюючі програми, навчально-розрахункові програми, навчальні пакети та інші) – це програма, пакет програм, що дозволяє оперувати об'єктами деякого класу. Середовище реалізує  відношення між об'єктами, операції над об'єктами і відношеннями, відповідні їхньому визначенню, а також забезпечує наочне подання об'єктів і їхніх властивостей. Прикладами таких мікросвітів може бути середовища Лого, Derive. Учень оперує об'єктами середовища, керуючись методичними вказівками, з метою досягнення поставленої дидактичної задачі, або проводить дослідження, мета і задачі якого поставлені.

Вимоги до предметно-орієнтованого середовища:

• при моделюванні об'єктів і відношень повинні зберігатися узвичаєні позначки і термінологія;
• повинна мати довідковий режим, що містить визначення всіх об'єктів, які використовуються, відношень та довідковий режим з описом правил роботи.
• методична документація повинна містити теоретичні відомості про об'єкт, що вивчається, та методи його дослідження.