Практичнезастосування технічних засобів навчання у сучасному уроці німецької мови

 

Зміст

стор.

Вступ …………………………………………………………………………3

Розділ 1.Особливості засобів навчання та їх роль у ефективному засвоєнні знань учнями……………………………………………………………………….5

1. Засоби навчання. Їх види та функції………………………………..5
2. Технічні засоби навчання, їх застосування на уроках іноземної мови………………………………………………………………………………….7

 

Розділ 2.Практичнезастосування технічних засобів навчання у сучасному уроці німецької мови…………………………………………………...................15

2.1.Сучасні навчальні комп’ютерні програми……………………………15

2.2. Можливості Інтернет-проектів………………………………………..20

2.3. Розробка уроку з німецької мови на тему  “Gesunde Lebensweise”    із використанням ТЗН…………………………………………………………………21

 

Висновки……………………………………………………………………..28

Список використаної літератури………………………………………....29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми.

Засоби навчання є важливим невід'ємним компонентом навчального  процесу з іноземної мови. Визначення засобів навчання – це відповідь на запитання "За допомогою чого навчати?". Отже засобами навчання можуть бути різноманітні матеріальні предмети, які допомагають учителю організувати ефективне навчання іноземної мови, а учням успішно оволодівати нею.

У процесі навчання технічні засоби дуже важливі, тому що під час  використання вони забезпечують спільну  діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується. Ті діти, яких навчали без застосування наочних і технічних засобів у середній школі відстають від тих, хто не був обділений у їхньому застосуванні. Звідси виходить, щотехнічні засоби навчання необхідні в навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі.

Не можна забувати про  те, що все залежить від вчителя  і від того, як він використовує ці технічні засоби на уроці. Забагато засобів на уроці не дають зосередитися на навчанні, так як учень буде реагувати на зміну технічних засобів і не зможе охопити весь запропонований матеріал. До кожного технічного засобу відбуваеться адаптація, яка триває 2-3 хвилини, тому рекомендується використовувати не більше як 5 технічних засобів за один урок.

У сучасній школі  вимоги до навчання посилюються. Розвиток інформаційних технологій у світі  в цілому змінює якість життя людини, що вимагає і зміну якості навчального процесу. Тому використання новітніх технічних засобів на уроці набуває на даний момент особливої необхідності та актуальності.

 

 

Об'єктом нашого дослідження виступають технічні засоби навчання.

Предметом дослідження є особливості використання різних видів наочних і технічних засобів навчання на уроках німецької мови.

Мета  дослідження: розкрити суть, основні особливості засобів навчання та виявити шляхи використання наочних і технічних засобів у навчанні іноземноїмови.

Завдання дослідження:

1. Визначитисутністьпоняття «засобинавчання», розтлумачитиїхвиди, функції та класифікування.

2. Проаналізуватиособливостівикористаннянаочних і технічнихзасобів у процесінавчаннянімецької мови.

3. Розробити урок німецької мови з використанням технічних засобів навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Особливості засобів навчання та їх роль у ефективному засвоєнні знань учнями

 

1. Засоби навчання. Їх види та функції.

Засіб навчання – це матеріальний або ідеальний  об'єкт, який "розміщено" між учителем та учнем і використовується для  засвоєння знань, формування досвіду пізнавальної та практичної діяльності. Засіб навчання суттєво впливає на якість знань учнів, їх розумовий розвиток та професійне становлення.

У сучасній школі широко використовуються такі засоби навчання:

1. Підручники і навчальні посібники.
2. Слово вчителя.
3. Засоби наочності.
4. Комп'ютери.

Цей перелік  засобів навчання не є вичерпаним, але він містить найбільш вживані  з них.

Підручник. Підручник — це особлива дидактична система, яка не тільки розкриває зміст навчання, а й є специфічною моделлю процесу навчання. Це означає, що підручник має двоєдину суть. З одного боку, для переважної більшості учнів він є джерелом знань, носієм змісту навчання, з іншого, він є засобом навчання, який володіє матеріальною формою, пов´язаною зі змістом навчання, з процесом засвоєння цього змісту.

Навчальні видання  для учнів можна поділити на підручники, навчальні посібники, практикуми.

Підручник —  це навчальне видання у вигляді  книжки, яке вміщує систематичний  виклад певної навчальної дисципліни, що відповідає навчальній програмі і затверджене офіційною інстанцією.

Навчальний  посібник — це навчальне видання  у вигляді книжки або брошури, яке частково доповнює підручник. Для  посібника характерне нерівномірне охоплення навчальної програми.

Практикум —  навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке містить практичний чи емпіричний матеріал, що сприяє засвоєнню і закріпленню курсу.

Слово вчителя, поряд із підручником, є тим засобом навчання, який крім інформаційної і комунікативної функцій виконує організаційну функцію. Вона полягає в тому, що за допомогою слова учитель спрямовує увагу учнів, організовує їх мислення, сприяє формуванню уявлень, переконань, розвиває емоції і почуття. Слово учителя можна поставити в один ряд із підручником за системотвірним значенням системи засобів навчання. В єдності з іншими воно є незмінним засобом не тільки навчання, а й виховання і розвитку.

Засоби  наочності. У процесі шкільного навчання образне мислення є домінуючим, а наочність — один з найважливіших дидактичних принципів. Близько 90 % усієї інформації, яка сприймається людиною, надходить до неї через зоровий канал сприймання, який має у 100 разів більшу пропускну здатність, ніж слуховий. У зв´язку з цим використання у навчанні засобів наочності є винятково важливим. Вони, крім того, що дають величезну інформацію про об´єкти вивчення, сприяють цілісному сприйманню цього об´єкта, збуджують емоції і викликають інтерес учнів.

Технічні  засоби навчання. Кодо-, епі- і діапроекції мають значні зображувальні можливості, легко керовані і тому дуже зручні для використання у навчанні. Особливо великі можливості аудіо-, кіно- та відео техніки. Сучасний навчальний процес важко уявити без їх застосування, оскільки вони дають можливість показати динаміку, рух, зміну, процес перебігу явища вивчення, виділити предмет вивчення і пред´явити його для засвоєння. Ними є підручник, слово учителя, засоби наочності, технічні засоби навчання комп´ютер, і роздатковий навчальний матеріал. Використовуючи названі засоби так, щоб один доповнював інший, можна досягнути високого результату навчання.

Комп’ютер (як засіб навчання) має багато рис засобів навчання описаних вище видів, але відрізняється від них тим, що дає можливість вести своєрідний діалог "учень — комп’ютер", що є безцінним в організації та сприйманні навчальної інформації та здійсненні контролю й оцінюванні знань.

 

2. Технічні засоби навчання, їх застосування на уроках іноземної мови.

Технічні  засоби навчання – це сукупність технічних пристроїв із дидактичним забезпеченням, що застосовуються в навчально-виховному процесі для пред'явлення і обробки інформації з метою його оптимізації. Технічні засоби навчання поєднують два поняття: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються [5, 17].

Технічний засіб навчання набуває особливого значення у викладанні іноземних мов у зв'язку з перенесенням акценту на оволодіння мовою як засобом комунікації. Передача інформації тепер, при широкому використанні засобів масової інформації – радіо, телебачення і кіно, -здійснюється головним чином не в письмовій формі, як це було раніше, а в усній. Необхідність навчити більшу кількість людей говорити іноземною мовою і розуміти іншомовну усне мовлення зросла і зі зростанням міжнародних політичних, економічних і культурних зв'язків.

Основну трудність  при оволодінні іноземною мовою, становить вироблення навичок і  вмінь аудіювання та говоріння. Неоціненну допомогу в цьому надають технічні засоби навчання.

Основне призначення  технічних засобів навчання – інтенсифікація процесу навчання, особливо процесу прискорення ритму, швидкості, динаміки мовлення в цілому, – якраз тих якостей, які не може належною мірою підготувати практика навчання без технічних засобів навчання.

Технічні засоби навчання можуть взяти на себе деякі функції викладача; задавати питання, розповідати, диктувати і т.п., тобто технічні засоби навчання частково звільняють викладача від трудомісткої роботи з автоматизації мовних навичок і створюють додаткове мовне оточення.

Однак технічні засоби навчання ніколи не замінять викладача повністю. Викладач вивчає можливості кожного з існуючих технічні засоби навчання для рішень конкретних завдань аудиторної та самостійної роботи учнів, виявляє експериментально ефективність окремих видів технічні засоби навчання на різних стадіях навчання – при ознайомленні з навчальним матеріалом, при тренуванні і при самостійній роботі.

Під час самостійної  роботи учнів технічні засоби навчання допомагають закріпити і автоматизувати мовні навички та вміння, отримані на заняттях.

Метод, за яким ведеться навчання, зумовлює використання технічних засобів навчання, а також принципи створення посібників з використанням технічних засобів навчання. Включення технічних засобів навчання не повинно порушувати цілісність навчальної програми.

Перспектива використання технічних засобів, спеціально призначених  для навчання іноземних мов, відкрила великі можливості для створення  нових комплексів навчальних посібників, лабораторних робіт і т. д. Висока ефективність застосування технічних засобів у навчанні іноземним мовам незаперечно доведено практикою викладання іноземних мов в нашій країні.

В основу принципів  використання технічних засобів навчання лягли вже сформовані методи навчання, в різній мірі модифіковані, модернізовані і пристосовані до сучасних вимог теорії навчання іноземної мови.

Головне завдання при виборі методу – науковий підхід до вивчення іноземної мови, широке використання досягнень лінгвістики, психології та методики, вивчення взаємодії рідної та іноземної мов на різних рівнях - фонетичному, граматичному і лексичному.

Впорядкувати  технічні засоби навчання складно в  силу різноманітності їх влаштування, функціональних можливостей, способів пред'явлення інформації. Г. М. Коджаспірова і К. В.Петров розрізняють наступні класифікації технічних засобів:

1) за функціональним  призначенням (характеру розв'язуваних  навчально-виховних завдань);

2) за принципом пристрою і роботи;

3) за родом навчання;

4) за логікою роботи;

5) за характером впливу на органи чуття;

6) за характером пред'явлення інформації [11; 17].

Г. М. Коджаспірова і К. В. Петров виділяють наступні функції технічних засобів навчання. Вони взаємодоповнюють один одного, взаємообумовлені, і виділення їх досить умовне. Не всі функції можуть бути притаманні тому чи іншому технічному засобу навчання у повному обсязі.

Перша з функцій технічного засобу навчання – комунікативна, функція передачі інформації.

Друга – управлінська, що передбачає підготовку учнів до виконання завдань та організацію їх виконання (відбір, систематизація, впорядкування інформації), отримання зворотного зв'язку в процесі сприйняття і засвоєння інформації та корекцію цих процесів.

Третя – кумулятивна, тобто зберігання, документалізація і систематизація навчальної та навчально-методичної інформації. Це здійснюється через комплектування та створення фоно-та відеотек, накопичення, зберігання та передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Четверта – науково-дослідна фікція, пов'язана з перетворенням отриманої за допомогою технічних засобів навчання інформації учням з дослідницькою метою і пошуком варіантів використання технічних засобів навчання і виховання педагогом, моделюванням змісту і форм подачі інформації [11; 20].

Класифікувати технічні засоби навчання складно через  різноманітність їх складу, функціональних можливостей, способів подання інформації. У науці відсутня єдина класифікація засобів навчання, тому різні педагоги пропонують свої варіанти [1;2;3;4;6;9.]. Проведений аналіз авторських класифікацій ТЗН дозволяє нам виявити такі групи об'єктів, які найбільш оптимальні для організації навчального процесу: візуальні, аудіальні. аудіовізуальні. Ці групи ТЗН, у свою чергу, можна розділити на знаково-графічні, демонстраційні, лабораторні, мультимедійні.