Оцінні прикметники як засіб вираження емотивної модальності (на матеріалі іспанської мови)

Словникові тлумачення решти одиниць включають позначення певної ознаки, яка виявляє етичну оцінку в силу того, що вказує на поняття, включене в систему моральних регуляцій, прийнятих в даному мовному колективі, наприклад: honesto – no tiene nada que ver con mentira, traición, robo, etc. fiel [57]. Дефініція даного ЛСВ містить вказівку на такі ознаки об’єкта, як чесність, порядність. Ці якості завжди оцінюються суспільством як позитивні. Однак сам оцінковий компонент в словниковій дефініції не зафіксований. Отже, можна стверджувати, що дескриптивний і оцінковий компоненти в семантиці вказаних ЛСВ зміщені. Їх поділ є умовним, хоча і можливим у дослідницьких цілях. Такі прикметники передають власне етичну оцінку.

На основі спільності дескриптивного компонента значення ЛСВ, прикметники із власне етичною оцінкою доцільно поділити на наступні групи [8, с. 4]:

1. ЛСВ прикметників, пов’язаних із характеристикою чесності, справжності/нечесності,наприклад: verdadero,concienzudo,fiel / falso, mentiroso, embustero;

Sara, llena de una santa indignación, rebosando en generosa ira y animada de esa fe inquebrantable en el verdadero Dios que su amante le había revelado, no pudocontenerse a la vista de aquel espectáculo, y rompiendo por entre la maleza que la ocultaba, presentose de improviso en el dintel del templo.

Con los bagajes he traído hasta un par de docenas de botellas de Champagne,verdadero Champagne, restos de un regalo hecho a nuestro general de brigada, que, como sabéis, es algo pariente.

El conde de Gómara, acompañado de su fiel escudero, atravesó por entre los animados grupos sin levantar los ojos de la tierra, silencioso, triste, como si  ningún objeto hiriese su vista ni llegase a su oído el rumor más leve.

Merced a la sangrienta persecución de estos guerreros apóstoles de falso profeta, el Oriente comenzaba a constituirse en un gran pueblo, y el Asia y el África se unían por medio del lazo de las creencias, santificado con el sello de las victorias

2. ЛСВ прикметників, що вказують на ставлення до людей, наприклад:  benévolo, compasivo, cordial, duro, hostil, inhumano;

Hollada bajo el pie del indiferente pasajero, sin cesar arrastrada de un punto a otro entre el polvo y el fango, me he juzgado dichosa cuando podía reposar un instante en el profundo surco de un camino.

 Al contrario, te admiro como un marido paciente, ejemplo de longanimidad y mansedumbre, y a mi vez quiero también ser generoso.

3. ЛСВ прикметників, які виражають ставлення до себе, наприклад: ególatra, presuntuoso, presumido;

Sólo alguno que otro se aventuraba a defender tibiamente al extraño personaje,

cuyo porte orgulloso y pendantesco hacía tan notable contraposición con la modesta apariencia y la afable bondad del difunto maese Pérez.

4. ЛСВ прикметників, які характеризують культуру поведінки, наприклад: courtes, atento, /desvergonzado, grosero;

          Niña gentil, escúchame, que yo sé hablar también y murmuraré al oído

frases cariñosas.

         Nobles caballeros, sencillos pastores, hermosas niñas, que escucháis mi relato…

5. ЛСВ прикметників, які називають вольові якості, наприклад: valiente,  intrepido/deprimido,cobarde;

Una mujer aclamada reina de la hermosura en todos los torneos y las Cortes de amor de la época, cuyos colores habían adoptado por emblema los caballeros más valientes;

Yo había visto posteriormente la oscura losa sepulcral, que cubría los restos del  fundador, prelado valeroso que contribuyó con un rey leonés a la

reconquista de aquel pueblo.

        Una vez en la cúspide, los más atrevidos se agruparon alrededor de la

puerta, y uno por el ojo de la llave, y otros por entre las rendijas y claros de los mal  unidos tableros, penetraron con la mirada en el inmenso laboratorio, objeto de su curiosidad.

1. ЛСВ прикметників, пов’язаних із вираженням моральних почуттів, наприклад: despreciativo, envidioso, odioso;

El arzobispo hizo una señal de asentimiento con la cabeza, y ya algunos de los fieles que conocían a aquel personaje extraño por un organista envidioso, enemigo del de Santa Inés, comenzaban a prorrumpir en exclamaciones de disgusto, cuando de improviso se oyó en el atrio un ruido espantoso.

Las muchachas del pueblo no temían al salir con su cántaro en la cabeza a tomar agua de la fuente del camino, ni los pastores llevaban sus rebaños al Segre por sendas impracticables y ocultas, temblando encontrar a cada revuelta de la trocha a los ballesteros de su muy amado señor.

7. ЛСВ прикметників, які позначають ставлення людини до праці,

наприклад:  laborioso /perezoso.

8. ЛСВ прикметників, які характеризують взаємовідносини між

статями, наприклад: casto /libertino.

Bien dices; mis ojos en los tuyos beben amor, y nuestro amor, casto y puro otras veces, ahora es un crimen; sí, es necesario que no te vea...

          Центром оцінної структури ЛСВ прикметників із власне етичною оцінкою є ознака об’єкта (особи), який має соціальну значимість і займає певне місце на шкалі морально-етичних оцінок. [8, с. 3]

Таким чином, виділяються дві групи прикметників: прикметники із загально етичною оцінкою та прикметники, які позначають власне етичну оцінку. Перші мають у своєму значення загально-оцінкову ознаку і вказівку на приналежність оцінки до сфери моралі, при цьому власні ознаки об’єкта не експлікуються. Другі називають перш за все ознаку предмета, яка розташована на шкалі етичних оцінок. При цьому дескриптивний та оцінковий компоненти значення зміщені.

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

 

Засоби оцінки поділяються на лінгвістичні та екстралінгвістичні. Лінгвістичні засобами вираження оцінки є морфологічні, лексичні та граматичні. До екстралінгвістичних засобів відносяться жести, інтонація.

Серед оцінювальної лексики можна виділити слова з неоцінним денотативним компонентом та слова з оцінним денотативним компонентом.

Значення якісної оцінки може бути реалізовано у синтагматиці. Модифікатори іменного компонента несуть широку та різноманітну інформацію. За для емфатичного підкреслення, посилення значення якісної оцінки служить синтаксична організація речення. 

Засобами вираження оцінювальних значень прикметників у тексті є афікси, лексичні та граматичні інтенсифікатори, транспозиція.

Прикметники поєднують у своїй структурі семантичний та прагматичний аспекти мови, що відображається як у значенні лексичних одиниць, які відносяться до класу прикметників, так і у їх вживанні. Одним з морфологічних засобів вираження оцінювальних значень прикметників можуть бути афікси.

В якості інтенсифікаторів значення прикметників часто використовуються афікси найвищого ступення порівняння –ísimo, –ísima:

Також оцінка, яку виражає прикметник може бути посилена за допомогою прислівників: tan, más, menos, muy.

Серед прикметників виділяється група прикметників загальної оцінки, а також прикметникіи із власне оціннним значенням.

 

ВИСНОВКИ

 

Оцінка є модальною рамкою, яка включає у себе ряд обов’язкових елементів (експліцитних та імпліцитних), таких, як суб’єкт оцінки, об’єкт, аспект, оцінний елемент як такий, оцінний стереотип і шкалу оцінок

Серед багатьох видів виділяють емотивну модальність, що передає емоції та почуття. Емотивність – це емоційність в мовному значенні, тобто чуттєва оцінка об'єкту, вираз мовними або мовленнєвими засобами відчуттів, настроїв, переживань людини.

Емотивні прикметники описують почуття людей. Вони утворюють семіологічний підклас ознакових імен, які позначають властивості, якості, відношення, стани.

Зменшувальні суфікси прикметників відіграють неабияку роль у вираженні емотивної модальності мовця. Димінутиви у складі лексем репрезентують емоційно-позитивну, доброзичливо-схвальну оцінку і зневажливо-викривальне, іронічно-сатиричне ставлення мовця до предмета висловлювання. Значна частина емотивно-оцінних суфіксів відбиває позитивну авторську оцінку.  

Досить широко функціонують зменшені утворення як засіб створення ласкавого тону мовлення, ліричного стилю — щирого, задушевного, емоційного. Такі форманти надають основному значенню зменшеності конотативний відтінок ніжності, симпатії.

Прикметники, що позначають моральні якості особистості, виявляють високий ступінь неоднорідності смислового змісту цих одиниць. Серед них можна виділити власне оцінні лексико-семантичні варіанти, які передають лише естетичну оцінку, а також лексико-семантичні варіанти, які поєднують оцінковий і дескриптивний смисли.

          Центром оцінної структури ЛСВ прикметників із власне етичною оцінкою є ознака об’єкта (особи), який має соціальну значимість і займає певне місце на шкалі морально-етичних оцінок.

Таким чином, виділяються дві групи прикметників: прикметники із загально етичною оцінкою та прикметники, які позначають власне етичну оцінку.

Значення якісної оцінки реалізується за рахунок основи вихідного дієслівного слова. В деяких випадках у похідних словах прирощення оцінних сем трапляється за рахунок переосмислення основи (спеціалізація значення; метафоризація/метонімізація). Унікальним засобом створення образних оцінювальних значень є лексико-семантична транспозиція.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Алексеев А.Я. Стилистическое значение и модальность / А.Я. Алексеев // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. – К.: Вид-во Київськ. держ. Лінгв. ун-ту,  2006. – Вип. 10. – С. 432 - 436.
2. Андрійченко Ю.В. Емотивний фон художнього твору / Юлія Валеріївна Андрійченко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. – К.: Вид-во Київськ. держ. Лінгв. ун-ту,  2006. – Вип. 10. – С. 9 - 14.
3. Андрійченко Ю.В. Лексичні засоби вираження емотивності в художніх текстах / Юлія Валеріївна Андрійченко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. – К.: Вид-во Київськ. держ. Лінгв. ун-ту,  2009. – Вип. 15. – С. 11 - 17.
4. Андрійченко Ю.В. Мовні засоби вираження емотивності в текстах художніх творів Г.Г.Маркеса // Юлія Валеріївна Андрійченко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. – К.: Логос, 2008. – Вип. 20.– С. 3-9.
5. Андрійченко Ю.В. Мовні засоби вираження емотивності у творчості Габріеля Гарсія Маркеса: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.05 “Романські мови” / Юлія Валеріївна Андрійченко;  Київськ. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2009. – 18 с.
6. Анипкина Л. Н. Оценочные высказывания  в прагматическом аспекте // Филологические науки/ Анипкина Лада Никитична – М.: Высшая школа, 2000. – 182 с.
7. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Апресян Юрий Деренкович – М: Наука, 1974. – 367 с.
8. Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни и языка / Арутюнова Нина Давидовна // Проблемы структурной лингвистики. – М.: Наука, 1984. — 95 с.
9. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. / Арутюнова Нина Давидовна – М. : Наука, 1988. – 338 с.
10. Банару В.И. Оценка, модальность, прагматика //Языковое общение: Единицы и регулятивы. — Калинин.: Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1987. — 168 с.
11. Беседина Н.А. Эмоциональность как универсальная категория языковой коммуникации. / Динамика педагогического образования: от института к университету // Беседина Наталья Aнатольевна. – Тула: Изд-во Тул. гос. пед. ун-та им. Л. Н. Толстого, 1998. – 315 с.
12. Бессонова О.Л. Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 “Германські мови” / Бессонова Ольга Леонідівна; Донецьк. держ.ун-т. – Донецьк, 1995. – 14 с.
13. Блох М. Я. Эмоциональность, экспрессивность, восклицательность как структурно-семантические параметры предложения / М. Я. Блох, Л. Д. Кашурникова//Структурно-семантические аспекты романо- германских языков на морфологическом и синтаксическом уровнях :  сб.  науч.  тр. –  Киров, 1985. – 213 с.
14. Болотов В.И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности / Болотов Владимир Иванович— Ташкент: Фан, 1981. – 116 с.
15. Буцикіна Н.Є. Проблеми вивчення внутрішнього мовлення в художньому тексті у світлі когнітивно-інтерпретативного підходу / Буцикіна Надія Євгеніївна // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. – К.: Логос, 2008. – Вип. 13.– С. 45-51.
16. Васильева А.В. Эмоционально-оценочные прилагательные в современном английском языке: автореф. дис. на получ. науч. степени канд. филол. наук. 10.02.04 “Германські мови”/ Васильева Aнастасия Bладимировна – Калинин, 1975. – 22 с.
17. Вендина Т.И. Семантика оценки и ее манифестация средствами словообразования / Татьяна Ивановна Вендина // Славяноведение – М., 1987. –  310 с.
18. Виноградов В.В. О категории модальности и модальных словах в русском языке / Виноградов Виктор Владимирович // История советского языкознания: Некоторые аспекты общей теории языка.–М.: 1981. — 357 с.
19. Вольф Е.М. Оценочное значение и соотношение признаков  «хорошо/плохо» / Вольф Елена Михайловна //Вопросы языкознания. –  М., 1986 – 114 с.
20. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Вольф Елена Михайловна / Н.Д. Арутюнова (вступ.ст.), И.И.Челышева (вступ.ст.). – Изд. 3-е,стер. – М. : КомКнига, 2006. – 261 с.
21. Воркачев С.Г. Модальные слова рациональной оценки современного испанского языка: автореф. дис. на получ. науч. степени канд. филол. наук: 10.02.04. “Романские языки” / Воркачев Сергей Григорьевич – М, 1976. – 32 с.
22. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови): [монографія] / Гамзюк Микола Васильович. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2000. – 256 с.
23. Графова Т.А. Роль эмотивной коннотации в семантике слова: автореф. дис.на получ. науч. степени канд. филол. наук / Графова Татьяна Алексеевна – М., 1987. – 22 с.
24. Гридин В.Н. Семантика эмоционально-экспрессивных средств языка// Психолингвистические проблемы семантики/ Гридин В.Н./ М.: Наука, 1983. – 187 с.
25. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / Вильгельм фон Гумбольдт; [пер. с нем.: М.И. Левина, Е.А.Гулыга, А.В.Михайлова, С.А.Старостина, М.А.Журинская]. – М.:  Прогресс, 1985. – 450 с. –  (Публикация трудов из классического наследия немецкого ученого-гуманиста конца XVIII – начала XIX  Вильгельма фон Гумбольдта).
26. Гуреева И.Л. Некоторые семные характеристики группы эмоционально-оценочных прилагательных в английском языке// Гуреева Ирина Леонидовна / Вестник Вятского государственного гуманитарного ун-та. – Киров, 2003. – № 9. – 165 с.
27. Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи. Психолингвистическая интерпретация речевого воздействия: [учеб. пособ.] / Жельвис Владимир Ильич. – Ярославль: ЯГПИ им. К.Д. Ушинского, 1990. – 81 с.
28. Иваницкая А. А. Практическая лексикология испанского языка: [учеб. пособ. для ин-тов и фак-тов иностр. яз.] / Алла Александровна Иваницкая.–[2-е изд., перераб. и доп.] –К.: “Вища школа”, 1989. – 322 с.
29. Ивин А.А. Основания логики оценок / Ивин Александр Архипович – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970. – 81 с. 
30. Ледовская Н.Н. Категории оценки и степени качества имён   прилагательных / Ледовская Наталия Николаевна / Сборник научных трудов. Серия – «Гуманитарные науки», Севастополь, 2003. – Вып.10 – 269 с.
31. Магушинець І.І. Вступ до риторики (іспанська мова) : [навч. посібн.] / Іван Іванович Магушинець. – К.: ВПЦ Київського університету, 2004. – 109 с.
32. Маркелова Т.В. Оценка и оценочность // Семантическая структура слова и высказывания: межвузовский сб. науч. труд./  Маркелова Татьяна Викторовна – М.: Наука, 1993. – С. 107-115
33. Марченко Ю.В.  Образное восприятие слова в поєтичеком тексте / Ю.В.Марченко // Матеріали IX міжнарод. наук.-прак. конф. [‘‘Стратегія та методи  навчання мов для спеціальних цілей’’], (Київ, 10 квітня 2009 р.) / уклад.   В.В.Дайнекo, І.А.Чернуха, О.В.Косолапова. – К.: ІМВ, 2009. – С. 101-102.
34. Миронова Н.Н. Оценочный дискурс: проблемы семантического анализа/ Миронова Надежда Николаевна //материалы и сообщения, Известия АН./ – Серия «Литературы и языка» – М.: Наука,1997 –  Т.56, №4. – С.52-59
35. Никитин М.В. Лексическое значение слова/ Никитин Михаил Васильевич – М.: Высшая школа, 1983. – 126 с.
36. Селезнева Е.С. О некоторых особенностях выражения модальности сомнительной оценки (на материале английского, французского и русского языка/ Селезнева Елена Сергеевна // Теоретическая и прикладная лингвистика – Вып.1: Проблемы философии языка и сопоставительной лингвистики – Воронеж: 1999. – С.74-80.
37. Сопілко Н.В. Лінгвокраїнознавчий аспект значення слова / Наталія Вікторівна Сопілко // Материалы II науч.-практ. конф. [Стратегические вопросы мировой науки – 2007], (Днепропетровск, июнь 2007 г.) / отв. ред. С.В. Екимов; тех. ред. И.Г. Карнаухова. – Днепропетровск, 2007. – Серия : «Филологические науки» – Вып. 6: Актуальные проблемы перевода, т.2. – С. 57-58.
38. Телия В. Н. Экспрессивность как проявление субъективного фактора в языке и прагматике. Механзимы экспрессивной окраски языковых единиц / Вероника Николаевна Телия // Человеческий фактор в языке: языковые механизмы экспрессивности. – М. : Наука, 1991. – С. 38.
39. Тимошенкова Т.М., К вопросу о качественной оценке как лингвистической категории// Тимошенкова Тамара Михайловна,  Ребрий Александр Владимирович / Вестник Харьковского университета «Теоретические аспекты коммуникативной деятельности». – Х, 1994.— Вып.382. –  С. 127-133.
40. Тураева З.Я. Лингвистика текста и категория модальности / Тураева Зинаида Яковлевна // Вопросы языкознания. – 1994. – № 3. – 108 с.
41. Худяков И.Н. Об эмоционально-оценочной лексике // Худяков Иван Николаевич /Филол. науки – 1980. – № 2. – С. 79-83.
42. Шаховский В. И. Проблема разграничения экспрессивности и эмотивности как семантических категорий лингвостилистики / Шаховский Виктор Иванович // Проблемы семасиологии и лингвостилистики. – Рязань : [б. и.], 1975. – Вып. 2. – С. 3–25.
43. Шаховский В.И. Эмотивная семантика слова как коммуникативная сущность / Шаховский Виктор Иванович // Сб.: Коммуникативные аспекты значения. – Волгоград: Волгр. пед. ин-т, 1990. –  465с.
44. Шаховский В.И. Эмотивный компонент значения и методы его описания  / Шаховский Виктор Иванович. –  Волгоград: ВГПИ, 1983. – 183 с.
45. Шингаров Г.Х. Эмоции и чувства как форма отражения действительности /  Шингаров Георгий Христович  – М. : Наука, 2000. – 223 с.
46. Шишкова Т.Н. Стилистика современного испанского языка: [учеб. пособ. для ин-тов и фак-тов иностр. яз.] / Татьяна Николаевна Шишкова, Хуан-Карлос Леонидович Попок. – Мн.: Выш. шк., 1989. – 135 с.
47. Юрченко В.П. Понятійно-категоріальна сутність емоцій (емоційна лексика, лексичне значення) / В.П.Юрченко // Проблеми семантики слова, речення та тексту : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. – К.: Вид-во Київськ. держ. лінгв. ун-ту, 2008. – Вип. 20.– С. 250-256.
48. Bally, Charles. Campo de la estilística. A) Fonología / Charles Bally //Vorónina M., Redkovskaya T. Lecturas filológicas. Estilística. Interpretación del texto. Teoría literaria. – K., 1998. – p. 100-116.
49. Bally, Charles. El lenguaje y la vida / Charles Bally. – Buenos Aires : Editorial Losada, S.A., 1941. – 247 p.
50. Carreter Lázaro, Fernando; Calderón Correa, Evaristo. Cómo se comenta un texto literario / Fernando Lázaro Carreter, Evaristo Correa Calderón. – [31° edición]. – Madrid : Ediciones Cátedra, S.A., 1993. – 204 p.
51. Guséynova O., Mishustina A. Comentario linguíístico del texto literario : [material didáctico] / Oksana Guséynova, Ana Mishustina. – K.: Centro editorial poligráfico “Univesidad de Kyiv”, 2008. – 254 p.
52. Kayser, Wolfgang. Interpretación y análisis de la obra literaria / Wolfgang Kayser. – [4° edición]. – La Habana : Instituto del libro, 1970. – 594 p.
53. Lapesa, Rafael. Introducción a los estudios literarios / Rafael Lapesa. – [18 edición]. – Madrid. : Ediciones Cátedra, S.A., 1991. – 201 p.
54. Lengua española: [Curso de acceso] / Quilis A., Esgueva M., Gutiérrez  M. Luiz,, Ruiz-Va P. – Madrid: Editorial Centro de Estudios Ramón Areces, S.A., 1992. – 563 p.
55. Nacarro Durán, Rosa. La mirada al texto. Comentario de textos literarios / Rosa Durán Navarro. –  Barcelona : Editorial Ariel, S.A., 1995. – 190 p.

 

 

СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

56. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: Термінологічна енциклопедія / Селіванова Олена Олександрівна. – К.: Довкілля, 2006. – 716 с.
57. Испанско-русский словарь: [сост.: Н.В.Загорская, Н.Н. Курчаткина,  Б.П. Нарумов, Н.Н.Сердюкова, А.В.Супрун, М.Хилберт Таленс, Е.С.  Якучанис; под ред. Бориса Петровича Нарумова]. – М.: Русский язык,   1988. – 829 с.

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

 

58. Becquer A.G. Leyendas / Gustavo Adolfo Becquer // – Moscú: Raduga, 2002. – 234 p.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  RESUMEN

 

Modalidad – es una actitud del  hablante al medio ambiente, y puede ser tanto negativo como positivo.

Gracias a modalidad, demostrando nuestra actitud hacia lo que  informamos, podemos transmitir  la información exactamente y completamente. Por lo tanto la modalidad desempeña un papel importante en los textos de cualquier estilo, cualquier género.

Las emociones del sujeto, es uno de los hechos más importantes que afectan a la formación de la evaluación en las unidades de lenguaje - las palabras o frases.

Evaluación de los objetos y fenómenos del mundo exterior es reconocido a través de la evaluación.  Evaluación  es una categoría universal: no hay un lenguaje en que no existe idea de "bueno / malo."

Evaluacion se caracteriza por una estructura especial que incluye una serie de elementos obligatorios y opcionales. Los componentes de la evaluación son el objeto, sujeto, la naturaleza y base de  la evaluación que se divide en interna y externa.

El componente subjetivo de la evaluación supone una actitud positiva o negativa al sujeto del objeto. Componente de evaluación objetivo  orienta hacia sus propias propiedades de los objetos o fenómenos, en que basa en la evaluación.

Tipos de evaluacion es bastante convencional  según diversas clasificaciones existentes se puede identificar los siguientes tipos de evaluación: evaluación absoluta y relativa, la evaluación axiologica, denotativa y sensual, empírica (sensorial) y la evaluación motivado.

Por lo tanto, en la evaluación de los aspectos semánticos y pragmáticos son inseparables, todas las partes para reflejar la fusión de su semántica de operación (valor propio de las unidades lingüísticas, incluso la expresión en general) y la pragmática (las condiciones de la realización del proceso de comunicación).

Los medios de evaluación se dividen en lingüísticos y extralingüísticoslos .  los medios lingüísticos de expresión  de la evaluación son morfológicos, léxicos y gramaticales. Los  medios extralingüísticos son los gestos y la entonación.

Evaluacíon es una marca modal, que incluye una serie de elementos obligatorios (explícita e implícita), tales como subjeto y objeto de evaluación, aspecto, elemento de evaluacíon, estereotipo de evaluacíon y escala de las evaluaciones.

Entre muchos típos de modalidad se distinguen modalidad emotiva, que expresa emociones y sentimientos. Emotividad – es emocionalidad en el sentido de lenguaje, es decir, sencible evaluación del objeto, expresíon de los sentimientos, sufrimientos de una persona con los medios de lenguaje.

Los adjetivos emotivos describen las emociones de una persona. Ellos forman una subclase de nombres semiológicos de los atributos que denotan propiedades, cualidad, relación, condición.

Los sufijos diminuitivos de los adjetivos desempeñan un papel importante en la expresíon de modalidad emotiva del hablante. Los diminuitivos en la estructura de lexemas representan evaluación positiva, negativa, actitud irónica etc.