Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Января 2014 в 13:11, курсовая работа
Загально відомо, що мова виступає унікальним засобом спілкування в усіх галузях людської діяльності. Відбір мовного матеріалу залежить від того, яким способом, де й з якою метою вона застосовується. Різні завдання спілкування зумовлюють розшарування літературної мови на певні функціональні різновиди або стилі. Специфіка кожного стилю витікає із особливостей функцій мови в даній сфері спілкування. Мова як явище соціальне виконує різні функції, пов'язані з тією або іншою сферою людської діяльності.
Вступ…………………………………………………………………………3
Розділ І. Лексичні і стилістичні особливості газетного і журнального стилів………………………………………………………………………………..5
Загальна характеристика функціонального газетного стилю…...…5
Лексичні особливості газетного та журнального стилів………….10
Стилістичні особливості газетного та журнального стилів……….15
Розділ ІІ. Дослідження і аналіз лексико - стилістичних особливостей газетного і журнального стилів на прикладі англомовних текстів……………..18
2.1. Аналіз газетних статей на прикладі англомовних газет “The Independent”, “Business Weekly”, “Evening News 24”, “Express”, “Guardian”, “The Telegraph”…………………………………………………………………………...18
2.2. Аналіз журнальних статей на прикладі журналу “The Week”……….25
Висновки……………………………………………………………………..31
Список використаних джерел………………………………………………33
Мова публіцистики дає багатий матеріал для досліджень у галузі функціональної і практичної стилістики, для з'ясування проблем функціональних стилів, для розроблення теорії газетних жанрів і чітко виділяється як окремий об'єкт вивчення. На газетних шпальтах публіцистичний стиль репрезентований якнайширше, і тому поняття "мова газети" і "публіцистичний стиль" часто ототожнюються. Досі дослідники найбільшу увагу звертали на газетно-журнальний різновид цього стилю - найпопулярніший вид масової комунікації. До основних рис мови газети належать: економія мовних засобів, стислість викладу і водночас інформативне його навантаження; вживання зрозумілих слів та висловів; використання суспільно-політичної термінології; помітна наявність мовних кліше, штампів; переосмислення лексики інших функціональних стилів, чіткість синтаксичних конструкцій, ретельно продумане вживання слів, використання різних виразних та зображальних засобів.
Розглянемо деякі основні особливості даного стилю.
1.2,Лексичні особливості газетного та журнального стилів.
Основою будь-якого
стилю є загальновживана
Кількісно-якісний аналіз газетної та журнальної лексиці виявив великий процент власних імен: топонімів, антропонімів назв установ і організацій і т.п. Більш високий в порівняння із іншими стилями процент числівників, а також велика кількість дат.
З точки зору етімологічної характерно величезна кількість інтернаціональних слів і схильність к інноваціям, які, однак, надто швидко перетворюються в штампи: vital issue, free world, pillar of society, bulwark of liberty, escalation of war.[1, с77]
Характерною особливістю газетної та журнальної лексиці вживається велика кількість суспільно-політичних термінів (apartheid, by-election, per capita production), медичної термінології:"Star Fever" (The Day, 10.03.2004), термінів військової справи: "Dean’s devices open new era in battle for votes" (Advertising Age, 19.01.2004), "Software pact" (The Times,17.07.1997), політичних термінів: "Vote With Your Head, Not Heart " (The Day, 17.02 2004), термінів сфери мистецтва та літератури:"Trojan Horse of Architecture" (The Day, 02.03.2004), "Earth –bound comedians" (The Times, 26.07.97), спортивних термінів: "Names win 561m award for losses" (The Times, 7.04.97), імен та назв, неологізмів. [9, c1-2]
Основу мови газетно-публіцистичного
стилю складає книжково-
Мова журнальних статей суспільно-політичних журналів майже не відрізняється від газетних статей. В них ще в більшому ступені, ніж в газетних статтях, з’являються літературно-книжкові раритети, неологізми (навіть такі, котрі потребують пояснення в тексті), вставні речення, звична образна фразеологія і інші компоненти публіцистичного стилю. [4, с408]
Широке використання в газетно-інформаційному стилі імен та назв робить повідомлення конкретним і співвідносить дані відомості з певними особами, закладами чи районами. Це передбачає значні попередні (фонові) знання у Рецептора, які допомагають йому пов’язати назву з об’єктом, що називають. Так, англійському Рецептору добре відомо поза контекстом, що Park Lane – це вулиця, Columbia Pictures – кінокомпанія.
Назви та імена досить часто використовуються в газетно-інформаційних матеріалах у скороченій формі. Часто ці скорочення можуть бути невідомими широкому колу читачів і їх значення тут же розшифровуються. Але існує багато таких скорочених назв, до яких читачі газети давно звикли, і тому їх не потрібно тлумачити. Велика кількість таких скорочень – це характерна риса газетно-інформаційного стилю сучасної англійської мови.
Сюди належать:
Подібні скорочення зустрічаються у газетних текстах, незалежно від їх тематики.
Використання неологізмів визиває безсумнівний інтерес, тому що часто важки для розуміння. Як відомо, неологізми – це слова і словосполучення, які створені для понять політичного, наукового або загальновикористуючого характеру. Такі слова створені за діючими в мові словостворюючими моделями і законами або запозиченнями із інших мов.
За своєю структурою і засобом створення неологізми в мові газети та журналу представлені декількома варіантами. Найбільш характерними засобами створення неологізмів в мові англійської газети та журналу являється словостворення:
Проводить спостереження над утворенням і причинами появлення неологізмів філолог Градобик. Він виділяє наступні морфологічні засоби утворення неологізмів за допомогою суфіксів: -ish, -y, -ese, -thon, -holic. Workaholic, bookaholic, chocaholic, drinkahilic, milkaholic, carollerthon, swimmerthon, mawkish, ploddy, housewifey.
Є інші способи утворення нових слів, наприклад слів-композитів, які пишуться через дефіс: tip-and-run (business), from rags-to-riches (topics), nitty-gritty (questions) та інші. [6, с.107-110]
Слова зниженого стилістичного тону, до яких належать розмовні слова, або коллоквіалізми, ("Mimicking New York, L.A. hawks its assets" (Advertising Age, 01.03.2004), діалектизми не дуже часто зустрічаються у пресі, тому що вони можуть перешкоджати розумінню статті. Найбільш чисельною у газеті є група коллоквіалізмів, які змінюють фонетичну форму, не змінюючи лексико-стилістичного значення (див. класифікацію коллоквіалізмів у А.Н. Мороховського [8, с86-93]): "Las Vegas ad slogan takes on life of its own" (Advertising Age, 08.03.2004), "Betcherlife, Herbalife" (Forbes, 3/1993). [9, c.3]
Що стосується фразеології, то газетно-інформаційний стиль визначається широким використанням готових формул або кліше. Тут виділяються численні вставні звороти, що вказують на джерело інформації (it is reported, it is claimed, according to well-informed resources; оголошено, повідомляють), стійкі словосполучення із стертою образністю (to set the tone, to throw light, to gave the lie).
З лексико-фразеологічних особливостей газети потрібно відмітити заміну простого дієслова стійким поєднанням, що додає в кожне речення зайві склади і створює враження великої плавності: render imperative, militate against, make contact with, take effect, serve the purpose of, etc. В таких поєднаннях частіше всього, беруть участь дієслова з широкою семантикою, такі, як: рrove, render, serve, form, play, що поєднуються з абстрактними іменниками і прикметниками. Вони використовуються часто в пасивній формі: greatly to be desired, a development to be expected, brought to a satisfactory conclusion[1, с. 81].
Граматична своєрідність мови газети в інформаційному стилі досліджена В.Л.Наером. Він відзначає своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання не особових форм, численність складних атрибутивних утворень, особливі форми введення прямої мови та перетворення прямої мови на непряму, а також особливості у порядку слів і широке використання складнопідрядних речень. Так, наприклад, цей дослідник звертає увагу на місце обставин певного часу не на початку та не в кінці речення, як звичайно, а між підметом і присудком, що своєю незвичайністю концентрує увагу на присудку. Сама обставина часу при цьому не має основного значення, вона несуттєва, оскільки газетна інформація, як правило, описує події, що відбулися напередодні. Якщо в реченні є декілька різних обставин, то обставина часу за правилами граматики, повинна бути на останньому місці. Але у газетних повідомленнях цей порядок часто порушується, так як інформацію несуть більше обставини місця, а не часу; обставини місця виражаються зворотами із декількох слів та стоять в кінці речення.[1, с.82]
1.3, Стилістичні особливості газетного та журнального стилів.
На думку Брандесу та Провоторова, основним стилистичним принципом організації мови в публіцистиці — сполучення стандарту і експресії.
Для усіх газетних жанрів характерні загальні форми реалізації стислості: компресія інформації та передача певної частини повідомлень імпліцитно. Як результат стислості відбувається економія мовних засобів за рахунок комунікативно менш важливих фрагментів повідомлення. Основний стилістичний принцип організації мови в публіцистиці – поєднання стандарту та експресії.
Слід звернути увагу на мовні особливості заголовків англійських газет та журналів. Оскільки їх функціональне призначення – це стисло висловити зміст нотатку в як мого більш сенсаційному вигляді. В заголовках пропускаються артиклі, дієслова - зв’язки, займенники і т.п. Широко використовуються інфінітивні конструкції.
Також часто використовують називні речення, еліптичні конструкції (ROAD TO RUIN OPENS. BRITISH AT WORLD UNION MEETING UN DELEGATES BOUNCED. ARMS A THREAT TO FOOD. COULD FIND NO BETTER WAY. HEARD THEM PROTEST.).
Особливо найчастіше використовують неособові форми дієслова: герундій, дієприкметник, інфінітив (IGNORING FACTS. SWEPT AWAY. THINLY CONCEALED. PREMIER TO SPEAK ON MONDAY, BIG THREE TO ORGANIZE IT. SWEETS TO BE DEARER. S. E. А. Т. О. COUNGIL TO MEET IN KARACHI. MR. EISENHOWER NOT TO BE PROVOKED (Manchester Guardian Dec. 30, 1955.))
Є заголовки, в яких з метою емфази використовується повторення (Shame! Shame! Shame! (Daily Worker 15/XII — 1955))
Заголовки англомовних газет та журналів можуть складатися із одного слова (MISTAKE. IMPOSSIBLE. AMAZING. MURDERED.) та цілих речень ("Good Teachers Like Their Pupils" (The New — York Times, Jan. 29, 1956))
В газетних та журнальних статтях словник більш або менш однорідний за своїми стилістичними характеристиками. Однак, й тут часто зустрічаються випадки з’єднання літературно-книжкової і розмовної мови. Це пояснюється різноманітністю сфер суспільної діяльності, які знаходять своє висвітлювання на сторінках газет та журналів.
Для газетних та журнальних статей типово використання таких традиційних перифразів, як great powers — СРСР, США, Англія, Франція, marshall countries — маршалізовані країни, — і т. п.
Також в мові сучасних
англійських газет та журналів використовуються
телескопні слова. Злиття чи телескопія набуває все більш важливу роль в створення
сучасної англійській мови. І.М.Берман,
В.І.Лейчик та інші вчені зробили телескопію
раніше об’єктом своїх досліджень. Вони
проаналізували структуру та семантичні
характеристики слів, утворених за допомогою
злиття, а також область їх використовування.
Однак, телескопія є все ще недосить вивченім
явищем в словотворенні англійській мові.
Телескопія – це спосіб словотворення,
при якому з’являється нове слово, як
результат злиття повної основи одного
слова і скороченої основі іншого чи двох
скорочених основ. Значення нового слова
включає повністю чи частково значення
обох компонентів, що його складають. Наведемо
декілька прикладів телескопних слів:
brunch=breakfast-lunch, Interpol=International-police, bionics=biology-electronics[
Слід відзначити і деякі особливості синтаксичної організації тексту газетно-інформаційного стилю: наявність коротких самостійних повідомлень (1-3 висловлення), які складаються з довгих речень із складною структурою; максимальний поділ тексту на абзаци, коли майже кожне речення починається з нового рядка; наявність підзаголовків у всьому тексті для підвищення зацікавленості читачів; використання численних атрибутивних груп.
Особливістю газетних та журнальних статей з’являються алюзії на добре відомі факти та події дня.
Таким чином, проаналізувавши лексико-стилістичні особливості газетного та журнального стилів англомовної преси ми дійшли висновку, що стиль преси має в себе спільні риси з художнім, розмовним,науковим стилями, а також має свої особливі ознаки.
Розділ ІІ. Лексичні та стилістичні особливості газетного та журнального стилів на прикладі англомовної преси.
Газети та журнали були
першими засобами масової інформації.
Однак, раніш наклади газет
Зростання грамотності
після 1870 року забезпечив власників газет
швидко зростаючим ринком. Це привело
к підвищенню популярності газет і журналів,
які раніш були доступні тільки середньому
класу і вищому світу. Друковані видання
стали використовуватися не тільки для
передачі новин, інформації і спілкування,
але також для розваги, що неминуче привело
к росту доходів власників газет. Нові
різновидності друкованих видань стрімко
розвивались в благодатної атмосфері
суперництва наприкінці дев’ятнадцятого
- спочатку двадцятого століть, заохочувані
розвитком реклами. Власники друкованих
видань також усвідомили, яку політичну
і суспільну роль може грати газета або
журнал.
Дослідження стилістичних особливостей
журнального тексту преси видається цікавим
величезної читацької аудиторії. Сьогодні
журнальний тип видань впевнено зайняв
власну нішу на ринку мас-медіа.
Цей сучасний друкований продукт відображає
комунікативне стан ринку мас-медіа і
сучасну особливість соціальної діяльності,
а саме - "новий спосіб виробництва -
інформаційний" [11, c. 23]
2.1, Аналіз англомовних газет “The Independent”, “The Telegraph”, “The Guardian”, “ Business Weekly”, “Express”, “Evening News 24”
Специфічна побудова англійських газетних заголовок служить різним цілям: вони повинні примусити читача заінтересуватися заміткою і забезпечити компресію інформації. [1, с.77]
Информация о работе Лексичні та стилістичні особливості газетного та журнального стилів