Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Июня 2013 в 14:48, курсовая работа
Ajourd’hui la langue est au coeur de notre vie sociale mais on n’en a pas toujours une claire conscience. La parole, comme toutes les autres, a son dévéloppement régulier et ses lois organiques. La langue française est obligée à la langue latine qui a fait une grande contribution dont on peut observer même de nos jours - des changements profonds, mais réguliers dans la forme des mots, des altérations dans la nature des voyelle, des modification dans le système de formation des composés et dérivés. L’accent français est aussi un emprunt à la langue latine. L’accent est purement rélatif. De plus l’accent est susceptible de changer de place suivant les modifications apportées au mot ou à la phrase où il se retrouve .
Introduction_____________________________________________________________2
Chapitre 1.
Le système accentuel du français et sa valeur stylistique_______________3
. Qu’est ce que c’est que l’accent du français ?____________________3
. Les fonction de l’accent____________________________________6
. L’accent primaire et l’accent secondaire________________________8
L’accent d’insistance______________________________________11
2. La norme de la prononciation ___________________________________12
2.1. Le rythme, la pause, la mélodie_____________________________13
2.2. Intonation et discours____________________________________14
Chapitre 2.
Les traits phonétiques du français populaire général________________16
La variation individuelle et la variation sociale____________________17
Variation dialectale_________________________________________17
Accent « populaire », régionaux et ruraux________________________18
Accent familier et accent populaire.______________________________19
Typologie du style radiophonique et télévisuel.____________________20
L’utilisation dans la pratique pédagogique________________________21
Conclusion______________________________________________________24
Résumé_________________________________________________________25
Références blibliographiques_______________________________________26
(Les présentations des enregistrements sur la prononciation des annonceurs à la radio et à la télévision sont en adjonction.)
7.L’utilisation dans la pratique pédagogique
Si on parle de la pratique pédagogique, on peut offrir aux étudiants le texte suivant. Alors, pour apprendre mieux le sujet sur l’accentuation française je propose de lire une histoire qui est écrite par Jean-Pierre Chabrol. Ce conte manque les signes de ponctuation, c’est pourquoi il est intéressant à étudier. Dans ce texte on peut analyser les unités accentuelles et des schémas mélodiques. Pour les élèves cet extrait peut être bien outile pour qu’ils peuvent mieux s’orienter dans le sujet présenté.
Dans ce texte nous devons mettre les pauses, l’intonation, le rythme, donc, mettre les accents .
Conclusion
L’accentuation est une proéminence d’énegrie articulatoire qui se manifeste par une augmentation physique de longuer, d’intinsité et éventuellement un changement de fréquences en passant de syllabe inaccantuée à accentuée et/ou au cours d’évolution de la syllabe accentuée. Au plan de perception, on parle de paramètres de durée, d’intinsité et de hauteur.
Le paramètre d’intinsité n’est pas toujors sufissant pour être différenciateur, comme non plus celui de hauteur dans la parole ordinaire.Il reste que la durée, elle, fonctionne presque toujours en français standard comme le marque essentielle de l’accentuation.
Dans la langue française l’accentuation a une fonction démarcative.Elle facilite le décodage des unités de sens, ou syntagmes.
Résumé en ukranien
Анотація
Опираючись на теоретичні джерела П.Леона, М.Россі, Ф.Картона, Є.В.Комірної та багатьох інших, в даній курсовій роботі я дослідила та проаналізувала основні характеристики французької акцентуації, як фонетичного явища. У французькій мові це питання є дуже важливим, тому що саме завдяки правильному наголошенню можна передати точний сенс речення. При цьому , потрібно взяти до уваги, що також до акцентуації входять такі фонетичні явища, як ритм, інтонація, паузи. Завдяки співіснуванню цих феноменів, ми можемо коректно будувати свої фрази та мати правильну вимову.
Головними предметами дослідження були наголошена одиниця та французька вимова. Це питання є актуальним не тільки для іноземців, але і для франкомовних країн. У вимові багатьох людей можна почути упущення складів, літер,наголосу що також впливає на мову, тобто викликає зміни у мові.
Моє дослідження також показує фактори, які впливають на вимову (наприклад: професії, діалекти,соціальний статус і тд) , що спричинює, знову ж таки, певні зміни у мові.
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, додатком з двома звукозаписами, висновку, анотацією та списку використаних джерел. В першому розділі описується загальна характеристика наголошеної системі у французькій мові, а також правила французької вимови. У другому розділі йдеться мова про варіацію наголосу згідно різних соціальних впливів.
До роботи включається текст,який можна використати у педагогічній практиці, і на основі якого можна проаналізувати такі фонетичні явища, як наголос, інтонація, пауза, ритм.
Références blibliographiques
Информация о работе Le système accentuel du français et sa valeur stylistique