Аналіз німецьких прислівїв за структурною характеристикою

 

Прислів'я в узагальненому  вигляді констатує властивості людей і явищ, пізнання чогось невідомого, контроль над ситуацією, оцінка власних якостей особистості. Обов'язкова наявність узагальнення і вельми часте приписування оціночного змісту утворюють характерний для прислів'їв повчальний сенс, для такого типу прислів'їв не є характерною чітка стандартизація будови, наприклад:

 

А). Похвала, оцінка когось, чогось:

Jemanden über den grünen Klee loben; Jemanden über Gebühr loben.

 

В). Пізнання чогось невідомого, прихованого але згодом викритого:

Ein weißer Fleck auf der Landkarte.

Приклади та цитати: 1. «Die Halbinsel Tarnewitz östlich des Ferienortes Boltenhagen in Mecklenburg-Vorpommern war bisher ein weißer Fleck auf der Landkarte». (Spiegel online 20.03.2008) 2. «Die weißen Flecken auf der Landkarte der politischen Korruption blieben ziemlich groß». (Heribert Prantl)

 

 

С). Контроль над  чимось, кимось:

Alles im grünen Bereich.

Приклади та цитати: 1. «In der Regel bewegt sich das aber alles im grünen Bereich und ist kein Grund zur Sorge». (John White)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D). Оцінка власних якостей особистості (частіше зі здібностями до садівництва) :

 

Einen grünen Daumen haben; Eine grüne Hand haben.

Приклади та цитати: 1. «Meine Zimmerpflanzen sind ein trostloser Anblick – mir fehlt der grüne Daumen». ( Theodor Schwarz) 2. «Dein Garten ist ein Traum! Ich hätte auch gern so einen grünen Daumen wie du». ( «Big Ben» George Ginn) 3. «Alle Sukkulenten haben eines gemeinsam: In der Wachstumszeit können sie Wasser in ihren Blättern sammeln, um auch Besitzern ohne grünen Daumen, die die Pflanzenpflege gelegentlich vergessen, standzuhalten». ( Die Zeitung «Garten»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Семантичні  особливості

 

Фразеологічні одиниці  постають цінним джерелом відомостей про культуру та ментальну специфіку  народу. Адже вони, як правило, відображають ідеологію конкретної доби, а також світоглядні позиції його представників. Йдеться про стійкі сполуки слів, що характеризуються своєрідною організацією елементів, а також поняттям, відмінним від самостійних значень цих компонентів. У цьому контексті заслуговують на особливу увагу ті складові фразеологічного складу мови, які мають загальноприйняте значення. Вони, у свою чергу, певною мірою відіграють роль символів. Тут варто наголосити: одна з істотних властивостей об’єктів матеріального світу - це колір, що усвідомлюється на рівні зорового відчуття завдяки здатності особи мислити.

Вплив кольору на свідомість людини та її світовідчуття  проступає, зокрема, у стародавніх  міфах, народних переказах, казках, пам’ятках  духовної культури того чи іншого народу. Семантика кольору покликана  підкреслити соціальне становище  людини, її психологічний стан. Прояви такого плану мали місце у підборі одягу певних кольорів, народних приказках і прислів’ях. Загалом можна вести мову про архаїчний характер символіки кольору. Однак, з плином часу вона нерідко набуває нових значень. Приміром, за новітньої епохи палітра кольорів активно використовується в якості символів суспільно-політичних рухів і явищ, а також у засобах масової інформації. Власне, аналіз фразеологічного фонду будь-якої мови оприлюднює безпосередній зв’язок фразеології з екстралінгвістичними чинниками. Фразеологічні звороти реєструють не тільки історичні трансформації, але й задокументовують сучасні реалії. Унаслідок науково-технічного розвитку постають нові фразеологізми, зміст яких стає зрозумілим на підставі переносного значення окремих лексичних компонентів.

Сприйняття кольору викликає конкретизовані специфічні зміни у психічному світі людини. їхня інтерпретація спричиняє появу чітких асоціацій з певним кольором. Звідси - вагома роль кольору у символіці, зокрема німецького народу. Символічна наповнюваність кольору є органічним складником лексичної та фразеологічної систем німецької мови. Бо ж становлення фразеологічних одиниць безпосередньо пов’язане з формуванням метафоричних значень в окресленнях кольорів.

Стійкі словосполучення, до складу яких входять кольори, суттєво  збагачують міжкультурну комунікацію. Вони маркують самобутність мови як носії  емоційно-оцінювальної інформації. Це важливо передусім з огляду на те, що для встановлення контактів із представниками різних лінгвокультурних спільнот особливої значимості та злободенності набуває проблема розуміння комунікації та міжкультурної комунікації. Засвоєння знань у міжкультурному спілкуванні, їхнє впровадження у навчальний процес, - усе це постає вагомим завданням у системі навчання іноземних мов. Адже саме у міжкультурній комунікації відбувається взаємодія з іншомовною культурою. При безпосередній культурній взаємодії індивідуум відчуває труднощі у процесі комунікації, що виникають унаслідок незрозумілих культурних очікувань комунікативного партнера. З іншого боку, у рамках міжкультурної комунікації створюються передумови для конструкції такого комунікативного поля, в якому змінюється сам характер спілкування між представниками різних культур. Доцільно акцентувати: для стійких словосполучень з семантикою кольорів характерна особлива образність, експресивність. Це пояснюється тим, що вони відображають найбільш знакові культурні, соціальні, історичні та релігійні реалії. Стійкість лексичного складу таких фразеологізмів виражається в застиглих традиційних формулах. Звісно, тут можливі певні нормативні зміни, які відбуваються в рамках виділених залежностей. Тому стійкість лексичних компонентів, що зазнали повної або часткової семантичної зміни, зберігає значення фразеологізму.

 

 

 

До так званих теплих кольорів, які мають здатність  стимулювати мислення людини, належать червона та жовта барви. Вони пов’язані, у першу чергу, з процесами  асиміляції, активності та напруги.

Червоний  колір його семантика:

1. У фразеологічних одиницях червоний колір виступає своєрідним вододілом між життям та смертю:

«Heute rot, morgen tot»

«Сьогодні пан, а  завтра пропав»; «Смерть не за горами, а за плечами» [6, 295].

 

2. Червоний колір традиційно пов’язується і зі святами Різдвяного циклу. Звідси - його символічна означуваність незвичайних явищ, подій:

«einen Tag im Kalender rot anstreichen»

«запам’ятати день як знаменну дату»; «відзначити що-небудь як знаменну подію» [4, 365].

 

 

3. Семантика червоного кольору має безпосередній зв’язок з окресленням емоційної та чуттєвої реакції організму. Це - прояви сорому, збентеження. З огляду на психологічні ознаки червона барва асоціюється також з такими характеристиками людини, як негідність, непристойність, аморальність, ганебність:

«rot anlauen»	«почервоніти від сорому», «зашарітися» [5, 140].
«einen roten Kopf bekommen»	«почервоніти» [6, 352].

 

Таким контекстом зумовлене  використання прикметника «червоний» у фразеологізмах чи прислів’ях з  чітко вираженим від’ємним смисловим навантаженням. Символом негативних емоцій цей колір проступає у наступних сталих словосполученнях:

«rot sehen»	«розлютуватися, розгніватися» [5, 141].
«wie das rote Tuch wirken»	«дратувати»; «як  червона хустка для бика» [6, 617].
«es war ihm rot vor den Augen»	«лють засліпила  його» [6, 500].

 

Жовтий  колір та його семантика:

1. Фразеологічні одиниці зі семантикою жовтого кольору у німецькій мові позначені самобутністю звучання. Попри те, що ця барва закономірно викликає асоціації передусім з життєдайною дією сонця, а відтак і гарним настроєм, таке відображення сприйняття дійсності фактично відсутнє у мовних засобах. Натомість більшість вторинно-номінативних значень прикметника «gelb» містить у собі негативний підтекст. Так, при описі зовнішності людини жовтий компонент пов’язується з конкретними іменниками. Йдеться про тематичну групу, ядро якої складає характеристика шкіри. При цьому такі словосполучення виказують не стільки особливості кольору, скільки служать орієнтиром для змалювання психічного або фізичного стану суб’єкта. Промовистий приклад – фразеологізм:

«der gelbe Neid»

«чорна заздрість» [6, 501].

 

 Нерідко жовта  барва поєднується тут зі специфічним  сприйняттям зеленого кольору:

 

«gelb und grün im Gesicht werden»	«позеленіти від заздрощів, злості» [6, 224].
«es wurde ihm gelb und grün vor den Augen»	«в очах у нього  потемніло»; «у нього кола пішли  перед очима» [6, 224].

 

У цьому зв’язку  слід підкреслити: фразеологізми у  своєму значенні не репрезентують нових предметів реальної дійсності, а виражають відношення до їхньої оцінки. На відміну від слів вони не вказують безпосередньо на клас реальних предметів і явищ, а описують їх опосередковано. Таким чином, в основі семантики фразеологічної одиниці лежать асоціативні трансфери.

Блакитний або  синій колір його семантика:

1. Блакитна або синя барва традиційно сприймається німцями на рівні від’ємних асоціацій щодо можливого нещастя. Звідси - специфіка становлення таких фразеологізмів:

«auf blauen Dunst hin»	«в гонитві за ілюзією» [6, 137].
«jmdm blauen Dunst vormachen»	«jmdm blauen Dunst vormachen» / «морочити голову, замилювати очі, туману напускати» [6, 137].
«das Blaue vom Himmel herunterschwatzen»	«язиком гори ворочати»; «наговорити сім міхів горіхів» [6, 297].

 

2. Блакитний або синій колір також позначає певну невідомісь:

«die blaue Ferne»

«туманна далечінь, невизначеність, невиразність» [6, 297].

 

3. Блакитний колір торкається також побутового рівня:

«blauen Montag machen»

«прогуляти, не вийти  на роботу» [6, 297].

4. Блакитний колір символізує лукавство, невизначеність, оманливість намірів мовця:

«blau reden»

«брехати» [4, 106].

 

5. У семантичному полі фразеологізмів з компонентом кольору «blau» міститься також окреслення несподіваних життєвих перипетій:

«sein blaues Wunder erleben»	«незвичайний сюрприз» [6, 688].
«einen blauen Brief bekommen»	«отримати офіційне письмове повідомлення про звільнення з роботи, про відставку», «отримати  лист зі школи, у якому батьків  повідомляють про неуспішність учня» [4, 106].

 

6. Синій колір у німецькій мові ототожнюється зі станом алкогольного сп’яніння, що, у свою чергу, супроводжується порушенням координації, зору:

«blau sein wie ein Veilchen»

«бути п’яним як ніч (як дим, як хлющ, як чіп)» [4, 156].

 

 Усе це вписується  у модель світу як певної  мережі координат, за допомогою яких люди сприймають дійсність, а відтак - вибудовують образи, що існують у їхній свідомості. І це закономірно, бо ж фразеологічне значення виникає у процесі метафоричного переосмислення вільного словосполучення.

Чорний  колір його семантика:

1. Колір, що здебільшого символізує у фразеологічних одиницях нещастя, горе, траур, загибель, - це чорна барва. До типових фразеологізмів такого характеру належать такі:

«schwarz sehen»	«бути песимістично настроєним»[4, c.473].
«etwas schwarz in schwarz sehen, schildern, malen»	«бачити або зображати що-небудь в темному світлі»[4, c.476].

 

2. Чорний колір  позначає також чіткість та  однозначність:

«schwarz auf weiss»

«чорним по білому, чітко, ясно, недвозначно»[6, c.432].

 

3. Чорний колір  означає також несуміснісність  чогось з чимось або  коли  речі міняються місцями:

«das ist wie schwarz und weiss»	«das ist wie schwarz und weiss»[6, c.434].
«aus schwarz weiss und aus weiss schwarz machen»	«називати чорне білим і біле чорним»[6, c.432].

 

4.  Чорний колір  позначає також точність та  влучнісь як у буквальному  так і переносному значенні:

«ins Schwarze treffen»

«влучити в яблучко»[6, c.345].

 

Примітний факт: у більшості випадків німецький епітет «schwarz», що використовується у метафоричному плані, українською мовою може перекладатися дослівно («ein schwarzer Tag» / «чорний день»; «чорна робота» / «eine schwarze Arbeit»[6, c.453]). Однак, інколи метафоричні функції епітета в українській та німецькій мовах не суголосні. Тоді необхідна образна заміна: «ein schwarzes Schaf» / «біла ворона»[6, c.456]; «Schwarzfahrer» - «заєць»[6, c.654].

 

 

 

 

                                          ВИСНОВКИ