Використання інноваційних технологій на уроках історії

В умовах масового шкільного навчання спроби перетворити традиційне навчання пов’язані з дидактичними пошуками. Із середини сторіччя експериментальне здобуває класовий характер, охоплює всі рівні утворення. Особливо значимими для розвитку підходів до навчання з'явилася зміна соціальної й життєвої ролі знань і пізнавально - творчих можливостей людини. Сучасні закордонні вчені дають таку характеристику, що в період класичної індустріалізації роль фізичної роботи зменшується, знань - збільшується, капіталу - значно зростає. У постіндустріальний період, що характеризується як інформаційно - інноваційним співвідношення трьох факторів змінюється. Знання стають найбільш значимим фактором, менш значимим - капітал, фізична робота - дуже слабко значимим фактор.

Тому не дивно, що на тлі сформованого традиційного навчання риси нетрадиційних підходів так само виявляються стійкими. Протягом ряду минулих років нетрадиційними для педагогів, у тому числі для педагогів істориків є побудова навчання в контексті безперервного утворення, курс на створення для учня можливостей займати не просто активну, але й ініціативну позицію в навчальному процесі "засвоювати" пропонований учителем (програмою, підручником) матеріал, вступаючи з ним в активний діалог, самому шукати відповіді й не зупиняються на знайденому. У такому плані ведуться пошуки, спрямовані на перевтілення традиційного навчання в живе, зацікавлене рішення проблеми.

 

 

Розділ 2 Впровадження інноваційних технологій навчання в педагогічну практику

 

Вибір освітньої технології - це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактики навчання та стилю роботи вчителя з учнем. Одним із проявів новітніх сучасних технологій є впровадження лекційно-семінарської системи в навчально-виробничу практику.

 

2.1. Лекційна система  навчання.

 

Лекція - одна із форм організації навчання. Її основою є системне усне викладання вчителем навчального матеріалу, головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами є пояснення і міркування. Залежно від теми лекції в ній можуть переважати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища. Залежно від дидактичної мети та місця в логічній структурі навчального матеріалу розрізняють такі типи лекції: вступна, оглядова, узагальнююча, лекція-інструктаж.

У своїй роботі я використовую різні види лекцій.

Оглядова лекція проводиться, як правило, з метою висвітлення широкого кола питань з тієї чи іншої теми, ознайомлення з новою інформацією з цих питань, розширення світогляду учнів. Засобами реалізації змісту оглядової лекції є раціональне поєднання слова вчителя та наочності (карти, таблиць, різних видів ТЗН). Наприклад, оглядову лекцію я використовувала у 8 класі із всесвітньої історії на тему «Мистецтво Високого Відродження в Італії» (додаток 1), історії України 7 клас на тему «Зміцнення Київської держави»,  і на інших уроках.

Лекція-інструктаж проводиться з метою підготовки учнів до семінарського заняття. Розкриваючи теоретичний і прикладний аспекти теми лекції вчитель акцентує увагу на можливих та доцільних шляхах використання теоретичних знань; дає розгорнуте трактування того кола питань, що передбачено розглянути на наступному занятті. Наприклад  перед проведенням уроку історії України у 8 класі  на тему «Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин».

 

2.2. Семінарські  заняття.

 

Семінарське заняття є формою навчання, що дає змогу ефективно організовувати самостійну роботу учнів. Семінарські заняття найчастіше проводять у старших класах. При цьому учням надається можливість активно оперувати знаннями, здобутими на уроках, а також у процесі самостійної роботи з рекомендованою літературою. На семінарському занятті допустимі дискусії, заперечення, обговорення, аргументація тощо, що дає змогу учням більш осмислено і міцно засвоювати тему. Семінар - це живий, творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях.

Основним завданням семінарського заняття є:

• закріплення, розширення та поглиблення знань учнів, здобутих раніше на уроках;
• формування і розвиток навичок самостійної роботи учнів;
• реалізація диференційованого підходу до навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів;
• створення умов для формування і розвитку їхніх пошуково-творчих знань та навичок;
• навчити учнів застосовувати знання, набуті на практиці, для аналізу різних процесів.

2.3 Лабораторна система навчання історії

 

Технологія Ю.Троїцького. Технологія Ю.Троїцького, кандидата історичних наук.  Інноваційна технологія історичної освіти являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з подальшим творчим використанням набутих таким чином знань і розвитку внаслідок цього мислення та поведінкових стратегій учнів. Технологія виключає з навчання підручник у звичайному його розумінні, замінюючи його ДМК (документально-методичним комплексом). Технологія ввібрала в себе багато відомих у світовій педагогіці ідей: дослідження джерел як основного шляху навчання (лабораторне навчання; документально-методичний комплекс - навчальні пакети).

Мета навчання (за цією технологією) є "становлення історичного мислення", під яким розуміється набір мислительних стратегій, що надають школяру можливість самостійно побудувати інтерпретацію тих чи інших подій. Мислительні стратегії міцно пов'язані з поведінковими стратегіями. У своїй єдності вони являють ланцюжки вчинків учня, які він здійснює самостійно.

В своїй роботі я використовую методику Ю.Троїцького, але не в повному обсязі, тому, що він пропонує будувати роботу повністю на історичних документах, відкинувши підручник. Я використовую в своїй роботі історичні документи, які діти читають, розбирають, аналізують, відповідають на питання і роблять висновки. Роботу з історичними джерелами можна використовувати на різних етапах уроку, як на основному етапі (наприклад історія України 8 клас «Від Переяславського договору 1659 р. до Андрусівського перемир’я»,  історія стародавнього світу 6 клас «Поеми «Іліада» і «Одіссея»», всесвітня історія 9 клас «Франція напередодні революції» і інші), так і на закріпленні вивченого (всесвітня історія 9 клас «Росія. Суспільно-політичні течії і рухи», всесвітня історія 8 клас «Завоювання Нового світу»…).

За цією методикою можна працювати і при дослідженні речових джерел (будівель, предметів побуту, живопису, тощо) (наприклад історія стародавнього світу 6 клас на тему «Культура Давнього Єгипту», історія України 5 клас «Монети, герби, печатки як важливі джерела історії» і інших)

 

2.4. Проблемно-пошуковий  метод навчання.

 

Проблемно-пошуковий метод навчання, в основу цього методу покладено пошукову роботу, яку повинні здійснювати учні самостійно. Дається проблемне питання на яке учні повинні знайти відповідь використовуючи додаткову літературу, або інтернет ресурси.

Наприклад, перед вивчення теми «Диктатура Гая Юлія Цезаря» всесвітня історія 6 клас, підготувати повідомлення на тему «Цезар – людина і політик», або при вивченні тем про культуру, потрібно знайти матеріали про художників, поетів, науковців і опис їх робіт.

Діти працюють над проблемним завданням, а на відповідному уроці діляться зі своїми однокласниками знайденою інформацією, але завдання отримують кожний учень своє.

 

2.5. Різні види ігор на уроках історії.

 

Одним з методів інноваційного навчання, який я використовую у своїй роботі, це рольова гра. За допомогою рольової гри діти мають можливість повернутися на декілька століть назад, і відчути себе будівниками історії, цей метод поєднує у собі як ігрову, так і навчальну діяльність. Ефективність навчання тут обумовлено, в першу чергу, вибухом мотивації підвищення інтересу до предмету.

Рольову гру можна використовувати при вивчені багатьох тем, наприклад, після вивчення теми про «Національно-визвольну війну під проводом Б.Хмельницького», узагальнення можна провести у формі ділової гри «Дипломатичні суперечки(«Міжнародні відносини і зовнішня політика Української держави в останні роки гетьманування Б.Хмельницького»)». Для проведення такої гри можні дітям запропонувати створити собі костюми, для виконання своєї ролі. Або здійснити історичну подорож, також використовуючи рольову гру. Наприклад, історія України 5 клас, під час вивчення теми «Історичні джерела. Археологія», діти вирушають у подорож у минуле, щоб дізнатися про виникнення писемності.

Крім рольових ігор, актуальним є використання інтелектуальних ігор.

Наприклад , розгадати кросворд (5 клас «Галицько-Волинська держава», 7 клас історія України «Узагальнення за темою «Народження середньовічного світу, особливості його розвитку»» і багато інших.)

Обов’язкове використання на уроках групових форм роботи, це можуть бути: опрацювання історичних документів, виконання проблемного завдання, опрацювання пункту параграфа і таке інше. Наприклад, всесвітня історія 7 клас, тема «Культура середньовічної Європи. Література та мистецтво». Робота в групах з використанням методу «Спільний проект». Учні з’ясовують основні напрямки середньовічної літератури. 1 група – охарактеризувати рицарську літературу. 2 група – охарактеризуйте міську літературу.

 

2.6 Інтерактивні методи  навчання на уроках історії

   

 Крім вище зазначених форм  і методів  до інноваційного  навчання відносяться і інтерактивні  методи навчання.

Метод «Прес» - дає змогу висловити власні думки з даного проблемного питання.

Наприклад, 9 клас всесвітня історія, тема «Франція: від монархії до республіки», при закріпленні вивченого матеріалу ставиться питання:

• Чи могли революційні події у Франції ХVIII ст. уникнути «лиходійства і сліз»?
• Я вважаю, що…
• Тому що…
• Наприклад…
• Таким чином…

Гра «Так» чи «Ні» - потрібно обрати правильну відповідь.

Наприклад, 5 клас історія України, тема «Зростання національно-культурного руху в Україні», використовується при актуалізації опорних знань.

Метод «Мікрофон» - метод для обміну враженнями, висловлювання власних думок, або можливість дати визначення історичному поняттю.

Ще однією важливою складовою інноваційних технологій є використання на уроках комп’ютерних технологій, які відкривають великі можливості для вивчення історії. Це використання, на любих етапах уроку, відеозаписів, презентацій, виконання тестових контрольних і самостійних робіт. (Наприклад: історія України 5 клас, тема «Велика Вітчизняна війна (1941-1945рр.) – складова Другої Світової війни» (додаток 2)).

 

ІІІ. Висновок

 

Таким чином, виокремленні педагогічні чинники сприяють оптимізації навчального процесу, який побудовано на базі інноваційних технологій навчання.

Впровадження сучасних технологій навчання викликає суттєві динамічні зміни у викладацькій діяльності, збільшується роль педагогічної культури викладача як суб'єкта управління в навчальному процесі. Ці зміни носять циклічний характер, тісно пов'язаний з життєвим циклом нововведення та залежать від дії особистісних поглядів вчителя.

Основними чинниками ефективного впровадження сучасних технологій навчання впливають не тільки на збереження вже наявного досвіду, а на його трансформацію й перехід в іншу якість. Тут неминучими є ризик не оптимальності або навіть нежиттєздатності запропонованого, необхідність ревізії застарілих норм і ролей, а доволі часто - кардинальна їх зміна. Для виявлення останніх необхідне впровадження експертних систем (оцінок) на кожному з етапів сучасних технологій навчальної діяльності.

Застосування інноваційних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів.

На уроках історії, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу.

В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Отже на сучасному етапі формування суспільства виникає нагальна потреба використання сучасних технологій навчання в освітній діяльності.

Список літератури

 

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса – М.: Искусство, 1982.
2. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. Монографія. - Запоріжжя: Просвiта, 2000.
3. Баханов К. Современная методика. //История Украины, №40. 2002.
4. Богин В.Г. Новые технологии: возможности и результаты.- М.: Педагогика, 2002.
5. Болотина Р.Л. Педагогика. - М.: Просвещение, 1987.
6. Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. – М.: Просвещение, 1984.
7. Вяземский Е.Е., Стрелова О.Ю. Теория и методика преподавания истории: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. – М.: ВЛАДОС, 2003.
8. Гончаренко С.У. Інтеграція наукових знань і проблема змісту освіти // ПОСТМЕТОДІКА. – 1994. - № 2 (б).
9. Гора П. В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. - М.: Просвещение, 1988.
10. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: АКАДЕМВИДАВ, 2004.
11. Кирилов Г.Д. Теорія і практика уроку в умовах розвиваючого навчання. - М.: Педагогика, 1980. - 208 с.
12. Колосков А.Г. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М.: Просвещение, 1984
13. Красовицкий М.Ю. От педагогической науки к практике. - К.: Наукова думка, 1990.
14. Станкевич В.А. Методика преподавания истории в средней школе // Преподавание истории в школе – 1987 - №4.