Сутність та етапи розробки інноваційної стратегії підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Апреля 2013 в 20:05, контрольная работа

Краткое описание

Якісні показники – характеризують ефективність роботи підприємства – рентабельність, зниження собівартості продукції, ріст продуктивності праці, якість продукції.
Такі показники, як собівартість, рентабельність виробництва, продуктивність праці, які характеризують загальні результати роботи підприємства, є синтетичними.
Аналітичні показники характеризують виконання норм виробітку або витрат матеріалів, енергії, рівень механізації та автоматиці, спеціалізації, енергоозброєності праці та ін..

Скачать полностью (66.41 Кб) Сколько стоит заказать работу?

Прикрепленные файлы: 1 файл

ek_org_in.docx

— 69.38 Кб (Скачать документ)

Наступну групу основних учасників в Україні представляють такі, що створені торгівельними компаніями, чи інші, що не мають безпосереднього зв’язку ні з банківськими структурами, ні з державними ресурсами. Основна мета створення таких компаній полягає у залученні корпоративних клієнтів, що мають можливості придбавати великі обсяги обладнання. Прикладом такого типу компаній виступає ТОВ «Серго-Гамма-Лізинг», дочірнє підприємство «Ханса-Лізинг-Україна».

Міжнародні лізингові компанії в Україні ще не набули широкого розповсюдження, але, зважаючи на прибутковість для них такого бізнесу в нашій країні, можна заздалегідь передбачити їх майбутню активність на лізинговому ринку України. Основною метою таких організацій є фінансування продажу обладнання закордонних виробників для українських підприємств та підприємств, створених за участю іноземного капіталу. Однією з перших міжнародних лізингових компаній на ринку України виступила австрійська лізингова фірма Sogelease Leasing Genssellschaft; Оttо Іnternational Leasing (Німеччина), СА Lеаsing (Австрія).

Найбільш потужну групу учасників, що активно функціонують на ринку лізингу в Україні, представляють комерційні лізингові компанії, які створені банками, чи спеціалізовані відділи комерційних банків. Вони надають лізингові послуги широкому колу клієнтів, але не виключені й такі випадки, коли банк надає перевагу лише власним постійним клієнтам. Українською практикою прийнято, що комерційні банки не тільки фінансують діяльність лізингових компаній, а й рекомендують своїх клієнтів до обслуговування безпосередньо лізинговою компанією. Очевидно, що такого виду лізингові компанії, які входять до структури великих комерційних банків, мають також високий потенціал, значне коло клієнтів та займають високу позицію на лізинговому ринку. Прикладом такого роду структур в Україні є: ЗАТ «Фінансово-лізинговий дім», лізингова компанія «Аваль-лізинг», лізингова компанія «Укрексімлізинг», лізингове відділення банку «Надра».

Активними учасниками функціональної інфраструктури ринку лізингового бізнесу, крім зазначених вище, є:

– страхові компанії, які забезпечують захист майнових і фінансових інтересів лізингодавців та лізингоотримувачів, виробників;

– інвестиційні компанії та інвестиційні фонди, які акумулюють грошові кошти з метою інвестування їх у перспективні лізингові проекти;

– консалтингові фірми, які надають лізингоотримувачу якісні консультаційні послуги, щоб бути обізнаним у сфері лізингового бізнесу.

Об’єктивною основою визначення розміру плати за лізинг є структура лізингового платежу, яка має багатокомпонентний характер. До її обов’язкових складових відповідно до Закону України «Про лізинг» (ст. 16, п. 2) необхідно віднести:

1) величину амортизаційних відрахувань;

2) плату за кредитні ресурси, які використовуються лізингодавцем;

3) комісійну винагороду лізингодавця;

4) компенсацію страхових платежів за угодою страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований;

5) інші витрати, передбачені угодою лізингу.

Крім зазначених елементів, до складу лізингових платежів можуть входити: митні платежі, сума податків, які лізингодавець сплачує за об’єкт лізингу, серед яких може бути податок на майно, на користувачів автомобільних доріг, податок на підтримання житлового фонду та об’єктів соціально-культурної сфери, які лізингодавець повинен сплатити, а також податок на придбання автотранспортних засобів (у випадку, коли об’єктом лізингу виступають автотранспортні засоби).

Особливим видом платежів є інформація та права. Як свідчить досвід, закордонні інвестори із задоволенням приймають як плату за об’єкти лізингу патенти, технічні розробки, готові до впровадження. На вітчизняному ринку існує ряд прикладів великих лізингових операцій, коли майно лізингувалося в обмін на право використання брокерського місця на біржі, ліцензійні та інші права.

Лізинг в Україні все ще перебуває на межі свого формування, незважаючи на свідчення статистичних звітів Всеукраїнської асоціації лізингу «Укрлізинг», що за останні 3 роки обсяг лізингових послуг в Україні зріс майже на 30 % та склав 50 млн. дол. США. Однак весь обсяг лізингу не перевищує 10–12 % його попиту в промисловості України.

Для порівняння – за кордоном частка витрат на лізингові операції в загальних капіталовкладеннях дуже висока: у США вона складає 30%; в Англії, Швеції, Іспанії, Франції – 13–17%; в Італії, Голландії – 12–14%; в Австрії, Данії, Норвегії – 8–10% .

Сприятливий законодавчо-нормативний клімат є запорукою розвитку лізингу, тому що дійсно визнає його реальним і дієздатним, спроможним пробудити інтерес усіх зацікавлених у такому бізнесі сторін. Адекватний нормативний режим лізингу спроможний забезпечити йому рівне чи навіть сприятливіше підґрунтя для розвитку порівняно з іншими методами фінансування.

Лізингові компанії відносяться до структур з помірним ризиком діяльності та підлягають меншому регулюванню з боку держави, ніж комерційні банки. Однак у розвинутих країнах, де регулюючі органи спостерігають за лізингом (загалом це центральний банк чи міністерство фінансів), останні часто здійснюють контроль за ефективністю через фінансову звітність з метою визначення відношення максимального боргу до акціонерного капіталу, мінімальних потреб капіталу.

Більшість країн мають податкові режими, сприятливі для здійснення інвестицій та розвитку малих підприємств, тому вбачається правильним надавати фінансові пільги лізинговим компаніям, які займаються перспективним фінансуванням і таким чином можуть сприяти розвитку малого і середнього бізнесу країни.

В Україні використання лізингу дає певні переваги як суб’єктам, що надають лізингові послуги, так і їх споживачам. Так, споживач лізингових послуг отримує можливості: по-перше, підвищення гнучкості виробництва; по-друге, поліпшення фінансування за рахунок використання прискореної амортизації і додаткових податкових пільг та зростання надійності фінансового забезпечення роботи підприємства за рахунок використання гнучких графіків погашення лізингових платежів. Виробнику товарів і послуг лізинг забезпечує такі переваги, як розширення можливостей збуту товарів та послуг, отримання додаткового прибутку за рахунок надання супутніх послуг, використання лізингу як каналу зворотного зв’язку між споживачем і виробником продукції. Для економіки України в цілому лізинг корисний тим, що сприяє прискоренню темпів оновлення та модернізації засобів і предметів праці, перерозподілу фінансових ресурсів та ризиків між суб’єктами господарювання, забезпеченню взаємної вигоди партнерів, а отже, зростанню ефективності діяльності підприємства в цілому за допомогою формування його економічної стабільності.

Особливу цінність на етапі становлення лізингового ринку в Україні має вивчення закордонного досвіду, оскільки міжнародний ринок лізингу охоплює країни як розвинуті, так і ті, що розвиваються, отже досвід роботи в різних економічних умовах вже накопичено і він пройшов практичну перевірку. Тому використання моделей і розробок у сфері лізингового бізнесу, адаптованих до умов економіки України, істотно допоможе розвитку лізингового ринку в Україні.

Інтенсифікації розвитку лізингу в Україні сприятиме удосконалення законодавчої бази, а саме: введення прискореної амортизації щодо здаваного у лізинг майна; скасування законодавчо встановленої прив’язки величини лізингових платежів у частині відшкодування вартості об’єкта лізингу до його амортизації; зміна порядку повернення майна, переданого в лізинг; дозвіл укладення лізингових угод стосовно нематеріальних активів і об’єктів, що не входять до складу основних фондів (передача в лізинг цілих майнових комплексів і нематеріальних об’єктів, що набула широкого поширення у світовій практиці та показала її перспективність); введення податкових пільг на прибуток і додану вартість; дозвіл фізичним особам і державним організаціям на удосконалення лізингових угод. Всі ці заходи дозволили б збільшити обсяг лізингового ринку України і залучити додаткові інвестиції у виробничу сферу.

Задача

Існує два варіанти реалізації інноваційного проекту при дисконтній ставці 15%.

Перший варіант – інвестиції по роках : І рік - 9,5 млн. грн., ІІ рік – 4,5 млн. грн. Обсяг випуску інноваційної продукції – 300 тис.шт. щорічно протягом 5 років, починаючи з другого року реалізації проекту, частка чистого прибутку у грошовому потоці становить 80%, рентабельність продукції – 30 %, оптова ціна одиниці продукції – 115 грн.

Другий варіант - інвестиції по роках : І рік - 7,5 млн. грн., ІІ рік – 3,5 млн. грн.; обсяг випуску інноваційної продукції – 136 тис.шт. щорічно протягом 5 років, починаючи з другого року реалізації проекту. Частка валового прибутку грошовому потоці 80%, рентабельність продукції за чистим прибутком – 20%, оптова ціна одиниці продукції – 195 грн. Визначити найкращий варіант за строком окупності проекту.

Розв’язок

Для першого проекту:

ЧД = 300*115*0,3 = 10,35 млн.грн.

СF = 10,35/80*100 = 12,9375 млн.грн.

Для розрахунку періоду окупності інвестицій візьмемо ставку дисконту в розмірі 15%. Дисконтування грошових потоків зробимо за формулою:

, де

СFt – грошовий потік ( чисті грошові надходження) за рік t;

r – ставка дисконту;

t – рік, за який отримано грошовий потік.

Таблиця 1

Розрахунок дисконтного періоду окупності проекту

Грошові потоки	Надходження
	1	2	3	4	5
Інвестиції	-9,5	-4,5
Чистий грошовий потік		12,9	12,9	12,9	12,9
Чистий дисконтний грошовий потік	-9,5	6,4	8,5	7,4	6,4
Накопичений чистий дисконтний грошовий потік		-3,1	5,4	12,8	19,2
Дисконтний період окупності	1,4

Накопичений чистий дисконтний грошовий потік являє непокриту частку початкової інвестиції. Кожен рік, в міру отримання прибутків від інвестицій, ця величина зменшується. З таблиці видно, що наприкінці другого року непокритими залишились 3,1 млн. гривень, з цього випливає, що дисконтний період окупності становить два повних року і частину третього року.

Розрахунок здійснюється таким чином:

DPB = 2 + 3,1/8,5= 2 + 0,4 = 2,4 року

Показники PBP та DPB достатньою мірою характеризують ризик проекту і надають менеджеру важливу інформацію щодо строків протягом яких гроші будуть пов’язані з цим проектом.

Для другого проекту:

ЧД = 136*195*0,2 = 5,304 млн.грн.

СF = 5,304/80*100 = 6,63 млн.грн.