Науково-технiчний та iнновацiйний потенiал

    ВСТУП 

    Інновації – запорука успішного  розвитку фірми.

    Пітер Доль

    В умовах зростаючої конкуренції активна  інноваційна діяльність на підприємствах  дедалі більше визначає  успіх підприємницької  діяльності. Нові ідеї і продукти, нові технології та організаційні рішення виводять підприємства з кризових ситуацій і гарантують їм фінансову стабільність.

    Будь-який новий об'єкт є матеріалізованою інформацією, тобто інформацію, перетворену на відчутну річ. Нове як матеріалізована інформація виникає на переході від нижчого ступеня до його середнього. Процес появи нових ідей триває постійно. Інформація дає поштовх до діяльності людини в напрямі, вказаному інформацією, тобто в новому напрямі. А це вже означає появу прогресу (лат. progress - рух вперед), який згодом приймає форму технічного прогресу. Науково-технічний прогрес, що виник коли людство було ще "в колисці", рухається. Рухається тільки вперед, подібно стрілі, що летить. Причому його рух постійно швидшає в часі. Швидкість прискорення процесу інновацій можна без великих труднощів і відносно легко розрахувати по динаміці будь-якого напряму науково-технічного прогресу в якій-небудь галузі техніки, економіки, фінансів, бухгалтерського обліку.

     Основою науково-технічного прогресу є винаходи і відкриття. Коли винаходи, що з'явилися, знаходять своє практичне застосування в якій-небудь області людської діяльності, вони ведуть до створення нового продукту або нової технології (тобто процесу виробництва продукту). Це означає, що ідея, встановлена в основу винаходу, перетворилася на нововведення. Нововведення завжди стимулює появу нових ідей, оскільки розвиває цікавість людини: "А що буде, якщо…?"   

  Так виникає інноваційна спіраль, що має вигляд: …науково-технічний прогрес – ідея – нововведення - науково-технічний прогрес – ідея -  нововведення…

    Таким чином, нововведення і пов'язана з ним інновація є об'єктивним законом розвитку людського суспільства.

    Отже, тема, що розглядається в даній  розрахунковій роботі є актуальною в наш час, і від розуміння  того, що інновації є важливою складовою функціонування підприємств. На сьогоднішній час не стоїть питання «Чи використовує підприємство новітні технологій?», а питання стоїть таким чином: «Які саме технології використовує підприємство?».

    В даній розрахунковій роботі я спробую дати чіткі відповіді таким питанням, як: Що таке науково-технічний потенціал? Що таке інноваційний потенціал, формування та його оцінка. Та на прикладі навести одну з методик формування портфеля інноваційних проектів. 
 

1 НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ: ЗМІСТ І СУТНІСТЬ

1. Поняття науково-технічного потенціалу

    Поступальний розвиток суспільного виробництва, його постійне вдосконалення є фундаментальними закономірностями економічного життя людства. Він заснований на прогресі науки і техніки.

     Наука — це особливий вид людської діяльності, спрямованої на виробництво нових знань про природу, суспільство та мислення. Під поняттям техніка розуміють сукупність засобів праці, що використовуються у виробничих цілях та для задоволення особистих потреб людини.

     Нові знання матеріалізуються в нових засобах праці, задоволення одних потреб породжує інші. З'являються нові ідеї та розробки, створюються досконаліші техніка, технологія і предмети споживання. Вони зумовлюють і формують необхідні умови для подальших кількісних та якісних зрушень у сфері наукових досліджень, технічних розробок виробництва та споживання. Така приблизно схема дії науково-технічного прогресу, що є безперервним процесом розвитку науки, техніки, технології, виробництва і споживання,

     Науково-технічна діяльність (НТД) здійснюється у двох формах: еволюційній та революційній.

      Еволюційна форма НТД має місце, коли техніка і технологія, що застосовуються у виробництві, удосконалюються на основі вже відомих наукових знань. Прикладом цієї форми НТД є розвиток енергетичної техніки, заснованої на принципі використання кінетичної енергії пари — від простої парової машини до парогенераторів величезної потужності.

     Революційна форма НТД означає перехід до техніки і технології, що побудовані на принципово нових наукових ідеях. Прикладом цієї форми є перехід від ручних знарядь праці до машинних, заміна енергії пари на електричну, застосування лазерної та інших сучасних технологій тощо.

     Винахід та запровадження у виробництво принципово нових науково-технічних розробок призводять до суттєвих змін у трудовому процесі, передбачають розширення продуктивних можливостей людства. Тому в цьому випадку йдеться про науково-технічну революцію [6, 243].

      Потенційні можливості розвитку та ефективності виробництва України визначаються передовсім науково-технічним прогресом, його темпами і соціально-економічними результатами. Що цілеспрямованіше та ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, котрі є першоджерелами розвитку продуктивних сил, то успішніше вирішуються пріоритетні (щодо виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства. Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні означає безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки; у ширшому суттєво-змістовому значенні — це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки, НТП можна тлумачити також як процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісну циклічну систему «наука — техніка — виробництво», що охоплює кілька стадій: фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи; дослідно-конструкторські розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) протягом певного часу; техніко-економічне, екологічне й соціальне старіння виробів, їхня постійна заміна новими, ефективнішими зразками [17].

      Науково-технічна революція (НТР) відбиває докорінну якісну трансформацію суспільного розвитку України на засаді новітніх наукових відкриттів (винаходів), що справляють революціонізуючий вплив на зміну знарядь і предметів праці, технології, організації та управління виробництвом, характер трудової діяльності людей. Зміст сучасної НТР найбільш повно розкривається через її особливості, зокрема:

      • перетворення науки на безпосередню продуктивну силу (втілення наукових знань у людині, технології і техніці; безпосередній вплив науки на матеріальне виробництво та інші сфери діяльності суспільства);

      • новий етап суспільного поділу праці, зв'язаний з перетворенням науки  на провідну царину економічної і  соціальної діяльності, що набирає  масового характеру (наука перебрала на себе найбільш революціонізуючу, активну роль у розвитку суспільства; сама практика потребує Випереджаючого розвитку науки, оскільки виробництво все більше стає технологічним утіленням останньої);

      • прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки, що підтверджується скороченням проміжку часу від наукового відкриття до його практичного використання;

      • інтеграція багатьох галузей науки, самої науки з виробництвом з  метою прискорення й підвищення ефективності всіх сучасних напрямків  науково-технічного прогресу;

      • якісне перетворення всіх елементів  процесу виробництва — засобів  праці (революція в робочих машинах, поява керуючих машин, перехід до автоматизованого виробництва), предметів  праці (створення нових матеріалів з наперед заданими властивостями; використання нових, потенційно невичерпних джерел енергії), самої праці (трансформація її характеру та змісту, збільшення в ній частки творчості) [16, 35-36].

      Науково-технічна діяльність, що завжди здійснюється у взаємозв'язаних еволюційних і революційних її формах, є домінантою (визначальним чинником) розвитку продуктивних сил, невпинного підвищення ефективності виробництва. Він безпосередньо впливає передовсім на формування й підтримування високого рівня техніко-технологічної бази виробництва, забезпечуючи неухильне зростання продуктивності суспільної праці. Спираючись на суть, зміст та закономірності сучасного розвитку науки і техніки, можна виокремити характерні для більшості галузей народного господарства загальні напрямки НТП, а для кожного з них — пріоритети принаймні на найближчу перспективу (рис. 1.1.).

 Рисунок. 1.1. Напрямки науково-технічного прогресу

      За умов сучасних революційних перетворень у технічному базисі виробництва ступінь його технічної досконалості та рівень економічного потенціалу в цілому визначаються прогресивністю використовуваних технологій - способів одержання й перетворювання матеріалів, енергії, Інформації, виготовлення продукції. Технологія стає завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва. Якщо раніше її вважали забезпечуючою підсистемою виробництва, то зараз вона набула самостійного значення, перетворившись на авангардний напрям НТП [5, 5].

    У цей час між сучасною наукою і виробництвом встановлюється і розвивається пряма, раніше практично відсутня кооперація. На її основі науковий продукт перетворюється в безпосередній виробничий ресурс.

    Науково-технологічний потенціал підприємства являє собою сукупність наявних коштів і можливостей по впровадженню нової техніки, технологій, удосконалюванню предметів праці, форм і методів організації виробництва і праці з метою збільшення ефективності роботи підприємства.

    Науково-технологічний потенціал включає:

    - матеріально-технічну базу науки;

    - наукові кадри;

    - інформаційну складову;

    - організаційно-управлінську структуру наукової сфери.

    Матеріально-технічна база науки - це сукупність коштів науково-дослідної праці. До них відносяться наукові організації, наукове устаткування і установки, експериментальні заводи, цехи та лабораторії, обчислювальні центри й т.п. На рівні галузі, фірми або компанії мова йде, як правило, про матеріально-технічну базу прикладних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Їх ціль - швидке та ефективне втілення наукових ідей у конкретні технічні та технологічні нововведення.

    Загалом в Україні створено досить потужний науково-технічний потенціал, спроможний вирішувати найактуальніші проблеми структурної  перебудови економіки, демілітаризації технологій, посилення їх соціальної спрямованості, прискорення НТП, посилення інтенсифікації тощо.

    Кількість наукових організацій за секторами  в Україні в 2010 році зображений на рис. 1.2.

       Рисунок 1.2 - Кількість наукових організацій за секторами в Україні в 2010 році

      1.2 Сутність інноваційного потенціалу

      Згідно  аналізу  вітчизняної літератури, інноваційний потенціал, як одне з основних понять інноваційної теорії, і як економічна категорія,  перебуває  в стадії  розробки  й вивчення вітчизняними вченими, що займаються проблемами інноваційного розвитку.  Однак, незважаючи на велику кількість наукових праць і досліджень  з обраної тематики, слід  зазначити, що в літературі не існує однозначного визначення поняття “інноваційний потенціал”, що в свою чергу свідчить про наявність неоднозначності в розумінні сутності зазначеної категорії.

   Узагальнено під потенціалом прийнято розуміти здатність господарюючого суб’єкта найбільш ефективно реалізовувати те або інше функціональне завдання при максимальному використанні наявних економічних ресурсів. Відповідно до цього принципу, під інноваційним потенціалом прийнято розуміти економічні можливості підприємства щодо ефективного залучення нових технологій у господарський оборот. До таких можливостей можна віднести  інтелектуальні, матеріальні, фінансові, кадрові та інфраструктурні.