Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Апреля 2013 в 22:26, курсовая работа
Метою цієї роботи є обґрунтування і поглиблення теоретико-методичних підходів до аналізу інноваційних процесів та розробка практичних рекомендацій щодо формування аналітичного забезпечення як інформаційної системи управління інноваційною діяльністю підприємств; визначення мети аналізу ефективності інноваційної діяльності та послідовності його проведення; вивчення та доповнення переліку показників оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств з урахуванням вимог сьогодення.
Вступ………………………………………………………………………..2
1. Стратегічний аналіз інноваційної активності підприємства………………………………………………………………...4
1.1 Елементи стратегії інноваційного розвитку підприємства……………4
1.2. Система державного регулювання інноваційної діяльності………….6
1.3.Суть та особливості управління інноваційними процесами на підприємстві……………………………………………………………………...18
2. Економічний аналіз діяльності підприємства, технічнЕ забезпечення на шахті «Центральна»
м.Димитрова………………………………………………………………...23
2.1. Організаційно-економічна характеристика шахти «Центральна» та стан гірничого господарства……………………………………………………23
2.2. Визначення потреб в основних і допоміжних матеріалах…………..26
2.3 Пошук шляхів підвищення ефективності управління технічним забезпеченням на шахті «Центральна»………………………………………...36
3.Планування стратегії інноваційного розвитку……….39
3.1.Розробка стратегії інноваційного підприємства………………...……39
3.2 Інновації з точки зору способу їх впровадження……………………..43
3.3 Радикальні інновації……………………………………………………44
Висновки………………………………………………………………...48
Список використаної літератури……………….……………..49
- Звіряє виписане кількість
із складським наявністю
- Встановлює дефіцит і визначає строки та джерела його покриття;
- При виникненні
- Оформляє необхідну заміну;
- Знаючи приблизний
середньомісячні витрати того
чи іншого матеріалу перевіряє,
Після зазначеної роботи
лімітні документи
Таким чином, на шахті «Центральна» діє «тягне» система постачання, яка передбачає отримання матеріалів зі складу або від постачальників у міру потреби. У цього моменту є свої позитивні і негативні сторони. До позитивних належить те, що витрата матеріалів чітко нормується, виходячи з цього визначення точна партія закупівлі негативним моментом є той факт, що у разі виникнення непередбачених простоїв або аварій велика ймовірність того, Що необхідного матеріалу не виявиться на складі взагалі або буде невелика його кількість, недостатнє для усунення наслідків форс-мажорних обставин.
До узагальнюючих відносять прибуток на гривню матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, частина (питома вага) матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів [10, c 159].
Прибуток на гривню матеріальних витрат є найбільш узагальнюючим показником ефективності використання матеріальних ресурсів. Його визначають шляхом ділення суми, отриманої прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат.
Матеріаловіддача визначають діленням вартості, виробленої продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує, скільки виготовлено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів без урахування амортизації (сировини, матеріалів, палива, енергії та ін).
Матеріаломісткість продукції - відношення суми матеріальних витрат і вартості виробленої продукції. Показує скільки матеріальних витрат необхідно або фактично відноситься на виробництво одиниці продукції.
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат визначають шляхом співвідношення індексу валової продукції і індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі і, разом з тим, розкриває чинники її зростання.
Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюють шляхом співвідношення сум матеріальних витрат та повної собівартості виробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції.
Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції. Він показує - наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає перевитрати в порівнянні з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво, і навпаки, якщо менше 1, то матеріальні цінності використовувалися економніше [6, c. 201].
Індивідуальні (питомі) показники застосовують для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (ємність сировини, металоємність, ємність палива, енергоємність та інше).
Питому матеріаломісткість визначають для характеристики рівня матеріальності окремих виробів. Її можна обчислити як у вартісному вираженні (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни), Так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або маси використаних матеріалів на виробництво і-го виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).
У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим, визначають їх динаміку і причини змін [14, c. 206].
На підставі даних «Звіту про собівартість готової вугільної продукції за березень 2006р. »Форма номер 10-П проведемо розрахунок основних показників ефективності використання матеріальних ресурсів по шахті
« Центральна ».
Матеріаловіддача = повна собівартість (грн.)/матеріальні витрати (грн.) (2.2)
Матеріаловіддача на 1т = 388,93/133,74 = 2,9
(Факт)
Матеріаловіддача на 1т = 381,73/146,97 = 2,7
(План)
Як видно з розрахунку матеріаловіддача склала 2,9 гривні, замість планованого показника в 2,6 гривні. Це говорить про більш ефективне використання матеріальних ресурсів.
Матеріаломісткість = матеріальні
витрати (грн.)/ повна собівартість (грн.)
Матеріаломісткість на 1т = 133,74/388,93 = 0,34
(Факт)
Матеріаломісткість на 1т = 146,97/381,73 = 0,39
(План)
Зміна матеріаломісткості
становить: 0,34 - 0,39 = -0,05. Отже питома
вага матеріалів в
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат розраховується шляхом зіставлення індексів. Але, для розрахунку індексу матеріальних витрат у нас немає даних про матеріальні витрати за минулий період. Його можна розрахувати наступним чином:
Матеріальний витрати / Видобуток готової = Матеріальні витрати на
на весь випуск продукції
1 тонну
х: 18,5 - 146,97 грн. / т
х = 18,5 * 146,97
х = 2719 грн. - Матеріальні витрати на весь випуск
Індекс матеріальних витрат розраховується наступним чином:
ім.з. - Індекс матеріальних витрат
Із.1 - Матеріальні витрати звітного періоду (грн)
із.о - матеріальні витрати базисного періоду (грн)
ім.з. =
Індекс валової продукції розраховується:
іg =
де
іg - індекс валової продукції
g1 - готова вугільна продукція у звітному періоді
Gо - готова вугільна продукція в базисному періоді
іg =
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат розраховується наступним чином:
К =
де
к - коефіцієнт співвідношення темпів зростання
ig - індекс валової продукції
iм.з. - Індекс матеріальних витрат
К =
Коефіцієнт показує збільшення темпів матеріаловіддачі. Вона збільшилася на 9,9%.
Питома вага матеріальних
витрат у собівартості розраховується за формулою :
Питома вага матеріальних витрат = матеріальні витрати на весь випуск
(тис.грн.) / повна собівартість випуску (тис.грн)
Питома вага матеріальних витрат = 1752/5095 = 0,34 або 34%
(Факт)
Питома вага матеріальних витрат за планом можна знайти на 1 тонну в гривнях.
Коефіцієнт буде таким же.
Питома вага витрат = 133,74/388,9 = 0,34 або 34%
Питома вага за планом буде наступним:
Питома вага за планом на 1т (грн) = 146,97/381,73 = 0,38 або 38%
Спостерігається економія використання матеріалів в сумі 4%.
Коефіцієнт матеріальних витрат розраховується так:
Км.з. =
де
Км.з. - Коефіцієнт матеріальних витрат
g1, go - готова продукція звітного і базисного періодів відповідно
Ζ1, Ζо - матеріальні витрати звітного і базисного періодів
відповідно
Км.з. (На 1 тонну) = 13,1 * 1752/ 18,5 * 2719 = 22951,2/50301,5 = 0,456 або 45,6%
Цей коефіцієнт
не повинен перевищувати 1. У нашому
випадку показник становить 45,
Для підсумкового аналізу за узагальнюючими показниками зведемо їх в одну таблицю для зручності оцінювання.
Узагальнюючі показники ефективності використання
матеріальних ресурсів
Таблиця 3.1.
№№ пп. |
Показники |
План |
Факт |
Відхилення абсолютне |
1. |
Матеріаловіддача |
2,6 |
2,9 |
+0,3 |
2. |
Матеріаломісткість |
0,39 |
0,34 |
-0,05 |
3. |
Питома вага матеріальних витрат у собівартості |
0,38 |
0,34 |
-0,04 |
Враховуючи коефіцієнт
співвідношення темпів
2.3 Пошук шляхів підвищення ефективності управління технічним забезпеченням на шахті «Центральна».
Для удосконалення використання матеріальних ресурсів слід:
1. Приділяти велику
увагу виконанню плану по
2. Особливу увагу необхідно
приділяти стану складських
3. Для оптимізації
потокових запасів можна
а) сума витрат на купівлю товарів, включно з витратами на транспортування і складування;
б) сума витрат на складування (утримання складу, ремонт, зарплата працівникам складу). [20, c 154]
Чим більше партія замовлення, тим менше сума витрат на закупівлю і транспортування. Її можна визначити так:
Взм. =
де
ВЗМ - витрати на закупівлю матеріалу
ОВП - обсяг виробничої потреби в матеріалах (річний)
ОПП - середній обсяг партії поставки
Црз - середня вартість розміщення одного замовлення
З іншого боку, великий обсяг однієї партії викликає зростання витрат на складування, Оскільки при цьому збільшується розмір запасу в днях. Якщо, наприклад, матеріали купуються раз на місяць (як у нашому випадку), то середній період його зберігання на складі складає 15 днів. З урахуванням цієї залежності суму витрат на зберігання можна виразити так:
ВЗМ. =
де
Сзб - собівартість зберігання одиниці товару в аналізованому періоді
Информация о работе Анализ инновационной активности предприятия