Розвиток логічного мислення на уроках інформатики

 

Гуманітарно-педагогічний коледж

Мукачівського Державного Університету

 

 

Предметна циклова комісія  педагогіка, психологія та інформатика.

 

 

 

Курсова робота

зі спеціальності  “Початкове навчання”

на тему:

Розвиток логічного  мислення на уроках інформатики

 

 

 

 

Виконала:

Студентка гуманітарно-педагогічного коледжу

денної форми навчання,

ІV курсу групи У

Сенкулич Аліна  Іванівна

 

 

 

 

Керівник курсової роботи:

Полянко Антон Васильович

 

 

 

 

                                                                    «              »                               2013 року

                                                                                                     (дата)                      (місяць)

 

 

 

 

Мукачево- 2013

 

Вступ………………………………………………………………………………….3ст.                                                                                                          

Розділ 1. Проблеми пропедевтики інформатики в початковій школі……………6ст                                                                                               

1.1 Реалізація ідеї розвиваючого навчання на уроках інформатики в початкових классах………………………………………………………………………………...9ст.                                                                                            

 

Розділ 2. Мислення…………………………………………………………………..11ст. 
2.1 Основні закономірності розвитку мислення…..................................................11ст. 
2.2 Види мислення……………………………………………………………………13ст. 
2.3 Вимоги до знань і умінь (логіка)………………………………………………...15ст.

2.4 Етапи розумової діяльності і ознаки її розвитку……………………………….16ст. 
2.5 Вплив комп’ютерних ігор на логічне мислення………………………………..18ст.

 

Розділ 3. Розвиток логічного мислення при вивченні розділу «Основи алгоритмізації»………………………………………………………………………26ст.                                                                                 
3.1 Формування понять……………………………………………………………..26ст.                                                                      
3.2 Вимоги до знань і умінь (алгоритмізація)……………………………………..27ст.

3.3 Розвиток алгоритмічного мислення в процесі вивчення теми «Цикли»…….28ст.

 

Висновок…………………………………………………………………………….31ст.

Список використаних джерел……………………………………………………32ст.

Додаток 1……………………………………………………………………………33ст.

Додаток 2……………………………………………………………………………34ст.

Додаток 3……………………………………………………………………………38ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки й інформаційних технологій вимагають від людини оволодіння ними. Сучасне століття називають століттям інформації. Людина повинна навчитися орієнтуватися в інформаційному потоці. І чим раніш це відбудеться, тим ефективніше буде її робота.

    Ідея створення курсу «Початкова інформатика» виникла в зв'язку із широким упровадженням комп'ютерної техніки в систему шкільної освіти. Сьогоднішній школяр повинен уміти користуватися комп'ютером так само вільно і легко, як користується авторучкою, олівцем і лінійкою. Тому вивчення основ інформатики повинне починатися в молодшому шкільному віці.

    Зміст авторської програми курсу «Початкова інформатика» знаходиться в повній відповідності з концепцією проекту освітнього стандарту по інформатиці й обов'язковим мінімумом. Програма створена на підставі власних підходів до вивчення курсу. А також у зв'язку з відсутністю рекомендованих Міністерством освіти України програм у початковій ланці.

    Використання комп'ютера на уроках дозволяє перетворити курс у захоплюючу гру. Гра на уроках у молодшій школі надихає учнів.

    У початковій школі потрібно закласти у дітей первинні навички інформаційної культури, початки комп'ютерної грамотності, забезпечити поступальність у навчанні. Необхідно підготувати мислення учнів до сприйняття ними сучасних інформаційних технологій. Психологи затверджують, що основні логічні структури мислення формуються у віці 5-11 років. Інформаційні технології володіють поруч прийомів і методів, що дозволяють аналізувати і моделювати навколишній нас світ. Опановуючи цими прийомами, людина учиться мислити логічно, складно і системно.

    Програма курсу «Початкова інформатика» розрахована на 4 роки навчання (34 години на рік) і включає наступні розділи:

• Інформація й інформаційні процеси;
• Комп'ютер як засіб роботи з інформацією;
• Алгоритми;
• Логіка;
• Розвиток практичних навичок використання комп'ютера.

 

Мета і задачі курсу:

Основна мета курсу – це підготовка учнів до рішення різноманітних задач в області інформаційних технологій. Вона містить у собі:

• пропедевтику базових понять інформатики;
• знайомство з методами і засобами одержання, обробки і збереження інформації;
• вироблення елементарних навичок роботи за комп'ютером;
• формування в школярів інформаційної картини світу;
• формування навичок життя в інформаційному суспільстві;
• розвиток системного і логічного мислення;
• ознайомлення учнів із загальними прийомами рішення логічних задач;
• розвиток у школярів стійких навичок рішення задач з використанням формальної логіки, алгоритмічного підходу;
• формування конструкторських і дослідницьких навичок активної творчості з використанням сучасних технологій, що забезпечує комп'ютер;
• формування здібностей використовувати комп'ютер і інші засоби нових інформаційних технологій у навчальній і практичній діяльності;
• розвиток здібностей до спілкування, колективної діяльності;
• розвиток навичок самоконтролю, уміння оцінити свою роботу і свій результат;
• активізацію процесу самопізнання;
• допомогу в оволодінні предметами шкільної навчальної програми;

    Сучасні професії, пропоновані випускникам навчальних закладів, стають все більш інтелектуальними.

       Інформаційні технології, що пред'являють високі вимоги до інтелекту працівників, займають лідируюче положення на міжнародному ринку праці. Але, якщо навички роботи з конкретним технічним пристроєм можна придбати безпосередньо на робочому місці, то мислення, не розвинене у визначені природою термін  и, таким і залишиться.  
    Тому для підготовки дітей до життя в сучасному інформаційному суспільстві в першу чергу необхідно розвивати логічне мислення, здатність до аналізу (вичлененню структури об'єкта, виявлення взаємозв'язків, усвідомлення принципів організації) і синтезу (створення нових схем, структур і моделей).  
    Новий зміст навчання вимагає від учителя розробки нової методики, яка забезпечувала б не тільки повідомлення учням все зростаючого обсягу знань, а ще й більш швидкі темпи сприйняття, переробки і засвоєння наукової інформації, вироблення вміння самостійно поповнювати і здобувати нові знання, критично осмислювати їх.  
    Інформатика - одна з фундаментальних галузей наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, яка вивчає інформаційні процеси, методи та засоби отримання, перетворення, передачі, зберігання і використання інформації.  
    Перед курсом основ інформатики, як загальноосвітнім навчальним предметом, стоїть комплекс навчально-виховних завдань, які визначаються специфікою її внеску у вирішення основних завдань загальної освіти людини: 
    1. Формування основ наукового світогляду. У даному випадку формування уявлень про інформацію (інформаційних процесах) як одного з трьох основних понять: речовини, енергії, інформації, на основі яких будується сучасна наукова картина світу.  
    2. Розвиток теоретичного, творчого мислення, а також формування нового типу мислення, так званого операційного (модульно-рефлексивного) мислення, спрямованого на вибір оптимальних рішень.  
    Багато в чому роль навчання інформатики в розвитку мислення зумовлена ​​сучасними розробками в області об'єктивно-орієнтованому моделюванні та проектуванні, спирається на властиве людині понятійне мислення.  
    Уміння для будь-якої предметної області виділити систему понять, представити їх у вигляді сукупності атрибутів і дій, описати алгоритм дій і схеми логічного висновку покращує орієнтацію людини у цій предметній області і свідчить про його розвиненому логічному мисленні.  
   З найпростішими «прообразами» інформаційно-логічного моделювання людина має справу навіть у без комп’ютерному  побуті: кулінарний рецепт, керівництво з експлуатації пилососа - все це спроби дати опис реального об'єкта чи процесу. Чим точніше опис, чим легше з ним мати справу іншій людині. Чим більше в ньому помилок і невизначеностей, тим більше простору для «творчих осяянь» виконавця і тим вище вірогідність неадекватного результату.  
    Таке формалізований опис і є інформаційно-логічною моделлю.  
    Вивчення курсу інформатики передбачає вироблення в учнів логічного мислення і вирішення задачі з використанням алгоритмічного та евристичного підходів, із застосуванням обчислювальної техніки як засіб автоматизації роботи з інформацією.  
    Отже, розвиток логічного мислення учнів - одне з важливих і актуальних проблем педагогічної науки і практики навчання у школі.  
    Метою даної роботи є дослідження існуючих прийомів розумової діяльності учнів на уроках інформатики.  
   У ході дослідження переді мною були поставлені наступні завдання:  
− вивчити основні закономірності розвитку мислення учнів загальноосвітніх шкіл;  
− провести класифікацію різних видів мислення, використовуваних учнями в залежності від поставленого перед ними завдання;  
− виділити основні етапи вирішення проблемної ситуації;  
− провести огляд основних типів завдань для розвитку логічного мислення на уроках інформатики.

 

    Розділ 1. Проблеми пропедевтики інформатики в початковій школі:

    У зв'язку із  перенесенням акцентів інформатизації  освіти на більш ранній вік  - на початкову школу - необхідно  визначити зміст і методику  підготовки учнів початкових  класів з даного питання. Досвід організації навчання з інформатики в молодшому шкільному віці накопичено як за кордоном, так і у нашій країні. Ряд авторів, особливо в Україні, виступають за відмову від системного вивчення основ інформатики раніше 7 класу. У проекті "Концепції програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл" записано "Розглядаючи комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання як засоби навчальної діяльності на про-тязі усього набуття загальної середньої освіти (1-12 класи), вивчення курсу "Інформатика" як самостійної навчальної дисципліни доцільно здійснювати з 7-го по 12-ий класи, а саме:

• 1-6-і класи-використання комп'ютера як засобу навчальної діяльності, яке передбачає оволодіння дитиною первинними навичками роботи за комп'ютером;
• 7-9-і класи-базовий курс інформатики;
• 10-12-і класи - курс інформатики допрофесійної підготовки з урахуванням спеціалізації навчального закладу, а також за вибором учня."

    Такий підхід зумовлений певним негативним досвідом введення окремого курсу інформатики в початкових класах. Головним недоліком при цьому називається "формальність знань", що виникає внаслідок нерозуміння учнями значної частини навчального матеріалу, який вводиться без врахування їх вікових особливостей. Аналізуючи причини таких негативних явищ, в початковому курсі інформатики слід виділити два основні аспекти, що приводять до їх появи.

    Перший - відсутність в Україні науково обґрунтованої концепції вивчення інформатики в початковій школі, на основі якої можна визначити зміст навчання і підготувати навчальну програму - знову ж науково обґрунтовану, що врахує вимоги дитячої психології та лікарів-гігієністів. В результаті виникають створені шкільними вчителями інформатики програми для початкової школи, які майже повністю віддзеркалюють програму інформатики старшої школи. Такі програми передбачають вивчення пристроїв комп'ютера, операційних систем DOS чи WINDOWS.

    Другий - можливо, навіть більш суттєвий - повна відсутність у вчителів, які проводять навчання інформатиці, необхідних знань і вмінь по організації навчального процесу в початковій школі. Проводити уроки інформатики в початковій школі доручають вчителю інформатики старшої школи. Не кажучи про те, що значна частина вчителів інформатики взагалі не має педагогічної освіти, проведення уроків в початковій школі вимагає дуже специфічної підготовки. Це знання вікової психології, особливостей розвитку пам'яті, уваги, мислення, знання програми початкової школи з математики (в першу чергу), мови і т.д., а також знання методики викладання в початковій школі, вміння організувати навчальний процес у придатній для дитини даного віку формі (як правило ігровій).

    Коли ми говоримо про інформатику в початковій ланці освіти, то більш коректніше було б говорити про її пропедевтику, а не систематичне вивчення основ чи базового курсу інформатики. Це слід було б записати і в "Концепції програми інформатизації...". При такому підході до змісту інформатики в початковій школі слід визначити, які знання і вміння, а ще точніше, які здібності треба розвинути у дитини в процесі підготовки до оволодіння базовим курсом основ інформатики. І перед цим задатися питанням: "А чи існують специфічні комп'ютерні здібності?" Дослідження ряду авторів та досвід педагогів-практиків говорять про те, що подібні здібності можна виділити. Курс інформатики середньої школи з певними допущеннями можна розділити на два основних розділи - основи програмування та користувацький курс.

    За дуже влучним висловлюванням академіка А.П.Єршова, "програміст повинен володіти здатністю першокласного математика до абстракції і логічного мислення в поєднанні з едісонівським талантом будувати все, що завгодно, з нулів та одиниць. Він повинен поєднувати акуратність бухгалтера з проникливістю розвідника, фантазію автора детективних романів з тверезою практичністю економіста". За цим, трохи поетичним, визначенням простежується чітка система специфічних здібностей, необхідних програмісту для досягнення успіхів у роботі. Дозволимо собі виділити їх окремо:

• абстрактне мислення;
• логічне мислення;
• здібності до моделювання;
• акуратність (вміння концентруватись на виконанні завдання, контро-лювати свої дії, що дозволяє зменшити кількість формальних помилок);
• уміння виходити за межі стандартних підходів до розв'язання задач;
• здатність до критичної оцінки вибору шляхів вирішення проблем, в залежності від кінцевої мети.

    Як бачимо, вимоги до першокласного програміста досить високі. Цим, мабуть, і пояснюється постійний дефіцит таких спеціалістів навіть у країнах з високим рівнем комп'ютеризації. Більшість учнів ніколи не стане не тільки висококласним але і просто програмістом. Вони потрапляють у категорію "користувач". Вимоги до їх здібностей трохи інші, але в багатьох випадках збігаються за напрямками з вимогами до програмістів (рівень тільки в більшості випадків нижчий). Практики знають, що шлях від "чайника" до "досвідченого користувача" можуть пройти далеко не всі.