Роль і місце інформаційних технологій в сучасній соціальній сфері

У такій ситуації багато що залежить від мобільності соціального захисту, від активності і підготовленості фахівців даної сфери, від точності, достовірності та повноти наявних даних. Дана ситуація розв'язана тільки в тому випадку, якщо співробітники соціального захисту будуть мати в наявності такий інструмент, який дозволив би вирішити ці проблеми. І тут може бути тільки один шлях - комп'ютеризація, а в більш широкому плані інформатизація, без якої сьогодні неможливо будь-яке поступальний рух Соціальні передумови та наслідки використання інформаційних технологій в соціальній сфері.

В умовах розвитку соціальної сфери неможливо вирішити проблему створення єдиного поля соціальної роботи, також ефективне управління нею, якщо не створено спільний інформаційний простір, заснований на нових прогресивних інформаційних технологіях, автоматизованому інформаційному взаємодії територіальних, соціальних, економічних і виробничих структур.

Орієнтуючись на проблеми сьогоднішнього дня, фахівці роблять висновок про інформаційний «вибух» в області нормативного права, практиці взаємовідносин владних органів і органів управління соціальною сферою. Також спостерігається величезний інтерес фізичних та юридичних осіб державних і громадських організацій до інформації, що стосується соціальної ситуації в регіонах.

Інформатизація соціальної сфери передбачає вирішення проблем розробки та впровадження типових інформаційно-обчислювальних систем за наступними напрямками: соціальний захист населення; працевлаштування та зайнятість населення, охорона здоров'я; народна освіта, охорона навколишнього середовища; моніторинг громадської думки.

Основною метою створення єдиного інформаційного простору є надання потенційним користувачам (органам управління та підрозділам соціальною сферою, органам влади) інформаційних послуг, що забезпечують їм оперативне і надійна взаємодія при вирішенні завдань. Наприклад: обмін думками і даними з колегами з інших регіонів, пошук необхідної інформації в цьому інформаційному просторі, співпраця з іншими службами (пенсійним фондом, податковою інспекцією і т.д.).

Проведений аналіз літературних джерел, вивчення інформаційних ресурсів у різних структурних підрозділах соціальної сфери дозволяє зробити висновок: впровадження сучасних інформаційних засобів, і технологій, організованих у вигляді розподілених баз даних загального користування дозволить підвищити ефективність роботи територіальних органів управління та організацій соціальної сфери за рахунок автоматизації операцій з збору, обліку, пошуку, обробки та видачі достовірних даних, необхідних для прийняття рішень .

На думку Г.Г. Кузнєцової величезну роль у правильності та адекватності вжитих заходів із соціального захисту населення має своєчасна та достовірна інформація. В даний час виник цілий ряд об'єктивних факторів, настійно вимагають, зміни технології обробки інформації щодо соціального захисту населення, що задовольняє новим вимогам:

- Постійне збільшення обсягів  оброблюваної інформації та необхідність скорочення термінів її обробки внаслідок частої зміни законодавства щодо пенсійного забезпечення та соціального захисту незаможних верств населення, що відображає нестабільність економічної і політичної обстановки в країні;

- Висока інтенсивність актуалізації нормативно-правової інформації як в частині змісту окремих норм, так і деяких розділів і навіть нормативних актів: обсяг і складність нормативно-правової системи ростуть швидше можливостей персоналу органів соціального захисту населення оволодіти правилами її практичного застосування;

- Потреба в налагодженні належного  урахування реальної потребу  всіх соціально незахищених верств  населення (адресна захист);

- Потреба у потужній інформаційно-аналітичної  бази, що дозволяє здійснювати контроль коштів, що витрачаються, проводити аналіз поточного стану, розробляти Програми-мінімум і Цільові програми;

- Постійна зміна характеру завдань, що стоять перед органами соціального  захисту населення, оперативне виконання  ними нових складних функцій;

- Постійно зростаючі вимоги  до співробітників соціального  захисту з підвищення продуктивності  та якості праці і необхідність  скорочення плинності та підвищення  престижності їх професії.

Інформаційні технології в соціальній сфері забезпечують:

• збір, накопичення фактів і статичних даних про соціальні відносини і процеси, соціальній структурі населення, потенціал соціальної інфраструктури, ефективності прийнятих заходів соціального захисту, групах і прошарках населення, які потребують особливої ​​уваги;

• зберігання інформації в такій формі, яка дозволяла б легко і швидко знаходити, своєчасно оновлювати і пред'являти інформацію у разі необхідності;

• порівняння показників поточних соціальних процесів з нормативними моделями соціального відтворення населення і з урахуванням динаміки їх змін;

• взаємодія федеральної, галузевої та регіональної структур аналізу процесів функціонування соціальної сфери; забезпечують оперативне, своєчасне і повне подання відомостей і повідомлень у відповідній формі керівникам різних рівнів.

Використання комп'ютерної техніки в органах управління соціального захисту населення дозволяє поліпшити якість роботи, сприяє економії часу при вирішенні соціальних проблем клієнтів. Так, у Москві діють наступні комп'ютеризовані інформаційні системи: "Пільги-довідка" - дозволяє отримати інформацію про пільги окремим категоріям громадян; "Звернення-облік" - містить інформацію про письмових зверненнях громадян з пенсійних питань, пільг, соціально-побутового обслуговування; " Архів "- містить прізвища й адреси пенсійних справ померлих, вибулих за кордон, що змінили місце проживання пенсіонерів, які перейшли на інший вид пенсії;" Пенсіонер-транспорт "- дає інформацію про забезпечення транспортними засобами інвалідів та виплати компенсацій за бензин і транспортні послуги;" Пенсіонер- довідка "- дозволяє отримати інформацію про розмір пенсії або допомоги, компенсаційних виплатах кожного одержувача та ін.

З цілої низки соціально-орієнтованих напрямків Мінпраці Росії ведуться централізовані інформаційні розробки. Були передбачені роботи з супроводу і розвитку програмних комплексів:

- «Адресна соціальна допомога»;

- «Регіональне соціальне законодавство»;

- «АРМ призначення і виплати  допомоги»;

- «Підготовка, контроль та узагальнення  даних статистичної звітності по пенсійному забезпеченню, медико-соціальної експертизи та соціального захисту населення»;

- «Підготовка, контроль та узагальнення  даних статистичної звітності  по сім'ям і дітям, які опинилися  у важкій життєвій ситуації»;

- «Облік ветеранів і учасників ВВВ»;

- «Інформаційний комплекс бюро  медико-соціальної експертизи».

Практика показала ефективність організації процесу розробки і супроводу ПЗ в органах соціального захисту населення краю, що можна виразити в таких тезах:

1) розміщення служб розробки, впровадження та супроводу в одному місці, близько до замовника, сприяє виробленню правильного підходу до реалізації поставленої задачі та оперативне її виконання;

2) розробка на регіональному  рівні призводить до оперативного  відображенню всіх федеральних і регіональних нормативних актів в програмному забезпеченні;

3) розміщення розробників всередині  автоматизируемой служби забезпечує  швидке отримання кваліфікованих  консультацій та методичних рекомендацій.

Застосування комп'ютерних технологій соціальним працівником має наступні позитивні моменти:

- Зростає продуктивність його  роботи за рахунок усунення  елементів рутинності праці (заповнення  стандартних форм, проведення механічного  підрахунку та ін), тобто за  одиницю робочого часу він у стані виконати більший обсяг роботи;

- Мають адресну націленість  на конкретного клієнта при  визначенні видів наданої йому  соціальної допомоги;

- З'являється можливість складання  «портрету соціальних проблем»  сім'ї, а не окремого її члена, це, у свою чергу, дозволяє вирішувати соціальні проблеми сім'ї в комплексі;

- Зменшується кількість механічних  помилок, які допускаються при  складанні довідок, звітів та  іншої документації.

Також необхідно скасувати негативні сторони використання комп'ютерних технологій, які притаманні цьому суб'єктним рівню:

- Спостерігається низька комп'ютерна  грамотність працівників соціальної  сфери;

- Для технологічного насичення  соціальної роботи комп'ютерними; технологіями потрібна інша, ніж  при традиційних технологіях, логіка мислення;

- Змінюється комунікаційна сфера  соціальної роботи, що виражається  у зменшенні безпосередніх контактів  з клієнтами та колегами (для  фахівця, який працює переважно  з: базами даних, відбувається «знеособлення»  клієнта).

Наш аналіз показує, що на сучасному рівні розвитку соціальної роботи та при нинішньому технічному супроводі установ соціальної сфери комп'ютерні системи в соціальній сфері Росії в більшості випадків виконують лише інформаційно-довідкові та контрольні функції, в основному доступні перші суб'єктним рівнем (менеджерам). Соціальні працівники використовують КТ лише в невеликій області практики (пенсійні фонди, окремі установи соціальної сфери).

Стосовно до третього типу суб'єктів соціальної роботи комп'ютерні технології надають наступне позитивний вплив:

- Підвищують інформованість клієнта, причому головною умовою тут  виступає доступність технічної  периферії і оперативність розміщується  в системі інформації (довідкові  термінали);

- Забезпечують оперативність отримання  відповіді на запит клієнта;

- Скорочують час отримання соціальної  підтримки при появі в соціальному  агентстві необхідних ресурсів;

- Допомагають адаптуватися людям  з обмеженими фізичними можливостями.

Таким чином, ці технології будучи кліентоцентрірованнимі забезпечують адресність соціальної допомоги

 

 

 

 

Висновок

 

Функціонування і розвиток соціальної сфери неможливо без обміну інформацією. Впровадження сучасних комп'ютерних інформаційних технологій у соціальну сферу визначається ускладненням соціально-економічних процесів у суспільстві, все більшої їх залежністю від інформації і організованих інформаційних потоків, неможливістю в сучасних умовах вирішувати соціальні, економічні, управлінські та інші завдання при обробці інформації вручну. Автоматизована обробка, зберігання та розповсюдження соціальної інформації з використанням сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних засобів дозволяє підвищити якість соціальної інформації, її точність, об'єктивність, оперативність і, як наслідок цього, можливість прийняття ефективних та своєчасних управлінських рішень. Поява, розвиток і функціонування інформаційних технологій супроводжується процесом інформатизації, який представляє собою «організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об'єднань на основі формування та використання інформаційних ресурсів ».

Впровадження сучасних інформаційних засобів, і технологій, організованих у вигляді розподілених баз даних загального користування дозволить підвищити ефективність роботи територіальних органів управління та організацій соціальної сфери за рахунок автоматизації операцій з збору, обліку, пошуку, обробки та видачі достовірних даних, необхідних для прийняття рішень.

 

 
 
Список використаних джерел

 

1. VII Державінекіе читання. Економіка. Юриспруденція. Соціальна робота. Соціологія. Історія: Матеріали наук. конф. викладачів і аспірантів. Февр. 2002 р. / Редкол.: І. Г. Саяпін та ін Тамбов: Вид-во Тамбо. ун-ту, 2002. 226 с.

2. Курін, О.Ю. Застосування інформаційних технологій в соціальній роботі: Учеб. Посібник / А.Ю. Курін; Федеральне агентство з освіти, Тамбо. Держ. Ун-т ім. Г.Р. Державіна. Тамбов: Вид-во ТГУ ім. Г.Р. Державіна, 2006.81 с.

3. Оріхівський, А. Про інформатизації в галузі соціального захисту населення / / Соціальне забезпечення. - М.: 2004. - № 3. - С.29-31.

4. Поспєлов, П. Соціальні інформаційні технології. Державне управління / / Соціальне забезпечення. - М.: 2004. - № 2. - С.15-17.

5. Тапхаева, Є. Практика застосування інформаційних технологій / / Соціальне забезпечення. - М.: 2004. - № 1. - С.25-27.

6. Тетерський, С.В. Введення в соціальну роботу: Навчальний посібник .- М.: Академічний Проект, 2001. - 496 с.