Підвищення ефективності роботи реєстратури поліклініки, скорочення витрат часу пацієнтів на очікування прийому, спрощення ведення докум

Реєстратура використовує смарт - карти, комбіновані з магнітною смугою і чіпом. Дані на магнітній смузі використовуються для ідентифікації пацієнта «Контингент» систем «Поліклініка» та «Електронна амбулаторна картка» та «Реєстратура». Чіп застосовується для запису найбільш важливою, з точки зору лікаря, інформації з амбулаторної картки пацієнта. Цю інформацію передбачається використовувати у разі екстреної допомоги пацієнту в місцях, де з якихось причин доступ до центральної бази даних не можливий.    

Контингент: є основою системи і дозволяє вести реєстр прикріпленого контингенту (номер медичної карти, паспортні дані, договір страхування, серія та номер поліса та інше) оперативно отримувати наступну інформацію:

• половозрастна структура;
• кількість і список осіб за категоріями прикріпленого контингенту;
• універсальна вибірка з регістра «Контингент» (за будь-яким групам реквізитів);
• списки прикріплених і відкріплення пацієнтів за договорами;
• рух контингенту за договорами, терапевтичним дільниць і відділень;
• списки пацієнтів для проведення профілактичних оглядів за наказом;
• короткий епікриз на пацієнта.

 

    Відвідуваність дозволяє вводити і коректувати норми часу на прийом пацієнта за різними спеціальностями лікарі , а потім за отриманими даними формувати такі списки і таблиці:

• відомість обліку відвідувань (Ф -39);
• облік і показники відвідувань по лікарях будь-яких спеціальностей та інше, по місяцях або по кварталах у вигляді таблиць і діаграм;
• за номерами та видами договорів;
• за видами послуг, наданих пацієнта;
• середня вартість одного відвідування;
• первинний і повторний прийом пацієнтів;
• порівняльні діаграми кількості відвідувань за попередні роки за різними групами прикріпленого контингенту.

Лікарняні листи.    

 Облік ведеться з  відкриття, продовження та закриття  лікарняного листа. Формує наступні звітні форми:

• відомості про причини тимчасової непрацездатності (Ф-16 ВН);
• розподілу середньої тривалості лікарняного листа за нозологіями, статтю та віковими групами та інші;
• списки тривало і часто хворіючи;
• списки незакритих лікарняних листів по видав їх лікарям;
• групу звітів зі структурою тимчасової непрацездатності за нозологіями (для відомчих поліклінік).

Медичний облік відображає обсяг і характер роботи закладів охорони здоров'я та необхідний для планування заходів щодо поліпшення стану здоров'я та надання медичної допомоги населенню, оцінки якості та ефективності діяльності медичних установ, забезпечення медико-статистичною інформацією органів управління охороною здоров'я різних рівнів.

 

 

ВИСНОВОК

Реєстратура поліклініки – це важливий відділ у поліклініці, який має важливу роль для всіх пацієнтів та персоналу поліклініки.

Реєстратура поліклініки дозволяє зберігати таку інформацію: відомості про лікарів, відомості про пацієнтів, облік усіх скарг, з якими звертаються пацієнти в поліклініку, реєструвати всі обстеження і препарати, які призначають пацієнтам.

Сучасне виробництво характеризується постійнім зростанням об’єктів інформації, що оброблюється та збільшенням вимог до якості управління. Це створює передумови для пошуку нових інформаційних технологій управління на основі сучасних засобів обчіслювальної техніки.

У реєстратурі поліклініки розроблена своя програмна система, яка дозволяє переглядати зведену інформацію про лікарів (відображення списку лікарів з назвами їх спеціальностей) і пацієнтах (відображення списку пацієнтів і номерів їх карток), а також дозволяє переглядати інформацію по конкретному пацієнту або лікарю, видаляти і змінювати дані.

Впровадження зручної програмної системи дозволяє значно скоротити час обробки інформації, здійснювати швидкий пошук необхідної інформації, автоматично формувати звіти, дозволяє зберігати великі обсяги інформації, дозволяє уникнути втрату інформації.

Використання програми спрощує доступ до персональних даних пацієнта, централізує зберігання всіх даних про пацієнта і зменшує кількість суперечливих даних. Завдяки цьому представляється можливість скоротити чисельності адміністративно - керуючого персоналу і витрат на зарплату, уникнути зниження пропускної здатності мережі поліклінік при збільшенні кількості пацієнтів, підвищити рівень якості обслуговування і лікування. Все це призводить до підвищення керованості підприємством в цілому і, як наслідок, до збільшення прибутку.

Інформаційні системи в медицині повинні забезпечувати організацію і ведення клінічного процесу, управління ним. Тільки тоді вони зуміють зробити істотний вплив на результат цього процесу - виліковування хворих.

Реорганізація клінічного процесу засобами інформаційних систем можлива, якщо процес лікування розглядати як технологічний процес, проходження якому гарантує , що всі лікувальні заходи , приписані поточним рівнем розвитку науки, будуть виконані. А це в свою чергу вимагає вимірювання медичного технологічного процесу, контролю та аналізу відхилень від заданого науково - обґрунтованого перебігу процесу.

Способом представлення технологічного процесу в зручній для лікаря формі є історія хвороби. Історія хвороби - документ, розроблений фахівцями лікувальної установи, в якому відображено процес ведення хворого з встановленим діагнозом, створений в даному закладі з урахуванням його технічних і кадрових ресурсів, затверджений адміністрацією і службовець методичним посібником лікуючим лікарям . Визначення технологічної карти сходить до поняття клінічного керівництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Дунаев С. Доступ до баз даних і техніка роботи в мережі. Практичні приймання сучасного програмування. - М., 2005. – 205с.

2. Копилова, Н. Керування  базами даних / Н. Копылова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.advlab.ru.

         3. Хансон Г., Хомон Д. Бази данних: обработка і управління. М.: Бином, 1999. -309с.

         4. Дарахвелидзе П.Г., Марков Е.П. Програмування в Delphi 7. – СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – 784с.

        5. Карпова Т. Базы данных. Модели, разработка, реализация: учеб. пособие. - СПб: Питер, 2002.- 304 с.

        6. Хомоненко А.Д., Цыганков В.М., Мальцев М.Г. Бази даних: посібник для вузів / под ред. А.Д.Хомоненко.- 3-е изд. - СПб: Корона-Принт, 2003.- 672 с.

        7. Гайдамакин Н.А. Автоматизована інформаційна система, банки й бази даних. Вступний курс: навчальний посібник. - М: Гелиос АРВ, 2002.- 368 с.

       8. Основы автоматизированных информационных систем: Автоматизированные информационные системы (АИС): учеб. пособ. для вузов / разраб. В.Н.Кузубовым. - М: Совр. Гум. Ун-т, 2000.-501с.

       9. Основы автоматизированных информационных систем. Обеспечение автоматизированных информационных систем: учеб. пособ. для вузов / разраб. В.Н.Кузубовым. - М: Совр. Гум. Ун-т, 2001. -288с.

10. Принципы построения автоматизированных информационных систем (АИС). Техническое и рабочеее пректирование АИС: учеб. пособие для вузов / разраб. В.Н.Кузубовым. - М: Совр.Гум.Ун-т, 2000.-102 с.

11. Голицына О.Л. и др. Языки программирования: учеб. пособие для ссузов / О.Л.Голицына, Т.Л.Партыка , И.И.Попов . - М: Форум; Инфра-М, 2008.

12. Ахангельский А.Я. Программирование в Delphi 7. – М.: ООО «Бином-Пресс», 2003 г. – 1152с.