Поняття тв завдання норм господарського права

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2012 в 22:19, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми полягає в тому ,що Україна намагається стати на дорогу системних реформ. Реформуванню підлягають різні сфери життя - економіка, політика, освіта і культура, право і соціальне забезпечення. В даний час не обговорюється питання про відміну Цивільного кодексу. Обговорюються питання удосконалення і подальшого розвитку Цивільного кодексу.

Содержание

Вступ...................................................................................................................3
1.1. Поняття субєкта господарювання.............................................................5
1.1.1. Ознаки субєктів господарського права.................................................6
1.1.2. Види та групи суб’єктів господарювання.............................................8
1.2.1. Юридичні особи — суб’єкти господарювання..................................12
1.2.1.1. Юридичні особи, створені відповідно до ЦК..................................12
1.2.1.2. Юридичні особи, створені відповідно до ГК...................................14
1.2.1.3. Інші юридичні особи, які здійснюють господарську
діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.................14
1.2.2. Фізичні особи — суб’єкти господарювання.......................................15
1.2.3. Відокремлені підрозділи господарських організацій — суб’єкти господарювання...............................................................................................16
2.1. Правова регламентація утворення субєктів господарюванн................17
2.1.1. Етапи створення господарської органзаії............................................18
2.1.2. Характеристика утворення субєктів господарювання.......................19
3.1. Державна реєстрація субєктів господарювання.....................................23
3.1.1. Інститут резервування найменування юридичної особи....................23
3.1.2. Документи, які подаються для проведення державної реєстрації.....24
3.2. Процедура реєстрації субєкта господарювання.....................................27
3.1.3. Обмеження щодо заснування суб'єкта підприємницької діяльності.........................................................................................................30
Висновки..........................................................................................................34
Список використаних джерел........................................................................36

Прикрепленные файлы: 1 файл

robota.docx

— 57.63 Кб (Скачать документ)

– У разі державної реєстрації відкритих  акціонерних товариств, крім загального пакета документів, додатково подається  звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено Державною комісією з цінних паперів та фондового  ринку України.

– У разі державної реєстрації фермерського господарства, крім загального пакета документів, додатково подається  копія Державного акта на право приватної  власності засновника на землю або  копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або  нотаріально засвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.

– У разі державної реєстрації юридичної  особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім перелічених  документів, додатково подається  документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам ч. 6 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб-підприємців» (документ про підтвердження реєстрації іноземної  юридичної особи в країні її місцезнаходження має бути легалізований у встановленому  порядку).

Для проведення державної реєстрації юридичної  особи, що створюється шляхом виділу, засновники (учасники) або уповноважені ними орган чи особа, крім, названих документів, повинні додатково подати нотаріально засвідчену копію розподільчого  балансу. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних  осіб, утворених у результаті виділу.

Документи, які подані для проведення державної  реєстрації юридичної особи, приймаються  за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним  особі з відміткою про дату надходження документів.Дата надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор має право залишити без  розгляду документи, подані для проведення державної реєстрації юридичної  особи, якщо:

– документи  подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

– документи  не відповідають вимогам, які встановлені  Законом (українською друкованими  літерами чи машинодруком);

– документи  подані не в повному обсязі.

Про залишення  документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної  особи, без розгляду засновнику або  уповноваженій ним особі не пізніше  наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав  залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної  особи, відповідно до опису.

Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації юридичної  особи, без розгляду не перешкоджає  засновнику або уповноваженій ним  особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку  після усунення причин, що були підставою  для залишення цих документів без розгляду.

Державний реєстратор за відсутності підстав  для залишення документів, які  подані для проведення державної  реєстрації юридичної особи, без  розгляду зобов'язаний перевірити ці документи  на відсутність підстав для відмови  у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені  Законом.

3.2.Процедура реєстрації субєкта господарювання

За відсутності  підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної  особи державний реєстратор повинен  внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної  особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій  України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної  особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.

Строк державної  реєстрації юридичної особи не повинен  перевищувати трьох робочих дні  в дати надходження документів для  проведення державної реєстрації юридичної  особи.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної  особи повинно бути оформлено  і видано (надіслано рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі  державним реєстратором не пізніше  наступного робочого дня з дати державної  реєстрації юридичної особи. Разом  із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновнику або  уповноваженій ним особі видається (надсилається рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної  реєстрації юридичної особи.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального  страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної  особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного  державного реєстру та відомості  з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної  особи.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, державної  податкової служби, Пенсійного фонду  України, фондів соціального страхування  є надходження до цих органів  повідомлення державного реєстратора  про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з  відповідної реєстраційної картки.

Підставами  для відмови у проведенні державної  реєстрації юридичної особи є:

1) невідповідність  відомостей, які вказані в реєстраційній  картці на проведення державної  реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що  подані для проведення державної  реєстрації юридичної особи;

2) невідповідність  установчих документів вимогам  чинного законодавства (відсутність  відомостей, які вони мають містити);

3) порушення  порядку створення юридичної  особи, який встановлено законом,  зокрема:

– наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом  щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної  особи;

– невідповідність  відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному  державному реєстрі;

– наявність  обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або  уповноваженою ними особою юридичних  дій, які встановлені абзацом  четвертим частини другої ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб-підприємців» (проведення державної реєстрації юридичної  особи, основником (учасником) якої є  юридична особа, стосовно якої прийнято рішення щодо припинення);

– наявність  в Єдиному державному реєстрі  найменування, що є тотожним найменуванню юридичної особи, яка має намір  зареєструватися;

– використання у найменуванні юридичної особи  приватного права повного чи скороченого  найменування органу державної влади  або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом  Міністрів України.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав  не допускається.

За наявності  підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної  особи державний реєстратор зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів з дати надходження документів для  проведення державної реєстрації видати (надіслати рекомендованим листом з  описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису. Відмову в проведенні державної реєстрації юридичної особи може бути оскаржено в суді.

Заміна  свідоцтва про державну реєстрацію проводиться у разі: внесення змін до установчих документів юридичної  особи, якщо ці зміни пов'язані із зміною найменування юридичної особи; внесення змін до відомостей про юридичну особу, якщо ці зміни пов'язані із зміною місцезнаходження юридичної  особи; внесення змін до відомостей про  фізичну особу-підприємця, якщо ці зміни  пов'язані із зміною імені та (або) місця проживання фізичної особи-підприємця; втрати або пошкодження свідоцтва  про державну реєстрацію.

3.1.3.Обмеження щодо заснування суб'єкта підприємницької діяльності

Обмеження щодо заснування суб'єкта підприємницької  діяльності на правах юридичної особи  умовно можна поділити на три групи:

1) вікові  обмеження; 

2)обмеження, пов'язані з дотриманням вимог антимонопольного законодавства;

3) обмеження,  пов'язані з різновидом діяльності  для провадження якої засновується  суб'єкт господарювання.

1)Вікові обмеження:

Відповідно  до п. 3 ч. 1 ст. 32 ЦК України фізична  особа у віці від чотирнадцяти років має право бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про кооперацію» членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

2)Обмеження, пов'язані з дотриманням вимог антимонопольного законодавства:

Створення суб'єктів господарювання здійснюється з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного  законодавства, яким у тому числі  передбачено певні обмеження  щодо заснування суб'єкта господарювання. Так, згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції» з  метою запобігання монополізації  товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження  конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний  контроль за концентрацією суб'єктів  господарювання. Згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист економічної  конкуренції» концентрацією визнається:

1) злиття  суб'єктів господарювання або  приєднання одного суб'єкта господарювання  до іншого;

2) набуття  безпосередньо або через інших  осіб контролю одним або кількома  суб'єктами господарювання над  одним або кількома суб'єктами  господарювання чи частинами  суб'єктів господарювання, зокрема  шляхом:

а) безпосереднього  або опосередкованого придбання, набуття  у власність іншим способом активів  у вигляді цілісного майнового  комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання  в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права  користування активами у вигляді  цілісного майнового комплексу  або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, в тому числі придбання  активів суб'єкта господарювання, що ліквідується;

б) призначення  або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового  чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в  інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, за якої більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;

3) створення  суб'єкта господарювання двома  і більше суб'єктами господарювання, який протягом тривалого періоду  буде самостійно здійснювати  господарську діяльність, але при  цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили цей суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання;

4) безпосереднє  або опосередковане придбання,  набуття у власність іншим  способом чи одержання в управління  часток (акцій, паїв), що забезпечує  досягнення чи перевищення 25 або  50 відсотків голосів у вищому  органі управління відповідного  суб'єкта господарювання.

Випадки, коли необхідне отримання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії  Антимонопольного комітету України  на концентрацію суб'єктів господарювання, перелічені у ст. 24 Закону України  «Про захист економічної конкуренції».

Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до чинного законодавства, забороняється  до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов'язані утримуватися від дій, які можуть призвести  до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.

Антимонопольний комітет України чи адміністративна  колегія Антимонопольного комітету України надають дозвіл на концентрацію у разі, якщо вона не призводить до монополізації  чи суттєвого обмеження конкуренції  на всьому ринку чи в значній його частині. Кабінет Міністрів України  може дозволити концентрацію, на здійснення якої Антимонопольний комітет України  не надав дозволу як на таку, що не відповідає названим вище умовам, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. Дозвіл згідно з частиною другою цієї статті не може бути наданий, якщо обмеження конкуренції, зумовлені концентрацією: не є необхідними для досягнення мети концентрації; становлять загрозу системі ринкової економіки.

3)Обмеження, пов'язані з різновидом діяльності для провадження якої засновується суб'єкт господарювання

Обмеження щодо заснування суб'єкта господарської  діяльності також пов'язані із самим  різновидом такої діяльності. Так, із Законом України «Про страхування» страховиками визнаються фінансові  установи, які створені у формі  акціонерних, повних, командитних товариств  або товариств із додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також  одержали у встановленому порядку  ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками — резидентами України, резидентами є юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території).

Информация о работе Поняття тв завдання норм господарського права