Господарські правовідносини: їх поняття, ознаки та види

Підприємства відповідно до їхніх функцій посідають головне місце в економіці. З урахуванням соціально-економічної ролі підприємств законодавець кваліфікує їх як основну організаційну ланку народного господарства України. Така кваліфікація обумовлена ​​тим, що підприємство є господарською організацією, господарюючим суб'єктом. Коротко підприємство визначається як господарюючий суб'єкт, який створюється для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, яка має необхідні для цього повноваження і реєструється у визначеному законом порядку як комерційна юридична особа. Терміна "підприємство" в зарубіжному комерційному праві відповідають поняття "компанія" або "корпорація".

Суб'єктами господарської  діяльності є також підрозділи підприємств (ст. 7 Закону України "Про підприємства в Україні") та інших господарських організацій. Вони створюються самими організаціями для певної господарської діяльності. Функції і компетенцію таких суб'єктів визначають підприємства у положеннях про них. Положення затверджують органи управління організацій. Ці суб'єкти не реєструються як юридичні особи.

Другим видом суб'єктів  господарського права є об'єднання  підприємств, які визначається як господарська організація, створювана на добровільних засадах двома і більше підприємствами для спільного виконання делегованих учасниками виробничих, комерційних, наукових та інших визначених статутом (договором) функцій і зареєстрована як юридична особа. Об'єднаннями згідно із законодавством є асоціації, корпорації, концерни, консорціуми та інші виробничо-господарські комплекси. Специфічним видом господарського об'єднання є промислово-фінансова група. Об'єднання підприємств створюється лише в тому випадку, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.

Третім видом суб'єктів  господарського права є так звані фінансові і посередницькі інститути, що належать до інфраструктури ринку. Загальна риса, яка їх об'єднує, - обслуговування ринку. Фінансовий інститут можна визначити як організацію, яка грунтується у формі акціонерного або іншого товариства і реєструється як юридична особа, яка забезпечує функціонування ринків товарів і капіталів. Такі акціонерні та інші господарські товариства здійснюють кредитування господарюючих суб'єктів, інвестування об'єктів підприємництва та іншої діяльності, надають страхові, комерційні та посередницькі послуги. Назви цих суб'єктів визначаються залежно від виду діяльності: банки, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, страхові компанії, товарні та фондові біржі, довірчі товариства тощо.

Четвертим видом суб'єктів  господарського права є громадяни-підприємці (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства). Ці особи мають право здійснювати підприємницьку господарську діяльність у будь-яких організаційних формах за їх вибором (ст. 6 Закону України "Про підприємництво"). Зокрема, якщо діяльність фізичних осіб здійснюється із залученням найманої праці, вона реєструється як приватне підприємство.

П'ятим видом суб'єктів  господарського права є органи влади  та органи адміністративно-господарського управління та контролю. Відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 р. органи влади - це міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державні органи, які здійснюють регулювання діяльності суб'єктів природних монополій , ринку цінних паперів, державні органи приватизації, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, місцеві органи виконавчої влади; органи адміністративно-господарського управління та контролю - це суб'єкти господарювання, об'єднання, інші особи в частині виконання ними функцій управління або контролю в межах делегованих їм повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування; Вищим органом в системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції), які діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади. Урядові органи державного управління здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.

До системи центральних  органів виконавчої влади входять  міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (Антимонопольний  комітет України, Державна податкова  адміністрація України, Державна митна служба України та ін.) Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, які утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

2.3. Зміст господарських  правовідносин

Зміст – це суб'єктивні права та обов'язки суб'єктів господарювання й суб'єктів організаційно-господарських повноважень та інших учасників господарського життя, визначені нормативно-правовими актами (господарським законодавством) та іншими правовими документами (договорами, зокрема), а також реальні дії зазначених осіб щодо реалізації цих прав та обов'язків, спрямовані на безпосереднє здійснення господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, падання послуг) та/або організація/ управління такою діяльністю.

Зміст правовідносини включає  в себе суб'єктивні права і  юридичні обов'язки.

Права завжди суб'єктивні, тому що носять диспозитивний характер, і їх використання залежить від волі суб'єкта. Обов'язки, як правило, закріплені або в нормативному правовому акті або в договорі.

Для з'ясування конструкції  правовідносини в теорії права зазвичай вдаються до поділу прав на абсолютні  та відносні.

В абсолютному правовідношенні  суб'єкту права протистоїть невизначена  кількість зобов'язаних осіб з пасивною обов'язком не перешкоджати уповноваженій особі у здійсненні права. Таке право організації на належне їй майно, ведення бухгалтерського обліку, формування собівартості продукції та ін

Відносними є права  з кореспондуючий їм обов'язком у  інших суб'єктів. Такі правовідносини виникають, наприклад, в силу укладених підприємницьких договорів. 

ВИСНОВКИ

Сучасне суспільство, певною мірою, можна вважати продуктом  розвитку людських відносин. Одне з  ключових місць в різноманітті цих  відносин займають правовідносини, так  як вони виконують общерегулірующую функцію по відношенню до всіх наявних громадських зв'язків. Навіть серед різних галузей права, що регламентують окремі види суспільних відносин, скрізь неминуче присутні правовідносини. І для того, щоб ясно уявити собі механізм дії правового відносини, необхідно, насамперед, з'ясувати поняття та особливості правовідносини, що дозволяють виділити їх в окремий вид суспільних відносин.

Господарські правовідносини визначають конкретне поведінку, діяльність сторін і вносить елемент порядку в суспільну практику, формуючи і реалізовуючи суспільну волю. Воно має соціально - економічну основу і власні юридичні властивості. Їх юридична специфіка в тому, що:

- по перше, учасниками Господарських правовідносин можуть бути тільки суб'єкти цивільного права, тобто особи мають цивільну правосуб'єктність;

- по друге, для цивільних правовідносин характерна спеціальний зв'язок сторін і формі взаємних прав і юридичних обов'язків.

- по-третє, і основі виникнення цивільних правовідносин лежить юридичний факт (фактичний склад).

- по-четверте, цивільні правовідносини, що виникають на основі юридичних норм, гарантуються і зберігаються державою.

Структуру правовідносин  утворюють суб'єкти (фізичні та юридичні особи), об'єкти (матеріальні та не матеріальні  блага) зміст (матеріальне дозволене поведінка зобов'язаної особи, юридичні суб'єктивні права і юридичні обов'язки). Резюмуючи все вищесказане, можна коротко визначити: цивільні правовідносини як врегульовані правом і перебувають під охороною держави і закону суспільні відносини, учасники яких виступають в якості носіїв взаємно кореспондуючих один одного юридичних прав і обов'язків.