Форма і зміст господарських договорів

Отримання безумовного акцепту є укладенням договору.

Слід зауважити, що загальний порядок укладання  договорів, який міститься в статті 181 ГК, відрізняється від порядку, передбаченого ЦК.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа (переважно за домовленістю сторін, в кількох примірниках — по одному для кожної зі сторін), підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як зазначалося, допускається укладення господарських  договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладення цього виду договорів.[10, c.75-76]

Загальний порядок укладення господарських договорів складається з кількох етапів.

1. Підготовка проекту договору.

Згідно зі статтею 180 ГК проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. Якщо проект договору викладено  як єдиний документ, він надається  другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний термін після одержання договору.[2, c.105-106]

2. Протокол розбіжностей.

За наявності заперечень щодо окремих  умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний термін надсилає другій стороні два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

3. Врегулювання розбіжностей.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, протягом цього  ж терміну вжити заходів для  врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати протягом цього ж терміну до суду, якщо на це є згода другої сторони

Договір підписують особи, уповноважені на це установчими документами юридичної особи, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюють печаткою.

У разі досягнення сторонами згоди  щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода  має бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

У тому випадку коли укладення договору проходить стадію судового розгляду, договір вважається укладеним з  моменту винесення судового рішення, яким задоволено позовні вимоги сторони.

4. Укладення договору.

На кожному із вищезазначених етапів процес укладання договору може бути завершений, якщо сторони дійшли згоди  з усіх істотних умов.

Зазначимо, що згідно з переліком типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 р. за № 576/3016 зі змінами та доповненнями {далі — Перелік типових документів), договори,  угоди (господарські, операційні, трудові та інші) зберігаються три роки після закінчення строків їх дії за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій, а також для госпрозрахункових підприємств і організацій, які перебувають у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, — ревізії. У разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ договори зберігаються до ухвалення остаточного рішення.

Зміна або розірвання договору

Відповідно до статей 651-654 ЦК та статті 188 ГК зміна та розірвання господарських  договорів в односторонньому  порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Тобто в договорі може бути обумовлено, що зміна або розірвання договору здійснюються як на вимогу однієї зі сторін, так і за згодою всіх сторін. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Сторона договору, яка вважає за необхідне  змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про  це другій стороні за договором. Сторона  договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний термін після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення, незважаючи на вжиття усіх необхідних заходів, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона[15, c. 101-106].

Отже, майнові договори піддаються класифікації за різними ознаками. Приміром, за кількістю учасників та виникненням зобов'язань договори можуть бути односторонніми, двосторонніми та багатосторонніми. При цьому договори можуть бути платними та безплатними. Крім того, за юридичною спрямованістю договори поділяють на основні, після укладення яких виникають права та обов'язки, а також попередні, публічні та договори приєднання.

Слід зауважити, що визначення істотних умов залежить від специфіки кожного конкретного виду договору. Щоб правильно скласти договір, необхідно звернутися до спеціальних норм.

 

Розділ 2. Договір та методика його укладання

2.1. Вимоги до розробки договорів

Договір — це документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома сторонами про встановлення визначених відносин і регулює ці відносини; має відповідати закону і за змістом, і за формою. Вважають укладеним договір тоді, коли сторони досягли згоди з усіх пунктів і оформили необхідну документацію.

Договір може укладатись між державними, кооперативними або громадськими організаціями, підприємствами чи установами, а також громадянами. Якщо в договірні відносини вступають організація (підприємство) та громадянин, то договір називають трудовою угодою. Складаються договори у декількох примірниках і засвідчуються печатками установ чи організацій, сторін договору.

Текст договору можна розбивати  на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Кожна частина тексту повинна  мати свій номер. Нумерацію здійснюють арабськими цифрами. Номер кожної складової частини містить у собі всі номери відповідних складових частин більш високих ступенів поділу.[ 13, c.85-87]

Це документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома партнерами.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Місце укладення.

4. Дата.

5. Повні назви сторін, їх представників (прізвище, ім'я, по батькові), повноважень, на підставі яких вони діють.

6. Текст, який містить:

• термін виконання;
• кількісні та якісні показники;
• вартість робіт (продукції) і загальну суму;
• порядок виконання робіт;
• порядок розрахунків між сторонами;
• відповідальність сторін;
• порядок і місце розв'язання суперечок;
• форс-мажорні обставини.

7. Відомості сторін: юридичні адреси установ або паспортні дані осіб.

8. Підписи сторін.

9. Печатка однієї або всіх установ, які укладають договір.

Договір вважають укладеним тоді, коли сторони дійшли згоди з усіх пунктів і оформили його письмово.

Договір може бути укладеним між приватними особами  й організацією та між організаціями. Цивільний кодекс передбачає такі договори: купівлі-продажу, позики, наймання житлового приміщення, підряду, постачання, приватизації житла та нежитлових приміщень, оренди. Договір поставки - це договір, за яким організація-постачальник зобов'язується передати в певні терміни організації-покупцеві (замовнику) у власність або оперативне управління певну продукцію, а організація-покупець зобов'язується прийняти продукцію до оплати за встановленими цінами.

Сторонами договору поставки можуть бути державні, кооперативні, громадські, орендні  й інші організації і підприємства.

Реквізити договору поставки:

1. Назва документа (договір).

2. Місце і дата укладення договору.

3. Вступна частина (назви сторін, що укладають договір, посади, прізвища, імена й по батькові осіб, що підписують договір, із зазначенням їх повноважень).

4. Предмет договору (точна назва, кількість і в разі необхідності асортимент продукції, що підлягає постачанню).

5. Характеристика якості і комплектність продукції.

6. Вимоги, що ставляться до тари й упакування.

7. Зазначення цін на продукцію.

8. Термін і порядок відвантаження продукції.

9. Порядок розрахунків.

10. Порядок кількісного і якісного приймання продукції.

11. Додаткові умови до договору.

12. Вказівки на майнову відповідальність за невиконання зобов'язань постачальником або споживачем.

13. Виклад порядку розгляду суперечок.

14. Загальна сума договору.

15. Загальний термін дії договору.

16. Юридичні адреси сторін, що укладають договір.

17. Підписи й печатки сторін, що уклали договір.

Додатком до договору, як правило, є специфікація, що характеризує продукцію, яка підлягає постачанню.

Договір підряду - це договір, за яким підприємство (організація)-підрядник зобов'язується виконати певний обсяг робіт підприємству (організації)-замовнику.

Реквізити:

1. Назва документа (договір).

2. Місце і дата укладення договору.

3. Вступна частина (назви сторін, що укладають договір, посади, прізвища, імена й по батькові осіб, що підписують договір, із зазначенням їх повноважень).

4. Предмет договору (точне означення виду виконуваних робіт).

5. Термін виконання робіт.

6. Вимоги до виконуваних робіт.

7. Загальна сума договору.

8. Вартість робіт.

9. Виклад порядку розгляду суперечок.

10. Юридичні адреси сторін.

11. Підписи й печатки сторін, що уклали договір.

Додатками до договору, як правило, є  особливі умови договору, графіки  здавання робіт, передавання Замовником устаткування, матеріалів. Ними можуть бути внутрішньобудівельний титульний список, довідка про забезпечення та фінансування робіт[16, c. 43-45].

Договір про матеріальну відповідальність - це договір, за яким одна сторона (матеріально  відповідальна особа) бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийняті матеріальні цінності і зобов'язується дотримувати встановлених правил їх приймання, зберігання, відпускання й обліку, а інша сторона (підприємство або організація, якій належать матеріальні цінності) зобов'язується створити матеріально відповіда-льним особам нормальні умови праці й виробничу обстановку, що забезпечує схоронність зданих ним на зберігання матеріальних цінностей.

Укладений договір про матеріальну  відповідальність забезпечує беззаперечне стягнення з матеріально відповідальних осіб вартості матеріальних цінностей, нестача яких виявляється. Такі договори підписують при призначенні матеріально відповідальних осіб на роботу.

Реквізити:

1. Назва документа (договір).

2. Місце і дата укладення договору.

3. Назва сторін - посади, прізвища, імена й по батькові тих, хто укладає та підписує договір.

4. Зобов'язання матеріально відповідальної особи.

5. Зобов'язання підприємства (організації).

6. Термін дії договору.

7. Адреси сторін.

8. Підписи осіб, що укладають договір.

9. Печатка підприємства (організації).

Такий документ складається в двох примірниках: 1-й примірник зберігається у відділі кадрів підприємства (організації) в особовій справі матеріально відповідальної особи, а 2-й примірник передається  працівникові, що підписав договір.

Договори візуються юрисконсультом і головним (старшим) бухгалтером  підприємства (організації).

Договір про спільну діяльність є універсальним і може укладатися між двома і більше організаціями (підприємствами, кооперативами, НДІ) на проведення різних робіт (дослідів) для досягнення спільної господарської або наукової мети, як-от: спільне дослідження, будівництво, експлуатація підприємств, будівель, споруд, доріг тощо.

Для цього сторони визначають розмір і характер внесків: грошові, майнові (сировина, обладнання), трудова участь.

Одна зі сторін за договором може виступати ініціатором його укладення, брати на себе виконання організаційних, координаційних, посередницьких та ін. функцій.

Порядок розрахунків при укладенні  договору між кількома учасниками визначається в кожному конкретному випадку залежно від його характеру, джерел фінансування та ін. умов.

При визначенні відповідальності сторін повинно бути, як правило, передбачене  сплачування штрафу (тверда грошова  сума) або (неустойки) (% від суми невиконаного зобов'язання) за несвоєчасне виконання робіт, оплату тощо.

Окрему групу становлять договори банківської діяльності: договір  на здійснення кредитно-розрахункового обслуговування, договір про депозитний вклад, кредитний договір[10, c. 59-62].