Управління стивідорною діяльністю в морських торговельних портах

Для управління системною ефективністю в роботі пропонується використовувати механізм сполучення методів регресійного аналізу і експертних оцінок.

Сполучення регресійних моделей з експертними оцінками слід розглядати як один з можливих варіантів удосконалення управління ефективністю розвитку стивідорного холдингу.

Виконані в дисертації експерименти з комбінованого моделювання доходів стивідорної компанії „Олімпекс-Купе Інт.”, в залежності від різного сполучення факторів, дозволили з'ясувати, що оптимальною моделлю для моніторингу доходів є прогнозна модель, в якій як незалежні перемінні виступають два фактори: попит на ринку стивідорних послуг на перевантаження навалочних і генеральних вантажів. 

Отримані в роботі результати комбінованого моделювання свідчать, що середня похибка прогнозу розміру доходів на підставі двофакторної моделі склала 3,3 %, на підставі однофакторної, в якій за факторну ознаку був прийнятий загальний попит на стивідорні послуги, 28,8 %, а на підставі звичайної кореляційної моделі - 40,5 %.

На відміну від системної ефективності операційна ефективність значною мірою залежить від компетентності менеджерів у розв'язанні задачі раціонального розподілу ресурсів компанії в часі та просторі. Реалізується вона на технологічному рівні, коли підставою для прийняття управлінських рішень є величина неузгодженості між нормативним (плановим) і фактичним часом виконання технологічних операцій процесу обслуговування вантажу і судна в порту (рис. 4).

 

Ефективність управління на оперативному рівні полягає у тому, щоб забезпечити найбільш прийнятний рівень задоволення стивідорним обслугову-ванням Lev (t). Основними критеріями ефективності тут є час і якість виконання стивідорних операцій, тобто

де розмір відхилення від встановленого нормативу стивідорного обслуговування конкретного судна;

N (t) - кількість рекламацій з боку адміністрації судна до завантаження (розвантаження).

Основним джерелом ефективності управління стивідорними операціями є дотримання принципів пропорційності, безперервності, паралельності, примоточності та ритмічності.

 

ВИСНОВКИ

 

У дисертації наведено теоретичне узагальнення процесу розвитку стивідорної діяльності та виконана розробка основних організаційно-методичних засад управління нею в ринкових умовах, що дозволить підвищити ефективність основної виробничої діяльності морських торговельних портоів України.

Під час розв'язання цього наукового завдання отримані такі основні наукові та прикладні результати і рекомендації з наукового та практичного їх використання:

1. В дисертаційній роботі доведено, що світова портова система, включаючи портову діяльність в Україні, зазнає радикальних змін. Це вимагає необхідність перегляду багатьох традицій, принципів, понять, які склалися у попередні періоди функціонування морських торговельних портів і продовжують використовуватися в сучасних умовах.
2. В першу чергу необхідно дати нову транспортно-економічну характеристику морського торговельного порту. Виконане дослідження показує, що морський торговельний порт є територією з дотичною до неї акваторією, на яких здійснює діяльність велика кількість підприємств та організацій різного функціонального призначення і різних форм власності, які забезпечують переміщення товарів і пасажирів з морського на сухопутні види транспорту та у зворотньому напрямку. Ця характеристика забезпечує якісну розробку нормативно-правових документів, що пов'язані з діяльністю портового господарства України, та дозволяє визначити стратегічні напрямки розвитку портів України.
3. Дослідження еволюції стивідорних компаній ринкового типу дозволило автору виявити появу нової організаційно-правової форми підприємства в сфері стивідорної діяльності - стивідорних компаній холдингового типу. До стивідорної діяльності в цих компаніях додається експедиторська, агентська, фрахтова діяльністі. Така диверсифікація стивідорних компаній є дуже перспективною і дозволяє підвищувати ефективність їх функціонування і розвитку.
4. В дисертаційній роботі доведено, що стивідорна діяльність - це підприємницька діяльність з навантаження-розвантаження суден в межах трюм судна - кордон причалу, яка спрямована на отримання доходу у грошовій формі, і включає виробничо-технологічну складову (стивідорні операції) та організаційно-економічну складову (управління стивідорними операціями - планування, організація, облік, контроль і стимулювання).
5. Аналіз процесу розвитку організаційно-правових форм організації стивідорної діяльності дозволив встановити, що до них в умовах переходу портів України до ринкових відносин слід віднести державне підприємство, муніципальне підприємство, приватне підприємство і підприємство зі змішаною власністю. Вибір конкретної форми залежить від конкретних умов економічної діяльності, які склалися у тому чи в іншому порті та підготовленості органів управління і колективів підприємств портової діяльності до змін організаційно-правової форми.
6. В дисертації обгрунтовується положення, що серед функцій управління стивідорним холдингом на основні позицій виходять планування, організація, облік і контроль. При цьому слід надавати перевагу інтерактивному плануванню, яке передбачає, що майбутнє стивідорної компанії можна прогнозувати та якість таких прогнозів залежить від свідомих дій керівників, які приймають управлінські рішення. Саме інтерактивне планування є найкращим в ринкових умовах.
7. В дисертаційній роботі автором доведено, що в стивідорних холдингах найбільшу увагу необхідно приділяти управлінському обліку як на рівні холдингу в цілому, так і на рівні окремих бізнес-одиниць. Саме управлінський облік є основним інформаційним підґрунтям управління стивідорною діяльністю і підвищення рівня її ефективності.     
8. Для посилення ролі функції контролю в дисертації доведена необхідність використовувати процесний контролінг, який у сукупності з управлінським обліком передбачає координацію як внутрішніх управлінських рішень між собою, так і зовнішнього і внутрішнього середовищ. Саме такий підхід забезпечить високий рівень продуктивності та ефективності стивідорної діяльності, тобто він повинен бути головним в управлінні стивідорним холдингом.
9. В дисертації доведено, що до основних показників системної ефективності менеджменту стивідорного холдингу слід відносити рівень його узгодженості та організованості. Для розрахунку рівня узгодженості рекомендується використовувати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, а для оцінки рівня організованості менеджменту слід використовувати індекси, які характеризують темпи розвитку стивідорного холдингу (індекс ділової активності, індекс ринкової активності, тощо).

Для моніторингу ефективності управління стивідорним холдингом необхідно використовувати системний та операційний контролінг, в рамках якого рекомендується використовувати для прогнозування основних показників сполучення методів регресійного аналізу та експертних оцінок. Такий підхід дозволить більш точно оцінювати рівень ефективності управління стивідорною діяльністю.

10. Теоретичні та організаційно-методичні основи управління стивідорною діяльністю, які розроблені в дисертації, дозволяють визначити шляхи подальшого дослідження основного виду підприємництва в портовій діяльності, а саме більш глибокому дослідженню повинні підлягати проблеми управлінського обліку, удосконалення процесного контролінгу та інтерактивного планування стивідорної діяльності.

 

Список праць, опублікованих за темою дисертації

 

Статті у наукових  фахових виданнях

 

1. Олефір І.М. Формирование принципов организации стивидорных операций // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 18. - Одеса, 2004. - С. 84-103.
2. Олефір І.М. Концептуальные направления развития сферы стивидорных услуг в морских торговых портах // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 15. - Одеса, 2003. - С. 89-103.
3. Олефір І.М. Формирование эффективной системы организации стивидорного обслуживания // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 16. - Одеса, 2003. - С. 113-131.
4. Чекаловець В.І., Олефір І.М., Пустовіт О.Г. Реструктуризація портового господарства України: проблеми, принципи та основні напрямки // Економіст. - №2. - 2004. - С. 42-45. Особистий внесок здобувача: формування основних напрямків реструктуризації управління перевантажувальними роботами в морських торговельних портах в період переходу до ринкових відносин;
5. Чекаловець В.І., Олефір І.М. Транспортно-экономическая характеристика морского торгового порта // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 13. - Одеса, 2002. - С. 42-53. Особистий внесок здобувача: обґрунтування нового підходу до формування поняття „морський торговельний порт”, що передбачає в першу чергу враховувати територіальний аспект.
6. Чекаловець В.І., Олефір І.М. Влияние стратегических направлений развития морских торговых портов на их транспортно-экономическую характеристику // Экономико-правовые аспекты развития транспортных систем: Зб. наук. праць. - №5. - Одесса, 2003. - С.145-152. Особистий внесок здобувача: розробка методичних засадів транспортно-економічної характеристики морського торговельного порту в ринкових умовах;
7. Олефір І.М. Эволюция места и роли стивидорных услуг в деятельности морских торговых портов // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 25. - Одесса, 2006. - С.10-24.

 

Тези доповідей

 

8. Олефир И.М. Развитие стивидорного бизнеса в морских торговых портах // Современные порты - проблемы и решения: Материалы первой международной научно-практической конференции. Одесса, 15-16 февраля 2007 г. - Одесса, 2007. - С. 15-17.
9. Чекаловец В.И., Олефир И.М. Транспортно-экономическая характеристика морского торгового порта и ее нормативно-правовое оформление // Государственно-частное партнерство: новые возможности для развития портов Украины: Материалы круглого стола Ассоциации юристов Украины и Ассоциации портов Украины. Одесса, 20 апреля 2007 г. - Одесса, 2007. - С. 5-7. Особистий внесок здобувача: формулювання нової транспортно-економічної характеристики торговельного порту.

 

Інші видання

 

10. Совершенствование управления морскими торговыми портами. Учебное пособие. Підрозділи 2.1 „Правовой статус и основные организационно-правовые форми взаимоотношений стивидорных компаний и портовых властей” і 2.2 „Основные функции и содержание работы стивидорных компаний”/Сост. Чекаловец В.И., Колодин А.Л., Меркт Е.В., Олефир И.М., Столяров Г.П. - Одесса: ОНМУ, 2002. - 142 с.: ил.
11. Чекаловец В.И., Крыжановский С.В., Олефир И.М. Морские порты в системе морехозяйственного комплекса Украины: предложения к стратегическим направлениям развития // Транспорт. - 2006. - № 50. - С.63-68. - № 51. - С. 60-67. Особистий внесок здобувача: обґрунтування процесу трансформації системи внутрішньопортового управління.

 

   Олефір І.М. Управління стивідорною діяльністю у морських торговельних портах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка морського та річкового транспорту). - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. - Одеса, 2007.

В дисертаційному дослідженні розглядається місце і роль стивідорної діяльності морських торговельних портів у системі їх господарювання. Для цього аналізується транспортно-економічна характеристика сучасних портів, обґрунтовується на базі територіального принципу нове для України поняття „морський торговельний порт”.

Розроблені сучасні організаційно-правові форми управління, принципи організації, планування, основи обліку і контролю стивідорної діяльності.

Обґрунтовані методичні засади оцінки економічної ефективності удосконалення управління стивідорною діяльністю, проведено моделювання процесу розрахунків економічної ефективності управління цим ведучим видом підприємницької діяльності в портовій сфері та виконані необхідні розрахунки.

Ключові слова: морський торговельний порт, стивідорні операції, стивідорна діяльність, стивідорний холдинг, управління та планування, управлінський облік, контролінг, ефективність. 

 

Олефир И.М.  Управление стивидорной деятельностью в морских торговых портах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика морского и речного транспорта). - Институт проблем рынка и экономико-экологических иследований. - Одесса, 2007.

В диссертационном исследовании рассматривается место и роль стивидорной деятельности в морских торговых портах. Украина обладает портовым комплексом, который состоит из 19 морских торговых портов, трех рыбных портов и больше десяти промышленных и других перегрузочных комплексов, осуществляющих перегрузочные операции.  

Рыночная трансформация экономики и распространение глобализационных процессов предполагает переход морских портов на качественно новый уровень. В первую очередь это касается их транспортно-экономической характеристики. В работе обосновывается положение, что порты не являются предприятиями. Порты - это территория и акватория, на которых функционирует комплекс предприятий и организаций различного функционального назначения и различных форм собственности, обеспечивающих перемещение товаров с морского на сухопутные виды транспорта и в обратном направлении.

В диссертации внимание уделяется экономической составляющей - планированию, организации, учету и контролю стивидорной деятельности.  Исследуется развитие организационно-правовых форм управления стивидорной деятельностью и выявляется появление новой формы их организации - стивидорный холдинг, как результат диверсификации стивидорной деятельности.

Обосновывается необходимость использования в управлении стивидорной деятельностью методов интерактивного планирования, управленческого учета и процессного контроля.

В стивидорных холдингах необходимо большее внимание уделять управленческому учету, которые является основным информационным фундаментом управления стивидорной деятельностью.  

Для усиления роли функции контроля в диссертации обосновывается необходимость использования процессного, а не функционального менеджмента.

В диссертации основное внимание уделяется эффективности управления стивидорной деятельностью, которая имеет два аспекта - экономический (системная эффективность) и организационный (операционная эффективность).

К первому относится уровень согласованности и организованности менеджмента для расчета которых рекомендуется использовать коэффициент ранговой корреляции Спирмена и индексы, которые характеризуют темпы развития стивидорного холдинга (индекс деловой активности, индекс рыночной активности и др.).