Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Виділення в легальному визначенні підряду як обов'язкової ознаки виконання робіт за завданням замовника надає останньому можливість перевіряти в будь-який час хід та якість виконання, звіряючи його з завданням. В інтересах підрядника встановлено, що така перевірка не повинна призводити до втручання в його діяльність. Мається на увазі, що здійснення контролю з боку замовника не повинно конкурувати з іншою ознакою підряду: самостійним вибором підрядником способу виконання завдання замовника.

Вказана норма носить імперативний характер. Підрядник не має права відмовитися надати замовнику можливість контролювати хід робіт, посилаючись на відсутність таких вказівок у договорі. Якщо сторони включають таку умову в договір, вона буде визнана недійсною.

Окрім того, дана норма не підлягає розширювальному тлумаченню. Тобто предметом перевірки можуть бути лише тільки хід та якість робіт. При цьому завдання замовника повинні бути адресовані лише підряднику, а не іншим особам, що залучені підрядником до виконання роботи.

б) Сприяння замовника.

Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

У разі невиконання замовником цього обов’язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищенням ціни роботи.

Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати в зв’язку з невиконанням замовником договору [4].

в) Невиконання замовником  обов'язків за договором підряду

Підрядник  має право не розпочинати  роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

г) Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду

1.  Якщо підрядник відступив  від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

2.  За наявності у роботі  істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття, що коментується вміщує перелік прав замовника у випадку відступу підрядника від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допущення інших недоліків в роботі: вимагати безоплатного виправлення цих недоліків, виправити ці недоліки за власний рахунок, але з подальшим правом на відшкодування своїх витрат, зменшення плати за роботу, розірвання договору та відшкодування збитків у випадку істотних відступі від умов договору. Цій перелік не є вичерпним, тобто сторони мають право у договорі передбачити інші наслідки порушення підрядником умов договору підряду. Вказані правила застосовуються в тому разі, якщо наявні недоліки можуть бути виправлені, або носять незначний характер. Якщо ж відступ від умов договору та допущені недоліки мають суттєве значення, замовник вправі розірвати договір та вимагати відшкодування збитків. Загальні правові наслідки зміни або розірвання договору передбачені ст. 653 ЦК, ч. 5 якої передбачає, що коли договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Тому відповідне право надається і замовнику в договорі підряду.

д) Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1. Замовник зобов'язаний прийняти  роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові [8].

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

2. Замовник, який прийняв роботу  без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, — обидві сторони порівну.

5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Насамперед, закріпивши у легальному визначенні договору підряду обов'язок замовника прийняти результат роботи, законодавець отримав можливість встановити несприятливі для замовника наслідки порушення встановленого обов'язку.

Відповідно до ч.1 статті, що коментується, замовник зобов'язаний прийняти виконану за договором підряду роботу з посвідченням такого приймання актом або іншим документом, який фіксує можливі недоліки виконаної роботи. Таким іншим документом можуть бути письмова претензія замовника, його оцінка про наявність недоліків у прикладених до виконаної роботи документах та інші письмові матеріали [5].

Підряднику, у випадку неприйняття роботи замовником і направленням йому дворазового попередження, надане право продати результат виконаної роботи, оскільки інше не передбачено договором. Цей захід не виключає права підрядника вимагати від замовника погодженої в договорі неустойки за неприймання робіт.

е) Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

1. Якщо робота виконана підрядником  з відступами від умов договору  підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат  на усунення недоліків, якщо право  замовника усувати їх встановлено  договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

 Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

У разі неякісного виконання роботи замовник наділяється колом альтернативних вимог ї    до підрядника, застосування яких залежить від вибору замовника. У випадку не усунення підрядником недоліків робіт у розумний строк замовник у силу ч. З вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Умовами договору може бути передбачене звільнення підрядника за деякі недоліки.

є) Право підрядника на притримування.

При тримання – один зі способів забезпечення зобов’язань. Право підрядника на при тримання виникає при несплаті замовником не тільки встановленої ціни підряду, а й іншої суми, що приєднується у зв'язку з виконанням договору. Ці інші суми повинні розумітися широко і включати різноманітні платежі замовника, у тому числі збитки, а також заборгованість за взаємними розрахунками, погоджений авансовий платіж, що приєднується підряднику, неустойку і т.д.

Вимоги підрядника, що притримує річ, задовольняються з її вартості та в тому ж порядку, що передбачений для вимог, забезпечених заставою.

При безпідставному застосуванні притримання підрядник зобов'язаний відповідно до загальних норм цивільного права відшкодувати замовнику заподіяні йому, збитки [8].

ж) Якість роботи.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.   Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якість роботи повинна визначатися в договорі підряду. Якщо такі вимоги в ньому відсутні, або відповідні договірні умови є неповними та з цього приводу виникають розбіжності між сторонами, необхідно керуватися лише вимогами, які звичайно ставляться до робіт такого роду. Залежно від предмета підряду якість роботи може бути визначена в самому договорі, додатку до нього (опис, креслення і т.д.) чи сформульоване у вигляді посилання на інший документ (стандарт, керівництво і т.д.). Можливе також виконання підряду за зразком (малюнка).

У ч. 1, статті, що коментується, названі деякі загальні критерії, яким повинна відповідати якість роботи: звичайно пропоновані вимоги до робіт відповідного роду, придатність у межах розумного терміну, звичайне використання. Для правильного застосування цих критеріїв необхідно їхнє належне тлумачення з урахуванням предмета підряду, умов договору і статусу його учасників. Вирішальним критерієм є умови самого договору підряду. При цьому звичайно пропоновані вимоги і звичайне використання повинні розумітися на основі вітчизняних критеріїв і практики; звертання до закордонного досвіду може призвести до неправильних і несправедливих кінцевих висновків. Необхідно, щоб результат роботи був придатний для встановленого договором використання, а в разі відсутності вказівок про це у договорі – для звичайного для такого роду результату робіт, при цьому протягом розумного терміну.

з) Конфіденційність одержаної сторонами інформації

Якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Загальний правовий режим інформації встановлений ст. 200 ЦК. Стаття, що коментується, конкретизує стосовно підряду загальні правила про службову і комерційну таємницю (див. ст. 505 ЦК та коментар до неї).

Службова чи комерційна таємниця — це інформація, що має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу невідомості третім особам, до неї відсутній доступ на законних підставах, а власник інформації прийняв заходи щодо охорони її конфіденційності. При цьому є такі відомості, що хоча й задовольняють вказані вимоги, але не складають службової чи комерційної таємниці, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993р.

На сторону, що отримала інформацію про нові рішення та технічні знання, незалежно від того, чи підпадає така інформація під ознаки інформації, що захищена законом, а рівно, що й та, що містить відомості, що становлять службову чи комерційну таємницю, покладається обов'язок не повідомляти її третім особам без згоди іншої сторони.

При порушенні вимог конфіденційності учасники договору підряду можуть захищати свої права всіма способами, передбаченими ст. 16 ЦК і іншими законами. Основними способами захисту є в цих випадках вимоги про припинення неправомірних дій і відшкодуванні заподіяних збитків [2].

 

1.3. Кошторис

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік витрат щодо виконання робіт» додається до договору і є його частиною. Оскільки ціна є результатом угоди сторін, то не буде мати значення кошторис, складений тільки однією зі сторін. Частина 1 статті 844 ЦК спеціально підкреслює, що кошторис, складений підрядником, буде мати юридичну силу та стане частиною договору лише з моменту затвердження його замовником.