Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

 

 

                                                 ЗАТВЕРДЖЕНО 
                                                                             Наказ Міністерства освіти і науки, 
                                                           молоді і спорту України 
                                                            29 березня 2012 р. №384 
 
                                                                                                                                 Форма № 4-6.01 
 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ 
Кафедра цивільно – правових дисциплін,  
господарського та трудового права

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з цивільного права  
(особлива частина)

 

на тему: «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРУ  
ПОБУТОВОГО ПІДРЯДУ»

 

 

 

 
 
Студента 2 курсу 235 групи 
напрямку дисципліни 0304 Право 
спеціальності 6.030401 Правознавство 
Харитонова В.С.  
Керівник ________________________ 
________________________________ 
 
Національна шкала _______________ 
Кількість балів ___ Оцінка ECTS ___ 
 
Члени комісії  ___________ ____________ 
                                                       (посада)                    (прізвище ініціали) 
                         ___________ ____________ 
                                                       (посада)                    (прізвище ініціали) 
                         ___________ ____________ 
                                                       (посада)                    (прізвище ініціали) 
 
 

 

 

 
 
 
Харків 2014

 

ЗМІСТ

 

Вступ.........................................................................................................................3

 

Розділ І. Поняття договору підряду

1.1. Поняття та значення договору підряду…….……………………………6 
а) Генеральний підрядник і субпідрядни…………………………………………9 
1.2. Права та обов’язки сторін……………………..........................................10 
а) Права замовника під час виконання роботи………………………………...13 
б) Сприяння замовника…………………………………………………………..14  
в) Невиконання замовником  обов'язків за договором підряду………………..14 
г) Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду………..14 
д) Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником…………..15 
е) Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи……………….16 
є) Право підрядника на притримування………………………………………..16 
ж) Якість роботи……………………………………………………………….17 
з) Конфіденційність одержаної сторонами інформації……………………...17 
1.3. Кошторис…………………………………………………...........................18 
а) Ощадливість підрядника……………………………………………………..19 
1.4. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду........19

 

Розділ ІІ. догоВІр ПОБУТОВОГО підряду

1.1. Поняття договору  побутового підряду……………………….................23  
а) Форма договору побутового підряду………………………………………..24

  2.2 Права замовника у разі істотного порушення підрядником  договору побутового підряду…..........................................................................................26 
а) Розмір плати за договором побутового підряду…………………………...27

 

Висновок...............................................................................................................29

 

Список використаних джерел...........................................................................31

 

 

Вступ

Актуальність даної теми полягаю у тому що, час минав, але сьогодні як і раніше велике значення в нашому житті відіграють договори. Для того, щоб максимально сприяти задоволенню матеріальних і культурних потреб населення, підрядні відносини у сфері побутового обслуговування населення безпосередньо врегульовані відповідними статтями, що регламентовані главою 61 Цивільного Кодексу України. Кожній особі неодноразово доводилось укладати договір навіть найпростіший, бо договір являє собою одну з причин найпоширеніших підстав виникнення зобов’язань. Можливо сказати, що до числа правомірних дій належить юридичний факт договорів, що в свою чергу вчиняється з волі його учасників і спрямовується на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов’язків. Проте роль договору не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних правовідносин ( породжує, змінює або припиняє їх ). Якщо розглядати основні вимоги Цивільного Кодексу України можливо прийти до висновку, що договір є засобом регулювання поведінки цивільних правовідносин. У сучасних умовах зростає роль договору як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин, які обумовлюють розвиток і вдосконалення сфери побутового обслуговування, сприяють покращенню умов життя, звільнення людей від непродуктивної домашньої роботи, покращення умов праці та збільшення часу для відпочинку. В свою чергу держава забезпечує та контролює чітке, своєчасне та культурне обслуговування замовників. Розроблені також заходи по розширенню сітки побутових підприємств, забезпеченню їх обладнаннями й матеріалами, а також підвищенню якості роботи, скороченню строків виконання замовлень, покращенню культури обслуговування та інше. Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи. 
        Об'єктом дослідження курсової роботи є цивільне законодавство України. 
        Предмет дослідження – договір побутового підряду. 
           Метою написання роботи є дослідження всіх правових аспектів, що стосуються поняття договору підряду, змісту та інших юридичних умов.         
        Розпочинаючи розгляд даної курсової роботи можливо сказати, що для того, щоб визначити всі аспекти, які стосуються договору підряду, необхідно перш за все з’ясувати, що ж взагалі таке поняття „договір”. 
        Відповідно до цивільного законодавства України, будь-який договір – це певна угода між суб’єктами певної діяльності, про надання певних послуг, купівлю-продаж певних речей, майна, транспорту, передання в користування, тощо. 
        З цього сказити, що договір підряду - консенсуальний договір, він виступає в силу з моменту його укладання, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство пам´ятає і винятки з цього правила, а саме без відплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцеві, якщо інше не буде встановлено договором або законом. А також те, що договір підряду являє собою двостороньо взаємний договір праці підрядника, бо і на стороні замовника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і, навпаки. 
        Виходячи з вище викладеного керуючись цивільного законодавства України ми можемо побачити, що договір побутового підряду є одним із різновидів договору підряду. Він є двостороннім, консенсуальним і оплатним. Йому характерні такі риси як: по-перше, це особливість суб’єктного складу договору побутового підряду. Замовник може бути тільки фізична особа, а на стороні підрядника завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність. Надавати побутові послуги населенню можуть не тільки організації, а й окремі громадяни, які набули статусу підприємця. По-друге, даний договір є публічним. Тобто на нього поширюються особливості, встановлені цивільним законодавством щодо публічних договорів. По-третє, певну специфіку має предмет договору: робота призначена задовольнити побутові чи інші особисті потреби замовника, тобто її результат повинен бути призначений для використання не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. По-четверте, специфіка побутового підряду знаходить свій прояв у наявності перед договірних обов’язків підрядника. Вони полягають у надані підрядником необхідної і достовірної інформації про запропоновану роботу, про ціну форму оплати та інших відомостей. 
        Кабінету Міністрів України надано право затверджувати з окремих видів обслуговування громадян типові договори побутового замовлення. Правила про договори підряду з обслуговування побутових потреб громадян можуть встановлюватися і іншими законодавчими актами. Особливе значення для регулювання відносин з побутового обслуговування населення має закон України “Про захист прав споживачів”. 
        Процес обміну матеріальними цінностями у цивільному обігу опосередковується з правової точки зору двома групами угод: 
1) обмін речами незалежно від того, діяльністю кого вони створені, — такі угоди опосередковуються зобов'язаннями з оплатної реалізації майна (договори купівлі-продажу, міни, поставки тощо); 
2)  обмін результатів праці — такі відносини опосередковуються окремим видом зобов'язань — з проведення робіт, до яких і належить договір підряду. 
        Характерні ознаки договору підряду та його розмежування з іншими видами договорів. За договором підряду відповідно до ст. 837 Цивільного Кодексу України підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. 
До підрядних договорів можна віднести і виготовлення майнових цінностей регулювання яких, в галузі зовнішньоекономічних відносин, здійснюється спеціальним законодавством. Серед норм такого законодавства основним є Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 p., згідно з яким до операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає на менше 20 відсотків загальної вартості продукції. 
        Керуючись вище викладеним можливо прийти до висновку, що договір підряду, враховуючи його характерні ознаки (підрядник виконує обумовлену сторонами роботу для замовника), має певні схожі риси з іншими договорами, зокрема трудовим договором та договором купівлі-продажу.

 

Розділ І. «Поняття договору підряду"

 

1. Поняття договору підряду

 

Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено главу 61 Цивільного Кодексу України (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.

Загальні положення застосовуються до окремих видів договору підряду, якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види договорів. Тобто норми, що складають загальні положення про підряд, застосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам договору підряду, за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, яка регулює конкретний вид договору підряду, є перешкодою для застосування до цього виду відповідної норми, що міститься в загальних положеннях про підряд.

В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два критерії - предмет договору та суб'єктний склад учасників договору. Так, за договором побутового підряду виконується робота, яка призначена для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника, що не пов'язані з здійсненням ним підприємницької діяльності. Якщо ж замовником укладається договір з метою подальшого використання результату виконаної роботи з підприємницькою метою, то на такий договір поширюються загальні положення про підряд. Підрядником у договорі побутового підряду завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, а замовником - тільки фізична особа. Що ж стосується договору будівельного підряду або договору на проектні та пошукові роботи, то замовником у них можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи [2].

Слід зазначити, що договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт не віднесено до видів договору підряду, а виділено як самостійний тип договору. Це  обумовлюється тим, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи на відміну від робіт, що виконуються за договорами підряду, мають творчий характер, а це пов'язано з ризиком досягнення саме того результату, на який розраховує замовник. Тому, якщо вказані роботи будуть виконані з досягненням іншого результату або виконавець стикнеться з неможливістю вирішення того завдання, що ставить перед ним замовник, ризик виконання робіт лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника.

Відповідно до легального визначення, яке містить ч. 1 ст.837 ЦК, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується па свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст.837 ЦК доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Аналіз легального визначення приводить до наступних висновків. По-перше, змінилося визначення договору підряду, бо воно вже не містить такої конститутивної ознаки, яка вказує на те, що робота здійснюється або з матеріалів підрядника, або з матеріалів замовника. Інакше кажучи, законодавець відносить до підрядного типу не тільки договори, предметом яких є виконання роботи за завданням замовника із застосуванням матеріалів, обладнання сторін, а й договори, предметом котрих є виконання роботи за завданням замовника без застосування матеріалів, обладнання сторін (наприклад, переміщення вантажу тощо, але з передачею результату такої роботи замовникові).

По-друге, чітко визначена мета договору підряду - виконання певної роботи. Це дозволило провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зокрема, договорами на надання послуг та договорами на оплатну передачу майна у власність.

Договір підряду відрізняється від договорів на надання послуг своїм предметом. Послугам притаманні ознаки, які відрізняють їх від результату робіт. А саме послуга хоча і тісно пов'язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не збігається з самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріалізованого вигляду (ч.1 ст. 901 ЦК) [2].

Результат виконаної підрядником роботи - це матеріалізований об'єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально визначених речах, бо робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який час перевіряти її хід і якість, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1 ст. 849 ЦК). Матеріалізований результат знаходить своє відбиття і у створенні нової речі, і у поліпшенні якості або інших споживчих властивостей вже існуючої речі.

Правова характеристика договору підряду. Договір підряду -консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцем, якщо інше не буде встановлено договором або законом (ст. 776 ЦК). Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знайшов закріплення.

Договір підряду - двосторонньо взаємний договір, бо і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і, навпаки.

Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Відповідно до ч. З ст. 837 ЦК для виконання окремих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл, що свідчить, по-перше, про можливість виконання цих робіт лише особисто тим підрядником, який має на це дозвіл. Вказане стосується, наприклад, виконання авіаційно-хімічних робіт, виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструкцій в будівельній, ремонтно-будівельній діяльності тощо; по-друге, що підрядником в окремих видах договорів підряду, зокрема побутовому, будівельному тощо може бути суб'єкт підприємницької діяльності.

Законодавчим урегулюванням будь-якого договору є встановлення спеціального режиму для конкретної моделі суспільних відносин.

Важливе значення договір підряду має для задоволення різних потреб громадян і організацій. Так, за допомогою цього договору громадянам  здійснюються такі послуги, як ремонт житлових будинків і квартир, пошив і ремонт одягу і взуття тощо. Організації укладають договори підряду в зв'язку з необхідністю, на приклад, ремонту виробничих будинків і споруджень,  транспортних засобів, устаткування й інших випадків [8].

Договір підряду має спільні риси з договором купівлі-продажу і трудовим договором. Особливу увагу необхідно приділити відмінностям договору підряду від трудового договору. Такими насамперед, є:

- предметом договору підряду є кінцевий результат, а для трудового договору основним є сам факт трудової діяльності. Наприклад, не можна  укласти договір підряду з фізичною особою на виконання нею функцій бухгалтера підприємства, оскільки в такому випадку предметі договору є виконання робітником певних трудових обов'язків, а не досягнення конкретного матеріального результату;

- роботу за договором підряду  особа виконує на свій ризик  з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника, між  тим, як трудовій договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності;

- сторонами договору підряду  можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а трудовій договір може укладатися лише з фізичною особою.