Цивільно-правові зобов`язання

Права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну туриста, визначається відповідно до цивільного законодавства, якщо договором на туристичне обслуговування не передбачена підвищена відповідальність туроператора.

5.Договір  на готельне обслуговування

 За договором на  готельне обслуговування одна  сторона зобов'язується за дорученням  іншої сторони надати послуги  по тимчасовому проживанню у  спеціально обладнаному жилому  приміщенні , виконати або організувати  виконання інших визначених договором  на готельне обслуговування послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов'язується  сплатити за ці послуги встановлену плату.

До послуг, пов'язаних з тимчасовим розміщенням, належать послуги з обслуговування жилого приміщення , харчування , із збереження майна і багажу проживаючого, а також інші послуги, надані залежно від категорії готелю.

До відносин за договором на готельне обслуговування застосовуються норми цивільного законодавства, цей Закон, законодавство з питань захисту прав споживачів та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до них. Цей Закон застосовується при наданні готельного обслуговування в мотелях, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, а також інших місцях, призначених для розміщення громадян.

Готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення, зобов'язаний до укладення договору надати необхідну і достовірну інформацію про послуги з готельного обслуговування, їх види і особливості, про порядок і терміни оплати послуг готелю та надати проживаючому на його прохання інші пов'язані із договором і відповідним готельним обслуговуванням відомості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством про захист прав споживачів.

Договір на готельне обслуговування укладається як шляхом укладення письмового договору, так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка. У разі прийняття заявки договір на готельне обслуговування вважається укладеним з моменту отримання підтвердження готелю про прийняття замовлення та вказівки можливого початку надання готельного обслуговування з визначеного часу.

Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю чи майну проживаючого, визначається відповідно до цивільного законодавства, якщо договором на готельне обслуговування не передбачена підвищена відповідальність готелю.

Права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором та готелем чи іншим суб'єктом, що надає послуги з розміщення, визначаються загальними положеннями про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними та цим Законом.

6.Агентський  договір

Згідно зі ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

 Характеристика агентського  договору (договору доручення). Сферою  застосування агентських договорів  є винятково господарська (підприємницька) діяльність. На це, насамперед, вказує те, що агентською діяльністю, за визначенням, є підприємницька діяльність, що, в свою чергу, обумовлює наявність певного статусу у суб'єктів, які надають відповідні послуги. Крім того, за тим же визначенням клієнти агента мають статус суб'єктів господарювання та здійснюють господарську діяльність, в процесі і з приводу якої користуються послугами агента. Комерційний агент надає суб'єкту, якого він представляє, послуги в укладенні угод чи сприяє їх укладенню. В цьому разі в обов'язки агента можуть входити як безпосереднє укладення угоди в інтересах довірителя на умовах, що вказані в агентському договорі, так і пошук можливих партнерів в широкому розумінні (організація промо-акцій та ін.), що охоплюється категорією "сприяння". Згідно з ч. 2 ст. 303 ГК України комерційний агент не гарантує суб'єкту, якого він представляє, виконання третіми особами зобов'язань за угодами, укладеними за його посередництва, якщо інше не передбачено агентським договором.

 Агентський договір  є різновидом ширшого за предметом  договору доручення. Предметом агентського  договору є, як було зазначено, надання агентом послуг із  укладення угод або сприяння  в такому укладенні. Предметом  договору доручення є вчинення  повіреним відповідних "юридичних  дій" (ст. 1000 ЦК України) - вчинення  будь-яких дій, що регулюються  і не суперечать відповідним  правовим нормам. Тобто предмет  договору доручення не вичерпується  укладенням повіреним угод, а  може включати, наприклад, представництво  перед третіми особами (в тому  числі представництво в судових  та інших органах держави) або  вчинення інших дій, не заборонених  законодавством. Крім того, договір  доручення, на відміну від агентського  договору, не обов'язково укладається  в сфері і з приводу здійснення  господарської (підприємницької) діяльності, про що вже йшлося вище.

 Зважаючи на це, можна  стверджувати, що якщо предметом  договору є надання агентом  послуг в укладенні угод у  сфері господарської діяльності  чи сприяння в їх укладенні, то на такий договір поширюються  норми щодо комерційного представництва  ГК України, і, власне, договір вважається  агентським. Якщо предмет договору, хоча б укладеного в сфері  і з приводу здійснення господарської (підприємницької) діяльності, складає  надання повіреним інших послуг, такий договір вважається договором  доручення і регулюється нормами  ЦК України (гл. 68).

 Надання відповідних  послуг є однією з істотних  умов агентського договору, що  відрізняє його від інших договорів, зокрема, від договорів підряду, предметом яких є не дії, а  кінцевий матеріальний результат.

3. Сторонами агентського  договору є комерційний агент  і суб'єкт, інтереси якого він  представляє (клієнт).

 Згідно з ч. 2 ст. 295 ГК  України комерційним агентом  може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним  на агентському договорі, здійснює  комерційне посередництво. Наявність  статусу суб'єкта господарської (підприємницької) діяльності у агента  обумовлена визнанням агентської  діяльності підприємницькою (ч. 1 ст. 295 ГК України).

 Прямих вимог щодо  наявності у клієнта за агентським  договором статусу суб'єкта господарської (підприємницької) діяльності законодавство  не містить. Проте вказівка у  визначенні агентської діяльності  на здійснення господарської  діяльності, в процесі чи з  приводу якої укладається агентський  договір, свідчить про необхідність  мати статус суб'єктів господарської (підприємницької) діяльності обома  сторонами агентського договору: як агентом, так і клієнтом.

4. Згідно зі ст. 296 ГК  України агентські відносини  виникають у разі:

- надання суб'єктом господарювання  на підставі договору повноважень  комерційному агентові на вчинення  відповідних дій;

- схвалення суб'єктом  господарювання, якого представляє  комерційний агент, угоди, укладеної  в інтересах цього суб'єкта  агентом без повноваження на  її укладення або з перевищенням  наданого йому повноваження. Така  угода, за ч. 2 ст. 298 ГК України, вважається  схваленою клієнтом за умови, якщо він не відхилить перед  третьою особою дії комерційного  агента. Наступне схвалення угоди  суб'єктом, якого представляє агент, робить угоду дійсною з дня  її укладення.

5. Агент надає послуги  від імені клієнта. Згідно зі  ст. 239 ЦК України угода, вчинена  представником, створює, змінює, припиняє  цивільні права та обов'язки  особи, яку він представляє. Це  означає, що агент ніяких прав  та обов'язків за угодами, які  він уклав на виконання агентського  договору, не набуває. Крім того, ч. 4 ст. 295 ГК України передбачає, що комерційний агент не може  укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно  себе особисто.

 Не є комерційними  агентами підприємці, що діють  хоча і в чужих інтересах, але  від власного імені. В цьому  разі відносини між ними та  клієнтами регулюються не агентськими  договорами (договорами доручення), а договорами комісії, про що  йдеться далі.

 Згідно зі ст. 244 ЦК  України представництво, яке ґрунтується  на договорі, може здійснюватися  за довіреністю. Проте це не  є обов'язковим, зокрема, у відносинах, що оформляються агентськими  договорами (див., наприклад, Інструкцію  про порядок організації та  здійснення валютно-обмінних операцій  на території України, затв. постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 р. № 502, яка встановлює порядок здійснення діяльності банків і агентів, що здійснюють від імені банків валютно-обмінні операції через пункти обміну іноземної валюти). У будь-якому разі відповідно до вимог ч. 4 ст. 297 ГК України у агентському договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

6. Агент надає послуги  за рахунок клієнта. Це означає  обов'язок клієнта забезпечити  агента коштами, необхідними для  виконання агентського договору, а також відшкодувати агенту  фактичні витрати, яких він зазнав  при виконанні агентського договору (ч. 2 ст. 1007 ЦК України). Крім того, згідно зі ст. 301 ГК України  відповідно до агентського договору  комерційний агент одержує агентську  винагороду за посередницькі  операції, що здійснені ним в  інтересах суб'єкта, якого він  представляє, у розмірі, передбаченому  договором.

 Агентська винагорода  виплачується комерційному агенту  після оплати третьою особою  за угодою, укладеною з його  посередництвом, якщо інше не  передбачено договором сторін. Сторони  можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується  додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання  гарантувати виконання угоди, укладеної  ним в інтересах суб'єкта, якого  він представляє.

 Клієнт розраховує  винагороду, на яку має право  комерційний агент, відповідно до  розмірів і строків, передбачених  агентським договором.

7. Агентський договір  укладається в письмовій формі  і є консенсуальним. Він повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. За змістом ч. З ст. 297 ГК України агентським договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.

8. Згідно зі ст. 304 ГК  України агентський договір припиняється  за угодою сторін, а також у  разі: відкликання повноважень комерційного  агента суб'єктом, якого він представляє, або відмови комерційного агента  від подальшого здійснення комерційного  посередництва за договором, укладеним  сторонами без визначення строку  його дії; вибуття однієї із  сторін договору внаслідок її  припинення або смерті; виникнення  інших обставин, що припиняють  повноваження комерційного агента  або суб'єкта, якого він представляє. У разі відкликання повноважень  комерційного агента суб'єкт, якого  представляє комерційний агент, повинен сповістити його про  припинення договору не менш  як за 1 місяць, якщо більш тривалий  строк не передбачений договором.

 У разі усунення (закінчення) обставин, що призвели до припинення  повноважень комерційного агента, ці повноваження за згодою  сторін можуть бути поновлені.

7.Ваучер.

Закон України про туризм від 04.11.2012 .Стаття 23. Ваучер

     Ваучер -  форма  письмового  договору  на  туристичне  або на 

екскурсійне обслуговування,  яка може використовуватися відповідно

до цього Закону.

     У договорі  на  туристичне обслуговування,  укладеному шляхом 

видачі ваучера, мають міститися такі дані:

     найменування  та   місцезнаходження    суб'єкта    туристичної 

діяльності,   номер   ліцензії   (дозволу)   на   відповідний  вид

діяльності, юридична адреса;

     прізвище, ім'я (по батькові) туриста  (при  груповій  поїздці 

прізвища, імена (по батькові) членів групи);

     строки надання   і   види  туристичних  послуг,  їх  загальна 

вартість;

     назва, адреса  та номер телефону об'єкта розміщення,  його тип